Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та плану заходів з його виконання

Тип: Розпорядження

№ 214-р

Дата: 25 лютого 2026 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 лютого 2026 р. № 214-р

Київ

Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та плану заходів з його виконання

1. Затвердити такі, що додаються:

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року (далі - Національний план дій);

план заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року (далі - план заходів).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

виконання плану заходів в межах видатків, передбачених органам, відповідальним за його виконання;

подання щороку починаючи з 2027 року до 10 лютого Національній соціальній сервісній службі інформації про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання до 10 березня Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності.

3. Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності забезпечити подання щороку починаючи з 2027 року до 20 березня року, що настає за звітним, Кабінетові Міністрів України узагальненого звіту про результати виконання Національного плану дій.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) розробити та затвердити у тримісячний строк плани заходів, спрямовані на виконання Національного плану дій, з урахуванням регіональних особливостей.

5. Рекомендувати:

складовим сектору безпеки і оборони розробити та затвердити у тримісячний строк плани заходів, спрямовані на виконання Національного плану дій;

органам місцевого самоврядування, Службі безпеки, Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Генеральному штабу Збройних Сил, Головному управлінню Національної гвардії, Державному центру зайнятості, Центру протимінної діяльності, Центру гуманітарного розмінування, Тренінговому центру прокурорів, Національній школі суддів, Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України забезпечити виконання плану заходів.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 214-р

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН ДІЙ

з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року

Загальні питання

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року (далі - Національний план дій) розроблено відповідно до Законів України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, “Про корінні народи України”, “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”, Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 р. № 439 “Деякі питання реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року”, від 14 травня 2025 р. № 475 “Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС” з метою забезпечення виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, ухваленої Радою Безпеки ООН 31 жовтня 2000 р., та резолюцій Ради Безпеки ООН 1820 (2008), 1888 (2009), 1889 (2009), 1960 (2010), 2106 (2013), 2122 (2013), 2242 (2015), 2467 (2019), 2493 (2019), які разом формують порядок денний “Жінки, мир, безпека”.

У Національному плані дій враховано міжнародні зобов'язання України у сфері прав людини, зокрема стосовно досягнення Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, визначених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 р. № 70/1, виконання Пекінської декларації, прийнятої 15 вересня 1995 р. на четвертій Всесвітній конференції із становища жінок, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативного протоколу до неї, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1385 від 14 травня 2024 р. про протидію насильству над жінками та домашньому насильству.

У Національному плані дій враховано пріоритети євроатлантичної інтеграції України, визначені адаптованою Річною національною програмою на 2025 рік, а також положення Рамкової програми співробітництва між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, яка підписана 3 травня 2022 року.

Затвердження Національного плану дій відповідає рекомендації скринінгового звіту Європейської Комісії за розділом 31 “Зовнішня політика та політика безпеки і оборони” Кластера 6 “Зовнішні відносини”.

У Національному плані дій враховано:

досвід реалізації, результати досліджень та аналіз виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 113 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 18, ст. 748; 2018 р., № 72, ст. 2443), Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544 (далі - Національний план дій до 2025 року);

аналіз нових викликів, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

результати багатосторонніх консультацій з представниками органів державної влади, складових сектору безпеки і оборони, громадських об'єднань та міжнародних організацій.

Порядок денний “Жінки, мир, безпека” зосереджено на розширенні прав та можливостей жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагуванні на безпекові виклики, повоєнне відновлення, забезпеченні принципу гендерної рівності у секторі безпеки і оборони, а також реагуванні на потреби жінок, чоловіків, дівчат і хлопців, спричинені збройною агресією Російської Федерації проти України.

Аналіз проблеми

З моменту збройної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 р. пріоритетом України є відсіч агресору. Наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України є руйнівними для держави та населення. Водночас дівчата і жінки частіше ніж чоловіки страждають від різних форм насильства, на них лягає тягар збройної агресії Російської Федерації проти України: вони захищають Батьківщину, доглядають за дітьми, членами сім'ї похилого віку, особами з інвалідністю, виконують домашню роботу, утримують сім'ю, якщо інші її члени загинули, зникли безвісти або потрапили в полон. Це знижує можливості жінок повноцінно працювати, брати участь у прийнятті рішень на рівні територіальної громади та держави, у повоєнній відбудові.

Зросли ризики для безпеки, добробуту, участі у суспільному житті та доступу до послуг для широкого кола жінок і чоловіків, особливо внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і ветеранок війни, мешканців деокупованих територій України та територій, прилеглих до лінії зіткнення, сільської місцевості, жінок і чоловіків похилого віку, осіб з інвалідністю, а також тих, хто самостійно виховує дітей.

Результати досліджень впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання, інших соціальних ознак, проведених у 2023 і 2025 роках дослідницькою організацією “Інфо Сапієнс” на замовлення Мінсоцполітики за підтримки Структури ООН Жінки в Україні в межах проекту “Розбудова демократичного, мирного та гендерно рівного суспільства в Україні - Фаза II”, що фінансується Урядом Норвегії (далі - дослідження впливу безпекових викликів), свідчать, що за останні два роки у 57 відсотків населення відбулися зміни, які суттєво вплинули на його матеріальне становище. 40 відсотків жінок і 36 відсотків чоловіків, які проживають на територіях, прилеглих до лінії зіткнення, втратили роботу, у 25 відсотків додались обов'язки з догляду за членами сім'ї, 10 відсотків чоловіків та 21 відсоток жінок, які мають статус безробітного, працюють без оформлення трудових відносин.

Водночас рівень залученості жінок до стратегічного планування, управління ресурсами, гуманітарного реагування та повоєнного відновлення залишається низьким, що обмежує ефективність і чутливість політики до потреб різних соціальних груп.

За результатами дослідження впливу безпекових викликів тільки 28 відсотків опитаних повністю або скоріше погоджуються з тим, що їх інтереси враховуються під час прийняття рішень у територіальній громаді (31 відсоток у 2023 році).

Викликом є також забезпечення системного підходу до реагування на випадки сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - сексуальне насильство, пов'язане із збройною агресією). Такі випадки були зафіксовані на деокупованих територіях України.

За даними Нацсоцслужби, у 2024 і 2025 роках до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб звернулася 591 особа, з них 462 - жінки (78 відсотків). Із загальної кількості постраждалих 327 осіб, звільнених з полону, переважно цивільні, 168 осіб, які є внутрішньо переміщеними особами, з них 89 відсотків - жінки.

У межах проекту Глобального фонду для тих, хто вижив (Global Fund for Survivors), станом на 22 грудня 2025 р. опрацьовано 1208 звернень осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (819 - від чоловіків, 362 - від жінок, 27 - щодо дітей (20 дівчат і 7 хлопців). Погоджено виплату репарацій 1080 особам (726 чоловікам, 331 жінці, 23 дітям).

Незважаючи на викладене, не всі постраждалі від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, готові звернутися за допомогою.

Натомість результати дослідження впливу безпекових викликів свідчать, що 4 відсотки населення (проти 3 відсотків у 2023 році) знають осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією. Найбільша частка тих, хто знає про випадки такого насильства, - серед представниць ініціативних жіночих груп (17 відсотків), внутрішньо переміщених осіб (15 відсотків), ветеранів і ветеранок війни (8 відсотків). Це також може свідчити про високий рівень довіри постраждалих до громадських об'єднань, особливо тих, що об'єднують жінок/чоловіків, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією.

У листопаді 2024 р. прийнято Закон України “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”, який набрав чинності 18 червня 2025 року. Водночас міжвідомчий механізм ідентифікації, реагування, супроводу та відновлення постраждалих ще не набув належного рівня узгодженості та інституційного закріплення.

Разом з тим 88 відсотків населення знають, куди можна звернутися у разі насильства за ознакою статі та/або сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, хоча рівень обізнаності із зазначеного питання різних груп населення різний (зокрема значно зросла обізнаність внутрішньо переміщених осіб - 97 відсотків). Серед місць, куди можуть звернутися постраждалі, респонденти найчастіше зазначали органи Національної поліції (72 відсотки опитаних чоловіків, 67 відсотків жінок), телефонні “гарячі лінії” (28 відсотків чоловіків, 31 відсоток жінок), спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб (35 відсотків чоловіків, 30 відсотків жінок). Внутрішньо переміщені особи, волонтери та одинокі батьки частіше за інші групи населення зазначали центри допомоги врятованим.

Покращилася обізнаність населення з безпекових питань (73 відсотки населення знають, де розташований найближчий об'єкт фонду захисних споруд цивільного захисту, як викликати рятувальні служби, як діяти під час виявлення вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, а також підозрілих (забутих) речей у місцях можливого скупчення людей) (у 2021 році - 32 відсотки). Водночас про розташування найближчого об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту знають лише 54 відсотки осіб віком понад 80 років, 63 відсотки осіб з інвалідністю. Чоловіки краще, ніж жінки обізнані з алгоритмом дій під час випадкового виявлення вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, або підозрілих (забутих) речей у місцях можливого скупчення людей (дослідження впливу безпекових викликів).

Зростає актуальність забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони, правоохоронної діяльності та процесах повоєнного відновлення. Незважаючи на поступове зростання кількості жінок в складових сектору безпеки і оборони та в системі цивільного захисту населення, зберігається гендерний дисбаланс на керівних посадах, у командних ланках та в органах, які ухвалюють стратегічні рішення щодо безпеки, оборони та повоєнного відновлення.

Політика повоєнного відновлення, включно з програмами регіонального розвитку, повинна ґрунтуватися на результатах гендерного аналізу, забезпечувати рівну участь жінок і чоловіків в ухваленні рішень, а також забезпечувати врахування потреб жінок і чоловіків у доступі до житла, інфраструктури, працевлаштування, соціальних і медичних послуг.

Додатковим викликом залишається забезпечення належного рівня координації між органами державної влади на центральному та місцевому рівні та іншими суб'єктами реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”. Незважаючи на певний прогрес у формалізації інституційного механізму, бракує усталених практик координації, єдиної методологічної бази, системи моніторингу та професійної підготовки кадрів на всіх рівнях. Відсутність уніфікованих стандартів та нестача фахової спроможності часто призводять до дублювання функцій, розпорошення відповідальності та зниження ефективності виконання заходів.

У 2024 і 2025 роках було проведено комплексне аналітичне дослідження щодо виконання Національного плану дій до 2025 року.

Національним планом дій до 2025 року було створено умови для системного впровадження резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” в Україні.

Основними результатами його виконання стали:

інституціалізація (у більшості центральних органів виконавчої влади призначено осіб, відповідальних за виконання Національного плану дій до 2025 року, розроблено внутрішні плани дій, розширено участь виконавців у координаційних заходах);

локалізація на регіональному рівні (в усіх областях та м. Києві діють коаліції 1325 “Жінки, мир, безпека”, які об'єднують представників органів державної влади, громадських об'єднань та міжнародних організацій та разом виконують заходи Національного плану дій до 2025 року);

зростання обізнаності (підвищився рівень розуміння актуальності порядку денного “Жінки, мир, безпека” серед фахівців органів державної влади). Це мало позитивний вплив під час висвітлення цього питання у публічному просторі.

При цьому виявлено такі виклики:

недостатня координація (бракує сталого механізму міжвідомчої координації, що ускладнює узгодження дій органів державної влади та проведення ефективного моніторингу виконання Національного плану дій до 2025 року);

фрагментарність і нерівномірність впровадження на регіональному рівні (регіони мають суттєво різні підходи до виконання заходів, передбачених Національним планом дій до 2025 року. Спостерігається формальне виконання заходів без забезпечення врахування особливостей регіону та без досягнення практичного результату);

ресурсні (нестача кваліфікованих кадрів, інструментів і фінансових ресурсів для впровадження Національного плану дій до 2025 року в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України);

відсутність належної інтеграції в усі сфери державної політики (завдання Національного плану дій до 2025 року недостатньо узгоджені з пріоритетами в галузях безпеки, оборони, гуманітарної допомоги та повоєнного відновлення);

труднощі збирання та обробки даних, а також обмежене їх використання для прийняття рішень і планування діяльності.

Виявлені виклики та проблеми як організаційного, так і концептуального характеру, підкреслили потребу в оновленні підходів до формування Національного плану дій. Це передбачає посилення координації, міжвідомчої взаємодії, розширення знань і навичок виконавців Національного плану дій на всіх рівнях, визначення чітких індикаторів та нових підходів до проведення моніторингу, а також узгодженість з державною політикою в інших сферах та адаптацію до нинішніх безпекових викликів.

Мета, основні цільові групи та принципи Національного плану дій

Метою Національного плану дій є створення умов для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень та інтеграції гендерного підходу у державну політику з питань безпеки і оборони, протидії безпековим викликам, повоєнного відновлення, встановлення справедливого миру, посилення національної стійкості та системної протидії насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному із збройною агресією.

Національний план дій орієнтований на врахування потреб і залучення різних груп жінок і чоловіків, які зазнають різного впливу від безпекових викликів, мають нерівний доступ до процесів ухвалення рішень, послуг і ресурсів, а також відіграють ключову роль у забезпеченні національної безпеки, повоєнного відновлення та побудові стійкого миру. Цільові групи Національного плану дій визначаються з урахуванням як рівня вразливості до наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, так і потенціалу для участі у виконанні його заходів.

Основну увагу в Національному плані дій приділено таким цільовим групам:

особи, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема:

внутрішньо переміщені особи;

мешканці деокупованих, тимчасово окупованих територій України та територій, прилеглих до лінії зіткнення, зокрема молодь;

особи, які зазнали матеріальних збитків внаслідок воєнних (бойових) дій та обстрілів;

особи, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров'я в районах воєнних (бойових) дій та/або в полоні;

особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період збройної агресії Російської Федерації проти України;

особи, які постраждали від злочинів, пов'язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема:

особи, які перебували в полоні, були примусово переміщені або утримувані/особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та члени їх сімей;

особи, які пережили політичні репресії, а також члени їх сімей;

особи, які зазнали катувань або виконували примусові роботи;

особи, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією;

військовослужбовці та працівники складових сектору безпеки і оборони, які:

брали або беруть участь у проведенні заходів з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;

зазнали поранень, контузій, катувань;

постраждали від сексуального або психологічного насильства, сексуальних домагань;

військовослужбовці, жінки та чоловіки, звільнені з військової служби, ветерани і ветеранки війни, які потребують підтримки у процесі реінтеграції, відновлення здоров'я, реалізації прав;

члени сімей військовослужбовців, ветеранів і ветеранок війни, осіб, які загинули або зникли безвісти внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

жінки та чоловіки, які проходять службу або працюють в складових сектору безпеки і оборони, правоохоронних органах, органах управління цивільного захисту, а також в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, залучені до врегулювання питань безпеки, прав людини, повоєнного відновлення;

особи, які належать до вразливих груп населення, зокрема: особи з інвалідністю, особи похилого віку, маломобільні групи населення, батьки і матері, які виховують дітей самостійно, представники національних меншин (спільнот), корінних народів України;

особи складових сектору безпеки і оборони, які ухвалюють рішення щодо розв'язання конфліктів, формування політики соціальної згуртованості та повоєнного відновлення;

громадські об'єднання, зокрема жіночі, правозахисні організації, організації ветеранів війни, які надають допомогу постраждалим від злочинів, пов'язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, працюють над впровадженням порядку денного “Жінки, мир, безпека”;

волонтери, які надають підтримку постраждалим від збройної агресії Російської Федерації проти України;

надавачі соціальних послуг, послуг соціально-психологічної та медико-психологічної реабілітації, військові психологи, фахівці мобільних бригад;

молодь, зокрема діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа.

Заходи Національного плану дій спрямовано на посилення участі цільових груп у його виконанні, забезпеченні захисту їх прав, розширення можливостей і створення інклюзивного безпекового середовища.

Національний план дій ґрунтується на таких принципах:

орієнтація на результат (забезпечення виконання Національного плану дій з фокусуванням на досягненні якісних і кількісних змін у становищі жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони; такий підхід передбачає чітке визначення очікуваних результатів, моніторинг виконання заходів, виявлення відхилень і коригування дій у відповідь на нові виклики, зміни в безпековому, соціальному, міжнародному контексті, а також можливість оперативного застосування нових інструментів, пріоритетів і підходів до виконання заходів);

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (забезпечення рівних можливостей, рівного доступу до можливостей та рівноцінності результатів незалежно від статі, віку, місця проживання, інвалідності, належності до національних меншин (спільнот); всі заходи Національного плану дій повинні сприяти забезпеченню рівного доступу до участі, послуг, інформації та ресурсів на засадах рівності);

цілісність та узгодженість (інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у державну політику в усіх сферах життєдіяльності суспільства (безпека і оборона, зовнішня політика, охорона здоров'я, соціальний захист, освіта, місцеве самоврядування, правосуддя, повоєнне відновлення) та узгодженість нормативно-правових актів у відповідних сферах);

інституційна сталість (впровадження заходів для посилення інституційної спроможності органів державної влади на національному та місцевому рівні щодо виконання Національного плану дій шляхом формалізації функцій, регулярного навчання, застосування внутрішнього механізму координації та включення стратегічних та оперативних цілей Національного плану дій до щорічних планів);

обґрунтованість та доказовість (визначення заходів Національного плану дій на основі наявної статистичної інформації, адміністративних даних, результатів досліджень, моніторингу, оцінювання, консультацій з організаціями громадянського суспільства, рекомендацій міжнародних організацій);

відкритість та прозорість (публічність процесів виконання Національного плану дій, інформування про стан його виконання та забезпечення участі організацій громадянського суспільства у проведенні моніторингу його виконання);

мультисекторальність і міжвідомча взаємодія (спільна участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань у виконанні Національного плану дій, забезпечення координації діяльності між рівнями та секторами);

локалізація та субсидіарність (виконання заходів Національного плану дій на рівні територіальних громад та областей з урахуванням регіональних особливостей із забезпеченням повноважень і ресурсів для органів місцевого самоврядування, сприяння створенню регіональних планів дій, формуванню місцевих коаліцій і залученню місцевих ініціатив).

Виконавці Національного плану дій

Відповідальними за виконання Національного плану дій є Мінсоцполітики, Міноборони, МВС, Мінветеранів, МЗС, МОЗ, МОН, Мін'юст, Мінкульт, Мінмолодьспорт, Мінекономіки, Мінрозвитку, Мінцифри, Національна поліція, Адміністрація Держприкордонслужби, ДМС, ДСНС, Нацсоцслужба, Адміністрація Держспецзв'язку, НАДС, Державна служба у справах дітей, Український інститут національної пам'яті, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації), Урядовий уповноважений з питань гендерної політики, а також за згодою: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, СБУ, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної гвардії, Державне бюро розслідувань, Державний центр зайнятості, Координаційний центр з надання правничої допомоги, державне підприємство “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи”, Центр гуманітарного розмінування, Центр протимінної діяльності, державна установа “Урядовий контактний центр”, державне підприємство “Дія”, Генеральний штаб Збройних Сил, заклади освіти, що належать до сфери управління складових, що входять до складу сектору безпеки і оборони, заклади освіти, Національна школа суддів, Тренінговий центр прокурорів України, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України, органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, міжнародні організації.

Стратегічні та оперативні цілі, основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей

Стратегічна ціль 1. Створено умови для рівноправної участі жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагування на безпекові виклики, повоєнного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя

Оперативна ціль 1. Забезпечено міжвідомчу координацію та обмін інформацією між суб'єктами, які працюють у сфері реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”, на міжнародному, національному та місцевому рівні

Завдання:

посилення координації щодо виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 214-р (далі - план заходів), на національному та місцевому рівні;

забезпечення координації зусиль партнерів з розвитку щодо наскрізного врахування гендерного підходу у процесах повоєнного відновлення.

Оперативна ціль 2. Посилено спроможність складових сектору безпеки і оборони у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Завдання:

забезпечення дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони;

забезпечення інституційної спроможності складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури у дотриманні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

забезпечення своєчасного реагування на випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці/місці проходження служби в складових сектору безпеки і оборони, органах прокуратури та запобігання таким випадкам;

проведення моніторингу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в складових сектору безпеки і оборони, зокрема щодо забезпечення відповідності інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення потребам жінок і чоловіків, які проходять службу або працюють в складових сектору безпеки і оборони.

Стратегічна ціль 2. Створено гендерно чутливу систему ідентифікації безпекових викликів, реагування на них та запобігання таким викликам

Оперативна ціль 1. Забезпечено вироблення дієвого механізму взаємодії між органами державної влади, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями з ідентифікації безпекових викликів, запобігання таким викликам, реагування на них (війни, пандемії, кіберзагрози, техногенні катастрофи) з урахуванням потреб різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків

Завдання:

забезпечення ідентифікації загроз безпеці, запобігання таким загрозам, реагування на потенційні виклики відповідно до принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

запобігання усім формам насильства з використанням зброї;

забезпечення безпеки населення у територіальних громадах з урахуванням потреб різних категорій жінок і чоловіків.

Оперативна ціль 2. До системи національного реагування на безпекові виклики інтегровано гендерно чутливі підходи до оцінки ризиків, планування, виконання та моніторингу заходів протимінної діяльності і гуманітарного розмінування

Завдання:

зміцнення інституційної спроможності органів державної влади, операторів протимінної діяльності та заінтересованих сторін щодо системного впровадження гендерно чутливого підходу у сфері протимінної діяльності і гуманітарного розмінування;

інтеграція принципів гендерної рівності та соціальної інклюзії у процеси оцінки ризиків і планування протимінної діяльності з метою врахування різних потреб, вразливостей і ролей жінок і чоловіків, дівчат і хлопців;

формування навичок населення і діяльності територіальних громад у сфері безпеки з фокусуванням на виявлення, запобігання та реагування на ризики, пов'язані з мінною небезпекою та вибухонебезпечними предметами, із забезпеченням доступності, інклюзивності та рівної участі жінок і чоловіків;

формування у жінок і чоловіків, дівчат і хлопців навичок з ідентифікації безпекових викликів, запобігання таким викликам, реагування на них.

Стратегічна ціль 3. Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів

Оперативна ціль 1. Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу

Завдання:

створення умов для розширення участі молоді у впровадженні порядку денного “Жінки, мир, безпека” та повоєнному відноленні;

покращення функціонування ринку праці;

впровадження інтеграційних заходів для соціальної згуртованості жінок і чоловіків різних груп Національного плану дій.

Оперативна ціль 2. Комплексне повоєнне відновлення здійснюється з урахуванням гендерного підходу

Завдання:

сприяння залученню жінок до процесів повоєнного відновлення у сфері сільського господарства та продовольчої безпеки із забезпеченням рівного доступу до земельних, фінансових, освітніх ресурсів і державних програм підтримки;

впровадження програм зміцнення психічного здоров'я для осіб, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, складових сектору безпеки і оборони;

збереження національної пам'яті Українського народу про постраждалих, загиблих, рухи опору та воєнні злочини як важливого елементу повоєнного відновлення та соціальної згуртованості.

Стратегічна ціль 4. Забезпечено взаємодію між суб'єктами, діяльність яких спрямована на запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, а також інших воєнних злочинів

Оперативна ціль 1. Впроваджено ефективну систему міжвідомчої взаємодії на національному та місцевому рівні щодо запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів

Завдання - зміцнення міжвідомчої координації та партнерства між органами державної влади, громадянським суспільством і міжнародними партнерами для ефективного запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів.

Оперативна ціль 2. Забезпечено надання своєчасної, ефективної комплексної допомоги та репарацій особам, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів, з урахуванням потреб різних категорій жінок і чоловіків, дівчат та хлопців

Завдання:

забезпечення надання спеціалізованої допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів на національному рівні;

забезпечення надання спеціалізованої допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та незаконного позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на рівні територіальної громади;

запровадження комплексного, ефективного та орієнтованого на постраждалих механізму надання репарацій/невідкладних проміжних репарацій та відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані збройною агресією Російської Федерації проти України;

посилення економічної стійкості осіб, які постраждали внаслідок воєнних (бойових) дій, зокрема від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією.

Оперативна ціль 3. Забезпечено інституційну спроможність суб'єктів, які виявляють, розслідують воєнні злочини сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інші воєнні злочини, а також надають допомогу постраждалим від такого насильства

Завдання:

підвищення рівня обізнаності представників складових сектору безпеки і оборони щодо сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, міжнародних стандартів реагування та потреб постраждалих;

забезпечення високого рівня знань та навичок фахівців, які працюють з особами, постраждалими від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів;

впровадження в правоохоронних органах та органах кримінальної юстиції потерпілоцентричної системи роботи з особами, потерпілими від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів;

розроблення механізму визнання дитини постраждалою від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та надання допомоги дітям, народженим внаслідок сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, з урахуванням віку, інтересів дитини та недопущення стигматизації;

підвищення професійної стійкості фахівців, які надають допомогу і послуги особам, постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією.

Оперативна ціль 4. Підвищено рівень інформування про сексуальне насильство, пов'язане із збройною агресією, та рівень обізнаності постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, щодо звернення за допомогою та доступу до правосуддя

Завдання:

підвищення рівня обізнаності громадськості щодо ідентифікації злочинів сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, правового захисту та послуг підтримки для постраждалих осіб;

підвищення обізнаності жінок і чоловіків про запроваджений механізм надання репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, та про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

Виконання плану заходів створить умови для рівної участі жінок і чоловіків в складових сектору безпеки і оборони, у процесах ухвалення рішень на всіх рівнях, забезпечення реагування на зумовлені збройною агресією Російської Федерації проти України потреби різних груп жінок, чоловіків, дівчат і хлопців та залучення їх досвіду до формування та реалізації державної політики, протидії сексуальному насильству, пов'язаному із збройною агресією, підвищення стійкості держави до безпекових загроз завдяки ширшій участі жінок і чоловіків у заходах безпеки, оборони, повоєнного відновлення та захисту населення.

Порядок проведення моніторингу, оцінювання результатів виконання Національного плану дій та звітування

Метою проведення моніторингу є своєчасне виявлення та розв'язання проблем, що перешкоджають досягненню кінцевої мети Національного плану дій, а також підготовка та оприлюднення орієнтованих на результат звітів про його виконання.

Моніторинг стану виконання Національного плану дій проводиться шляхом збору центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями), іншими державними органами, залученими до виконання Національного плану дій, інформації про досягнення показників плану заходів за підсумками року та стратегічних цілей Національного плану дій, визначених планом проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій, та її надсилання Нацсоцслужбі за результатами кожного року його виконання для узагальнення та подання Мінсоцполітики.

Форма звіту про результати проведення поточного моніторингу виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року наведена в додатку 1.

План проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року наведено в додатку 2.

Досягнення стратегічних цілей Національного плану дій сприяє виконанню нормативно-правових актів, перелік яких наведено в додатку 3.

Під час проведення моніторингу виконавці Національного плану дій проводять аналіз:

поточного стану виконання плану заходів, включаючи аналіз значень показників, відхилень від цільових орієнтирів і причин таких відхилень;

основних досягнень за звітний період;

основних проблем у виконанні Національного плану дій.

За результатами проведення аналізу готуються пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Мінсоцполітики готує та подає Кабінетові Міністрів України узагальнений звіт про результати проведення поточного моніторингу виконання Національного плану дій та інформацію про досягнення показників моніторингу стану виконання Національного плану дій.

Звіт оприлюднюється щороку через рік після припинення чи скасування воєнного стану для громадського обговорення на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після його подання Кабінетові Міністрів України.

Моніторинг стану виконання Національного плану дій проводиться в останній рік його виконання, зокрема шляхом:

аналізу впливу виконання Національного плану дій на становище цільових груп;

аналізу досягнення ключових показників щодо загальної мети Національного плану дій, їх відхилення від планових значень, з'ясування причин відхилення;

аналізу логічності та обґрунтованості вибраних інструментів виконання Національного плану дій, визначених підходів, необхідності їх перегляду чи продовження строку використання;

оцінювання результатів виконання Національного плану дій цільовими групами.

Процес моніторингу передбачає:

проведення періодичних (раз на два роки) досліджень впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання, інших соціальних ознак;

регулярного заслуховування питань щодо виконання Національного плану дій на національному, регіональному і місцевому рівні за участю його виконавців, зокрема коаліції 1325 “Жінки, мир, безпека”.

За результатами виконання Національного плану дій готується аналітична доповідь про його виконання.

Під час підготовки звітів та моніторингу виконання Національного плану дій забезпечується участь громадських об'єднань.

Фінансове забезпечення виконання Національного плану дій

Виконання Національного плану дій забезпечується за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (військовим адміністраціям), іншим державним органам на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, з урахуванням цілей, завдань

і пріоритетів, визначених Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, пріоритетними планами дій Уряду, міжнародними зобов'язаннями України.

Додаток 1

до Національного плану дій

ЗВІТ

про результати проведення поточного моніторингу виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року за 20__ рік

Додаток 2

до Національного плану дій

ПЛАН

проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року

Найменування показника

Джерела інформації (адміністративні дані/дослідження неурядових організацій) та методи збору інформації (проведення аналізу даних, звітів/опитувань громадської думки/фокус-групи/ інтерв'ю/спостереження)

Відповідальні за підготовку інформації

1. Місце України в глобальному індексі “Жінки, мир і безпека” (WPS Index)

результати міжнародного дослідження (WPS Index, GIWPS)

Мінсоцполітики

2. Частка територіальних громад, які мають затверджені плани дій, спрямовані на виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року (далі - Національний план дій), відсотків

адміністративні дані

Нацсоцслужба

3. Частка жінок, які обіймають керівні посади в органах виконавчої влади, відсотків

-“-

НАДС

4. Частка жінок складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури від загальної кількості таких осіб (з розподілом за областями), відсотків

адміністративні дані

Міноборони

МВС

Національна поліція

ДСНС

5. Частка жінок у керівному складі (командуванні) складових сектору безпеки і оборони, органу прокуратури та військових частин, відсотків

-“-

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

6. Частка жінок у складі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, відсотків

адміністративні дані

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

7. Кількість складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, в яких проведено гендерний аудит та впроваджено рекомендації за його результатами, одиниць

адміністративні дані

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

8. Кількість складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, в яких визначено відповідальних осіб (радників/координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, одиниць

-“-

9. Кількість складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, в яких запроваджено алгоритми реагування на випадки дискримінації та сексуального домагання, одиниць

адміністративні дані

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Адміністрація Держспецзв'язку

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

10. Рівень обізнаності працівників складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

результати опитувань/ оцінювання до і після навчань

-“-

11. Частка жінок, які проходять службу в складових сектору безпеки і оборони, органах прокуратури та забезпечені форменим одягом/одностроєм, засобами індивідуального захисту з урахуванням антропометричних характеристик, відсотків

адміністративні дані

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління

Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

12. Частка працівників/співробітників/військовослужбовців складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, які задоволені створеними умовами служби (інфраструктура, формений одяг/однострій, гігієна, безбар'єрність тощо) (з розподілом за статтю), відсотків

результати дослідження (опитування)

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

13. Частка територіальних громад, у яких проведено гендерно чутливі аудити безпеки (територій, об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, транспорту), відсотків

адміністративні дані

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

14. Кількість територіальних громад, у яких результати аудитів безпеки враховано під час планування територій, одиниць

-“-

15. Рівень обізнаності населення щодо безпечного користування об'єктами фонду захисних споруд цивільного захисту, транспортом та простором у територіальних громадах (з розподілом за статтю та віковими групами), відсотків

результати дослідження (опитування)

Мінсоцполітики

16. Частка населення, охопленого навчаннями з питань безпечного середовища та гендерно чутливої ідентифікації ризиків (з розподілом за статтю та віковими групами), відсотків

адміністративні дані

17. Кількість осіб, які пройшли навчання з протимінної безпеки (EORE) і реагування на ризики з урахуванням рівня освіти, місця проживання та інклюзивних потреб (з розподілом за статтю та віковими групами), осіб

-“-

Мінекономіки

Міноборони

МВС

ДСНС

Центр протимінної діяльності (за згодою)

Центр гуманітарного розмінування (за згодою)

18. Частка розмінованих територій, придатних для використання в територіальних громадах (зокрема для сільського господарства), відсотків

адміністративні дані

Мінекономіки

19. Кількість жінок, залучених до процесів гуманітарного реагування та інформування щодо безпеки, осіб

-“-

Центр гуманітарного розмінування (за згодою)

20. Частка територіальних громад, що розташовані на деокупованих територіях України, охоплених просвітницькими кампаніями з нейтралізації російської пропаганди з метою відновлення територій та єдності населення, відсотків

-“-

Луганська,

Донецька,

Запорізька,

Миколаївська,

Сумська,

Харківська,

Херсонська

обласні держадміністрації

(військові адміністрації)

21. Рівень довіри населення до місцевих заходів з безпеки (включаючи жінок, молодь, вразливі групи населення), відсотків

результати дослідження (опитування)

Мінсоцполітики

22. Частка безробітних, які скористалися програмами професійної перепідготовки/перекваліфікації (з розподілом за статтю та віковими групами) (з розподілом за областями), відсотків

адміністративні дані

Державний центр зайнятості (за згодою)

23. Частка жінок серед учасників програм професійної перепідготовки/перекваліфікації у галузях з дефіцитом кадрів (енергетика, будівництво, оборона, агропромислова галузь тощо) (з розподілом за областями), відсотків

-“-

24. Рівень задоволеності послугами з працевлаштування та професійної переорієнтації серед внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, осіб з інвалідністю (з розподілом за статтю), відсотків

результати дослідження (опитування)

Мінсоцполітики

Державний центр зайнятості (за згодою)

25. Частка осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, що задоволені отриманими послугами, від загальної кількості таких осіб з числа опитаних (з розподілом за статтю), відсотків,

у тому числі:

адміністративними послугами

медичними послугами

соціально-психологічними послугами

-“-

Мінсоцполітики

26. Кількість сімей, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації проти України, з них отримали компенсацію/житло, одиниць

адміністративні дані

27. Частка територіальних громад, які мають діючі інклюзивні простори, відсотків

результати дослідження (опитування)

-“-

28. Частка громадян України, які повернулися з-за кордону (з розподілом за статтю та віковими групами), від загальної кількості тих, хто виїхав, відсотків

адміністративні дані

ДМС

МЗС

29. Частка планів відновлення та розвитку територіальних громад/регіонів, у яких враховано потреби різних категорій жінок і чоловіків, відсотків

адміністративні дані,

результати аналізу даних

30. Частка осіб, які проживають у сільській місцевості, що отримали доступ до фінансування або мікрокредитування (за статтю отримувачів грантів у розрізі областей), відсотків

адміністративні дані

Мінекономіки

31. Частка жінок серед власників/менеджерів аграрних підприємств, відсотків

адміністративні дані,

результати аналізу даних

-“-

32. Частка осіб, які скористалися програмами психологічної підтримки та вважають їх ефективними (з розподілом за статтю), відсотків

результати дослідження (опитування)

Мінсоцполітики

33. Частка ініціатив із вшанування пам'яті, що реалізуються з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, відсотків

адміністративні дані,

результати аналізу даних

Стратегічна ціль 4. Забезпечено взаємодію між суб'єктами, діяльність яких спрямована на запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - сексуальне насильство, пов'язане із збройною агресією), а також інших воєнних злочинів

34. Кількість прийнятих підзаконних нормативно-правових актів щодо виявлення, документування, реагування та розслідування злочинів щодо насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, які відповідають міжнародним стандартам, одиниць

адміністративні дані,

результати аналізу даних

МВС

Національна поліція

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

35. Кількість територіальних громад, в яких діють консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи/ платформи/центри з реагування на випадки сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, одиниць

адміністративні дані

36. Кількість внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення щодо сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, одиниць

адміністративні дані

Національна поліція

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

37. Кількість наявних та доступних міжвідомчих онлайн-ресурсів (реферальна платформа, платформа допомоги врятованим, онлайн-допомога), одиниць

-“-

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Мінсоцполітики

38. Кількість діючих притулків та інших спеціалізованих служб для осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (з розподілом за областями), одиниць; кількість місць у притулках та кризових кімнатах (з розподілом за областями), одиниць

-“-

Нацсоцслужба

39. Кількість осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, яким надано допомогу (з розподілом за статтю та віковими групами (діти, дорослі), осіб:

загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих (крім мобільних бригад);

закладами охорони здоров'я;

мобільними мультидисциплінарними групами/бригадами

адміністративні дані

Нацсоцслужба

МОЗ

Національна поліція

40. Кількість діючих центрів допомоги врятованим (з розподілом за областями), одиниць; кількість осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, яким надано допомогу в центрах допомоги врятованим (з розподілом за статтю та віковими групами (діти, дорослі), осіб

-“-

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

41. Кількість осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, що:

отримали невідкладну грошову виплату;

подали заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (з розподілом за статтю та віковими групами), осіб

адміністративні дані

Мінсоцполітики

Мінцифри

42. Частка осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, що отримали невідкладну грошову виплату, від загальної кількості тих, хто подав заяви, відсотків

-“-

Мінсоцполітики

43. Частка осіб, обізнаних про наявні послуги підтримки осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (з розподілом за статтю та віковими групами), відсотків

результати дослідження (опитування)

-“-

44. Частка територіальних громад, у яких запроваджено механізм перенаправлення потерпілих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, до правоохоронних органів, відсотків

результати дослідження (опитування)

45. Кількість закладів (охорони здоров'я, соціального захисту), в яких впроваджено міжвідомчий протокол надання комплексної допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, на основі кейс-менеджменту, одиниць

-“-

Нацсоцслужба

МОЗ

46. Частка осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, які задоволені отриманою допомогою (з розподілом за статтю та віковими групами), відсотків

-“-

Нацсоцслужба

47. Частка працівників складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури, органів та установ системи правосуддя, які пройшли спеціалізовані навчання з реагування на випадки сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (з розподілом за статтю), відсотків

адміністративні дані

Міноборони

МВС

Національна поліція

ДСНС

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв'язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

Тренінговий центр прокурорів України (за згодою)

Національна школа суддів (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

48. Частка слідчих, прокурорів, суддів, які пройшли навчання з питань постраждалоцентричного підходу (з розподілом за статтю), відсотків

адміністративні дані

-“-

49. Частка структурних підрозділів органів досудового розслідування, прокуратури, судів та інших установ кримінальної юстиції, в яких затверджено політики етичної взаємодії з особами, постраждалими від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, відсотків

-“-

50. Кількість дітей, які народилися внаслідок сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією, яким надана державна підтримка, осіб

адміністративні дані

Державна служба у справах дітей

51. Частка осіб, обізнаних щодо способів отримання допомоги у разі сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (з розподілом за статтю), відсотків

результати дослідження (опитування)

Мінсоцполітики

52. Наявність національної комунікаційної кампанії щодо репарацій та підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією (реалізовано/нереалізовано)

адміністративні дані

-“-

Додаток 3

до Національного плану дій

ПЕРЕЛІК

стратегічних цілей Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року, досягнення яких передбачено нормативно-правовими актами, які прямо чи опосередковано стосуються порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Назва стратегічної цілі

Найменування нормативно-правового акта

1. Створено умови для рівноправної участі жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагування на безпекові виклики, повоєнного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя

Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”

Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”

Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”

Закон України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”

Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752 “Про схвалення Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердження операційного плану з її реалізації на 2022-2024 роки”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 р. № 439 “Деякі питання реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1190 “Деякі питання забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку в Україні”

постанова Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 930 “Деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”

наказ Міноборони від 18 липня 2017 р. № 370 “Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв”

наказ МВС від 16 травня 2024 р. № 310 “Про речове забезпечення в Державній прикордонній службі України”

наказ Мінсоцполітики від 7 лютого 2020 р. № 86 “Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів”

наказ Мінсоцполітики від 14 квітня 2020 р. № 257 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ”

наказ Мінсоцполітики від 9 серпня 2021 р. № 448 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями”

наказ Мінсоцполітики від 27 грудня 2022 р. № 359 “Про затвердження Методичних рекомендацій з реалізації гендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, на рівні територіальних громад”

2. Створено гендерно чутливу систему ідентифікації безпекових викликів, реагування на них та запобігання таким викликам

Закон України “Про національну безпеку України”

Кодекс цивільного захисту України

розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 616 “Про схвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 374 “Про затвердження плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року”

постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 864 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року”

3. Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів

Закон України “Про дошкільну освіту”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 312 “Про схвалення Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1209 “Про схвалення Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках”

постанова Кабінету Міністрів України від 2 січня 2026 р. № 20 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України: покоління стійкості - 2030” та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 р. № 815 “Про схвалення Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2023-2025 роки”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. № 1163 “Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022-2024 роки з її реалізації”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1128 “Про схвалення Концепції комунікації у сфері гендерної рівності”

4. Забезпечено взаємодію між суб'єктами, діяльність яких спрямована на запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, а також інших воєнних злочинів

Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”

Закон України “Про соціальні послуги”

Закон України “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”

постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 145 “Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року”

розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 496 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року”

постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 654 “Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі”

постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 655 “Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі”