Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік

Указ

Президента України

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік (додається).

2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству інформаційної політики, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

8 квітня 2017 року

№ 103/2017

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 8 квітня 2017 року № 103/2017

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості, яка виявилася неефективною у контексті убезпечення держави від зовнішнього тиску та агресії.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості" були внесені зміни до статей 6 та 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" і статті 11 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", згідно з якими відновлено політичний курс на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки та основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

Розвиток та дальше поглиблення відносин особливого партнерства України з НАТО відбувається з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору (НАТО), підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідань Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії та 9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща).

Вперше введено посаду Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

З метою налагодження чіткої внутрішньодержавної координації співробітництва між Україною та НАТО Указом Президента України від 8 липня 2016 року № 296 "Питання координації євроатлантичної інтеграції України" утворено Комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України на чолі з Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Указом Президента України від 7 грудня 2016 року № 547 "Про річні національні програми під егідою Комісії Україна - НАТО" затверджено Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО та оцінювання результатів їх виконання.

Пріоритетним завданням є досягнення повної сумісності органів сектору безпеки і оборони з відповідними органами держав - членів НАТО, що має забезпечити можливість набуття у майбутньому членства України в НАТО з метою отримання дієвих гарантій суверенітету та територіальної цілісності України. У зв'язку з цим Україна підтримує політику "відкритих дверей" НАТО та позицію Північноатлантичного альянсу щодо чинності рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення в окремих районах Донецької та Луганської областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, Річна національна програма під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік (далі - Програма), Основні заходи у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік (Додаток 1) та Орієнтовний план заходів у рамках Комісії Україна - НАТО на 2017 рік (Додаток 2) мають особливе значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Указами Президента України 26 травня 2015 року № 287 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України" та від 6 червня 2016 року № 240 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" було затверджено нову Стратегію національної безпеки України та схвалено Стратегічний оборонний бюлетень України. Метою зазначених документів є зокрема реформування Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО та досягнення їх взаємосумісності з силами НАТО до 2020 року.

Для України особливе партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у рамках процесу європейської інтеграції необхідними реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та Збройних Сил України. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави та забезпечуватиме інформування на постійній основі НАТО про результати проведення реформ.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

Внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль у контексті очікуваних українським суспільством змін, які необхідні для дальшого успішного розвитку держави.

Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаній 27 листопада 2014 року, засадах державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційній стратегії) на 2014-2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII, а також у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695, схваленій Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, яка спрямована на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію).

Майданчиками для пошуку національного консенсусу, визначення пріоритетів реформ, координації дій із реформування, моніторингу реалізації та досягнення цілей реформ є Конституційна Комісія, утворена Указом Президента України від 3 березня 2015 року № 119 "Про Конституційну Комісію", та Національна рада реформ, утворена Указом Президента України від 23 липня 2014 року № 614 "Про забезпечення впровадження єдиної державної політики реформ в Україні".

1.1.1. Ключові соціально-політичні та правові реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані, передусім, на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади та проведення конституційної реформи;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також забезпечення контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади;

удосконалення виборчого законодавства;

реформування системи правоохоронних органів згідно з європейськими нормами та стандартами;

забезпечення впровадження незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Особливу увагу приділено боротьбі з корупцією. З метою ефективного запровадження антикорупційної реформи 14 жовтня 2014 року прийнято низку Законів України, спрямованих на протидію корупції, зокрема "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про запобігання корупції", а також Указ Президента України № 808 "Про Національну раду з питань антикорупційної політики".

Крім того, передбачено виконання державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

1.1.1.1. Децентралізація

Протягом останніх двох років Україна активно впроваджує реформу місцевого самоврядування на основі європейських цінностей, зокрема положень Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України 15 липня 1997 року № 452/97, та з урахуванням українських особливостей і традицій розвитку місцевої демократії.

Ця реформа базується на принципах децентралізації влади та субсидіарності, тобто передачі повноважень органів виконавчої влади у відповідних сферах органам місцевого самоврядування та створення належних матеріальних і фінансових умов для забезпечення здійснення цих повноважень.

Розподіл повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на різних рівнях адміністративно-територіального устрою здійснюватиметься таким чином:

якомога більше повноважень повинні мати органи, що мають найтісніший контакт з людьми з метою найбільш успішної реалізації таких повноважень;

зазначені органи повинні мати необхідні організаційні, матеріальні та фінансові ресурси для забезпечення обсягу та якості послуг, які надаються населенню, відповідно до державних соціальних стандартів і нормативів.

Правовою основою децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування є Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року № 333-р.

Стратегічна мета децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування - створення і підтримка повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних і доступних адміністративних та соціальних послуг, становлення дієвих інститутів місцевої демократії, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Шляхи досягнення мети - відхід від централізованої моделі державного управління, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Середньострокові цілі:

визначення обгрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування, здатної забезпечити доступність та якість адміністративних та соціальних послуг, що надаються цими органами;

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень;

розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності;

розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади;

визначення механізмів державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг;

максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм демократії участі на місцевому рівні.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти формуванню спроможних територіальних громад відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року № 214.

унормувати питання щодо розмежування повноважень між районною радою та органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади у разі, якщо межі такої громади повністю співпадають з межами району;

активізувати роботу щодо визначення на законодавчому рівні засад формування адміністративно-територіального устрою, умов та порядку утворення адміністративно-територіальних одиниць, їх ліквідації, порядку найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць;

підвищити прозорість та ефективність використання бюджетних коштів шляхом передбачення в установленому порядку обов'язковості застосування програмно-цільового методу на рівні всіх місцевих бюджетів. Запровадити процедури прозорого складання місцевих бюджетів за участю громадськості та звітування про виконання бюджету, а також забезпечити розвиток системи електронних закупівель та створення умов для широкого використання цієї системи;

стимулювати розвиток добровільно об'єднаних територіальних громад шляхом надання фінансової підтримки формуванню відповідної інфраструктури таких громад;

стимулювати розвиток територіальних громад через фінансування в установленому порядку заходів з реалізації регіональної політики;

запровадити ефективні механізми участі громадян у виробленні органами місцевого самоврядування рішень: місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, електронні петиції, проведення громадської експертизи, утворення при органах місцевого самоврядування консультативно-дорадчих органів для проведення консультацій з громадськістю.

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства

Основними напрямами реформи виборчого законодавства в Україні визначено реалізацію невід'ємного права громадянина демократичної держави вільно обирати органи влади, а також виконання державою обов'язку забезпечити громадянам можливість реалізації такого права.

Саме тому одним з найважливіших завдань, яке стоїть перед Україною, є створення такої виборчої системи, яка б забезпечила вибір громадян України відповідно до їх переконань, що сприятиме утвердженню України як демократичної, соціальної, правової держави та зміцненню довіри населення до інституту виборів.

Під час проведення виборчих кампаній створюватимуться належні умови для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, забезпечуватиметься проведення виборів у повній відповідності з вимогами Конституції і законів України та з дотриманням європейських стандартів.

Середньострокові цілі:

забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості ротації політичних еліт відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаної 27 листопада 2014 року;

забезпечення невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав громадян та відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

1.1.1.3. Конституційна реформа

Конституційна реформа має вирішальне значення для проведення усіх інших реформ. Одним з її основних завдань є запровадження механізму державної влади, який унеможливить її узурпацію та забезпечить єдність державної політики.

Конституційна реформа гарантуватиме забезпечення незалежності і професійності суддів, а також створить основу для реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади на засадах деконцентрації фінансових ресурсів та субсидіарності.

Основними напрямами впровадження засад удосконалення Основного Закону України є:

забезпечення балансу законодавчої, виконавчої та судової влади та чіткого їх розподілу;

зміцнення засад і принципів парламентаризму;

забезпечення дотримання єдності державної політики;

забезпечення впровадження конституційних гарантій незалежності і професійності суддів та справедливого правосуддя;

приведення організації органів прокуратури у відповідність з європейськими стандартами.

З метою розроблення узгоджених пропозицій щодо удосконалення Основного Закону України діє Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Розпочато процес внесення змін до Конституції України, який ґрунтується на засадах прозорості, відкритості та гласності.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, які зокрема передбачають:

деполітизацію вирішення питань суддівської кар'єри шляхом позбавлення Президента України та Верховної Ради України права звільняти суддів;

надання Вищій раді правосуддя повноважень щодо переведення, звільнення суддів та внесення Президентові України подання про їх призначення;

припинення здійснення Міністром юстиції України та Генеральним прокурором України своїх повноважень як членів Вищої ради юстиції;

до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року.

Середньострокові цілі:

реалізація конституційних положень щодо:

здійснення прокуратурою підтримання публічного обвинувачення в суді, організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

здійснення представництва особи в суді виключно адвокатом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сформувати на конкурсній основі склад Верховного Суду;

здійснити в установленому законом порядку ліквідацію Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України;

утворити апеляційні суди у відповідних апеляційних округах;

унормування питання реалізації права особи на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою.

1.1.1.4. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави.

Основні завдання антикорупційної реформи:

забезпечення доброчесності та підзвітності в публічному секторі;

забезпечення прозорості фінансування політичних партій і політичної діяльності, обмеження впливу приватного капіталу на політику;

скасування державної монополії на інформацію та гарантування доступу до суспільно необхідної інформації;

зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель шляхом забезпечення їх прозорості і конкурентності;

посилення можливості для виявлення та кримінального переслідування корупційних діянь.

Для забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 118 утворено Національне агентство з питань запобігання корупції, яке має впроваджувати інструменти попередження корупції та здійснювати контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, контролю та перевірки декларацій зазначених осіб.

На виконання Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Указом Президента України від 16 квітня 2015 року № 217 утворено Національне антикорупційне бюро України, на яке покладено завдання із протидії кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Крім того, у 2015 році утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру як самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро України.

Україна продовжуватиме брати участь в Програмі НАТО з розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій (далі - Програма ВІ), а також виконувати рекомендації НАТО стосовно організації та проведення самооцінки складових сектору безпеки і оборони України на предмет виявлення корупційних ризиків у процесі управлінської діяльності та ресурсного менеджменту.

У рамках Програми ВІ надаються спроможності для спеціалізованої експертизи та допомога для підвищення рівня взаємодії і належного управління у сфері безпеки і оборони.

За підтримки Ради національної безпеки і оборони України у 2017 році Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Служба безпеки України, Національна гвардія України та Державна прикордонна служба України завершать процес самооцінки на предмет виявлення корупційних ризиків у процесі управлінської діяльності та ресурсного менеджменту, а також узагальнення її результатів з метою оцінки ефективності імплементації запроваджених антикорупційних заходів та визначення потреби у запровадженні нових відповідних заходів.

У 2017 році в рамках Програми ВІ та із застосуванням методології Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP) буде здійснено підготовку фахівців з подолання корупції та запровадження ефективного і прозорого менеджменту в складових сектору безпеки і оборони.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства, зокрема шляхом реалізації антикорупційних програм у державних органах та органах місцевого самоврядування;

імплементація принципів Програми ВІ, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції;

функціонування нової системи фінансового контролю активів і доходів державних службовців;

формування системи притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення;

формування системи запобігання корупції в публічному секторі;

запровадження дієвого механізму співпраці Міністерства оборони України, інших складових сектору безпеки та оборони з недержавними моніторинговими організаціями, що передбачає обмін інформацією, своєчасний розгляд і виконання наданих рекомендацій, залучення представників недержавних моніторингових організацій до відповідних робочих груп;

впровадження в освітній процес і систему професійної підготовки військовослужбовців і цивільного персоналу навчальних дисциплін з питань побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сформувати Державне бюро розслідувань, яке здійснюватиме досудове розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями, суддями та високопосадовцями (окрім корупційних);

забезпечити належне функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними шляхом скоєння корупційних та інших злочинів;

удосконалити механізм державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), а також визначити механізм захисту осіб, які розкривають інформацію про загрозу або шкоду суспільним інтересам;

забезпечити здійснення заходів Програми ВІ, а також її проекту "Розбудова доброчесного оборонного відомства", який реалізується в рамках діяльності Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи;

забезпечити незалежне та ефективне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції.

1.1.1.4.1. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом

В Україні прийнято низку законів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на національному, регіональному та міжнародному рівнях, вдосконалюються сучасні механізми відповідного контролю.

Середньострокові цілі:

налагодження практичної взаємодії з НАТО з питань запозичення та впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері запобігання та протидії з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

формування у співпраці з державами - членами НАТО ефективних механізмів для унеможливлення здійснення незаконних фінансових транзакцій.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та документів Європейського Парламенту.

1.1.1.5. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження правопорядку, який ґрунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів;

запобігання та протидія корупції у системі органів судочинства в Україні;

підвищення прозорості діяльності суддів та ступеня їх відповідальності;

підвищення рівня професійної підготовки та кваліфікації суддів;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різної юрисдикції;

посилення гарантій провадження адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

удосконалення системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією;

підвищення ефективності запобігання вчиненню злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань.

Унаслідок реалізації судової реформи судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть європейським стандартам, грунтуючи свою діяльність на дотриманні принципу верховенства права.

Прийняті Верховною Радою України 2 червня 2016 року закони України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та "Про судоустрій і статус суддів" сприятимуть ефективній, продуктивній і скоординованій роботі судової влади.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає зміни системи судоустрою, яку складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. На виконання рекомендацій Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) судова система з 4-ланкової перетворюється на 3-ланкову.

Крім того, у складі Верховного Суду діятимуть Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

Середньострокові цілі:

оновлення суддівського корпусу та впровадження нових механізмів для стимулювання забезпечення доброчесної поведінки суддів;

запровадження світових стандартів у правничій освіті та регулюванні правничих професій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити процесуальне законодавство, яке відповідатиме інституціональним змінам судової системи;

вдосконалити стандарти та правила конкуренції для добору суддів;

поліпшити мотивованість судових рішень, зокрема шляхом проведення навчання суддів судів різних інстанцій та організації семінарських занять з метою вдосконалення складення й оформлення судових рішень, поліпшення їх якості;

продовжити реформування системи суддівського врядування, зокрема шляхом підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя як єдиного конституційного органу суддівського врядування;

встановити процедуру розгляду справ судом присяжних та розширити сферу його застосування;

розробити механізм функціонування суду присяжних-арбітрів та третейських суддів, які залучаються до вирішення господарських спорів;

здійснити ліквідацію вищих спеціалізованих судів, діяльність яких не передбачена законом, і створити нову структуру Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України;

утворити Вищий антикорупційний суд, Вищий суд з питань інтелектуальної власності та місцеві окружні суди.

1.1.1.5.1. Реформування прокуратури

Головною метою реформи є удосконалення організації та діяльності прокуратури України з метою імплементації європейських стандартів, запровадження положень, покликаних підвищити професійність прокурора та його незалежність, а також передбачити участь органів прокурорського самоврядування у вирішенні питань, пов'язаних із діяльністю прокуратури.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури становлять Генеральна прокуратура, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Основні напрями реформування прокуратури:

збалансування структури системи, оптимізація складу її компонентів відповідно до покладених завдань;

удосконалення кадрової політики, системи підготовки кваліфікованих фахівців;

підвищення ефективності здійснення демократичного цивільного контролю над діяльністю органів прокуратури, забезпечення максимально допустимої та необхідної відкритості й прозорості у їх діяльності;

удосконалення соціального захисту прокурорів;

запобігання виникненню передумов для втручання політичних сил у діяльність органів прокуратури.

Середньострокова ціль - гарантована реалізація прокуратурою її основної мети, яка полягає в утвердженні верховенства закону, зміцненні законності та правопорядку, захисті прав і свобод людини й громадянина, суспільних і державних інтересів.

Пріоритетне завдання на поточний рік:

залучити прокуратуру до системи правосуддя й утворити спільні органи врядування в системі правосуддя.

1.1.1.5.2. Реформа пенітенціарної системи

У контексті реалізації реформи системи виконання покарань основним завданням є реформування органів пенітенціарної системи та їх організаційно-правового забезпечення з використанням позитивного міжнародного досвіду.

Реформа пенітенціарної системи України передбачає, зокрема, такі заходи:

розробка нового законодавства у сфері функціонування слідчих ізоляторів та установ виконання покарання відповідно до європейських норм;

демілітаризація системи;

підвищення операційної ефективності 100 державних підприємств у системі пенітенціарної служби за рахунок створення єдиного виробничого холдингу, проведення закупівель через систему електронних закупівель з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Prozorro";

будівництво нових слідчих ізоляторів та установ виконання покарань за інвестиційною схемою або за рахунок кредитних коштів, переміщення існуючих слідчих ізоляторів та установ виконання покарань за межі міст.

Середньострокова ціль - створення нової пенітенціарної системи шляхом завершення ліквідації Державної пенітенціарної служби України та передачі її повноважень та функцій Міністерству юстиції України, проведення відкритого конкурсного добору працівників, демілітаризація системи, підвищення заробітної плати працівників органів виконання покарань та забезпечення належних умов перебування в пенітенціарних установах.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

оптимізувати кількість установ виконання покарань до економічно обґрунтованого рівня.

1.1.1.5.3. Реформування системи пробації

Реалізація реформи системи пробації надасть можливість впровадити в Україні систему наглядових і соціально-виховних заходів, які застосовуються до засуджених за рішенням суду та відповідно до закону, і дасть змогу кардинально змінити вектор роботи з правопорушниками ще на етапі обвинувачення.

Реформування системи пробації передбачає такі заходи:

створення законодавчих умов для запровадження в Україні системи пробації відповідно до міжнародних стандартів;

створення організаційної структури, фінансових, матеріальних та технічних умов функціонування органів пробації для ефективного виконання поставлених завдань;

удосконалення системи управління органами пробації;

розробка інструментів та методик роботи пробації, створення навчальних програм для персоналу органу пробації, підтримки та удосконалення його професійних навиків.

Середньострокова ціль - введення в дію повноцінної системи пробації, яка забезпечуватиме виконання функцій, визначених Законом України "Про пробацію", та відповідатиме міжнародним стандартам.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сформувати нормативно-правову базу функціонування системи пробації;

забезпечити навчання персоналу органу пробації;

забезпечити проведення заходів соціальної комунікації щодо пробації в Україні.

1.1.1.5.4. Розвиток діяльності суду присяжних

Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" запроваджено інститут присяжних.

Функціонування суду присяжних надасть можливість створити необхідні умови для подальшого втілення ідей правової держави у сфері правосуддя, зміцнити довіру до суду, гарантувати справедливість, захист прав і свобод людини.

Середньострокова ціль - удосконалення законодавства щодо розмежування функцій суддів та присяжних при розгляді за клопотанням обвинуваченого кримінального провадження судом присяжних;

1.1.1.5.5. Забезпечення створення рівних можливостей для доступу осіб до правової допомоги та правосуддя, підвищення рівня правової спроможності територіальних громад та спільнот

Актуальним є підвищення рівня правової культури в суспільстві, зокрема шляхом інформування осіб з числа соціально вразливих груп населення про можливість отримання правової допомоги, створення умов для надання безоплатної первинної правової допомоги на рівні територіальних громад, сприяння реалізації внутрішньо переміщеними особами права на безоплатну вторинну допомогу.

Середньострокові цілі:

підвищення рівня правової спроможності територіальних громад та правової культури суспільства;

розширення територіальної доступності безоплатної первинної та вторинної правової допомоги з урахуванням необхідності забезпечення оперативного отримання правових послуг населенням, що проживає у віддалених населених пунктах;

розвиток мережі спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, залучення до надання такої допомоги юридичних осіб приватного права, налагодження співпраці центрів з надання безоплатної вторинної допомоги з громадськими організаціями - провайдерами безоплатної правової допомоги.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити переорієнтацію системи безоплатної правової допомоги на посилення правової спроможності та можливостей територіальних громад;

створити ефективну систему управління правовими знаннями та партнерських мереж системи безоплатної правової допомоги;

удосконалити систему безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, а також розпочати перехід від моделі залучення адвокатів ex officio (адвокати за призначенням) до моделі офісів громадського захисту у кримінальних провадженнях.

1.1.1.6. Реформування системи державного управління та розвиток електронного урядування

Реформа державного управління є однією з основних реформ у державі та здійснюється відповідно до Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р.

Результатом проведення реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (електронне урядування) для забезпечення вироблення і реалізації цілісної державної політики, спрямованої на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики.

Крім того, ефективна система державного управління є однією з основних передумов демократичного урядування, що грунтується на принципі верховенства права.

Розвиток електронного урядування, у свою чергу, спрямований на підвищення ефективності державного управління, а також покращення якості обслуговування державними органами фізичних і юридичних осіб.

Середньострокові цілі:

удосконалення системи обміну інформацією між державними органами у процесі формування політики та законодавства;

розширення використання державними органами інтегрованої системи електронного документообігу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити розвиток системи електронної взаємодії державних органів;

забезпечити належне функціонування центрів надання адміністративних послуг.

1.1.1.7. Свобода слова та інформаційна політика

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, забезпечення доступу громадян до інформації, недопущення цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю. Співробітництво України з НАТО у сфері стратегічних комунікацій набуло особливого значення у контексті ведення Російською Федерацією гібридної війни проти України.

Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО спрямована на розбудову та розвиток спроможностей України у сфері стратегічних комунікацій шляхом надання консультативної та практичної допомоги.

Виконання плану заходів з реалізації зазначеної Дорожньої карти покликане розширити формат та способи взаємодії України та держав - членів НАТО в інформаційній сфері, підвищити та зміцнити рівень співпраці органів державної влади у питаннях комунікації щодо національних стратегічних завдань та реформ, що впроваджуються з метою набуття підтримки громадян та партнерів.

Основні цілі Партнерства у сфері стратегічних комунікацій:

розвиток спроможностей органів державної влади у зазначеній сфері та усіх її складових на стратегічному та операційному рівнях шляхом надання консультативної і практичної підтримки;

підтримка співпраці України з експертами, які мають відповідний досвід у сфері стратегічних комунікацій;

сприяння розвитку в Україні культури стратегічних комунікацій на інституційному рівні, налагодження більш тісного співробітництва з неурядовими організаціями й сприяння розвитку їх спроможності здійснювати стратегічні комунікації в інтересах України;

досягнення й підтримка найвищих стандартів точності та етики для забезпечення довіри до державної комунікативної політики.

У контексті посилення комунікаційних впливів передбачається створення системи, яка об'єднуватиме комунікації на рівні реалізації державної політики та матиме на меті:

зміну підходу держави з "інформувати" на "вислухати/ проконсультувати / залучити";

встановлення механізму координації комунікації між органами державної влади (крос-агентська координація);

зміну підходу до кризових комунікацій від реагування на кризу до управління ризиками (проблемними питаннями).

Середньострокові цілі:

створення ефективної системи суспільного мовлення;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

створення координаційного міжвідомчого механізму інформаційних операцій;

вдосконалення умов для провадження професійної діяльності журналістами, іншими працівниками засобів масової інформації;

створення належних умов функціонування системи державного іномовлення України;

впровадження реформи урядових комунікацій;

інформаційна реінтеграція окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;

сприяння відновленню функціонування та розвитку засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження в умовах проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей;

створення відомчої і урядової/міжвідомчої системи стратегічних комунікацій;

розбудова спроможностей зі стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки і оборони;

розвиток публічної дипломатії;

розроблення та реалізація національної стратегії України у сфері стратегічних комунікацій;

розроблення системи фахової підготовки спеціалістів у сфері стратегічних комунікацій;

активізація взаємодії з державами - партнерами в інформаційній сфері, зокрема шляхом впровадження та розвитку партнерства у сфері стратегічних комунікацій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти проведенню реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та їх редакцій;

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист професійної діяльності журналістів;

продовжити забезпечення виконання міжнародних зобов'язань, зокрема щодо свободи слова і засобів масової інформації, безпеки журналістів і протидії пропаганді війни та ненависті, захисту національного інформаційного простору;

забезпечити імплементацію Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО;

сформувати політику та координаційний механізм у сфері публічної дипломатії;

реформувати урядові комунікації;

створити модель освітньої системи з державних стратегічних комунікацій та розробити план її впровадження.

1.1.1.8. Національна єдність та підтримка національних меншин

Відповідно до статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Українська держава гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи та здійснюватиме заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та корінних народів, сприяти задоволенню їх національно-культурних та релігійних потреб, збереженню та розвитку етнічної та культурної самобутності.

Для досягнення цієї мети триває робота з удосконалення національної законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, поліпшення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку їх етнічної самобутності відповідно до кращих світових практик.

Середньострокова ціль - забезпечення належного рівня захисту та реалізації прав національних меншин та сприяння задоволенню їх етнокультурних потреб.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити взаємодію з громадськими об'єднаннями національних меншин;

сприяти активізації міжнародного співробітництва у сфері забезпечення і захисту прав та інтересів національних меншин;

опрацювати проекти законів про освіту і мови з громадськими об'єднаннями національних меншин, при цьому гарантуючи їм застосування найкращих практик у контексті поширення та розвитку їх етнічної ідентичності.

1.1.1.8.1. Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Внаслідок окупації та анексії Російською Федерацією частини території України значна частина населення Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також окремих районів Донецької та Луганської областей була вимушена залишити місця свого постійного проживання, що призвело до істотної внутрішньої міграції.

Україна вживає усіх можливих заходів щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, надання допомоги у створенні належних умов життєдіяльності, забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки, створення сприятливих умов для добровільного повернення на попереднє місце проживання (за умови повного фактичного припинення бойових дій на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Середньострокові цілі:

забезпечення ефективної інтеграції внутрішньо переміщених осіб до складу територіальних громад у разі прийняття ними рішення залишитися за новим місцем проживання;

забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Пріоритетне завдання на поточний рік - сформувати ефективний державний механізм, спрямований на створення передумов для взаємної допомоги та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб з урахуванням можливостей приватного сектору економіки.

1.1.2. Ключові економічні реформи

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію.

Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2017 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

1.1.2.1. Бюджетна реформа

Бюджетна реформа спрямована передусім на забезпечення послідовної бюджетної політики, посилення бюджетної дисципліни, а також підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.

Бюджетна реформа передбачає, зокрема, такі основні заходи:

запровадження середньострокового бюджетного планування;

продовження заходів з децентралізації;

належне забезпечення фінансовими ресурсами бюджетів місцевого самоврядування, зокрема шляхом визначення стабільних джерел їх доходів.

1.1.2.1.1. Державний бюджет

Відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику, підготовленого в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом, передбачено впровадження, починаючи з 2018 року, повноцінної середньострокової бюджетної бази.

Середньострокові цілі:

удосконалення бюджетного законодавства, зокрема, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо: запровадження трирічної Бюджетної декларації, уточнення календарного плану - графіка складання бюджету, встановлення трирічних лімітів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів, запровадження повноцінної системи планування і оцінювання виконання державного бюджету за результатами, зокрема результативних показників ефективності надання адміністративних послуг;

запровадження середньострокового бюджетного планування, зокрема шляхом розроблення проекту Бюджетної декларації на 2019-2021 роки.

Пріоритетне завдання на поточний рік - сформувати оптимальну модель середньострокового бюджетного планування.

1.1.2.1.2. Місцеві бюджети

Одним із пріоритетів бюджетної реформи визначено, зокрема, розширення прав органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень та надання їм повної бюджетної самостійності щодо наповнення своїх бюджетів та здійснення видаткових повноважень.

Також запроваджено новий механізм бюджетного регулювання - систему тотального збалансування усіх місцевих бюджетів замінено системою горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій залежно від рівня надходжень на одного жителя.

Одним із напрямів реформи місцевого самоврядування та підвищення рівня самостійності органів місцевого самоврядування на засадах децентралізації є перехід на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України бюджетів об'єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад.

Середньострокова ціль - поетапний перехід від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами.

Пріоритетне завдання на поточний рік - збільшити кількість місцевих бюджетів, які мають міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.

1.1.2.2. Реформа податкової системи

Удосконалення податкового адміністрування є необхідним для поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Середньострокова ціль - удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

внести зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України у частині оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та митом з метою приведення податкового законодавства України у відповідність із законодавством ЄС;

опрацювати з іноземними державами можливість укладення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та внесення змін до діючих договорів з метою зменшення податкових перешкод для іноземних інвестицій та запобігання ухиленням від сплати податків на доходи і капітал.

1.1.2.3. Реформування системи корпоративного управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки

Реформування системи корпоративного управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки в Україні сприятиме позитивному впливу на соціальний та економічний розвиток держави, зокрема шляхом підвищення довіри інвесторів та збільшення обсягу надходжень до державного бюджету від сплачених дивідендів та податків, зниження рівня корупції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 662-р схвалено Стратегію підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки. У 2016 році набрали чинності зміни до Господарського кодексу України, до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1405-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності". Зазначені зміни грунтуються на кращих міжнародних практиках та рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 375-р "Питання реформування газового сектору" продовжується приведення моделі корпоративного управління НАК "Нафтогаз" України та її дочірніх підприємств і господарських товариств, корпоративні права (частки акцій) яких належать НАК "Нафтогаз" України, у відповідність з міжнародними стандартами.

Також продовжується реалізація схвалених Кабінетом Міністрів України 11 лютого 2016 року Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, завданням яких є докорінно переглянути принципи та механізми корпоративного управління державними банками та забезпечити створення ізольованої від політичного впливу системи управління діяльністю державних банків, що забезпечить стабільність функціонування банків, сприятиме покращенню результатів роботи та підвищенню оцінки з боку потенційних інвесторів.

Середньострокова ціль - удосконалення корпоративного управління суб'єктів господарювання державного сектору економіки, зокрема шляхом:

проведення аудиту річної фінансової звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки за 2016 рік;

включення незалежних членів до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

обрати незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків;

забезпечити прозорість діяльності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.

1.1.2.4. Дерегуляція та створення сприятливого бізнес-клімату

Дерегуляція, перш за все, передбачає усунення адміністративних бар'єрів та максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності.

Основними принципами дерегуляції є:

створення комфортного бізнес-клімату шляхом зниження регуляторного тиску держави на бізнес;

ліквідація надмірного контролю господарської діяльності;

зменшення частоти перевірок та кількості контролюючих органів;

зменшення кількості документів дозвільного характеру;

побудова ефективної та зручної регуляції.

З цією метою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 615-р затверджено план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, який був розроблений за результатами громадських обговорень та за участю представників бізнес-спільнот, фахових та громадських організацій. Зазначений план заходів має на меті вирішення питань, зокрема у сферах надання адміністративних послуг, державного нагляду (контролю), телекомунікацій, аграрній, будівельній сферах.

Середньострокові цілі:

зниження адміністративного тиску на бізнес;

покращення інвестиційного клімату;

створення умов для конкуренції на ринку з метою покращення якості і зниження цін на товари та послуги як для бізнесу, так і для громадян.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реалізацію плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 615-р із метою підвищення позиції України у рейтингу Групи Світового банку "Doing Business";

забезпечити функціонування порталу електронних сервісів для здійснення ліцензування;

забезпечити реалізацію в повному обсязі законів України щодо лібералізації державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

1.1.2.5. Реформування енергетичного сектору. Посилення енергетичної безпеки

Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Виконання цього завдання потребує реагування на виклики, які загрожують стабільному функціонуванню систем енергозабезпечення, та розв'язання проблем, які гальмують розвиток енергетичного сектору України.

Важливим елементом забезпечення енергетичної безпеки держави є реформа енергетичного сектору, основними завданнями якої є:

підвищення рівня прозорості енергетичних ринків в Україні з метою обмеження можливостей для корупції та створення передумов для їх ефективного функціонування, зокрема шляхом забезпечення загальнодоступності та відкритості договорів, що укладаються на відповідних ринках;

усунення бар'єрів для суб'єктів господарювання, які починають здійснювати діяльність на енергетичних ринках, та максимальне скорочення штучних монопольних сегментів;

зниження рівня енергоємності національної економіки без порушення факторів забезпечення її розвитку (включаючи стимулювання структурної зміни економіки);

запровадження установлених в державах - членах ЄС сучасних методичних підходів до розроблення документів стратегічного планування та практичної діяльності з реалізації державної політики в енергетичній сфері;

зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;

зниження негативного впливу енергетичного сектору економіки на навколишнє природне середовище;

реструктуризація енергетичних ринків з метою запровадження максимального рівня конкуренції в усіх секторах, крім тих, які з урахуванням відповідного рівня знань і технологій мають деякий час залишатися природними монополіями, ефективного функціонування таких ринків у довгостроковій перспективі, забезпечення безпеки та надійності енергосистем та постачання енергії, сприяння ефективному інвестуванню у сферу енергетики.

Середньострокові цілі:

реформування енергетичних ринків, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на цих ринках та їх демонополізація, інтеграція енергетичного сектору України до енергетичних ринків держав - членів ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;

підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

створення умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів територією України, захищеності енергетичної інфраструктури від терористичної загрози.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вживати заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів транспортування природного газу та нафти в Україну;

сформувати систему енергозабезпечення національної економіки і суспільства в особливий період;

розробити нормативно-правові акти щодо адаптації нормативно-технічного регулювання енергетики з відповідним затвердженням технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог мережевих кодексів Об'єднання енергосистем європейських держав (континентальна Європа) ENTSO-E.

1.1.3. Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони залишається важливою умовою інтеграції України до європейських та євроатлантичних інституцій. Органи сектору безпеки і оборони України повинні бути підзвітні як державній владі, так і суспільству.

Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

здійснення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;

ефективне функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що входять до складу сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

1.2. Зовнішня політика

Ключовими пріоритетами зовнішньої політики України є протидія агресії Російської Федерації, захист суверенітету та незалежності України, відновлення територіальної цілісності держави в межах міжнародно-визнаних кордонів.

Зовнішня політика України орієнтована на дальшу консолідацію зусиль держав - партнерів, Європейського Союзу, міжнародних та регіональних організацій з метою припинення агресії Російської Федерації проти України, зокрема в інформаційній сфері.

Стратегічним зовнішньополітичним завданням є відновлення територіальної цілісності держави та діяльності демократичних інститутів на тимчасово окупованих територіях відповідно до законодавства України, а також реінтеграція цих територій після їх звільнення. При цьому Україна виходить з пріоритетності мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та необхідності забезпечення безумовного дотримання Російською Федерацією принципів та норм міжнародного права та сумлінного виконання нею своїх зобов'язань за міжнародним правом.

Україна приділяє особливе значення підтриманню дружніх та добросусідських відносин з сусідніми державами на основі принципів та норм міжнародного права, зокрема, щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили чи погрози силою, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав і свобод людини.

1.2.1. Розвиток відносин з НАТО. Забезпечення національного представництва в органах НАТО

Стратегічною метою України є курс на набуття членства в НАТО.

Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, Україна поглиблюватиме співробітництво з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

Україна прагне до посилення політичного діалогу з НАТО з метою зміцнення довіри та підвищення взаємної обізнаності з усіх безпекових питань, що становлять спільний інтерес, у тому числі з використанням можливостей Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду гібридної війни. Політичний діалог і надалі розвиватиметься в рамках Комісії Україна - НАТО відповідно до Орієнтовного плану заходів у рамках Комісії Україна - НАТО на 2017 рік, а також інших механізмів, визначених у спільних документах.

Україна розвиватиме практичне співробітництво з НАТО з метою максимального залучення консультативної, практичної та матеріально-технічної підтримки НАТО для реформування національного сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів Альянсу.

Інструментами залучення цієї допомоги є річні національні програми під егідою Комісії Україна - НАТО, Процес планування та оцінки сил (ППОС/PARP), робочі плани Військового комітету Україна - НАТО на 2016-2017 роки, а також Комплексний пакет допомоги НАТО для України, схвалений на засіданні глав держав та урядів Комісії Україна - НАТО під час саміту 9 липня 2016 року (м. Варшава, Республіка Польща).

Місія України при НАТО забезпечує постійний взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.

Середньострокові цілі:

продовження взаємодії України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації;

інтенсифікація співпраці з НАТО з урахуванням можливості приєднання до Програми розширених можливостей НАТО;

підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під егідою НАТО;

продовження проведення регулярних консультацій з державами Чорноморського регіону щодо політичної та безпекової ситуації в зазначеному регіоні, зокрема на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави;

продовжити взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні, зокрема шляхом надання інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України та розвитку співробітництва України з НАТО, а також організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.

1.2.2. Розвиток відносин з Європейським Союзом

Співробітництво з Європейським Союзом у різних сферах, спрямоване на реалізацію стратегічного курсу України щодо інтеграції в європейський політичний, економічний та правовий простір.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

поглиблення співробітництва з Європейським Союзом в рамках Спільної політики безпеки і оборони та з урахуванням пріоритетів, визначених Глобальною стратегією зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу;

продовження співробітництва між Україною та Європейським Союзом у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

забезпечення імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити завершення ратифікації та набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

ужити заходів для продовження політики санкцій Європейського Союзу щодо Російської Федерації у зв'язку з діями, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;

завершити виконання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р;

продовжити реалізацію оновленого Порядку денного асоціації, схваленого Радою асоціації між Україною та Європейським союзом 16 березня 2015 року;

ужити заходів для функціонування безвізового режиму поїздок громадян України до держав - членів Європейського Союзу.

1.2.3. Політичні та дипломатичні заходи щодо забезпечення припинення агресії Російської Федерації проти України мирним шляхом та відновлення територіальної цілісності України

Пріоритетним у 2017 році залишатиметься діяльність для збереження міжнародного консенсусу у наданні підтримки Україні, продовження санкційного тиску на Російську Федерацію до припинення збройної агресії проти України та деокупації Автономної Республіки Крим, м. Севастополя і окремих районів Донецької та Луганської областей.

Відповідно буде продовжуватися робота в рамках "нормандського", "мінського" та інших форматів з метою повного відновлення територіальної цілісності і суверенітету України.

Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення дальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання анексії Автономної Республіки Крим та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації у сфері захисту прав людини на окупованому півострові.

У зв'язку з цим має бути активізована діяльність щодо привернення уваги до кримської проблематики у рамках міжнародного співробітництва, а також забезпечено створення міжнародної платформи для започаткування процесів з деокупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Дієвим інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих та запровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації.

Середньострокові цілі:

забезпечення дальшої консолідації політичної підтримки України міжнародними партнерами у питаннях протидії агресії Російської Федерації та врегулювання мирним шляхом ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей;

сприяння зміцненню консенсусу щодо необхідності збереження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб Російської Федерації, запроваджених у зв'язку з незаконними (протиправними) діями в окремих районах Донецької та Луганської областей, анексією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, грубими порушеннями основоположних прав і свобод людини на окупованих територіях;

забезпечення пріоритетності питання збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному ООН, ОБСЄ та Ради Європи;

продовження здійснення у рамках міжнародних організацій та режимів контролю над озброєннями скоординованих з державами-партнерами заходів, спрямованих на забезпечення припинення Російською Федерацією незаконного постачання озброєння на територію України;

забезпечення відновлення територіальної цілісності України та реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти реалізації Плану Президента України з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України, відновлення конституційного ладу в окремих районах Донецької та Луганської областей шляхом виконання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року (далі - Мінські домовленості);

вживати заходів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України на тимчасово окупованих територіях;

продовжити роботу зі звільнення громадян України, які незаконно утримуються на території Автономної Республіки Крим, окремих районів Донецької і Луганської областей та в Російській Федерації;

продовжити роботу щодо розширення застосування можливостей міжнародних організацій та інших багатосторонніх переговорних майданчиків для вирішення питання припинення агресії Російської Федерації проти України;

активізувати діалог з державами-партнерами з метою забезпечення ефективної реалізації Мінських домовленостей, зокрема у частині проведення виборів після повного виконання безпекових умов - виведення військ Російської Федерації та військової техніки, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення постійного контролю СММ ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону, повне дотримання виборчих стандартів ОБСЄ та законодавства України під час виборчого процесу, забезпечення повномасштабного спостереження Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ за виборами;

забезпечити звернення до міжнародних судових установ у зв'язку з порушеннями Російською Федерацією міжнародно-правових зобов'язань, зокрема щодо заборони фінансування тероризму, у тому числі за результатами розслідування падіння 14 липня 2014 року літака "Malaysian Airlines" рейсу МН17;

всебічно сприяти роботі Міжнародної місії захисту розслідування під час проведення розслідування падіння літака "Malaysian Airlines" рейсу МН17, а також забезпечити всебічну взаємодію з метою притягнення до відповідальності винних;

вжити заходів щодо збереження існуючих і застосування додаткових санкцій до Російської Федерації з метою забезпечення виконання Російською Федерацією Мінських домовленостей та припинення окупації Автономної Республіки Крим;

блокувати спроби Російської Федерації легітимізувати на міжнародному рівні незаконні органи, створені на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, та нелегітимні утворення в окремих районах Донецької та Луганської областей;

продовжити роботу щодо залучення міжнародної допомоги для реалізації реформ, стабілізації економічної ситуації в Україні та вирішення потреб громадян, постраждалих внаслідок агресії Російської Федерації;

здійснити заходи для залучення міжнародної військово-технічної допомоги, спрямованої на посилення обороноздатності України та протидію агресії Російської Федерації;

активізувати діяльність щодо застосування міжнародних правозахисних механізмів у рамках Ради Європи, ООН, ОБСЄ для забезпечення захисту прав людини на тимчасово окупованій території та в районі проведення антитерористичної операції;

забезпечити розвиток співпраці з іноземними державами та міжнародними організаціями з метою протидії російській гібридній агресії, у тому числі в інформаційному просторі.

1.2.4. Участь України в міжнародних заходах щодо підтримання миру і безпеки, боротьби з тероризмом

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям НАТО з підтримання миру і безпеки.

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє значну увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму та роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

В умовах агресії Російської Федерації проти України, активізації розвідувально-підривної і терористичної діяльності, інших загроз порушення безпеки громадян діяльність Служби безпеки України орієнтована на захист прав і свобод людини та дотримання демократичних цінностей.

У цьому контексті основним завданням є оснащення правоохоронних органів модернізованими і новими спеціальними технічними засобами для проведення оперативно-розшукової діяльності, транспортом та іншими необхідними ресурсами для виконання покладених на них завдань.

Середньострокові цілі:

продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби та запобігання тероризму;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами інших держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, та міжнародними організаціями, насамперед НАТО, ООН, ОБСЄ, стосовно подолання загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом;

напрацювання з урахуванням міжнародного досвіду механізмів протидії агресії Російської Федерації проти України в умовах гібридної війни;

забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:

в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);

у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;

в операції НАТО "Морський охоронець" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією зі штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");

забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити здійснення заходів щодо протидії поширенню ідеології міжнародного тероризму закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням мережі Інтернет;

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів НАТО щодо обміну інформацією про діяльність екстремістських та терористичних організацій, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

запобігати використанню терористичними організаціями території України для поширення терористичної діяльності та контрабанди зброї;

продовжити роботу з узагальнення і практичного застосування позитивного досвіду інших держав у сфері протидії тероризму, забезпечити участь українських фахівців у міжнародних науково-практичних заходах з відповідних питань;

забезпечити підвищення рівня готовності мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України та нарощення їх мобільних (бойових) спроможностей з використанням досвіду і можливостей НАТО та держав - членів НАТО;

забезпечити участь національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, що проводяться під егідою НАТО;

ужити заходів щодо уніфікації термінології з питань боротьби з тероризмом відповідно до практики НАТО;

опрацювати питання щодо створення системи раннього попередження та раннього реагування на конфлікти;

вжити заходів щодо підвищення рівня підготовки населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій або збройних конфліктів.

1.2.5. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна продовжує реалізацію державної політики у галузі державного експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України. Ця діяльність здійснюється в рамках участі України у багатосторонніх міжнародних договорах у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також міжнародних режимах експортного контролю.

Україна забезпечить проведення на її території інспекційних заходів згідно з міжнародними договорами у сфері контролю над озброєнням та братиме активну участь у верифікаційній діяльності і заходах протидії розповсюдженню засобів масового знищення та засобів її доставки.

Середньострокові цілі:

забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Договір з відкритого неба, ратифікований Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року) та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);

подання звітної (обмінної) інформації до електронної бази НАТО "Verity", Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

проведення із залученням експертної допомоги НАТО аудиту сховищ небезпечних речовин та арсеналів, що залишилися на території України після розпаду СРСР.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);

продовжити адаптацію законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів Європейського Союзу;

забезпечити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, зокрема шляхом участі у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити допуск та супроводження іноземних інспекційних груп на території України та проведення інспекційних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєннями та діяльністю збройних сил;

забезпечити участь у переговорах та заходах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно із Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба; ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу.

1.3. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Співробітництво України з НАТО в рамках особливого партнерства є прозорим і відкритим для громадян України.

З метою забезпечення підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції Указом Президента України від 21 лютого 2017 року № 43 затверджено Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.

Проведення заходів з інформування громадськості (круглих столів, семінарів, конференцій, телемостів зі штаб-квартирою НАТО та державами - членами НАТО тощо) сприятиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Організації Північноатлантичного договору, ролі НАТО в забезпеченні безпеки в Європі і світі та відносин особливого партнерства Україна - НАТО.

До зазначеного процесу активно залучатимуться громадські об'єднання, засоби масової інформації, вчені, експерти.

Активне реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України та Збройних Сил України дальшого посилення роботи з інформування суспільства про воєнну політику та діяльність Збройних Сил України.

З цією метою, а також для налагодження системного діалогу з громадськістю, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання їм доступу до інформації про діяльність Збройних Сил України при Міністерстві оборони України на постійній основі функціонує Громадська рада.

Середньострокова ціль:

ефективне інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямоване на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин особливого партнерства України з НАТО;

ефективна координація державних органів і громадських об'єднань у проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи;

досягнення визначеної Концепцією вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки, затвердженою Указом Президента України від 21 лютого 2017 року № 43, мети щодо підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, яка відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях про особливе партнерство України з НАТО;

вжити заходів для отримання сталої підтримки громадянами України курсу на набуття Україною членства в НАТО;

сприяти висвітленню у засобах масової інформації заходів, пов'язаних із співробітництвом України з НАТО.

1.4. Наука

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Ураховуючи успішну реалізацію проектів у зазначеній сфері протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у Програмі НАТО "Наука заради миру та безпеки", Україна має намір суттєво активізувати співпрацю у частині наукового співробітництва.

Середньострокова ціль - залучення вчених та науково-дослідних установ України до співробітництва з НАТО у сфері науки та довкілля.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти реалізації проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки";

сприяти започаткуванню нових проектів між Україною та НАТО в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" на засадах взаємного інтересу та з урахуванням інтересів України;

продовжити співробітництво з Представництвом НАТО в Україні з метою інформування громадськості про співробітництво України з НАТО з питань науки та довкілля;

сприяти здійсненню поточної діяльності в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" шляхом належної імплементації положень статей 25-27 Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні, підписаної 22 вересня 2015 року, ратифікованої Законом України від 4 лютого 2016 року № 989-VIII.

1.4.1. Забезпечення екологічної безпеки

Екологічна безпека є важливою складовою системи національної безпеки України, яка забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками.

Пріоритетами забезпечення екологічної безпеки є:

збереження природних екосистем, підтримка їх цілісності та функцій життєзабезпечення;

створення ефективної системи моніторингу довкілля; ресурсозбереження, забезпечення збалансованого природокористування; зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, забезпечення контролю джерел забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження рівня забруднення та забезпечення відтворення родючості ґрунтів; очищення територій від промислових і побутових відходів;

удосконалення системи переробки та утилізації відходів виробництва і споживання;

мінімізація негативних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, недопущення неконтрольованого ввезення на територію України екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів, трансгенних рослин і збудників хвороб.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання військовими формуваннями України Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI;

забезпечення взаємодії з НАТО у питанні впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України;

продовження реалізації в рамках Програми "Партнерство заради миру" другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні, а також другого етапу проекту Трастового фонду перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.

1.4.1.1. Мінімізація наслідків діяльності складових сектору безпеки і оборони України

Надзвичайно актуальною проблемою для України є ліквідація наслідків бойових дій в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (забруднення території вздовж лінії зіткнення мінами, нерозірваними боєприпасами та саморобними вибуховими пристроями, які створюють загрозу життю і здоров'ю військовослужбовців та цивільного населення).

Для відновлення нормальної життєдіяльності звільнених населених пунктів та прилеглих до них територій Донецької та Луганської областей Україна потребує міжнародної допомоги.

Важливим напрямом діяльності залишається також утилізація за міжнародної фінансової підтримки застарілих/непридатних боєприпасів.

Середньострокові цілі: