Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку

{Назва Закону в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 49, ст.527)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2657-IV від 16.06.2005, ВВР, 2005, № 29, ст.381

№ 401-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 4, ст.36

№ 922-VI від 04.02.2009, ВВР, 2009, № 26, ст.323 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009

№ 1447-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 43, ст.638

№ 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, № 9, ст.85

№ 2373-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.493

№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160

№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272

№ 4216-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.383

№ 4391-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, № 41, ст.491

№ 5060-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.295

№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80

№ 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.90

№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712

№ 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277

№ 87-VIII від 13.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.57

№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133

№ 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.42

№ 2497-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.276

№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295

№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188

№ 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206

№ 738-IX від 19.06.2020

№ 985-IX від 05.11.2020

№ 1054-IX від 03.12.2020

№ 1601-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 37, ст. 317

№ 2079-IX від 17.02.2022, ВВР, 2023, № 16, ст.55

№ 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2

№ 2801-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 54, ст.159

№ 3221-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 83, ст.302

№ 3980-IX від 19.09.2024, ВВР, 2025, № 6, ст.12

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4574-IX від 21.08.2025

№ 4619-IX від 08.10.2025

№ 4921-IX від 30.06.2026}

{Зміни до Закону не внесені. Додатково див. Закон № 3928-IX від 22.08.2024. Законом № 4619-IX від 08.10.2025 назва Закону викладена в новій редакції}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики", "державний продовольчий резерв", "мінімальна закупівельна ціна", "максимальна закупівельна ціна", "мінімальна та максимальна закупівельна ціна" та "біржовий договір" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики", "державний інтервенційний фонд", "мінімальна інтервенційна ціна", "максимальна інтервенційна ціна", "мінімальна та максимальна інтервенційна ціна" та "біржовий договір (контракт)" у відповідному відмінку і числі, а слова "аграрна біржа" у всіх відмінках замінено словами "Аграрна біржа" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку" у відповідному відмінку; слова "черговий рік", "черговий бюджетний рік" у всіх відмінках замінено словами "наступний бюджетний період" у відповідному відмінку; слова "бюджетний рік" у всіх відмінках замінено словами "бюджетний період" у відповідному відмінку; слова "бюджетному (фінансовому) року" замінено словами "бюджетному періоду" згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

1.1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з формуванням і реалізацією державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, визначає основи державної політики щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

1.2. Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері сільського господарства, харчової та переробної промисловості, забезпечення виробників сільськогосподарської продукції технікою і обладнанням, логістичної інфраструктури (у тому числі мережі складських та елеваторних потужностей), забезпечення здійснення меліоративних заходів, заходів, спрямованих на покращення якості життя та економічного добробуту сільського населення.

1.3. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, що регулюються Земельним кодексом України, а також на правовідносини щодо страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" та отримання державної підтримки суб'єктами малого і середнього підприємництва відповідно до Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

1.4. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4391-VI від 09.02.2012, № 1601-IX від 01.07.2021, № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

Стаття 2. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Аграрна біржа - товарна біржа, що функціонує відповідно до Закону України "Про товарні біржі" з урахуванням положень цього Закону.

{Пункт 2.1 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}

2.2. Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції.

2.3. Термін "базовий актив" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

{Пункт 2.3 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}

2.31. Регулярні торги - укладення угод кожного торгівельного дня протягом календарного року, у тому числі товарних деривативних контрактів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція та/або базовим показником яких є ціна на сільськогосподарську продукцію або на декілька видів сільськогосподарської продукції (індекс).

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.31 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

2.4. Клірингова діяльність за результатами регулярних торгів, проведених на Аграрній біржі, здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

{Пункт 2.4 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}

{Пункт 2.5 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до пункту 2.5 статті 2 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020}

{Пункт 2.51 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до пункту 2.51 статті 2 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020}

{Пункт 2.6 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

2.7. Маркетинговий період - період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий період дорівнює одному бюджетному періоду.

З метою фінансового та бюджетного планування маркетинговий період має бути кратним повному календарному місяцю.

2.8. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень такої територіальної громади.

2.9. Моніторинг аграрного ринку - система регулярних спостережень на аграрному ринку, що здійснюється протягом маркетингового періоду шляхом збирання, оброблення, аналізу та висвітлення інформації про ціни попиту і обсяги товарних пропозицій на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки з метою характеристики поточного стану ринку, прогнозування та підготовки пропозицій.

{Пункт 2.9 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.10. Негайна поставка (далі - спот) - поставка товару на організованому аграрному ринку на умовах, що передбачають передання у власність або розпорядження такого товару контрагенту протягом двох робочих днів (якщо більший строк не передбачено правилами функціонування Аграрної біржі), наступних за днем укладення відповідного цивільно-правового договору, при виконанні таким контрагентом його умов.

{Пункт 2.10 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

2.11. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.

2.12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.

2.13. Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.

2.14. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів (контрактів), які поділяються на системні та стандартні:

а) системний аграрний ризик - ризик масового невиконання умов біржових договорів (контрактів), що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, так і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом;

б) стандартний аграрний ризик - ризик, що не є системним та забезпечується системою біржових гарантій та/або заходами державного цінового регулювання.

Зазначена класифікація ризиків використовується виключно для цілей цього Закону.

2.15. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

{Абзац перший пункту 2.15 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

{Абзац третій пункту 2.15 статті 2 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010}

Норми цього пункту не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (код УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

{Пункт 2.15 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.151. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України; заклади освіти, їхні навчально-дослідні господарства, одним із видів діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції та її перероблення на власних чи орендованих потужностях.

{Пункт 2.151 статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020; в редакції Закону № 4574-IX від 21.08.2025}

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.151 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

2.152. Сільськогосподарське підприємство - юридична особа, що є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні пункту 2.151 цієї статті.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.152 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

2.16. Деривативний контракт - правочин, що відповідає визначенню, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

{Пункт 2.16 в редакції Законів № 2856-VI від 23.12.2010, № 738-IX від 19.06.2020}

2.17. Торгова організована сесія - період часу, який розпочинається від моменту відкриття регулярних торгів та закінчується моментом їх закриття.

{Пункт 2.17 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

2.18. Торгова секція - частина Аграрної біржі, де об'єктом регулярних торгів виступають товарні деривативи або об'єкти державного цінового регулювання, призначені для їх експорту.

{Пункт 2.18 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

2.19. Умови поставки - умови, визначені у договорах (контрактах), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

{Абзац перший пункту 2.19 статті 2 в редакції Закону № 5060-VI від 05.07.2012}

Якщо товар продається або придбавається на Аграрній біржі, то базисом поставки такого товару для цілей визначення його ціни вважається франко-склад.

{Абзац другий пункту 2.19 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

{Пункт 2.20 статті 2 виключено на підставі Закону № 2856-VI від 23.12.2010}

{Пункт 2.21 статті 2 виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012}

2.22. Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем (товаровиробником), яка зумовлює безвідкличну пропозицію продажу заявленого товару.

{Пункт 2.22 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.23. Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію придбати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.

2.24. Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту і зазначається у зареєстрованому біржовому договорі (контракті).

2.25. Податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.25 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020}

2.26. Виробники сільськогосподарської продукції - будь-які фізичні або юридичні особи, а також об'єднання таких осіб, що мають потужності на території України, на яких вони здійснюють сільськогосподарську діяльність.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.26 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020; в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

2.27. Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють, що є підсистемою (розділом) інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр".

Відомості Виноградарсько-виноробного реєстру відображаються в Державному аграрному реєстрі у порядку інформаційної взаємодії.

{Пункт 2.27 статті 2 доповнено новим абзацом згідно із Законом України № 4921-IX від 30.06.2026}

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.27 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020; в редакції Закону № 3980-IX від 19.09.2024}

2.28. Сільськогосподарська діяльність - діяльність з:

виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації;

виробництва продукції тваринництва, зокрема свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, хробаків, равликів, молюсків, змій та інших плазунів або слимаків, інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також її обробки, переробки та/або консервації;

залісення, у тому числі створення захисних лісових насаджень, збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробки та консервації;

розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилов прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів;

обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об'єктів аквакультури, дикорослих водоростей;

надання послуг сільськогосподарського характеру (сіяння, збирання врожаю, зберігання сільськогосподарської продукції).

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.28 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

2.29. Суб'єкт агропромислового комплексу - суб'єкт господарювання, зокрема сільськогосподарський кооператив, що здійснює свою діяльність з виробництва, переробки, збереження та реалізації сільськогосподарської продукції, а також матеріально-технічного обслуговування сільськогосподарського виробництва.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.29 згідно із Законом України № 985-IX від 05.11.2020; в редакції Закону України № 4921-IX від 30.06.2026}

2.30. Грант у сільському господарстві - цільові фінансові ресурси або майно, що надаються урядом іноземної держави, міжнародною організацією, донорською установою на безоплатній і безповоротній основі для підтримки певної галузі сільського господарства та спрямовуються на виконання програм і заходів, узгоджених донором та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, або Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.30 згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024}

2.31. Термін "інформаційно-комунікаційна система "Державний аграрний реєстр" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр".

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.31 згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024}

2.32. Зона ризикованого землеробства - територія ведення сільськогосподарського виробництва з високим рівнем ризику втрати (часткової втрати) врожаю продукції рослинництва або втрати інших видів сільськогосподарської продукції внаслідок несприятливих природно-кліматичних умов або внаслідок ведення бойових дій на такій території.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.32 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.33. Виплатна агенція - бюджетна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, яка здійснює адміністрування підтримки, передбаченої цим Законом.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.33 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.34. Державна політика сільського розвитку - система заходів, що здійснюються державою з метою забезпечення сталого розвитку сільських територій, покращення якості життя та економічного добробуту сільського населення, підвищення конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції, захисту навколишнього природного середовища.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.34 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.35. Державна аграрна політика - система заходів, що здійснюються державою з метою забезпечення сталого розвитку сільського господарства, продовольчої безпеки, збереження природних ресурсів, підтримання конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.35 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.36. Заявник на отримання підтримки у сільському господарстві (далі - заявник) - фізична або юридична особа, яка звертається за отриманням підтримки.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.36 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.37. Інтегрована система адміністрування та контролю - державна інформаційна (автоматизована) система, призначена для забезпечення здійснення моніторингу, контролю та адміністрування підтримки відповідно до цього Закону.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.37 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.38. Підтримка у сільському господарстві (далі - підтримка) - державна допомога, підтримка відповідно до закону.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.38 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.39. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства - інструмент, призначений для збирання, накопичення, обробки та аналізу даних виробничого, економічного, фінансового, екологічного та соціального характеру щодо діяльності виробників сільськогосподарської продукції.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.39 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.40. Активний виробник сільськогосподарської продукції - виробник сільськогосподарської продукції, який понад 50 відсотків свого доходу отримує від сільськогосподарської діяльності та переважно не здійснює діяльності, що включена до переліку видів діяльності, не пов'язаних із сільським господарством (негативного списку).

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.40 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.41. Потужність (об'єкт підтримки) - споруди, будівлі, приміщення, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також земельні ділянки, що використовуються виробниками сільськогосподарської продукції на праві власності або іншому речовому праві під час здійснення сільськогосподарської діяльності.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.41 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

2.42. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

термін "організація водокористувачів" - у значенні, наведеному в Законі України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель";

термін "сільська місцевість" - у значенні, наведеному в Законі України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність";

термін "особисте селянське господарство" - у значенні, наведеному в Законі України "Про особисте селянське господарство";

термін "сільськогосподарський кооператив" - у значенні, наведеному в Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію";

термін "реальний конфлікт інтересів" - у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції";

термін "учасник бойових дій" - у значенні, наведеному в пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.42 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Стаття 21. Принципи підтримки сільського господарства України

{Назва статті 21 в редакції Закону № 3980-IX від 19.09.2024}

21.1. Принципами підтримки сільського господарства України є прозорість та публічність, прогнозованість та послідовність, справедливість та ефективність, цільове спрямування, верифікація права на підтримку та її моніторинг, доброчесність отримувача підтримки.

{Пункт 21.1 статті 21 в редакції Закону № 3980-IX від 19.09.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

21.2. Прозорість та публічність підтримки сільського господарства України забезпечуються шляхом:

формування, ведення та надання відкритого доступу до державних реєстрів;

обов'язкової реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр" для отримання підтримки відповідно до закону, а також для отримання грантів у сільському господарстві;

{Абзац третій пункту 21.2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

обов'язкового використання реєстрових даних інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр" та/або програмних засобів її ведення для надання підтримки та грантів у сільському господарстві;

{Абзац четвертий пункту 21.2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

обов'язкового оприлюднення реєстрових даних інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр" щодо фактично отриманих підтримки та грантів у сільському господарстві відповідно до законодавства з урахуванням положень Закону України "Про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр".

{Абзац п'ятий пункту 21.2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

{Пункт 21.2 статті 21 в редакції Закону № 3980-IX від 19.09.2024}

21.3. Прогнозованість та послідовність державної підтримки забезпечуються шляхом створення стабільної законодавчої та нормативно-правової бази з питань стимулювання розвитку агропромислового комплексу.

21.4. Справедливість державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом пропорційності розподілу державної підтримки та обмеження максимального розміру підтримки на одного виробника сільськогосподарської продукції.

Щорічно за кожним видом державної підтримки один виробник сільськогосподарської продукції з урахуванням пов'язаних з ним осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України може отримати державну підтримку в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом, зобов'язана повідомити Виплатну агенцію, про всіх пов'язаних з нею осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов'язаних осіб.

{Абзац другий пункту 21.4 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

21.5. Ефективність державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, підвищення якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції з метою мінімізації природно-кліматичних та економічних ризиків сільськогосподарського виробництва та гарантування продовольчої безпеки держави.

Цільове спрямування державної підтримки забезпечується пріоритетним наданням державної підтримки малим виробникам сільськогосподарської продукції для здійснення інвестицій в основні засоби сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, заходи з переробки та реалізації сільськогосподарської продукції з урахуванням положень пункту 21.8 цієї статті. Критерії віднесення виробників сільськогосподарської продукції до малих виробників сільськогосподарської продукції визначаються Кабінетом Міністрів України за кожним видом підтримки. Малі виробники сільськогосподарської продукції автоматично вважаються активними виробниками сільськогосподарської продукції.

{Абзац другий пункту 21.5 статті 21 в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

Обсяг і види державної підтримки малим сільськогосподарським товаровиробникам, у тому числі сімейним фермерським господарствам, на наступний рік розраховуються щороку виходячи з фактичної чисельності таких господарств у поточному році.

Обсяг державної підтримки, що залишився нерозподіленим між малими сільськогосподарськими товаровиробниками, у тому числі сімейними фермерськими господарствами, спрямовується на державну підтримку інших виробників сільськогосподарської продукції.

{Пункт 21.5 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024}

21.6. Верифікація права на отримання підтримки (далі - верифікація) та моніторинг цільового використання підтримки (далі - моніторинг цільового використання) забезпечуються шляхом обов'язкового використання даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, даних інших електронних інформаційних ресурсів та переліків у сферах забезпечення формування та реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

{Абзац перший пункту 21.6 статті 21 в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

Підтримка надається виключно щодо площ земельних ділянок (прав на них), підтверджених кадастровими та реєстровими даними, та не надаються щодо земельних ділянок (прав на них), не зареєстрованих у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

{Абзац другий пункту 21.6 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Верифікація та моніторинг цільового використання передбачають встановлення відповідності фактичного землекористування заявленому та/або кадастровим та реєстровим даним, а також перевірку інформації про фактичну діяльність відповідного виробника сільськогосподарської продукції. При здійсненні верифікації та моніторингу цільового використання можуть використовуватися супутникові знімки. Невідповідність супутникових знімків кадастровим або реєстровим даним є підставою для виправлення помилок у відповідних кадастрових або реєстрових даних.

Порядок здійснення верифікації та моніторингу цільового використання визначаються нормативно-правовими актами, якими регулюється надання відповідного виду підтримки.

{Абзац четвертий пункту 21.6 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

{Статтю 21 доповнено пунктом 21.6 згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024}

21.7. Принцип доброчесності отримувача підтримки забезпечується шляхом запровадження заборони на надання підтримки таким заявникам:

щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та/або які перебувають на стадії ліквідації;

які мають на 1 число місяця, в якому приймається рішення щодо надання підтримки, прострочену, більш як шість місяців, заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи (крім неузгоджених грошових зобов'язань відповідно до Податкового кодексу України);

які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

учасником (акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

щодо яких суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов'язаних з фінансовою операцією такого заявника, походить з держави, що здійснює збройну агресію проти України;

які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

щодо яких у встановленому законом порядку виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання коштів підтримки протягом трьох років після виявлення такого факту;

щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";

які не зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр";

які не відповідають умовам надання відповідного виду підтримки, визначеним законодавством.

{Статтю 21 доповнено пунктом 21.7 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

21.8. Держава сприяє учасникам бойових дій у здобутті економічної самостійності, створенню сприятливих умов для здійснення ними сільськогосподарської діяльності. Держава забезпечує пріоритетне надання державної підтримки малим виробникам сільськогосподарської продукції, заснованим учасниками бойових дій, з урахуванням положень, передбачених пунктом 21.5 цієї статті.

{Статтю 21 доповнено пунктом 21.8 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

{Розділ I доповнено статтею 21 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

Стаття 22. Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції

22.1. Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції призначений для комплексного інтегрування інформації про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні характеристики.

Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції використовується для електронної інформаційної взаємодії між фізичними та юридичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики. Виноградарсько-виноробний реєстр ведеться шляхом обов'язкового внесення до нього відомостей, передбачених Законом України "Про виноград, вино та продукти виноградарства". Ведення Виноградарсько-виноробного реєстру здійснюється відповідно до Закону України "Про виноград, вино та продукти виноградарства"

{Абзац другий пункту 22.1 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами України № 4619-IX від 08.10.2025, № 4921-IX від 30.06.2026}

Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції є державною власністю, складовою частиною Національного архівного фонду і підлягає зберіганню та захисту на постійній основі відповідно до законодавства.

Ведення Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги, коштів іноземних суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, та інших джерел, не заборонених законом.

Держателем, адміністратором та технічним адміністратором Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

Функції технічного адміністратора на підставі договору з адміністратором Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції може здійснювати державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, чи інша юридична особа публічного права.

Порядок ведення та адміністрування Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, перелік відомостей Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України.

22.2. Виробнику сільськогосподарської продукції, відомості про якого включені до Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, присвоюється унікальний номер для його ідентифікації у Державному реєстрі виробників сільськогосподарської продукції та інших реєстрах, базах даних та переліках у сферах забезпечення формування та реалізації державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

{Абзац перший пункту 22.2 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Виробнику сільськогосподарської продукції, відомості про якого включені до Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, присвоюється статус активного виробника сільськогосподарської продукції.

{Абзац другий пункту 22.2 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Здійснення виробником сільськогосподарської продукції іншої діяльності, у тому числі включеної до переліку видів діяльності, не пов'язаних із сільським господарством (негативного списку), затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для втрати ним статусу активного виробника сільськогосподарської продукції, за умови що він доведе відповідність критеріям до активних виробників сільськогосподарської продукції, визначеним Кабінетом Міністрів України.

{Абзац третій пункту 22.2 статті 22 в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

22.3. Порядок присвоєння унікального номера, підтвердження та позбавлення статусу активного виробника сільськогосподарської продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

22.4. Виробники сільськогосподарської продукції, відомості про яких включені до Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, вважаються такими, що зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр".

{Пункт 22.4 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

22.5. Інформація про фізичних осіб, які здійснюють ведення особистого селянського господарства та не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа, відомості про яких включені до Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції:

{Абзац перший пункту 22.5 статті 22 в редакції Закону № 4619-IX від 08.10.2025}

не є підставою для стягнення з них податків і зборів;

використовується органами статистики як офіційна інформація та включається до офіційної статистичної інформації;

використовується як офіційна інформація при отриманні від органів державної влади документів дозвільного та іншого характеру.

{Розділ I доповнено статтею 22 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2438-IX від 19.07.2022, № 2801-IX від 01.12.2022; в редакції Закону № 3980-IX від 19.09.2024}

Стаття 23. Мета та цілі державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку

23.1. Метою державної аграрної політики є стале економічне зростання агропромислового комплексу, створення доданої вартості сільськогосподарської продукції, формування сприятливого інвестиційного клімату, посилення експортного потенціалу України.

Державна аграрна політика спрямована на досягнення таких цілей:

забезпечення стабільності сільськогосподарського виробництва;

підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції, використання новітніх технологій у сільськогосподарському виробництві;

забезпечення покращення позиції виробників сільськогосподарської продукції у ланцюгу доданої вартості шляхом підтримки сільськогосподарської кооперації, підвищення прозорості ринку та забезпечення ефективних механізмів боротьби з недобросовісною торговою практикою;

адаптація сільськогосподарського виробництва до змін клімату, зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами у секторі сільського господарства;

зменшення впливу хімічних речовин і нітратів сільськогосподарського походження на воду, ґрунт та повітря, зокрема шляхом забезпечення впровадження новітніх технологій;

гарантування безпечності харчових продуктів і кормів на всіх етапах виробництва та обігу;

дотримання вимог щодо забезпечення захисту здоров'я та благополуччя тварин, у тому числі сільськогосподарських тварин;

забезпечення здійснення належної ветеринарної практики, зокрема профілактики та контролю хвороб тварин;

належне управління обігом побічних продуктів тваринного походження відповідно до вимог безпечності та охорони довкілля;

контроль за виробництвом, обігом та застосуванням ветеринарних лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів, лікувальних кормів та проміжних продуктів для їх виробництва, кормових добавок з анаболічними, протимікробними, протипаразитарними, протизапальними, гормональними чи психотропними властивостями, які можуть впливати на здоров'я тварини або людини через харчовий ланцюг;

забезпечення розвитку знань, інновацій та цифровізації, заохочення виробників сільськогосподарської продукції до їх використання;

максимізація використання систем електронного документообігу з метою забезпечення прозорості, ефективності та цифрової трансформації управлінських процесів у сільському господарстві України.

23.2. Метою державної політики сільського розвитку є:

створення сприятливих умов для проживання у сільській місцевості, забезпечення її сталого розвитку;

підвищення конкурентоспроможності малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції;

покращення якості життя та економічного добробуту сільського населення.

Державна політика сільського розвитку спрямована на досягнення таких цілей:

забезпечення розвитку інфраструктури в сільських населених пунктах;

забезпечення функціонування усіх форм господарювання в сільських населених пунктах;

збільшення рівня доходів сільського населення;

досягнення гарантованих соціальних стандартів і покращення умов проживання сільського населення;

створення належних умов для проживання молоді у селі та збільшення кількості сільського населення;

забезпечення сталого розвитку сільських територій;

належне функціонування сільськогосподарської дорадчої діяльності;

збереження та відновлення природних ресурсів у сільській місцевості.

{Розділ I доповнено статтею 23 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Стаття 24. Інструменти реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку

24.1. Інструментами реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку є:

інвестиції в активи виробників сільськогосподарської продукції, зокрема підтримка у сфері сільського розвитку, включаючи компенсацію інвестицій в основні засоби та технології для підвищення ефективності, конкурентоспроможності та сталого сільськогосподарського виробництва;

підтримка об'єднань виробників сільськогосподарської продукції з метою посилення їхньої спроможності до спільного реагування на ринкові виклики, підвищення ефективності виробництва та маркетингу сільськогосподарської продукції, зміцнення їхньої ролі на ринках;

підтримка органічного виробництва, запровадження методів управління сільськогосподарським виробництвом, які зменшують його негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;

впровадження стратегій місцевого розвитку згідно з підходом LEADER (Liaisons entre Actions de de l'Economie Rural), що передбачає підтримку місцевих ініціативних груп, які представляють широке коло багатогалузевих приватних і державних партнерів, у впровадженні їхніх стратегій місцевого розвитку, спрямованих на поліпшення економічного, соціального та екологічного стану сільських територій;

інвестиції в інфраструктуру сільських територій, будівництво житла, закладів охорони здоров'я, культури та освіти, фізичної культури і спорту;

диверсифікація діяльності виробників сільськогосподарської продукції для розвитку сільського підприємництва і домогосподарств, які прагнуть розвивати несільськогосподарську діяльність, створюючи нові робочі місця;

надання суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності дорадчих послуг, спрямованих на покращення економічних та екологічних показників діяльності виробників сільськогосподарської продукції;

створення сприятливих умов кредитування виробників сільськогосподарської продукції, залучення коштів міжнародної технічної допомоги, грантів у сільське господарство чи іншої допомоги (підтримки);

забезпечення співробітництва в галузі інновацій та передання знань, що спрямоване на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та сталості сільськогосподарського виробництва, шляхом заохочення ширшого використання інноваційних рішень та заходів;

здійснення капітальних інвестицій у матеріальні та нематеріальні активи, пов'язані з переробкою, зберіганням та збутом сільськогосподарської продукції, а також продукції, отриманої з водних біоресурсів, з метою забезпечення відповідності технологічних процесів та інфраструктури підприємств харчової промисловості міжнародним стандартам якості, безпеки харчових продуктів та охорони навколишнього природного середовища;

сприяння створенню, відновленню та охороні лісів, у тому числі шляхом державного фінансування, співфінансування заходів із лісовідновлення, лісорозведення та підвищення стійкості лісових екосистем, з метою збереження біорізноманіття, запобігання деградації ґрунтів та адаптації до наслідків зміни клімату.

24.2. Вибір інструментів реалізації мети і цілей державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, розроблення відповідних видів підтримки здійснюється на основі всебічного аналізу їхніх сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (SWOT-аналізу).

{Розділ I доповнено статтею 24 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Стаття 25. Фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку

25.1. Фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, з інших джерел, не заборонених законом.

25.2. Розроблення фінансових інструментів реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, включаючи кредитні гарантії, може здійснюватися у співпраці з міжнародними фінансовими установами з урахуванням вимог Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві".

{Розділ I доповнено статтею 25 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

Розділ I1

ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ

Стаття 26. Виплатна агенція

{Щодо набрання чинності статті 26 див. абзац другий пункту 1 розділу II}

26.1. Адміністрування підтримки, зокрема здійснення виплати заявникам, відповідно до цього Закону здійснюється виключно Виплатною агенцією.

Положення про Виплатну агенцію затверджується Кабінетом Міністрів України.

26.2. Діяльність Виплатної агенції регулюється цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж встановлені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

26.3. Фінансування діяльності Виплатної агенції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, передбачених на її утримання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

26.4. Майно, що є об'єктом права державної власності і передається Виплатній агенції на праві узуфрукта державного майна чи іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, не може бути відчужене без погодження Кабінетом Міністрів України. Списання та передача майна, що є об'єктом права державної власності, здійснюються відповідно до законодавства.

26.5. Виплатна агенція може набувати майнових та особистих немайнових прав та обов'язків, а також вчиняти інші правочини відповідно до законодавства.

26.6. Виплатна агенція виконує такі функції:

забезпечує інформування заявників про умови, критерії та процедури одержання відповідного виду підтримки, розміщує оголошення про початок дії відповідної програми підтримки, надає консультаційну допомогу з питань, пов'язаних з виплатами та цільовим використанням підтримки;

приймає заявки на отримання підтримки;

перевіряє відповідність поданих документів, необхідних для отримання підтримки, вимогам законодавства;

перевіряє відповідність заявника принципу доброчесності отримувача підтримки та умовам надання підтримки;

здійснює розрахунок суми виплат, яка виплачується отримувачу підтримки, та їх виплату;

здійснює моніторинг цільового використання підтримки;

розглядає та вирішує справи, вчиняє процедурні дії та/або приймає процедурні рішення, у тому числі рішення щодо оскарження, відповідно до цього Закону з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

забезпечує взаємодію з фінансовими установами, що залучаються до надання підтримки;

укладає договори з отримувачами підтримки, якщо такі договори передбачені відповідною програмою підтримки;

забезпечує організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Виплатної агенції в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку;

формує фінансові, бухгалтерські та інші звіти про здійснення виплат заявникам відповідно до цього Закону;

інші функції, передбачені законодавством.

26.7. Виплатна агенція є користувачем інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр".

26.8. З метою виконання функцій, визначених цим Законом, Виплатна агенція за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, може укладати договори щодо передання окремих функцій іншим установам та організаціям, якщо для їх виконання потрібні спеціальні знання чи технології, за умови що такі установи та організації мають належну систему внутрішнього аудиту та гарантують забезпечення якості виконання переданих їм згідно з відповідними договорами функцій.

Виплатна агенція регулярно, але не менше одного разу на шість місяців, здійснює моніторинг якості виконання переданих функцій з метою підтвердження належної якості їх виконання. Відповідальність за виконання функцій, переданих Виплатною агенцією іншим установам та організаціям згідно із відповідним договором, несе Виплатна агенція.

26.9. Координацію діяльності Виплатної агенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

26.10. Виплатна агенція утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту, який є складовою системи внутрішнього контролю Виплатної агенції.

Підрозділ внутрішнього аудиту підпорядковується керівнику Виплатної агенції та співпрацює з підрозділом внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

Стаття 27. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства

{Щодо набрання чинності статті 27 див. абзац третій пункту 1 розділу II}

27.1. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства Farm Sustainability Data Network (далі - FSDN) функціонує як інструмент забезпечення аналізу реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

27.2. Метою функціонування FSDN є щорічне збирання та аналіз даних виробничого, економічного, фінансового, екологічного та соціального характеру щодо діяльності виробників сільськогосподарської продукції, необхідних, зокрема для:

інформаційного забезпечення державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, їх моніторингу;

здійснення економічного оцінювання стану сільського господарства України;

аналізу економічних, соціальних та екологічних аспектів, пов'язаних із діяльністю виробників сільськогосподарської продукції.

27.3. Збирання даних здійснюється на підставі плану опитування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, шляхом проведення регулярних та спеціальних опитувань на основі репрезентативної вибірки виробників сільськогосподарської продукції.

Для цілей опитування виробники сільськогосподарської продукції класифікуються за єдиною методологією, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, з урахуванням виду сільськогосподарської діяльності, яку здійснюють такі виробники, їх економічного розміру та інших видів діяльності, не пов'язаних із сільським господарством, яку здійснюють такі виробники.

27.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, забезпечує створення та функціонування FSDN. Порядок створення, функціонування FSDN, методологія збирання, обробки та аналізу даних визначаються Кабінетом Міністрів України.

27.5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, має право визначити (призначити) установу чи організацію, що належить до сфери його управління, для збирання, обробки та аналізу даних FSDN.

27.6. Доступ до відомостей FSDN є відкритим та загальнодоступним, за умови агрегованого подання та знеособлення таких відомостей для унеможливлення ідентифікації виробників сільськогосподарської продукції. Відомості FSDN оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

27.7. Відомості FSDN можуть надаватися органам Європейського Союзу відповідно до укладених міжнародних договорів.

27.8. Розголошення персональних даних, отриманих у процесі функціонування FSDN, забороняється.

27.9. Використання для цілей оподаткування будь-яких персональних даних чи інших відомостей, отриманих у процесі функціонування FSDN, забороняється. Відомості FSDN не є підставою для нарахування та стягнення з виробників сільськогосподарської продукції податків і зборів.

27.10. Власником відомостей FSDN є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

Стаття 28. Інтегрована система адміністрування та контролю

{Щодо набрання чинності статті 28 див. абзац третій пункту 1 розділу II}

28.1. Інтегрована система адміністрування та контролю (далі - ІСАК) є інструментом забезпечення прозорості та підзвітності у сфері надання підтримки.

28.2. Власником ІСАК є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

Держателем, адміністратором та технічним адміністратором ІСАК є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.

Функції технічного адміністратора на підставі договору з адміністратором ІСАК може здійснювати юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, чи інша юридична особа публічного права, 100 відсотків акцій (часток) якої належать державі.

28.3. ІСАК забезпечує:

функціонування підсистеми ідентифікації земельних ділянок, що ґрунтується на геопросторових даних, відомостях Державного земельного кадастру та інших публічних реєстрів та дає змогу однозначно визначати кожну земельну ділянку, що є об'єктом підтримки;

функціонування геопросторової підсистеми, а також у відповідних випадках підсистеми, що базується на відомостях Єдиного державного реєстру тварин;

функціонування підсистеми моніторингу територій, за допомогою якої здійснюється регулярне спостереження за станом земель, сільськогосподарських угідь та інших територій із застосуванням супутникових даних, інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі та інших джерел геопросторових даних;

функціонування підсистеми ідентифікації заявників в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр" з автоматизованою перевіркою даних про таких осіб і верифікації їхнього права на отримання підтримки;

функціонування підсистеми моніторингу відповідності виплат;

безперервну, стандартизовану і захищену взаємодію з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, кадастрами та реєстрами.

28.4. Функціонування ІСАК забезпечується засобами ведення інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр". ІСАК функціонує як підсистема (розділ) інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр".

28.5. Порядок функціонування ІСАК та вимоги до обміну даними між суб'єктами взаємодії визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Закон доповнено розділом I1 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025}

{Розділ II виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до статті 6, статті 7, статті 9 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020}

{Розділ III виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012}

{Зміни до статті 11 див. в Законі № 5462-VI від 16.10.2012}

Розділ IV

ІНШІ ВИДИ ПІДТРИМКИ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АГРАРНОГО РИНКУ

{Статтю 12 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

Стаття 13. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу

{Назва статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.1. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів

13.1.1. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.

13.1.2. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.

{Пункт 13.1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2. Суб'єкт та об'єкт кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів

{Назва пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.1. Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються особам, які є суб'єктами господарювання агропромислового комплексу.

Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідними кредитами, залученими у попередні роки, та/або договорами фінансового лізингу поточного чи попередніх років.

{Абзац другий підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Підпункт 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.2. Субсидуванню підлягає частина плати (процентів) за кредитом, сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва (на розвиток агропромислового комплексу).

Компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, що використовуються зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.

{Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

{Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об'єкта такої закупівлі).

13.3. Розміри кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів

{Назва пункту 13.3 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.3.1. Кредитна субсидія надається у порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України:

а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;

б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців;

в) для довгострокових кредитів - строком від 36 календарних місяців. При цьому кредитна субсидія за довгостроковими кредитами надається в межах 84 календарних місяців.

{Абзац четвертий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

Кредитна субсидія надається:

у національній валюті - у розмірі не менше 1,5 облікової ставки Національного банку України за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, що діє на день нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами;

в іноземній валюті - у розмірі не менше 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.

Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного періоду.

{Абзац восьмий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2373-VI від 29.06.2010}

13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щомісяця виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.

Кредитна субсидія надається за короткостроковими кредитами, залученими:

для поповнення обігових коштів;

{Абзац третій підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020}

для закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції.

Кредитна субсидія надається за середньостроковими кредитами, залученими:

для поповнення обігових коштів;

{Підпункт 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва;

для здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції.

{Абзац підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

Кредитна субсидія надається за довгостроковими кредитами, залученими:

для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

для будівництва та реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів).

13.3.3. Кредитна субсидія (державна підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів) здійснюється у розмірі не менш як 90 відсотків банківських відсотків (процентів), за якими отримані кредити в національній та іноземній валюті на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів.

{Підпункт 13.3.3 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4216-VI від 22.12.2011, № 985-IX від 05.11.2020}

13.3.4. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від цього кредитора.

Субсидія не надається позичальникам, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають у стадії ліквідації.

13.3.5. Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, за сплачені:

лізинговий платіж в обсязі 40 відсотків вартості предмета лізингу, до якого належать вітчизняна техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу чи техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу іноземного виробництва, у разі якщо відповідні аналоги не виробляються в Україні;

комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі півтори облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу.

Розмір компенсації лізингових платежів щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного періоду.

{Пункт 13.3 статті 13 доповнено підпунктом 13.3.5 згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

{Пункт 13.3 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту

13.4.1. Короткострокові кредити використовуються виключно на виробничі витрати.

{Підпункт 13.4.1 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.4.2. Середньострокові та довгострокові кредити використовуються також для:

{Абзац перший підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

придбання, у тому числі на умовах фінансового лізингу, основних засобів сільськогосподарського виробництва вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якого не виробляються в Україні, зокрема сільськогосподарської і зрошувальної техніки, а також техніки та обладнання для механізації процесів у тваринництві і птахівництві, обладнання для переробної галузі, обладнання для переробки сільськогосподарських відходів та сировини, відходів заготівлі деревини лісу, у тому числі у біопаливо та інші альтернативні види енергії, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

{Абзац другий підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

витрат, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, у тому числі для забезпечення переробки сільськогосподарських відходів та сировини.

13.4.3. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають в установлений законодавством строк центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, звітність про використання коштів субсидованих кредитів та коштів компенсації лізингових платежів.

{Абзац другий підпункту 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Підпункт 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.4.4. У разі виявлення фактів нецільового використання коштів кредитної субсидії припиняється надання позичальнику будь-якої державної підтримки протягом поточного та наступного бюджетного періоду.

{Пункт 13.4 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

13.5. Контроль та стягнення

13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється органами державного фінансового контролю.

{Підпункт 13.5.1 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

13.5.2. У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного одержання та/або нецільового використання кредитної субсидії та/або компенсації лізингових платежів стягнення здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.

{Підпункт 13.5.2 пункту 13.5 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між органами державного фінансового контролю та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України.

{Підпункт 13.5.3 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020}

13.6. Бюджетне та нормативне забезпечення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу

13.6.1. Обсяги коштів, що спрямовуються на фінансову підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

13.6.2. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів, виходячи з норм цієї статті.

{Пункт 13.6 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

Стаття 131. Додаткова фінансова підтримка сімейних фермерських господарств

131.1. Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п'ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску - дев'ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу.

131.2. Норми пункту 131.1 цієї статті можуть бути застосовані кожним з членів сімейного фермерського господарства, в тому числі головою, один раз.

131.3. Фінансова підтримка надається зазначеному у цій статті сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п'ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску - дев'ятий та десятий роки.

Порядок надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі несвоєчасної (неповної) протягом відповідного року сплати головою та членами сімейного фермерського господарства страхових внесків у розмірах, визначених цим пунктом, надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки припиняється та поновлюється, за умови самостійної сплати ними суми страхового внеску у повному обсязі.

{Пункт 131.3 статті 131 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024}

{Закон доповнено статтею 131 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018}

Стаття 14. Дерегуляція українського ринку сільськогосподарської продукції та заборона дискримінації прав її власників

14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції

14.1.1. З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України.

Вважаються недійсними і не підлягають виконанню акти Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо:

{Абзац другий підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею;

б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по всій території України та на експорт, за винятком випадків, прямо визначених цим Законом;

в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг);

г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов'язаних з виконанням норм цього Закону.

14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність.

14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у підпункті 14.1.2 цієї статті.

14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури.

14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції

14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (внутрішнім водним чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалки, інших послуг транспортних організацій (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу) встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої, ніж сільськогосподарська.

{Підпункт 14.2.1 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020}

14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування сільськогосподарської продукції на експорт залізничним, авіаційним, водним (внутрішнім водним чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також за їх зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові склади та зерносховища) встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживається на території України або переміщується транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається.

{Підпункт 14.2.2 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 985-IX від 05.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020}

14.2.3. Перевізники об'єктів сільськогосподарської продукції не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов'язаних із таким перевезенням. У разі порушення цього правила відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності.

{Підпункт 14.2.3 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Підпункт 14.2.4 пункту 14.2 статті 14 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

14.2.5. Кабінет Міністрів України встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг:

а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва);

б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів);

в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації);

г) ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин.

При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціну, розраховану за 20-відсотковою нормою рентабельності до витрат, здійснених на їх надання. Недотримання вимог цієї статті тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

{Пункт 14.2 статті 14 доповнено підпунктом 14.2.5 згідно із Законом № 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009; в редакції Закону № 1782-VI від 22.12.2009}

Розділ V

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Стаття 15. Бюджетна тваринницька дотація

15.1. При плануванні витрат державного бюджету на наступний бюджетний період Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації).

Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції.

{Абзац другий пункту 15.1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

15.2. Об'єктами бюджетної дотації є:

велика рогата худоба;

свині;

вівці;

коні;

птиця свійська;

кролі;

молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу);

вовна стрижена;

кокони тутового шовкопряда;

мед натуральний;

кози.

{Пункт 15.2 статті 15 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 15.2 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

15.3. Об'єктами спеціальної бюджетної дотації є:

худоба велика рогата молочна;

худоба велика рогата м'ясна;