Стаття 15. 1: Визначення

Для цілей цієї Глави: здійснювати дії або утримуватись від дій, пов’язаних із виконанням чи здійсненням службових обов’язків , включає будь-яке використання службового становища, незалежно від того, чи входить це до повноважень державного службовця; адміністративне рішення загального застосування означає адміністративне рішення або тлумачення, що застосовується до всіх осіб або фактичних ситуацій, на яких в цілому поширюється таке адміністративне рішення або тлумачення, та встановлює норму поведінки, але не включає: (a) рішення або постанову, винесені в адміністративному або квазі-судовому провадженні, що застосовується до окремої особи, товару або послуги іншої Сторони у конкретному випадку; або (b) рішення, що ухвалюється стосовно конкретної дії або практики; іноземний державний службовець означає особу, яка обіймає посаду у законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної країни, на будь-якому рівні уряду, незалежно від того: призначена вона або обрана; постійна це посада або тимчасова; оплачувана це посада або неоплачувана; або особу, яка виконує певну урядову функцію для іноземної країни, на будь-якому рівні уряду, у тому числі для державного органу або державного підприємства; посадова особа міжнародної організації означає службовця міжнародної організації або особу, уповноважену такою організацією здійснювати дії від імені цієї організації; державний службовець означає особу: (a) яка обіймає посаду у законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі Сторони, незалежно від того, призначена вона або обрана; постійна це посада або тимчасова; оплачувана ця робота або неоплачувана; та незалежно від стажу такої особи; (b) яка виконує державні функції для Сторони, у тому числі для державного органу або державного підприємства, або надає державні послуги, відповідно до визначення цього терміну у національному законодавстві та його застосування у пов’язаній галузі права такої Сторони; або (c) яка визначена як "державний службовець" в закон о державного підприємства, або надає державні послуги, відповідно до визначення цього терміну у національному законодавстві та його застосування у пов’язаній галузі права такої Сторони; або (c) яка визначена як "державний службовець" в законодавстві Сторони. Частина В - Прозорість

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб її закони, нормативні акти, процедури та адміністративні рішення загального застосування з будь-якого питання, охопленого цією Угодою, невідкладно оприлюднювалися або ставали доступними у спосіб, що дає можливість зацікавленим особам та іншій Стороні ознайомитися з ними.

2. Наскільки це можливо, кожна Сторона: (a) заздалегідь оприлюднює інформацію про захід, згаданий у пункті 1, який вона пропонує ухвалити; та (b) надає зацікавленим особам та іншій Стороні належну можливість надати коментарі щодо таких запропонованих заходів.

3. В рамках введення або зміни законів, нормативних актів або процедур, зазначених у пункті 1, кожна Сторона докладає зусиль для забезпечення розумного строку між датою оприлюднення цих законів, нормативних актів або процедур, запропонованих або прийнятих відповідно до її правової системи, та датою набрання ними чинності.

4. Стосовно запропонованого нормативного акту загального застосування центральних органів виконавчої влади Сторони з будь-якого питання, що охоплюється цією Угодою, який може вплинути на торгівлю або інвестиції між Сторонами та який опублікований відповідно до пункту 2(а), кожна Сторона: (a) публікує запропонований нормативний акт в офіційному національному часописі або на безкоштовному, загальнодоступному офіційному веб-сайті, бажано в режимі онлайн і об’єднаному в єдиний портал; (b) намагається публікувати запропонований нормативний акт: (i) не менше ніж за 60 днів до кінцевої дати надання коментарів; або (ii) протягом іншого періоду до кінцевої дати надання коментарів, що надає зацікавленій особі достатньо часу для оцінки запропонованого нормативного акту, а також для формулювання та подання коментарів; (c) наскільки це можливо, включає до публікації згідно з підпунктом (а) пояснення мети та обґрунтування запропонованого нормативного акту; і (d) розглядає коментарі, отримані протягом визначеного періоду надання коментарів, і заохочується надати пояснення щодо будь-яких значних змін, внесених до запропонов м (а) пояснення мети та обґрунтування запропонованого нормативного акту; і (d) розглядає коментарі, отримані протягом визначеного періоду надання коментарів, і заохочується надати пояснення щодо будь-яких значних змін, внесених до запропонованого нормативного акту, бажано на офіційному веб-сайті або в офіційному національному часописі.

5. Щодо нормативного акту загального застосування, прийнятого центральними органами виконавчої влади, з будь-якого питання, охопленого цією Угодою, опублікованого відповідно до пункту 1, кожна Сторона: (a) негайно публікує нормативний акт в офіційному національному часописі або на безкоштовному, загальнодоступному офіційному веб-сайті, бажано в режимі онлайн і об’єднаному в єдиний портал; і (b) якщо доцільно, включає до публікації пояснення мети та обґрунтування нормативного акту.

1. Наскільки це можливо, Сторона повідомляє іншу Сторону про запропонований або існуючий захід, який за висновком цієї Сторони може суттєво вплинути на реалізацію цієї Угоди або істотно впливає на інтереси іншої Сторони за цією Угодою.

2. На запит іншої Сторони кожна Сторона невідкладно надає інформацію та відповіді на питання, що стосуються запропонованого або існуючого заходу, який за висновком Сторони, що подає запит, може в суттєво вплинути на реалізацію цієї Угоди або істотно вплинути на інтереси іншої Сторони за цією Угодою, незалежно від того, чи була Сторона, яка подає запит, попередньо поінформована про такий захід.

3. Будь-яке повідомлення, запит або інформація в розумінні цієї Статті надається відповідними контактними пунктами.

4. Будь-яке повідомлення, відповідь або інформація, що надаються відповідно до цієї Статті, повинні бути неупередженими щодо відповідності заходу цій Угоді.

1. З метою забезпечення послідовного, неупередженого та виправданого застосування всіх заходів загального застосування, що впливають на питання, які охоплюються цією Угодою, кожна Сторона забезпечує, щоб у її адміністративних провадженнях при застосуванні заходів, зазначених у Статті 15.2, до конкретних осіб, товарів або послуг іншої Сторони в конкретних випадках: (a) за наявності такої можливості особі іншої Сторони, на яку безпосередньо впливає таке провадження, у встановленому національними процедурами порядку було надане належне повідомлення про порушення провадження, із зазначенням характеру провадження, викладенням правових підстав для порушення провадження та загальним описом питань, що будуть розглядатися; (b) особі іншої Сторони, на яку безпосередньо впливає таке провадження, надавалася обґрунтована можливість представити факти та аргументи на підтримку своєї позиції до застосування остаточного адміністративного заходу, коли це дозволяє час, характер провадження та суспільні інтереси; та (c) процедури відповідали законодавству Сторони.

1. Кожна Сторона створює або зберігає судові, квазі-судові або адміністративні органи або процедури невідкладного перегляду та, коли це виправдано, внесення змін до остаточних адміністративних заходів з питань, які охоплюються цією Угодою. Кожна Сторона забезпечує, щоб її відповідні органи діяли неупереджено та незалежно від посадових осіб або органу, що уповноважені здійснювати адміністративний примус, і не мали матеріального інтересу в результаті справи.

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб в органах та процедурах, які зазначені в пункті 1, сторони адміністративних проваджень мали право на: (a) обґрунтовану можливість аргументувати або відстоювати свої відповідні позиції; та (b) рішення, що ґрунтується на доказах та поданні офіційних документів або, якщо це вимагається законодавством Сторони, матеріалів, підготовлених адміністративним органом.

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб, з урахуванням передбаченого її законодавством оскарження або перегляду, рішення, зазначені у пункті 2(b), виконувалися посадовими особами або органами та регулювали практику діяльності таких посадових осіб або органів щодо відповідного адміністративного заходу. Сторони докладатимуть зусиль для співпраці у рамках двосторонніх, регіональних та багатосторонніх форумів над підвищенням прозорості щодо міжнародної торгівлі та інвестицій. Частина С - Протидія корупції

1. Сторони підтверджують своє прагнення у запобіганні та протидії корупції та хабарництву в міжнародній торгівлі та інвестиціях, розуміючи, що це сприяє зусиллям щодо значного зменшення корупції та хабарництва в усіх їх формах.

2. Сторони визнають необхідність формування доброчесності як у державному, так і в приватному секторах і те, що кожен сектор має додаткові обов’язки в цьому відношенні.

3. Ця Частина застосовується до заходів щодо запобігання та протидії хабарництву та корупції стосовно будь-якого питання, яке охоплює ця Угода.

4. Сторони визнають, що опис правопорушень, прийнятий або збережений відповідно до цієї Частини, а також опис застосовних засобів правового захисту або правових принципів, що контролюють правомірність поведінки, стосується законодавства кожної Сторони, і що ці правопорушення переслідуються та караються відповідно до законодавства кожної Сторони.

5. Кожна Сторона підтверджує свою прихильність до Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, вчиненої 31 жовтня 2003 року в м. Нью-Йорку (UNCAC), і, в тій мірі, в якій вони є сторонами, до Міжамериканської конвенції проти корупції, вчиненої 29 березня 1996 року в м. Каракасі (IACAC) і Конвенції ОЕСР про боротьбу проти підкупу іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, вчиненої 17 грудня 1997 року в м. Парижі (Конвенція ОЕСР про боротьбу з хабарництвом).

6. Сторона приєднується до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом при першій нагоді, якщо вона ще не є стороною цієї Конвенції.

1. Кожна Сторона приймає або зберігає існуючі законодавчі або інші заходи, які можуть бути необхідними для визнання кримінальними правопорушеннями згідно з її законодавством таких дій у справах, що впливають на міжнародну торгівлю чи інвестиції, якщо вони вчиняються навмисно будь-якою особою, яка підпадає під її юрисдикцію: (a) обіцянка, пропозиція або надання державному службовцю, прямо або опосередковано, будь-якої неправомірної вигоди для службовця або іншої особи або установи з метою, щоб цей службовець здійснив дії або утримався від дій, пов’язаних із виконанням чи здійсненням службових обов’язків; (b) вимагання або одержання державним службовцем, прямо або опосередковано, неправомірної вигоди для службовця або іншої особи або установи з метою, щоб цей службовець здійснив дії або утримався від дій, пов’язаних із виконанням чи здійсненням службових обов’язків; (c) обіцянка, пропозиція або надання іноземному державному службовцю або посадовій особі міжнародної організації, прямо або опосередковано, неправомірної вигоди для службовця або іншої особи або установи з метою, щоб цей службовець здійснив дії або утримався від дій, пов’язаних із виконанням чи здійсненням службових обов’язків, для того, щоб особа, яка надає таку обіцянку або пропозицію, отримала або зберегла за собою бізнес або іншу неправомірну вигоду у здійсненні міжнародної комерційної діяльності; (d) пособництво, підбурювання або змова щодо здійснення будь-якого з порушень, зазначених у підпунктах (а) - (с).

2. Кожна Сторона передбачає застосування санкцій за вчинення правопорушення, описаного в пунктах 1 або 5, з урахуванням тяжкості цього правопорушення.

3. Кожна Сторона приймає або зберігає заходи, які можуть бути необхідними, відповідно до її правових принципів, для встановлення відповідальності юридичних осіб за правопорушення, описані в пунктах 1 і 5. Зокрема, кожна Сторона приймає або виконує заходи, які передбачають, що юридичні особи, притягнуті до відповідальності за правопорушення, опи пів, для встановлення відповідальності юридичних осіб за правопорушення, описані в пунктах 1 і 5. Зокрема, кожна Сторона приймає або виконує заходи, які передбачають, що юридичні особи, притягнуті до відповідальності за правопорушення, описані в пунктах 1 або 5, підлягають ефективним, пропорційним і стримуючим кримінальним або не кримінальним санкціям, включаючи грошові санкції.

4. Кожна Сторона забороняє вирахування з бази оподаткування витрат, що являють собою хабарі, та інших витрат, понесених з метою сприяння корупційній поведінці.

5. З метою запобігання корупції кожна з Сторін приймає або зберігає заходи, що можуть бути необхідними, відповідно до своїх законів та нормативних актів щодо ведення бухгалтерських книг та обліку, розкриття фінансової звітності та стандартів бухгалтерського обліку та аудиту, для того, щоб заборонити наступні дії, що здійснюються з метою вчинення будь-якого з правопорушень, описаних у пункті 1: (a) створення незареєстрованих рахунків; (b) ведення незареєстрованих або неналежним чином ідентифікованих транзакцій; (c) записи неіснуючих витрат; (d) запис зобов’язань із неправильною ідентифікацією їх об'єктів; (e) використання фальшивих документів; та (f) умисне знищення бухгалтерських документів раніше, ніж це передбачено законом.

6. Кожна Сторона розглядає можливість прийняття або збереження заходів для захисту від будь-якого невиправданого поводження з будь-якою особою, яка добросовісно та на обґрунтованих підставах повідомляє компетентним органам будь-які факти щодо правопорушень, описаних у пунктах 1 або 5.

7. Сторони визнають шкідливі наслідки платежів в обмін на спрощення процедур. Кожна Сторона відповідно до своїх законів і нормативних актів: (a) заохочує підприємства забороняти платежі в обмін на спрощення процедур або відмовляє їх від використання таких платежів; і (b) вживає заходів для підвищення обізнаності своїх державних службовців щодо законів про хабарництво з метою припинення вимагання та приймання платежі за спрощенн н на спрощення процедур або відмовляє їх від використання таких платежів; і (b) вживає заходів для підвищення обізнаності своїх державних службовців щодо законів про хабарництво з метою припинення вимагання та приймання платежі за спрощення процедур. Сторони визнають важливість регіональних та багатосторонніх ініціатив щодо запобігання та протидії хабарництву та корупції у сфері міжнародної торгівлі та інвестицій. Сторони визнають важливість співпраці з метою посилення зусиль на регіональному та багатосторонньому рівнях для запобігання та протидії хабарництву та корупції у сфері міжнародної торгівлі та інвестицій, включаючи стимулювання та підтримку відповідних ініціатив.

1. Для протидії корупції в питаннях, які впливають на торгівлю та інвестиції, кожна Сторона сприяє, серед іншого, доброчесності, чесності та відповідальності серед своїх державних службовців. З цією метою кожна Сторона, відповідно до основних принципів своєї правової системи, приймає або зберігає: (a) заходи щодо забезпечення належних процедур відбору та навчання фізичних осіб на державні посади, які, на думку Сторони, є особливо вразливими до корупції, та ротації, якщо це необхідно, цих фізичних осіб на інші посади; (b) заходи сприяння прозорості в поведінці державних службовців під час виконання державних функцій; (c) політику та процедури для виявлення фактичних або потенційних конфліктів інтересів державних службовців та управління ними; (d) заходи, які вимагають від державних службовців вищих рангів та інших державних службовців, на розсуд Сторони, подавати відповідним органам декларації щодо, серед іншого, їхньої зовнішньої діяльності, працевлаштування, інвестицій, активів та значних подарунків або вигод, які можуть призвести до конфлікту інтересів щодо їхніх функцій державних службовців; і (e) заходи для сприяння повідомленню державними службовцями про будь-які факти, що стосуються правопорушень, описаних у Статтях 15.8.1 або 15.8.5, до відповідних органів, якщо ці факти стали їм відомі під час виконання ними своїх функцій.

2. Кожна Сторона докладає зусиль для прийняття або збереження кодексів чи стандартів поведінки для правильного, чесного та належного виконання державних функцій, а також заходів, що передбачають дисциплінарні чи інші заходи, якщо це виправдано, проти державних службовців, які порушують кодекси чи стандарти.

3. Кожна Сторона, наскільки це відповідає основним принципам її правової системи, розглядає можливість встановлення процедур, за допомогою яких державний службовець, звинувачений у правопорушенні, зазначеному в Статті 15.8.1, може, якщо це вбачається Стороною доречним, бути звільненим, тимчасово відстороненим а теми, розглядає можливість встановлення процедур, за допомогою яких державний службовець, звинувачений у правопорушенні, зазначеному в Статті 15.8.1, може, якщо це вбачається Стороною доречним, бути звільненим, тимчасово відстороненим або перепризначеним відповідним органом, пам’ятаючи про дотримання принципу презумпції невинуватості.

4. Кожна Сторона, відповідно до основних принципів своєї правової системи та без шкоди для незалежності судової влади, приймає або зберігає заходи для зміцнення доброчесності та запобігання можливостям для корупції серед членів судової системи у справах, які впливають на міжнародну торгівлю або інвестиції. Ці заходи можуть включати правила щодо поведінки представників судової влади.

1. Кожна Сторона вживає відповідних заходів у межах своїх можливостей та відповідно до основних принципів своєї правової системи для сприяння активної участі та безпеці осіб, груп та інституцій поза державним сектором, таких як підприємства, засоби масової інформації, громадянське суспільство, неурядові організації, жіночі та громадські організації, у запобіганні та протидії корупції в питаннях, що стосуються міжнародної торгівлі чи інвестицій, а також для підвищення обізнаності громадськості щодо існування, причин, серйозності корупції та загрози, яку вона створює. З цією метою Сторона може, наприклад: (a) здійснювати інклюзивні заходи з інформування громадськості та інклюзивні освітні програми для громадськості, які сприяють нетолерантності до корупції; (b) приймати або зберігати заходи для заохочення професійних асоціацій та інших неурядових організацій, якщо це доцільно, у їхніх зусиллях заохочувати та допомагати підприємствам, зокрема малим і середнім підприємствам (МСП), у розвитку внутрішнього контролю, етики та відповідності програм або заходів щодо запобігання та виявлення хабарництва та корупції в міжнародній торгівлі та інвестиціях; (c) приймати або зберігати заходи для заохочення керівництва компанії робити заяви у своїх річних звітах або іншим чином публічно оприлюднювати свої програми або заходи внутрішнього контролю, етики та відповідності, включно з тими, що сприяють запобіганню та виявленню хабарництва та корупції в міжнародній торгівлі та інвестиціях; і (d) приймати або зберігати заходи, які поважають, просувають і захищають свободу пошуку, отримання, публікації та поширення інформації про корупцію.

2. Кожна Сторона намагається заохочувати приватні підприємства, беручи до уваги їхні структуру та розмір, до: (a) запровадження або збереження достатніх засобів внутрішнього аудиторського контролю для сприяння запобіганню та виявленню правопорушень, описаних у Статті 15.8.1 або 15.8.5 у питаннях, що впливають на міжнародну торгівлю чи і мір, до: (a) запровадження або збереження достатніх засобів внутрішнього аудиторського контролю для сприяння запобіганню та виявленню правопорушень, описаних у Статті 15.8.1 або 15.8.5 у питаннях, що впливають на міжнародну торгівлю чи інвестиції; і (b) забезпечення того, щоб їхні рахунки та необхідні фінансові звіти підлягали відповідним процедурам аудиту та сертифікації.

3. Кожна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб її відповідні органи щодо протидії корупції були відомі громадськості, і надає доступ до цих органів, у разі необхідності, для повідомлення, у тому числі анонімного, про будь-який інцидент, який може вважатися таким, що становить злочин, описаний у Статті 15.8.1.

4. Сторони визнають переваги внутрішніх програм відповідності на підприємствах для протидії корупції. Кожна Сторона заохочує підприємства, беручи до уваги їх розмір, правову структуру та сектори, у яких вони працюють, створювати програми відповідності з метою запобігання та виявлення правопорушень, описаних у Статті 15.8.1 або 15.8.5.

1. Відповідно до основних принципів своєї правової системи, кожна Сторона забезпечує ефективне дотримання своїх законів чи інших заходів, прийнятих або збережених для дотримання Статті 15.8 шляхом постійних або повторюваних дій або бездіяльності після дати набрання чинності цією Угодою, як заохочення торгівлі та інвестицій. Сторони визнають, що окремі випадки або конкретні дискреційні рішення, пов’язані із застосуванням антикорупційних законів, регулюються власними законами та правовими процедурами кожної зі Сторін.

2. Відповідно до основних принципів своєї правової системи, кожна Сторона зберігає за правоохоронними, прокурорськими та судовими органами право діяти на власний розсуд щодо застосування її антикорупційного законодавства. Кожна Сторона зберігає за собою право приймати рішення щодо розподілу своїх ресурсів.

3. Сторони підтверджують свої зобов’язання за відповідними міжнародними угодами або домовленостями співпрацювати одна з одною, відповідно до своїх відповідних правових та адміністративних систем, для підвищення ефективності дій правоохоронних органів для боротьби з правопорушеннями, описаними в Статті 15.8. Ніщо в цій Угоді не впливає на права та зобов’язання Сторін згідно з UNCAC, Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності , вчиненою 15 листопада 2000 року в м. Нью-Йорку, і Міжамериканською конвенцією проти корупції, вчиненою 29 березня 1996 року в м. Каракасі, або Конвенцією ОБСЄ про боротьбу з хабарництвом. Частина D - Відповідальна ділова поведінка

1. Кожна Сторона визнає важливість відповідальної ділової поведінки та зобов’язується співпрацювати з відповідними зацікавленими сторонами для розробки, прийняття, просування, зміцнення та реалізації політики, яка підтримує відповідальне бізнес-середовище.

2. Кожна Сторона визнає важливість заохочення підприємств до публічного оприлюднення своєчасної та точної інформації про фактичний або потенційний несприятливий вплив їхньої діяльності на людей і навколишнє середовище, приділяючи особливу увагу активній взаємодії з маргіналізованими групами з метою зменшення або запобігання негативному впливу на них.

3. Кожна Сторона підтверджує, що підприємства, які працюють у межах її юрисдикції, зобов’язані дотримуватися всіх чинних законів, зокрема законів, що стосуються прав людини, прав корінних народів, ґендерної рівності, захисту навколишнього середовища та праці.

4. Кожна Сторона заохочує підприємства, організовані або засновані відповідно до її законодавства або діють на її території, включаючи МСП, включати у свою ділову практику та внутрішню політику міжнародно визнані стандарти, керівні принципи та принципи відповідального ведення бізнесу, які були схвалені або підтримуються цією Стороною, включаючи Керівні принципи ОЕСР щодо багатонаціональних підприємств (зі змінами) і Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини (зі змінами). Такі стандарти, настанови та принципи можуть стосуватися таких питань, як праця, навколишнє середовище, ґендерна рівність, права людини та корупція.