Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.09.2024 № 23301

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

18 вересня 2024 р.

за № 1411/42756

Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки

№ 23936 від 20.09.2024}

На виконання Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель, що додаються.

2. Управлінню інтелектуальної власності та інновацій у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22 «Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 року за № 173/5364;

наказ Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197 «Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 року за № 364/6652.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов'язків.

Перший віце-прем'єр-міністр

України -

Міністр економіки України

Ю. Свириденко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник

Міністра цифрової трансформації України

Т.в.о. Міністра освіти і науки України

Голова Державної регуляторної служби України

О. Вискуб

Є. Кудрявець

О. Кучер

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

економіки України

09 вересня 2024 року № 23301

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

18 вересня 2024 р.

за № 1411/42756

ПРАВИЛА

складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають вимоги до документів заявки на винахід (корисну модель), заперечення проти заявки на винахід та регулюють відносини, що виникають у зв'язку з поданням заявки на винахід (корисну модель), заперечення проти заявки на винахід, проведенням експертизи заявки на винахід (корисну модель), прийняттям рішення за заявкою на винахід (корисну модель), перевіркою використання винаходу в об'єкті дозволу компетентного органу, перевіркою винаходу (корисної моделі) та формули в разі часткової відмови від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), проведенням експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності, а також з виконанням Національним органом інтелектуальної власності функцій, передбачених Договором про патентну кооперацію, підписаним 19 червня 1970 року, який є чинним на території України з 25 грудня 1991 року (далі - Договір про патентну кооперацію).

2. У цих Правилах терміни та скорочення вживаються в таких значеннях:

біологічний матеріал - матеріал, що містить генетичну інформацію та може самовідтворюватися чи бути відтвореним у біологічній системі;

винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології;

винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);

відомство, що отримує,- національне відомство або міжурядова організація, до якої подається міжнародна заявка відповідно до Договору про патентну кооперацію;

ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності;

дата пріоритету - дата подання попередньої заявки до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» або відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка є чинною на території України з 25 грудня 1991 року, або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, Протокол про приєднання до якої ратифіковано Законом України від 10 квітня 2008 року № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», за якою заявлено пріоритет;

заявка - сукупність документів, необхідних для державної реєстрації винаходу (корисної моделі);

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

єдина інформаційно-комунікаційна система державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ІКС УКРНОІВІ) - сукупність технічних та програмних засобів, що забезпечують створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які стосуються заявок на об'єкти інтелектуальної власності, державних реєстрацій цих об'єктів та прав на них;

міжнародна заявка - заявка, яка подана згідно з Договором про патентну кооперацію;

особа - фізична або юридична особа;

патент - патент України на винахід, патент України на корисну модель, патент України на секретний винахід, патент України на секретну корисну модель;

представник - представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа;

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці, права на який (яку) засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель);

УКРНОІВІ - державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», що визначена Кабінетом Міністрів України як така, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон), «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

II. Умови надання правової охорони

1. Винахід (корисна модель) як об'єкт правової охорони

1. Відповідно до частини першої статті 6 Закону правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.

2. Заборона на законодавчому рівні комерційного використання певного об'єкта винаходу (корисної моделі) з інших підстав не впливає на надання йому правової охорони.

3. Об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно із Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).

Об'єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно із Законом, може бути пристрій або процес (спосіб).

Продуктом як об'єктом винаходу вважається матеріальний об'єкт як результат діяльності людини в будь-якій сфері технології. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, механізм, споруда, виріб, речовина, біологічний матеріал, наприклад такий, що містить генетичну інформацію та/або виконує роль передання та експресії генетичної інформації, у тому числі нуклеїнова кислота, білок, трансформована клітина, трансгенна рослина або тварина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини або тварини, консорціум мікроорганізмів.

Пристроєм як об'єктом корисної моделі (винаходу) вважається будь-яка штучно створена людиною конструкція, призначення якої реалізується за рахунок механічних або інших фізичних властивостей (наприклад, деталь, виріб, прилад, механізм, установка, апарат, машина, комплекс машин чи установок, споруда) і яка має щонайменше один конструктивний елемент, що характеризується формою його виконання через зазначення, зокрема, його призначення (функції), та/або його геометричної форми, та/або матеріалу, з якого він виготовлений, та/або його зв'язку з іншим конструктивним елементом. При цьому конструктивним елементом є будь-який матеріальний об'єкт, штучно створений (виготовлений) людиною.

Процесом (способом) як об'єктом винаходу (корисної моделі) вважається дія або сукупність дій, кожна з яких виконується щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного матеріального об'єкта як результату діяльності людини в будь-якій сфері технології і спрямована на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробляння, переробляння продукту та контролювання його якості, перетворювання речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, керування процесом, який є об'єктом технології.

4. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону правова охорона не поширюється на такі об'єкти:

сорти рослин і породи тварин;

біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин і тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, а також продукти таких процесів;

компонування напівпровідникових виробів;

результати художнього конструювання;

хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини. Дія цього положення не поширюється на продукти (речовини або композиції), що застосовуються в діагностиці або лікуванні;

процеси клонування людини;

процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;

використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;

процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої істотної медичної користі для людей або тварин, а також тварин, виведених унаслідок такого процесу;

людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена, причому дія цього положення не впливає на надання правової охорони винаходу, об'єктом якого є елементи людського організму поза організмом або одержані в інший спосіб із застосуванням технічного процесу, включаючи послідовність чи часткову послідовність гена, навіть якщо структура цього елемента ідентична структурі природного елемента;

продукт або процес, який стосується рослини чи тварини, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин;

продукт або процес, який стосується природного біологічного матеріалу, не відокремленого від свого природного середовища, або який не є продуктом технічного процесу.

Правова охорона може поширюватися на винахід, об'єктом якого є рослина чи тварина, якщо втілення такого винаходу не обмежується певним сортом (сортами) рослин чи певною породою (породами) тварин.

Біологічними у своїй основі процесами відтворення рослин і тварин є такі процеси, які базуються на природних процесах розмноження або утворення нових організмів рослин і тварин.

5. Не відповідає визначеному статтею 1 Закону поняттю «винахід (корисна модель)» і не визнається винаходом (корисною моделлю), якщо виступає як самостійний об'єкт:

відкриття, наукова теорія та математичний метод;

схема, правило і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської, діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо);

комп'ютерна програма;

форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп'ютерного пристрою, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проєктів або схем планування споруд, будинків, територій);

зовнішній вигляд продуктів (зокрема виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення виключно естетичних потреб.

Будь-який з об'єктів, зазначених в абзацах другому-п'ятому цього пункту, не визнається винаходом (корисною моделлю) лише за умови, якщо заявлено такий об'єкт, а не продукт або процес відповідно до пункту 3 цієї глави, у яких або для здійснення яких такий об'єкт використовується.

2. Умови патентоздатності

1. Відповідно до статті 7 Закону винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

2. На визнання заявленого винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього (неї) винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки до УКРНОІВІ, а якщо заявлено пріоритет, до її дати пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану в застосуванні цього положення.

Це положення не стосується розкриття інформації про винахід (корисну модель) у результаті подання будь-якої заявки на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), у тому числі міжнародної заявки, у якій зазначена Україна.

3. Винахід (корисна модель) визнається новим (новою), якщо він (вона) не є частиною рівня техніки.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до УКРНОІВІ, а якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

При цьому загальнодоступними вважаються відомості, з якими будь-яка заінтересована особа могла ознайомитися до дати подання заявки до УКРНОІВІ, а якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету, за умови, що ці відомості не були інформацією з обмеженим доступом (конфіденційною, таємною та службовою інформацією) або комерційною таємницею.

Для оцінювання новизни до рівня техніки включається також зміст будь-якої заявки на державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі) (у тому числі міжнародної заявки, у якій зазначена Україна) у тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання, а якщо заявлено пріоритет, дата пріоритету, передує даті подання (даті пріоритету) заявки, щодо якої проводиться експертиза, і що на дату подання (дату пріоритету) останньої чи після цієї дати відомості про заявку з більш ранньою датою подання (датою пріоритету) або відомості про державну реєстрацію відповідної корисної моделі опубліковано.

Якщо заявка з більш ранньою датою подання (датою пріоритету) відкликана або вважається відкликаною до публікації відомостей про неї, але така публікація відбулася, оскільки до дати, на яку заявка відкликана або вважається відкликаною, технічну підготовку до публікації було завершено, зміст такої заявки включається до рівня техніки лише за умови, що дата публікації відомостей про неї передує даті подання (даті пріоритету) заявки, щодо якої проводиться експертиза.

Для визначення новизни об'єкти, що є частиною рівня техніки, враховуються лише окремо.

Винахід (корисна модель) за незалежним пунктом формули не визнається новим (новою), якщо виявлено об'єкт, що є частиною рівня техніки, у якому використано кожну суттєву ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі). Для винаходу, об'єктом якого є речовина або композиція, що застосовуються в діагностиці або лікуванні, як суттєва ознака враховується конкретне терапевтичне (лікувальне або діагностичне) призначення цього об'єкта, зумовлене його хімічними властивостями та проявом біологічної активності.

Відомості, що є частиною рівня техніки, не впливають на визнання заявленого винаходу (корисної моделі) новим (новою), якщо він (вона) є окремим випадком відомого об'єкта і є результатом творчої діяльності людини.

Відомості, що є частиною рівня техніки, є підставою для висновку про невідповідність заявленого винаходу (корисної моделі) умові новизни, якщо відомий об'єкт є окремим випадком заявленого винаходу (корисної моделі) або заявлений винахід (корисна модель) є реалізацією відомого об'єкта без творчої діяльності людини, зокрема, з використанням одного або декількох відомих технічних еквівалентів.

Розкриття загального поняття не позбавляє новизни будь-якого конкретного прикладу, що підпадає під це загальне поняття, але розкриття конкретного прикладу позбавляє новизни загальне поняття, що охоплює це розкриття. Наприклад, розкриття міді позбавляє новизни металу як загального поняття, але не новизни будь-якого іншого металу, крім міді; а розкриття однієї із заклепок позбавляє новизни засоби кріплення як загальне поняття, але не позбавляє новизни будь-якого іншого кріплення, ніж заклепки.

Для визначення новизни винаходу (корисної моделі) беруться до уваги не тільки ідентичні ознаки, а також еквівалентні їм.

4. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки.

Фахівцем вважається особа, яка володіє знаннями у відповідній галузі, що базуються на відомостях, які стали загальнодоступними до дати подання заявки до УКРНОІВІ, а якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету, і містяться в посібниках, довідниках, монографіях, підручниках з цієї галузі. Джерелом таких відомостей також можуть бути описи до патентів на винаходи (корисні моделі) або наукові публікації, якщо винахід належить до галузі досліджень, яка є настільки новою, що відповідні знання не можна отримати з інших джерел. У разі якщо заявка стосується декількох галузей, фахівцем вважається група осіб, які разом відповідають зазначеним вимогам.

Для оцінювання винахідницького рівня враховуються відомості рівня техніки, зазначені в абзаці другому пункту 3 цієї глави, у тому числі зміст поданих до УКРНОІВІ заявок, відомості про які опубліковано до дати подання, а якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки, за якою проводиться експертиза.

Відомості про об'єкти, що є частиною рівня техніки, для оцінювання винахідницького рівня можуть бути отримані з різних джерел інформації, якщо можливість об'єднання таких відомостей є очевидною для фахівця.

Такими, що мають винахідницький рівень, визнаються, зокрема:

індивідуальна сполука, яка підпадає під загальну структурну формулу групи відомих сполук, але не описана як спеціально одержана і досліджена, і виявляє при цьому нові невідомі для цієї групи сполук властивості в кількісному та/або якісному відношенні (селективний винахід);

композиція, яка складається принаймні з двох відомих інгредієнтів, які забезпечують синергетичний ефект, можливість досягнення якого не випливає з рівня техніки, тобто яка виявляє властивості обох інгредієнтів, проте кількісні показники хоча б однієї з цих властивостей вищі, ніж показники тієї самої властивості окремого інгредієнта;

спосіб одержання нової індивідуальної сполуки, класу або групи індивідуальних сполук з установленою структурою;

спосіб одержання відомої індивідуальної сполуки, класу або групи індивідуальних сполук з установленою структурою, який базується на новому для цієї сполуки, класу чи групи сполук хімічному процесі або нових умовах, за яких відбувається відомий для цієї сполуки, класу чи групи сполук хімічний процес.

Такими, що не мають винахідницького рівня, можуть визнаватися нові форми відомого з рівня техніки лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, якщо вони істотно не відрізняються за ефективністю.

5. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним (придатною), якщо його (її) може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.

Для підтвердження можливості такого використання в заявці повинні бути зазначені:

відомості про призначення об'єкта винаходу (корисної моделі) з можливістю реалізації цього призначення при здійсненні винаходу (корисної моделі) за кожним пунктом формули, якщо це явно не випливає з назви винаходу (корисної моделі) або з його (її) суті;

відомості, достатні для того, щоб фахівець міг здійснити винахід (корисну модель) у тому вигляді як його (її) охарактеризовано в кожному пункті формули, зокрема, опис засобів та/або методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу (корисної моделі), при цьому допускається заміна таких відомостей посиланням на джерело інформації, що містить їх і яке стало загальнодоступним до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Якщо для фахівця можливість здійснення винаходу (корисної моделі) очевидно випливає з його (її) суті, наводити такі відомості не потрібно;

приклади здійснення винаходу (корисної моделі) із зазначенням достовірних даних, зокрема експериментальних, які підтверджують можливість реалізації вказаного в матеріалах заявки призначення винаходу (корисної моделі);

відомості про депонування біологічного матеріалу відповідно до абзаців другого - сьомого пункту 9 глави 10 розділу III цих Правил, якщо об'єктом винаходу є біологічний матеріал, а в заявці не описано способу його одержання таким чином, щоб фахівець міг здійснити винахід.

Винахід (корисна модель) не визнається промислово придатним (придатною), якщо його (її) не може бути здійснено, зокрема, через те, що він (вона) суперечить визнаному закону природи чи базується на припущеннях, гіпотезах тощо.

3. Єдиність винаходу (корисної моделі)

1. Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 12 Закону заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

2. Вимога єдиності винаходу визнається дотриманою, якщо:

заявка стосується одного винаходу, який охарактеризовано лише в незалежному пункті формули без застосування альтернативних ознак;

заявка стосується одного винаходу, який охарактеризовано в незалежному пункті формули з розвитком або уточненням в залежних пунктах окремих конкретних втілень цього винаходу, при цьому заміна чи вилучення окремих ознак незалежного пункту не допускається;

заявка стосується групи винаходів, кожний з яких заявлений в окремому незалежному пункті формули або які заявлені як альтернатива в одному незалежному пункті формули, у тому числі з розвитком або уточненням у залежних пунктах окремих конкретних втілень цього винаходу, і які пов'язані єдиним винахідницьким задумом. При цьому в разі використання альтернативних ознак не допускається викладення формули таким чином, що вибір однієї з альтернативних ознак залежить від вибору, який зроблено щодо іншої ознаки.

3. Винаходи групи визнаються пов'язаними єдиним винахідницьким задумом, якщо має місце технічний взаємозв'язок між ними, виражений однією чи більше однаковими або відповідними одна одній суттєвими ознаками, які визначають внесок у рівень техніки кожного із заявлених винаходів як частини єдиного цілого. Такими є, зокрема, винаходи:

один з яких призначений для одержання (виготовлення) іншого (наприклад, пристрій або речовина і процес одержання (виготовлення) зазначеного пристрою або речовини у цілому чи їх частини);

один з яких призначений для здійснення іншого (наприклад, процес і пристрій для здійснення зазначеного процесу в цілому чи однієї з його дій);

один з яких призначений для використання іншого або в іншому (наприклад, процес або пристрій та його частина, процес і речовина, яка призначена для використання у зазначеному процесі, а також взаємопов'язані винаходи, такі як приймач та передавач, вилка та розетка, ключ та замок, кодер та декодер);

які є об'єктами одного виду, однакового призначення і забезпечують одержання одного й того самого технічного результату (варіанти).

4. Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

Вимога єдиності корисної моделі визнається дотриманою, якщо:

заявка стосується однієї корисної моделі, яку охарактеризовано лише в незалежному пункті формули без застосування альтернативних ознак або із застосуванням альтернативних ознак, що не є функціонально самостійними, і вибір однієї з альтернативних ознак не залежить від вибору, який зроблено щодо іншої ознаки;

заявка стосується однієї корисної моделі, яку охарактеризовано в незалежному пункті формули з розвитком або уточненням у її залежних пунктах окремих конкретних втілень цієї корисної моделі, при цьому заміна чи вилучення окремих ознак незалежного пункту не допускається.

III. Вимоги до документів заявки

1. Склад заявки

1. Заявка може подаватися в паперовій або електронній формі (електронна заявка). Спосіб подання заявки обирає заявник.

Заявка повинна містити такі документи:

заяву про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);

опис винаходу (корисної моделі);

формулу винаходу (корисної моделі);

креслення (якщо на них є посилання в описі);

реферат.

2. Заявка складається з урахуванням вимог, установлених главами 2 і 3 цього розділу, за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил.

3. Електронна заявка повинна містити документи, визначені пунктом 1 цієї глави, і складається з урахуванням вимог, установлених цим розділом.

2. Загальні вимоги до документів заявки

1. Заявка складається українською мовою.

2. Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

3. Документи заявки повинні бути оформлені таким чином, щоб з них можна було робити копії чи відтворювати в будь-який інший спосіб та зберігати тривалий час.

4. Заявка оформлюється друкарським способом на папері формату А4 з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту чорного кольору розміром 12-14 друкарських пунктів, інтервал шрифту звичайний, міжрядковий інтервал одинарний.

5. Кожен документ заявки починають на окремому аркуші. Друга та наступна сторінки нумеруються послідовно арабськими цифрами наскрізною нумерацією, номери повинні розташовуватися у верхній або нижній стороні аркушів, розміщених у вертикальному положенні.

Кожний аркуш використовують з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.

6. Матеріали заявки не повинні містити висловів, креслень, малюнків, фотографій та будь-яких інших матеріалів, що суперечать публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, зневажливих висловлювань стосовно винаходів (корисних моделей) чи результатів діяльності інших осіб, а також відомостей і матеріалів, які вочевидь не стосуються заявленого винаходу (корисної моделі).

7. В описі, формулі, рефераті і пояснювальних матеріалах до опису використовуються стандартизовані терміни, скорочення, позначення, а за їх відсутності - загальновживані в науковій та технічній літературі. У разі використання термінів, скорочень, позначень, що не є загальновживаними, їх значення повинні бути пояснені при першому використанні в тексті.

Усі умовні позначення повинні бути розшифровані.

8. В описі, формулі, рефераті слід зберігати єдиність термінології, тобто одні й ті самі ознаки в цих документах повинні називатися однаково.

Вимога єдиності термінології стосується також й умовних позначень і розмірності фізичних одиниць, що використовуються в матеріалах заявки.

Назва винаходу (корисної моделі) за потреби може містити символи латинської та/або грецької абетки, а також цифри. Використання символів інших абеток, спеціальних знаків у назві не допускається.

Одиниці вимірювання фізичних величин вживаються відповідно до чинної Міжнародної системи одиниць.

9. Бібліографічні дані джерела інформації в документах заявки повинні бути наведені тією мовою, якою це джерело було видано, і таким чином, щоб його можливо було знайти.

10. У документах заявки можуть бути використані хімічні формули.

Структурні формули хімічних сполук повинно бути наведено з нумерацією кожної структурної формули як окремої фігури. Елементи, групи елементів, радикали, що входять до складу структурної формули, повинні позначатися відповідними символами, значення яких повинно бути роз'яснене в документі (описі, формулі, рефераті), у якому наведено структурну формулу хімічної сполуки. Структурні формули хімічних сполук, а також схеми хімічних реакцій з їх використанням можуть наводитись у тексті опису, а не як окремі фігури.

Для написання структурних хімічних формул повинні використовуватися загальновживані символи елементів з чіткою вказівкою зв'язків між елементами та радикалами.

11. В описі, формулі винаходу (корисної моделі) та рефераті можуть бути використані математичні вирази (формули) та символи.

Форма подання математичного виразу не регламентується.

Усі літерні позначення, які є в математичних формулах, повинні бути розшифровані, при цьому їх розшифрування повинно зазначатися в черговості їх використання у формулі.

Для позначення інтервалів між величинами слід використовувати слова «від» і «до», за необхідності допускається використання знака «-».

Для вираження величин у відсотках знак відсотка (%) проставляється після числа, а якщо величин декілька, знак відсотка проставляється перед їх переліком і відокремлюється двокрапкою.

Математичні знаки «>», «<», «=» та інші використовуються лише в математичних формулах, а в тексті вони зазначаються словами: більше ніж, менше ніж, дорівнює тощо.

Перенесення в математичних формулах допускається лише по знаку.

Пояснення до математичної формули слід розміщувати з абзацу і після кожного рядка проставляти крапку з комою.

12. Заявка підписується заявником або його представником (якщо заявка подається через представника).

13. У документах заявки не допускаються підчистки, дописки, закреслені слова або інші незастережні виправлення.

14. Вимоги до оформлення документів заявки, визначені цими Правилами, застосовуються також до будь-яких матеріалів, поданих після подання заявки, наприклад, до сторінок, що містять виправлення, та виправлених пунктів формули винаходу (корисної моделі).

3. Заповнення форми заявки

1. Форма заявки на винахід (корисну модель) заповнюється заявником з дотриманням вимог глав 1 і 2 цього розділу та цієї глави. Під час заповнення відповідні клітинки «» відмічаються позначкою «ґ».

У разі якщо відомості окремих розділів форми заявки за відсутності вільного місця не можуть бути повністю розміщені в них, такі відомості додаються до заявки і відмічаються позначкою клітинки в пункті 10.8 розділу 10 форми заявки.

Такі відомості подаються на окремому аркуші, на якому в правому верхньому куті зазначаються слова «Продовження розділу... пункту...» та наводяться відомості відповідного розділу/пункту форми заявки в тому самому порядку, що визначений у формі заявки.

2. У розділі 1 форми заявки вказується порядковий номер заявки, визначений заявником чи його представником у своєму діловодстві. Якщо заявка є міжнародною заявкою, вказується реєстраційний номер та дата подання міжнародної заявки, установлені відомством, що отримує.

Якщо заявка є виділеною з попередньої, відмічається позначкою відповідна клітинка і вказуються номер цієї попередньої (поділеної) заявки та дата її подання.

Якщо заявка подана на основі додаткових матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16 Закону як самостійна заявка, вказується позначкою відповідна клітинка і зазначається дата одержання УКРНОІВІ додаткових матеріалів, а також номер і дата подання заявки, до якої вони додані.

3. У розділі 2 форми заявки відмічається відповідна клітинка для позначення виду винаходу, корисної моделі, державну реєстрацію якого (якої) просить здійснити заявник.

{Пункт 3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки № 23936 від 20.09.2024}

4. У розділі 3 форми заявки наводяться відомості про заявника (заявників).

Заявником може бути лише фізична або юридична особа.

У пункті 3.1 розділу 3 форми заявки наводяться відомості про заявника - фізичну особу.

У графах «Прізвище», «Ім'я», «По батькові» зазначається ім'я фізичної особи (ім'я громадянина України складається з прізвища, власного імені та по батькові (за наявності)).

У графі «Число, місяць, рік народження» наводяться дані про дату народження заявника.

У графі «Реквізити документа, що посвідчує особу» наводиться серія (за наявності) та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, або реквізити іншого документа, що посвідчує особу.

У графі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності.

У графі «Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі» зазначаються відповідні відомості за наявності.

У графі «Задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)» зазначається адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи (що включає такі дані (за наявності): область, район, місто (село, селище), район у місті, вулиця (шосе/проспект/бульвар/ алея/площа/майдан/провулок/узвіз/з'їзд/проїзд/лінія/просіка/тупик тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо)).

У графі «Адреса для листування» зазначається поштова адреса, за якою в разі необхідності УКРНОІВІ зможе вести листування безпосередньо із заявником.

Відомості, наведені в абзацах п'ятому - десятому цього пункту, є конфіденційною інформацією, зміст та порядок доступу до якої регулюються Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних».

5. У пункті 3.2 розділу 3 форми заявки наводяться відомості про заявника - юридичну особу.

У графі «Повне найменування» вказується повне найменування юридичної особи (зазначається відповідно до установчих документів).

У графі «Код згідно з ЄДРПОУ» вказується ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У графі «Реєстраційний номер в іноземній державі (для нерезидентів)» вказується реєстраційний номер в іноземній державі (за наявності), якщо заявник є юридичною особою - нерезидентом.

У графі «Місцезнаходження» наводиться адреса місцезнаходження юридичної особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів чи закону виступають від її імені) у послідовності, наведеній для задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи.

6. У відповідних графах пунктів 3.1 і 3.2 розділу 3 форми заявки зазначаються адреса для листування, номер телефону та адреса електронної пошти заявника.

7. У графі «Код держави» у пунктах 3.1 і 3.2 розділу 3 форми заявки зазначається код держави, у якій проживає фізична особа або в якій має постійне місцезнаходження юридична особа (зазначається двома буквами латинського алфавіту згідно зі Стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та Стандартом ВОІВ ST. З).

8. Ім'я або повне найменування, адреса місця проживання або місцезнаходження іноземного заявника наводяться мовою оригіналу літерами латинського чи кириличного алфавіту без діакритичних знаків, крім апострофів. Поряд у дужках ці відомості зазначаються літерами українського алфавіту (транслітерація).

9. У розділі 4 форми заявки зазначаються відомості про винахідника (винахідників) з дотриманням вимог, визначених для заповнення пункту 3.1 розділу 3 форми заявки для фізичних осіб.

Якщо заявник (заявники), вказаний (вказані) у розділі 3 форми заявки, є винахідником (винахідниками), відмічається позначкою відповідна клітинка в розділі 4 форми заявки, відомості щодо імені та адреси винахідника (винахідників) не вказуються.

10. У розділі 5 форми заявки зазначається назва винаходу (корисної моделі). При цьому назва в заяві повинна збігатися з назвою, зазначеною в описі.

11. У розділі 6 форми заявки зазначаються відомості про представника (за його наявності) з дотриманням викладених у цій главі вимог до надання відомостей про фізичних та юридичних осіб.

У разі якщо представником за заявкою є представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зазначається реєстраційний номер його свідоцтва.

У відповідних графах зазначаються адреса для листування, номер телефону представника та адреса електронної пошти.

Якщо представник призначається заявником на вчинення окремої дії за заявкою, цей розділ не заповнюється.

12. У розділі 7 форми заявки наводиться адреса для листування, яка складається з відомостей про адресата та поштової адреси, за якою буде вестись листування з УКРНОІВІ.

Як поштова адреса для листування може бути вказана адреса заявника, представника або інша адреса на території України.

Якщо в адресі для листування як поштову адресу зазначено абонентську скриньку, адресатом зазначається особа, якій ця абонентська скринька надана об'єктом поштового зв'язку в користування.

13. Розділ 8 форми заявки містить заяву про пріоритет. Якщо заявник має підстави скористатися правом пріоритету відповідно до статті 15 Закону та глави 6 розділу VI цих Правил, у цьому розділі форми заявки зазначаються відповідні відомості.

Якщо заявляється пріоритет на підставі попередньої заявки (заявок), поданої (поданих) у державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка є чинною на території України з 25 грудня 1991 року (далі - Паризька конвенція), або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, Протокол про приєднання до якої ратифіковано Законом України від 10 квітня 2008 року № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», (далі - Угода СОТ), у пункті 8.1 розділу 8 форми заявки відмічається позначкою відповідна клітинка і зазначаються код держави, до органу якої подано попередню заявку двома буквами латинського алфавіту згідно зі Стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та Стандартом ВОІВ ST. З, та номер і дата подання попередньої заявки.

Якщо заявник заявляє пріоритет за датою подання заявки, з якої виділено заявку, що подається, або за датою пріоритету поділеної заявки (якщо за поділеною заявкою заявлено пріоритет), у пункті 8.1 розділу 8 форми заявки відмічається позначкою відповідна клітинка та надаються відомості щодо поділеної заявки.

Якщо заявляється пріоритет на підставі попередньої заявки, поданої до УКРНОІВІ, у пункті 8.1 розділу 8 форми заявки відмічається позначкою відповідна клітинка та вказуються номер і дата подання заявки до УКРНОІВІ.

Якщо заявка подається на основі додаткових матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16 Закону як самостійна заявка, і заявляється пріоритет на підставі частини восьмої статті 15 Закону, у пункті 8.1 розділу 8 форми заявки відмічається позначкою відповідна клітинка та надаються відомості щодо номера і дати подання заявки та додаткових матеріалів.

Якщо у формі заявки недостатньо місця, позначається міткою відповідна клітинка і відомості про пріоритет наводяться на додатковому аркуші.

14. Якщо винахідник не бажає бути згаданим у будь-якій публікації УКРНОІВІ, зокрема у відомостях про заявку чи про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), проставляється позначка в розділі 9 форми заявки.

Якщо право на реєстрацію передано винахідником чи роботодавцем правонаступнику, у розділі 9 форми заявки відмічається позначкою відповідна підстава для виникнення права на реєстрацію. Якщо заявником (заявниками) є єдиний винахідник чи всі винахідники, ця графа не заповнюється.

15. Якщо заявка подається через представника, до неї додається довіреність, оформлена відповідно до пункту 7 глави 1 розділу IV цих Правил, або інший документ, який підтверджує повноваження представника.

Довіреність або інший документ, який підтверджує повноваження представника, не подається, якщо представника зазначено в розділі 6 форми заявки, підписаної заявником. У цьому разі вважається, що представник має право вчиняти всі дії щодо заявки, крім її відкликання та передачі права на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) за заявкою.

16. Розділ 10 форми заявки містить перелік обов'язкових та необов'язкових документів, що додаються до заявки.

Стосовно документів, що подаються разом із заявкою, вказуються відповідні відомості.

17. Розрахунковий документ про сплату збору за подання заявки на паперовому носії подається у випадках, передбачених Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (далі - Порядок).

18. Якщо до заявки додаються документи, не передбачені формою заявки, відмічається позначкою пункт 10.12 розділу 10 форми заявки і вказується назва документа, що додається до заявки, із зазначенням кількості аркушів.

19. У розділі 11 форми заявки проставляються підпис заявника або його представника (якщо заявка подається через представника) та дата підписання.

Підпис складається з особистого підпису, прізвища і власного імені особи, яка підписує заявку.

Підпис юридичної особи складається з повного найменування посади особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, особистого підпису, прізвища і власного імені та скріплюється печаткою (за наявності).

Заявка, у якій зазначено два заявники чи більше, підписується всіма заявниками або їх спільним представником.

Електронні заявки підписуються з використанням кваліфікованого електронного підпису або вдосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі якщо заявниками є декілька осіб, але не всі вони мають особисті ключі для використання електронного підпису, використовувати електронний підпис на електронній заявці може представник (за його наявності) або один із заявників, який має кваліфікований електронний підпис або вдосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та довіреність від інших заявників.

4. Опис винаходу (корисної моделі)

1. Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону в описі повинна бути розкрита суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його (її) міг здійснити фахівець у відповідній галузі.

2. Опис повинен починатися із зазначення класифікаційної рубрики (рубрик) чинної версії Міжнародної патентної класифікації (далі - МПК), до якої (яких) належить винахід (корисна модель), назви винаходу (корисної моделі) і містити такі розділи:

галузь, до якої належить винахід (корисна модель);

рівень техніки;

суть винаходу (корисної моделі);

перелік фігур креслень (якщо на них є посилання в описі);

відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).

3. Розділи опису повинні бути викладені в порядку, визначеному в пункті 2 цієї глави, але для кращого розуміння і більш стислого викладення опису дозволяється інша послідовність розділів або їх частин.

4. Назва винаходу (корисної моделі) повинна бути стислою, відповідати суті винаходу (корисної моделі) і за можливості характеризувати його (її) призначення.

Назва не повинна містити будь-яких рекламних характеристик чи спеціальних назв (наприклад, «Чудовий засіб для прання», «Композиція «Сонечко»), власних імен, вигаданих назв, комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок, абревіатур, слів «і т. д.», «патент» та подібних до них, які не відповідають цілям ідентифікації винаходу (корисної моделі). Разом з тим назва винаходу (корисної моделі) може містити ім'я винахідника (наприклад, «Теплогенератор Коваленка»).

5. Не допускається заміна опису в цілому, будь-якого розділу опису або його частини посиланням на інформаційне джерело, яке містить необхідні відомості, навіть у разі, якщо це опис до раніше поданої заявки чи виданого патенту.

При цьому така заміна можлива для цілей встановлення дати подання заявки, а також для частини опису, у якій розкрито засіб для реалізації певної функції, як це передбачено пунктом 17 цієї глави, наприклад, посилання на опис будь-якого патентного та/або непатентного документа, у якому детально описана методика проведення експерименту або приготування розчину.

6. У розділі «Галузь, до якої належить винахід (корисна модель)» повинна бути вказана відповідна галузь та за необхідності галузь застосування винаходу (корисної моделі). Якщо таких галузей декілька, слід вказати ті з них, у яких винахід (корисна модель) застосовується переважно.

7. У розділі «Рівень техніки» заявник повинен навести відому йому інформацію з рівня техніки, яку він вважає корисною для розуміння суті заявленого винаходу (корисної моделі) та його (її) зв'язку з рівнем техніки.

8. Аналогом винаходу (корисної моделі) вважається об'єкт переважно того самого призначення, відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки до УКРНОІВІ, а якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету, і який характеризується сукупністю ознак, подібною до сукупності ознак заявленого винаходу (корисної моделі).

У розділі «Рівень техніки» зазначаються відомості про аналог (аналоги) винаходу (корисної моделі), якщо такий аналог (аналоги) відомий заявнику. Якщо аналогів наведено декілька, слід вказати аналог, який за сукупністю ознак найбільш близький до заявленого винаходу (корисної моделі).

9. Під час описування кожного з аналогів (за їх наявності) повинні бути зазначені його ознаки та вказані бібліографічні дані джерела інформації, де такий аналог розкритий. Також слід зазначити, які з наведених ознак збігаються з ознаками заявленого винаходу (корисної моделі), якщо такі є, і зазначити причини, які перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату при використанні аналога.

Для виявлення та обґрунтування таких причин слід навести аналіз технічних властивостей аналога, зумовлених сукупністю притаманних йому ознак, характер прояву цих властивостей при його використанні та показати їх недостатність для досягнення очікуваного технічного результату.

10. Під час описування групи винаходів відомості про аналоги повинні бути зазначені для кожного з винаходів, якщо вони не є варіантами.

11. У розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» повинні бути розкриті технічна задача, на вирішення якої спрямований винахід (корисна модель), і технічний результат, який досягається при здійсненні винаходу (корисної моделі).

Суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який повинен забезпечуватися заявленим винаходом (корисною моделлю).

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі).

12. Технічна задача, як правило, полягає у створенні об'єкта винаходу (корисної моделі), характеристики якого відповідають заданим вимогам.

13. Технічний результат означає виявлення нових технічних властивостей або покращання характеристик відомих технічних властивостей об'єкта винаходу (корисної моделі), які можуть бути одержані при його (її) здійсненні.

Технічна властивість означає зовнішній прояв матеріальної природи продукту в його взаємодії з іншим матеріальним об'єктом, тобто прояв, який має матеріальну природу і ґрунтується виключно на механічних, фізичних, хімічних, біологічних тощо явищах та ефектах.

Технічний результат процесу (способу) як об'єкта винаходу (корисної моделі) означає виявлення нових технічних властивостей або покращення характеристик відомих технічних властивостей продукту (продуктів), за допомогою якого виконують дію (дії) процесу, або який є результатом цього процесу, або до якого застосовується процес.

Технічний результат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи збільшенні крутного моменту, зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, зменшенні спотворювань сигналу, структурному перетворенні в процесі кристалізації, поліпшенні контакту робочого органу із середовищем, одержанні технічних засобів певного призначення вперше.

Заявник може навести також інші відомі йому технічні результати, одержання яких забезпечується заявленим винаходом (корисною моделлю), у тому числі й конкретними формами його (її) виконання або використання.

14. Для групи винаходів відомості щодо суті винаходу і технічного результату наводяться для кожного з винаходів.

15. У розділі «Перелік фігур креслень» наводиться перелік фігур креслень, а також стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.

16. У розділі «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)» наводиться детальний опис принаймні одного з прикладів здійснення винаходу (корисної моделі) таким чином, щоб показати можливість реалізації його (її) призначення та одержання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату. При цьому для характеристики наведеного в прикладі об'єкта повинні використовуватися такі самі поняття, якими суть винаходу (корисної моделі) охарактеризовано в описі та формулі.

17. Можливість здійснення винаходу (корисної моделі), суть якого (якої) охарактеризована з використанням ознаки, вираженої загальним поняттям, зокрема, на рівні функціонального узагальнення, повинна бути підтверджена достатньою з точки зору фахівця кількістю прикладів її втілення, наприклад описом засобу (засобів) для здійснення відповідної функції або посиланням на джерело, з якого такий засіб (засоби) відомий.

18. Якщо для характеристики заявленого винаходу (корисної моделі) використовуються виражені у вигляді інтервалу значень кількісні ознаки будь-яких параметрів (наприклад, вміст інгредієнтів, температура, тиск, тощо), у прикладах здійснення винаходу (корисної моделі) повинні бути наведені відомості, що підтверджують можливість реалізації його (її) призначення та одержання технічного результату в межах зазначеного інтервалу.

5. Формула винаходу (корисної моделі)

1. Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону формула винаходу (корисної моделі) визначає обсяг правової охорони.

2. Відповідно до частини восьмої статті 12 Закону формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його (її) суть і бути викладена ясно та стисло.

3. Формула визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату.

4. Формула повинна базуватися на описі, тобто виражена формулою суть винаходу (корисної моделі) повинна бути розкрита заявником в описі, а визначений нею обсяг правової охорони повинен підтверджуватися наведеними в описі достовірними даними, зокрема прикладами здійснення заявленого винаходу (корисної моделі) з досягненням зазначеного в описі технічного результату.

5. Ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі повинні бути викладені таким чином, щоб забезпечити можливість їх ідентифікації, тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем на основі відомого рівня техніки. За відсутності можливості ідентифікації ознаки така ознака не береться до уваги під час експертизи заявки.

Формула не повинна містити власних імен, у тому числі імені винахідника, вигаданих назв, фірмових (комерційних) найменувань, торговельних марок, абревіатур, що не є загальновживаними, слів «і т. д.», «патент» і подібних, які не відповідають цілям ідентифікації винаходу (корисної моделі).

6. Якщо заявка містить креслення, для кращого розуміння зв'язку зазначених у формулі ознак з їх зображеннями на кресленнях, у формулі допускається після зазначення певної ознаки проставляти в дужках позначення (переважно цифрове) відповідного елемента на кресленні.

7. Характеристика ознаки у формулі не може бути замінена посиланням на опис, креслення чи інший документ. Заміна ознаки посиланням на креслення допускається тільки в тих випадках, якщо ознаку неможливо виразити інакше. При цьому заявник повинен пояснити необхідність такої заміни в описі.

8. Ознаку винаходу (корисної моделі) слід характеризувати загальним поняттям, що виражає функцію, властивість тощо, яке охоплює різні окремі форми його реалізації, якщо саме ці характеристики, які містяться в загальному понятті, забезпечують у сукупності з іншими ознаками досягнення зазначеного заявником технічного результату.

Якщо таке поняття відсутнє або узагальнення не є можливим, воно може бути замінено ознаками, вираженими як альтернатива з урахуванням пунктів 19-21 цієї глави.

Ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива за умови, що така ознака в разі будь-якого зазначеного в альтернативі вибору у сукупності з іншими ознаками забезпечує досягнення того самого технічного результату.

9. Формула винаходу (корисної моделі) за своєю структурою може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або більше пунктів.

10. Одноланкова формула застосовується для характеристики одного винаходу (корисної моделі) або групи винаходів, заявлених як альтернатива, що характеризуються сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків виконання або використання винаходу (корисної моделі) чи винаходів групи. Отже, одноланкова формула складається з одного незалежного пункту і не містить додаткових залежних пунктів.

11. Багатоланкова формула застосовується для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і/або уточненням сукупності його (її) ознак щодо окремих випадків виконання чи використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

12. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним один або декілька залежних пунктів.

13. Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має два або більше незалежних пунктів, кожен з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожен незалежний пункт може мати один або більше підпорядкованих йому залежних пунктів.

14. Кожен незалежний пункт багатоланкової формули винаходу може характеризувати групу винаходів, заявлених як альтернатива.

15. Під час складання багатоланкової формули заявник повинен дотримуватися таких вимог:

незалежні пункти формули не повинні містити посилань на інші пункти, при цьому такі посилання допускаються в разі, якщо вони дають змогу викласти незалежний пункт без повторення в ньому повного змісту інших пунктів;

залежні пункти формули, наскільки це можливо і доцільно, групуються разом з тим незалежним пунктом, якому вони підпорядковані;

пункти багатоланкової формули нумеруються арабськими цифрами в порядку їх викладення, починаючи з «1».

16. Пункт формули складається, якщо це доцільно, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка містить ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога.

Якщо винахід (корисна модель) має найближчий аналог, незалежний пункт формули поділяється на обмежувальну та відмітну частину.

Обмежувальна частина може складатися лише з родового поняття, яке характеризує призначення об'єкта.

Обмежувальна і відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом: «який (яка, яке) відрізняється тим, що...».

Поділ пункту формули на обмежувальну і відмітну частини не вимагається в разі, якщо внаслідок такого поділу погіршується ясність та стислість його змісту.

Без поділу формули на обмежувальну і відмітну частини може складатися формула, яка характеризує, зокрема:

індивідуальну сполуку;

штам мікроорганізму, культуру клітин рослини або тварини;

винахід, який полягає в об'єднанні відомих частин;

винахід (корисну модель), що не має найближчого аналога чи він не відомий заявнику.

17. Кожен пункт формули викладається одним реченням.

18. Незалежний пункт формули стосується лише однієї корисної моделі, або, як правило, одного винаходу.

Незалежний пункт формули не повинен характеризувати об'єкти різного виду (продукт і процес) чи сукупність об'єктів, кожен з яких має своє власне призначення, а зазначена сукупність не реалізує спільного призначення. При цьому допускається, щоб в одному незалежному пункті формули винаходу була охарактеризована група винаходів за умови, що вони є варіантами, які відрізняються ознаками, вираженими як альтернатива.

19. Незалежний пункт формули, який містить ознаки, виражені як альтернатива, вважається таким, що стосується одного винаходу (корисної моделі), якщо ці ознаки не є функціонально самостійними, а характеризують, зокрема, властивості функціонально самостійної ознаки (наприклад, розміри, геометричні форми, механічні або інші фізичні, хімічні, біологічні властивості). Функціонально самостійними ознаками є ознаки, які характеризують елементи, яким властива можливість виконання певної функції (наприклад, такими є вузол чи деталь пристрою, окрема дія або сукупність дій процесу, речовина, матеріал, пристосування, що використовується в процесі, інгредієнт композиції).

20. Застосування альтернативи для характеристики винаходу (групи винаходів) або корисної моделі в одному пункті формули допускається за умови, що це не порушує вимоги частини восьмої статті 12 Закону та пункту 2 цієї глави щодо ясності та стислості викладення формули. При цьому, порушенням зазначеної вимоги вважається, зокрема, викладення пункту формули таким чином, щоб вибір однієї з альтернативних ознак залежав від вибору, який зроблено щодо іншої ознаки.

21. У незалежний пункт формули повинна бути включена сукупність суттєвих ознак, достатня для досягнення технічного результату.

22. Під час складання незалежного пункту формули слід ураховувати, що сукупність суттєвих ознак, достатня для досягнення технічного результату, повинна бути виражена певним набором ознак, які властиві об'єкту винаходу (корисної моделі) та зазначені в главах 8-11 цього розділу. Використання замість ознак певного об'єкта лише даних про його експлуатаційні показники і споживчі властивості, ефектів та явищ, що мають місце при його здійсненні та/або використанні, не допускається.

23. До залежного пункту формули повинні бути включені ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом додання до цієї сукупності інших ознак та/або конкретизації зазначених ознак, та необхідні лише в окремих випадках виконання заявленого винаходу (корисної моделі) або його (її) використання.

24. Обмежувальна частина залежного пункту формули повинна включати родове поняття, що характеризує призначення винаходу (корисної моделі), викладене, як правило, у скороченому вигляді порівняно з тим, що наведений у незалежному пункті, і містити посилання на незалежний пункт та/або інший залежний пункт (пункти), якого (яких) він стосується.

25. Підпорядкованість залежних пунктів формули незалежному може бути безпосередньою та опосередкованою.

26. Безпосередня підпорядкованість залежного пункту формули незалежному застосовується в разі, якщо для характеристики заявленого винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд з ознаками цього пункту необхідні лише ті ознаки, які зазначені в незалежному пункті.

27. Опосередкована підпорядкованість залежного пункту формули незалежному зазначається шляхом посилання на один або більше залежних пунктів і застосовується в разі, якщо для характеристики винаходу (корисної моделі), крім ознак незалежного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи декількох інших залежних пунктів формули.

28. У разі підпорядкованості залежного пункту формули декільком пунктам формули посилання на них зазначаються з використанням альтернативи, наприклад «за пунктом 1 або пунктом 2» або «за будь-яким із пунктів 1, 2, 4».

29. У залежному пункті формули поняття «пристрій (речовина, штам, спосіб тощо) за пунктом...» означає повний зміст пункту формули, на який посилаються, тобто розуміється сукупність усіх без винятку ознак, наведених в обмежувальній і відмітній частинах незалежного пункту, на який прямо або опосередковано посилаються.

Не допускається складання залежного пункту формули таким чином, що наслідком стає заміна або вилучення ознаки, що міститься в пункті, якому зазначений залежний пункт підпорядкований.

6. Креслення

1. Креслення (включаючи кресленики, схеми, діаграми та інші штрихові графічні зображення) надаються в разі, якщо вони, на думку заявника, необхідні для кращого розуміння заявленого винаходу (корисної моделі) або сприяють такому розумінню

Фотографії та інші напівтонові зображення не вважаються кресленнями.

2. Креслення повинні бути оформлені на окремому аркуші (аркушах). Окремі фігури повинні бути розміщені таким чином, щоб аркуші були заповнені максимально.

Якщо фігури, що розміщені на двох і більше аркушах, є частинами єдиного креслення (наприклад, фіг. 1), вони мають бути розміщені так, щоб креслення можна було скомпонувати без пропусків будь-якої із зображених на різних аркушах фігур, при цьому кожна частина повинна додатково нумеруватися, наприклад фіг. 1.1, фіг. 1.2 і т.д.

На одному аркуші можна розміщувати декілька фігур, при цьому вони повинні бути чітко відділені одна від одної.

3. Креслення виконуються темними чіткими лініями і штрихами, без розтушовування і розмальовування, з можливістю їх подальшого репродукування, у тому числі як чорно-біле зображення.

4. Масштаб креслень, колір, контрастність і чіткість їх зображення повинні бути вибрані такими, щоб у разі їх репродукування, у тому числі як чорно-біле зображення, з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 на кресленні було видно всі деталі.

Висота цифр і літер на кресленнях повинна бути не менше ніж 3,2 мм. Цифрові та літерні позначення повинні бути чіткими. Цифри і літери в дужки та лапки не беруться.

5. Кожен елемент на кресленні повинен бути виконаним пропорційно до всіх інших елементів, за винятком випадків, якщо для чіткого зображення елемента порушення такої пропорційності є доцільним.

6. Розміри на кресленнях не вказуються, а в разі необхідності їх можна позначити на кресленнях літерами кириличного, латинського або грецького алфавітів, а їх значення слід навести в описі.

Креслення, як правило, не повинні містити будь-яких написів. При цьому для кращого розуміння креслення допускається зазначити на ньому українською мовою назви елементів пристрою, окремих дій процесу, такі слова як: «вода», «пара», «відкрито», «закрито», «розріз за А-А» та подібні.

7. Елементи фігур позначаються арабськими цифрами відповідно до посилань на них в описі. Одні й ті самі елементи на декількох фігурах повинні бути позначені одними й тими самими цифрами.

Позначення, про які в описі не згадується, не повинні міститися на кресленнях і навпаки.

8. Якщо креслення представлені у вигляді схеми, для її виконання повинні застосовуватися стандартизовані умовні графічні позначення.

Якщо схема представлена у вигляді прямокутників як графічних позначень елементів, безпосередньо в прямокутнику слід розмістити цифрове позначення і за можливості назву елемента. Якщо розміри графічного позначення елемента не дають змоги цього зробити, цифрове позначення елемента та/або його назву можна вказати на виносній лінії або безпосередньо під цим елементом.

На схемах одного виду допускається зображення окремих елементів схем іншого виду (наприклад, на електричній схемі розмістити зображення елементів кінематичних, гідравлічних схем тощо).

9. Фігури креслень повинні бути пронумеровані послідовно арабськими цифрами (фіг. 1, фіг. 2 тощо) відповідно до черговості наведення їх у тексті опису незалежно від виду креслень і нумерації аркушів. Якщо в описі винаходу (корисної моделі) пояснено лише одне креслення, воно не нумерується.

10. Якщо до заявки додано фотографії або інші напівтонові зображення як графічні матеріали (наприклад, для ілюстрації мікроструктури матеріалу), вони розміщуються на аркушах, вимоги до яких визначені в главі 2 цього розділу, таким чином, щоб вони не виходили за межі полів аркуша, що складають не менше ніж 1 см, нумеруються відповідно до пункту 2 цієї глави.

7. Реферат

1. Реферат є скороченим викладенням змісту винаходу (корисної моделі), який повинен включати назву винаходу (корисної моделі), призначення, якщо це не зрозуміло з назви, і найважливіші технічні особливості представленого винаходу (корисної моделі).

Якщо в рефераті використовується суттєва ознака, проілюстрована кресленням у заявці, у дужках може бути проставлена її позиція на кресленні.

Реферат і назва винаходу (корисної моделі) складаються лише з інформаційною метою, щоб вони могли бути ефективним засобом пошуку у відповідній галузі техніки. При цьому вони не беруться до уваги при тлумаченні формули та визначенні обсягу правової охорони.

2. Рекомендований обсяг тексту реферату становить до 1000 знаків.

Текст реферату викладається короткими реченнями з уникненням за можливості занадто складних стилістичних зворотів.

Якщо в рефераті необхідно посилання на креслення, вони розміщуються на окремому аркуші та додаються до реферату.

Математичні і хімічні формули включаються до реферату лише за необхідності.

8. Особливості змісту заявки на винахід (корисну модель), об'єктом якого (якої) є пристрій

1. Для характеристики пристрою використовуються, зокрема, такі ознаки:

конструктивний елемент (елементи);

зв'язки між елементами;

взаємне розташування елементів;

форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому;

форма виконання зв'язків між елементами;

параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок;

матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи) або пристрій в цілому;

середовище, що виконує функцію елемента, та/або інші характеристики пристрою.

2. У розділі опису «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)» повинен бути наведений опис пристрою у статичному стані. При описуванні конструктивних елементів пристрою слід посилатися на фігури креслень. Цифрові позначення конструктивних елементів в описі повинні відповідати цифровим позначенням на кресленнях.

3. Після описування пристрою в статичному стані повинна бути описана дія (робота) цього пристрою або спосіб його використання з посиланням на цифрові позначення елементів конструкції, які зображені на кресленнях.

Інша послідовність викладення цього розділу допускається, якщо це необхідно для кращого розуміння винаходу (корисної моделі) та стислості викладення опису.

4. Якщо пристрій містить елемент, охарактеризований на функціональному рівні, і форма його реалізації передбачає використання багатофункціонального засобу, що програмується (настроюється), повинні бути наведені відомості, що підтверджують можливість здійснення таким засобом конкретної функції, призначеної такому елементу в складі пристрою.

Якщо крім зазначених відомостей наведено алгоритм, наприклад обчислювальний, він повинен бути представлений у вигляді блок-схеми або за можливості відповідного математичного виразу.

5. У формулі винаходу (корисної моделі) пристрій характеризується в статичному стані. Характеристика пристрою в дії (роботі) під час його використання допускається, якщо це доцільно для стислості викладення формули і при цьому не погіршується ясність. За необхідності слід зазначити про можливість реалізації елементом пристрою певної функції, про виконання певного елемента рухомим (наприклад, з можливістю повертання або обертання).

9. Особливості змісту заявки на винахід, об'єктом якого є речовина

1. Для характеристики індивідуальних хімічних сполук використовуються, зокрема, такі ознаки:

для низькомолекулярних сполук - хімічний склад і структура;

для високомолекулярних сполук - хімічний склад і структура однієї ланки макромолекули, структура макромолекули в цілому, періодичність ланок, молекулярна маса, молекулярно-масовий розподіл, геометрія і стереометрія макромолекули, її кінцеві та бокові групи;

для індивідуальних сполук невизначеного складу - фізико-хімічні та/або інші характеристики, зокрема ознаки способу одержання, що дають змогу розпізнати індивідуальну сполуку.

2. Для характеристики композицій використовуються, зокрема, якісний склад (інгредієнти), кількісний склад (вміст інгредієнтів), структура композиції, структура інгредієнтів.

3. Для характеристики композицій невизначеного складу використовуються, зокрема, фізико-хімічні, фізичні та утилітарні (такі, що належать до практичного застосування) показники та ознаки способу одержання.

4. Для характеристики речовин, одержаних шляхом ядерного перетворення, зокрема, використовуються якісний (ізотопний) склад, кількісний склад (вміст ізотопів), основні ядерні характеристики: період напіврозпаду, тип та енергія випромінювання (для радіоактивних ізотопів).

Для характеристики кристалічних форм сполук (поліморфів) використовуються, зокрема, дані кута 2q порошкових рентгенограм, а також параметри кристалічної ґратки, просторова група, кристалічна система.

5. До назви винаходу, що є індивідуальною сполукою, повинно бути включено її найменування за однією з прийнятих у хімії номенклатур (як правило, міжнародної номенклатури хімічних сполук IUPAC). До назви також може бути включено зазначення конкретного призначення сполуки, а для біологічно активних сполук - вид біологічної активності.

6. У розділі опису «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу» для нової індивідуальної сполуки з визначеною структурою повинні бути наведені структурна формула, визначена відомими методами, та фізико-хімічні константи, описані спосіб одержання сполуки і можливість її застосування за певним призначенням.

7. Для біологічно активної сполуки в описі повинні бути вказані показники кількісних характеристик активності та токсичності і за необхідності вибірковість дії та інші показники.

8. Якщо винаходом є група (ряд) нових індивідуальних сполук з визначеною структурою, що описується загальною структурною формулою, в описі повинна бути описана можливість одержання всіх сполук групи шляхом зазначення загальної схеми способу одержання, а також принаймні одного прикладу одержання конкретної сполуки групи (ряду). Якщо група (ряд) містить сполуки з різними за хімічною природою радикалами, кількість прикладів повинна бути достатньою для підтвердження можливості одержання сполук з цими різними радикалами. Одержані сполуки описуються відповідно до пунктів 6 і 7 цієї глави.

9. Якщо винахід є проміжною сполукою, в описі повинна бути описана можливість одержання з неї нового кінцевого продукту з конкретним призначенням чи з біологічно активними властивостями або можливість переробки її у відомий кінцевий продукт.

Якщо винахід є кристалічною формою сполуки (поліморфом), в описі повинна бути описана можливість одержання такого поліморфу, наведені дані, які характеризують цей поліморф, а також його властивості, наприклад стабільність, технологічність, а також порівняння властивостей даної кристалічної форми з аморфною формою або іншою відомою кристалічною формою.

Якщо винахід є оптичним ізомером сполуки (відомої), в описі повинна бути описана можливість одержання такого оптичного ізомеру, наведені дані, які характеризують цей оптичний ізомер, а саме дані його абсолютної конфігурації, наприклад дані ренгено-структурного аналізу, а також його властивості (кут обертання площини поляризації світла, біологічна активність), а також порівняльні характеристики біологічної активності цього оптичного ізомеру відносно рацемату.

10. Якщо винахід є засобом для лікування, профілактики або діагностування певного захворювання, в описі повинні бути наведені дані, які підтверджують його придатність для лікування, профілактики або діагностування зазначеного захворювання.

11. Якщо винахід є композицією, у наведених прикладах повинні бути зазначені інгредієнти, що входять до її складу, їх характеристика та кількісне співвідношення. Якщо композиція містить нову сполуку, описується спосіб одержання композиції та цієї сполуки.

12. Вміст кожного інгредієнта в усіх прикладах повинен бути наведений у такому одиничному значенні, яке відповідає зазначеному у формулі винаходу інтервалу значень, а саме при вираженні кількісного співвідношення інгредієнтів у формулі у відсотках за масою або за об'ємом сумарний вміст усіх зазначених у прикладі інгредієнтів повинен дорівнювати 100%.

13. У формулу винаходу, що характеризує індивідуальну хімічну сполуку будь-якого походження, повинна бути включена її назва або позначення, а також призначення сполуки або вид її біологічної активності.

Для ідентифікованої сполуки повинна бути включена її структурна формула, а для сполуки невизначеного складу - фізико-хімічні та інші характеристики сполуки, які дають змогу її розпізнати.

У формулу винаходу, що характеризує кристалічну форму сполуки (поліморф), повинні бути включені дані кута 2q порошкових рентгенограм (щонайменше значення 2-5 основних піків), а також за необхідності параметри кристалічної ґратки, просторова група, кристалічна система.

У формулу винаходу, що характеризує оптичний ізомер сполуки, повинні бути включені дані щодо абсолютної конфігурації.

14. У формулу винаходу, що характеризує композицію, повинні бути включені якісний склад (інгредієнти) та за необхідності кількісний склад (вміст інгредієнтів) композиції, її структура та структура інгредієнтів.

15. Кількісний вміст інгредієнтів композиції виражається в будь-яких однозначних одиницях, як правило, двома значеннями, які характеризують мінімальну (нижню) і максимальну (верхню) межі вмісту, при цьому вміст одного з інгредієнтів допускається зазначати словом «решта».

Зазначення кількісного вмісту антибіотиків, ферментів, анатоксинів тощо допускається характеризувати в інших одиницях, ніж одиниці решти компонентів у композиції, наприклад у тис. од. відносно масової кількості решти інгредієнтів композиції.

16. Для композицій, призначення яких визначається лише активним інгредієнтом, а інші компоненти є нейтральними носіями з тих, що традиційно застосовуються в композиціях такого призначення, допускається зазначення у формулі винаходу лише цього активного інгредієнта та за необхідності його кількісного вмісту в складі композиції.

17. Якщо як ознаку винаходу вказано складну відому речовину, допускається використання її специфічної назви з обов'язковим зазначенням функції або властивостей цієї речовини та її основи. У цьому разі в описі винаходу повинно бути зазначено джерело інформації, у якому ця речовина описана, і за необхідності повний склад і спосіб її одержання.

10. Особливості змісту заявки на винахід, об'єктом якого є біологічний матеріал

1. Для характеристики нуклеїнових кислот або пептидів використовуються, зокрема, такі ознаки:

нуклеотидна послідовність (для нуклеїнових кислот);

фізична карта (для рекомбінантних нуклеїнових кислот і векторів);

амінокислотна послідовність (для пептидів);

фізико-хімічні та/або інші характеристики, що дають змогу ідентифікувати біологічний матеріал.

Нуклеотидна чи амінокислотна послідовність надається шляхом зазначення її номера в переліку послідовностей, а саме: «SEQ ID NO:...» з наведенням відповідного тексту, якщо характеристика послідовності в переліку послідовностей представлена з використанням такого тексту.

Перелік послідовностей є окремою невід'ємною частиною опису і складається з дотриманням вимог Стандарту ВОІВ ST. 26, крім послідовностей, які не можуть бути включені до переліку послідовностей відповідно до цього Стандарту.

Заявка, яка містить перелік послідовностей відповідно до Стандарту ВОІВ ST. 26, може бути подана у формі електронного документа з використанням спеціалізованого програмного забезпечення в ІКС УКРНОІВІ.

Для цілей сплати зборів, передбачених Порядком, послідовності відповідно до Стандарту ВОІВ ST. 26 буде перетворено у формат, здатний бути сприйнятий людиною, з такими параметрами: аркуш формату А4, поля 30 мм - ліве, 10 мм - праве, 20 - верхнє та нижнє, з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 12 друкарських пунктів, інтервал шрифту звичайний, міжрядковий інтервал одинарний.

2. Для характеристики генетично модифікованої клітини використовуються, зокрема, такі ознаки:

таксономічні характеристики організму, з якого походять клітини, наведені латинською мовою (рід та/або вид);

для багатоклітинного організму - орган та/або тканина, до якого (яких) клітина належить;

характер модифікацій (вставка, видалення, заміщення або інші модифікації гену) із зазначенням послідовностей, у яких (за допомогою яких) здійснюють зазначені модифікації;

властивості, що набуваються клітиною.

3. Для характеристики генетично модифікованої рослини використовуються, зокрема, такі ознаки:

таксономічні характеристики рослини, наведені латинською мовою (рід і/або вид);

характер модифікацій (вставка, видалення, заміщення або інші модифікації гену) із зазначенням послідовностей, у яких чи за допомогою яких здійснюють такі модифікації;

властивості, що набуваються рослиною;

модифікований продукт, що продукується рослиною.

4. Для характеристики генетично модифікованої тварини використовуються, зокрема, такі ознаки:

таксономічні характеристики тварини, наведені латинською мовою (рід і/або вид);

характер модифікацій (вставка, видалення, заміщення або інші модифікації гену) із зазначенням послідовностей, у яких чи за допомогою яких здійснюють такі модифікації;

властивості, що набуваються твариною;

модифікований продукт, що продукується твариною.

5. Для характеристики штаму мікроорганізму використовуються, зокрема, такі ознаки:

таксономічні характеристики мікроорганізму, наведені латинською мовою (рід і/або вид);

походження (джерело виділення) штаму мікроорганізму;

наявність та характер модифікацій (вставка, видалення, заміщення або інші модифікації гену) із зазначенням послідовностей, у яких чи за допомогою яких здійснюють такі модифікації;

культурально-морфологічні характеристики із зазначенням складу середовища, клітин-хазяїв (для вірусів), умов культивування, використання додаткових речовин, потреби молекулярного кисню (аероби, анаероби тощо), віку культури, кількості пасажів тощо;

фізіолого-біохімічні характеристики;

маркерні характеристики: генетична, антигенна, біохімічна, фізіологічна;

біотехнологічна характеристика: назва корисної (цільової) речовини, яку виробляє штам, або інше призначення штаму із зазначенням стабільності корисної властивості при тривалому культивуванні, рівень активності (продуктивності);

вірулентність, антигенна структура, імуногенність, серологічні особливості, онкогенність, чутливість до антибіотиків, антагоністичні властивості (для штамів мікроорганізмів медичного та ветеринарного призначення);

характеристика батьківських штамів (партнерів), принцип гібридизації (для штамів гібридних мікроорганізмів), і/або інші характеристики, які дають змогу ідентифікувати штам мікроорганізму.

6. Для характеристики культури клітин рослини або тварини використовуються, зокрема, такі ознаки:

таксономічні характеристики організму, з якого походять клітини, наведені латинською мовою (рід і/або вид), за можливості - сорт/лінія для рослин або порода/лінія для тварин;

для багатоклітинного організму - орган і/або тканина, з яких виділений первинний експлант;

число пасажів на час паспортизації;

умови культивування;

ростові (кінетичні) характеристики;

характеристика культивування в організмі тварини (для гібридом);

цитогенетичні та/або цитоморфологічні характеристики;

здатність до морфогенезу (для клітин рослин);

онкогенність (для культур клітин тварин, включаючи гібридоми);

маркерні характеристики: цитогенетичні, імунологічні, біохімічні, фізіологічні;

контамінаційні характеристики (найпростіші гриби, дріжджі, бактерії, мікоплазми, віруси);

біотехнологічні характеристики: назва та/або характеристика корисної (цільової) речовини, яку продукує культура, чи інше призначення культури із зазначенням стабільності корисної властивості при тривалому культивуванні, вихід продукту в середовище, рівень активності (продуктивності);

і/або інші характеристики, що дають змогу ідентифікувати культуру.

7. Для характеристики консорціуму мікроорганізмів додатково до ознак, зазначених у пункті 5 цієї глави, використовуються, зокрема, такі ознаки:

фактори та умови адаптації та селекції;

таксономічний склад;

домінуючі компоненти та їх співвідношення;

культурально-морфологічні та фізіолого-біохімічні ознаки індивідуальних компонентів;

тип і фізіологічні особливості консорціуму в цілому;

співвідношення та замінність штамів, характеристики нових штамів та/або інші характеристики, які дають змогу ідентифікувати консорціум.

8. До назви винаходу, що є біологічним матеріалом, включаються назва цього матеріалу та, якщо це доцільно, його призначення.

До назви винаходу, що є штамом мікроорганізму або культурою клітин рослини чи тварини, включаються латинська назва роду і виду, до якого належить цей штам чи культура, та його (її) призначення.

Назва штаму мікроорганізму та культури клітин рослини чи тварини викладається за правилами міжнародного кодексу відповідної біологічної номенклатури.

9. Можливість здійснення винаходу, що є біологічним матеріалом, підтверджується шляхом опису способу його одержання.

Спосіб одержання біологічного матеріалу повинен бути описаний так, щоб фахівець міг здійснити винахід.

Якщо спосіб одержання біологічного матеріалу не може бути описаний у заявці таким чином, щоб фахівець міг здійснити винахід, можливість здійснення винаходу вважається підтвердженою лише за умови, що біологічний матеріал було депоновано не пізніше дати подання заявки або дати її пріоритету, якщо заявлено пріоритет, а заявка містить відомості, достатні для ідентифікації депонованого біологічного матеріалу.

Заявник також повинен надати відомості про депонування біологічного матеріалу разом із заявкою або не пізніше шістнадцяти місяців з дати її подання, а якщо заявлено пріоритет, з дати пріоритету.

Такі відомості повинні містити:

назву та місцезнаходження депозитарію, у якому здійснено депонування;

дату депонування в цьому депозитарії;

реєстраційний номер, присвоєний депонованому біологічного матеріалу.

Депонування біологічного матеріалу з метою патентної процедури вважається таким, що відбулося, якщо воно було здійснено у визнаних Україною депозитаріях.

Якщо заявник є іноземцем, іноземною юридичною особою чи особою, що проживає або має постійне місцезнаходження поза межами України, або, якщо певний вид біологічного матеріалу не може бути задепонованим у депозитаріях України, депонування може бути здійснено в будь-якій установі, яка має статус Міжнародного органу з депонування відповідно до Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, до якого Україна приєдналася згідно із Законом України від 01 листопада 1996 року № 474/96-ВР «Про приєднання України до Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28 квітня 1977 року та Інструкції до нього від 31 січня 1981 року».

Якщо депонування здійснено у філії депозитарію України, зазначені відомості повинні містити найменування і місцезнаходження депозитарію - юридичної особи, підрозділом якого є ця філія.

10. У відомостях, які надаються заявником на підтвердження можливості здійснення винаходу для штаму мікроорганізму, культури клітин рослини і тварини, повинні бути зазначені:

номенклатурні дані та дані про походження штаму, культури клітин рослини чи тварини;

дані щодо кількісного та якісного складів живильних середовищ (посівного і ферментаційного), умов культивування, часу ферментації, рівня активності (продуктивності) штаму та способів її визначення (тестування);

характеристики біосинтезу, корисних (цільових) продуктів, виходу продукту в середовище.

Якщо штам мікроорганізму чи культура клітини є продуцентом речовини, повинні бути надані відомості про продуковану речовину.

Для продуцентів нових продуктів (наприклад, антибіотиків, ферментів, моноклональних антитіл) повинен бути зазначений спосіб виділення та очищення цільових продуктів.

11. Для консорціумів мікроорганізмів в описі винаходу повинні бути зазначені відомості про:

метод перевірки наявності компонентів, що повинні входити до складу консорціуму;

метод виділення або селекції консорціуму, ознаки, за якими проводилася селекція;

стабільність консорціуму як такого при тривалому культивуванні та стійкість його до зараження побічними мікроорганізмами.

12. У формулу винаходу, що є біологічним матеріалом, повинна бути включена назва цього біологічного матеріалу, його характеристики, визначені в пунктах 1-11 цієї глави, призначення і, якщо біологічний матеріал задепоновано, назва чи абревіатура офіційної колекції - депозитарію та реєстраційний номер задепонованого біологічного матеріалу.

11. Особливості змісту заявки на винахід (корисну модель), об'єктом якого (якої) є процес (спосіб)

1. Для характеристики процесу використовуються, зокрема, такі ознаки:

дія або сукупність дій;

порядок виконання дій у часі (послідовно, одночасно, у різних комбінаціях);

умови виконання дій, зокрема, режим (температура, тиск тощо), використання пристроїв (пристосувань, інструментів, обладнання тощо), речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), біологічного матеріалу (нуклеїнових кислот, білків, штамів мікроорганізму, культур клітин рослин або тварин тощо).

2. До назви винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання високомолекулярної сполуки невизначеного складу, повинна бути включена назва цієї сполуки і за потреби її призначення.

До назви винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання речовини невизначеного складу, повинно бути включено призначення або біологічно активні властивості цієї речовини.

3. У розділі опису «Рівень техніки» для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання нової індивідуальної, у тому числі високомолекулярної сполуки, повинні бути зазначені відомості про процес одержання її відомого структурного аналога.

Якщо винахід (корисна модель) є процесом одержання суміші невизначеного складу з конкретним призначенням або біологічно активними властивостями, аналогом може бути процес одержання суміші з тим самим призначенням або з тими самими біологічно активними властивостями.

4. У розділі опису «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)» повинен бути зазначений принаймні один приклад здійснення процесу із зазначенням виконуваних дій (заходів, операцій) щодо матеріальних об'єктів, порядку їх виконання, умов виконання цих дій, конкретних режимів (температура, тиск тощо) і за необхідності пристроїв, речовин, біологічного матеріалу, які при цьому використовуються.

5. У разі використання в процесі нових речовин повинен бути розкритий спосіб їх одержання.

Під час описування процесу, що характеризується використанням відомих засобів (пристроїв, речовин, біологічного матеріалу), у розділі опису «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)» достатньо зазначити ці засоби.

У разі якщо при здійсненні винаходу (корисної моделі) використовуються невідомі засоби, зазначається їх характеристика, а в разі використання біологічного матеріалу - де або як може бути одержано цей матеріал.

6. Якщо процес стосується біологічного матеріалу, можливість здійснення винаходу (корисної моделі) підтверджується наведенням відомостей щодо такого біологічного матеріалу відповідно до пункту 9 глави 10 цього розділу.

7. Для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання індивідуальної хімічної сполуки невизначеної структури, повинні бути зазначені необхідні для ідентифікації цієї сполуки дані про вихідні реагенти, які використовуються для її одержання, та відомості, які підтверджують можливість реалізації зазначеного заявником призначення вказаної сполуки, і за можливості відомості про властивості, що зумовлюють це призначення.

8. Для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання суміші невизначеного складу та/або структури, повинні бути наведені такі самі дані, що зазначені в пункті 7 цієї глави для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання індивідуальної хімічної сполуки невизначеної структури.

9. Для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання нової групи (ряду) сполук, яку можна описати загальною структурною формулою, повинен бути зазначений принаймні один приклад одержання конкретної сполуки групи (ряду). Якщо група (ряд) містить сполуки з різними за хімічною природою радикалами, кількість прикладів повинна бути достатньою для підтвердження можливості одержання сполук з цими різними радикалами. Для сполук, що входять до групи (ряду), повинні бути зазначені структурні формули і їх фізико-хімічні характеристики, підтверджені відомими методами. В описі також повинні бути наведені відомості про призначення або біологічно активні властивості нових сполук.

10. Якщо винахід (корисна модель) є процесом профілактики певного стану тіла людини або тварини, повинні бути зазначені дані, що підтверджують його придатність для цієї цілі. Процеси профілактики, які спрямовані на повернення тіла з патологічного стану в нормальний, здоровий стан або на запобігання патологічному стану, та/або які включають дії, що виконуються кваліфікованим медичним персоналом, вважаються процесами лікування.

11. Для винаходу (корисної моделі), що є процесом одержання виробу, який у цілому або принаймні один з елементів якого виготовлений з матеріалу невизначеного складу та/або структури, повинні бути зазначені дані про властивості використовуваного матеріалу та експлуатаційні характеристики цих елементів і/або виробу в цілому.

12. Для характеристики дії (операції) як ознаки процесу використовуються дієслова переважно активного стану дійсного способу теперішнього часу третьої особи множини (наприклад, «нагрівають», «зволожують», «загартовують»).

IV. Подання заявки та реєстрація документів заявки

1. Подання заявки

1. Заявка подається до УКРНОІВІ безпосередньо або надсилається на адресу УКРНОІВІ засобами поштового зв'язку.

Заявка подається в одному примірнику.

2. Електронна заявка подається до УКРНОІВІ виключно через ІКС УКРНОІВІ, розміщену на його вебсайті.

Електронна заявка з обов'язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом або вдосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника чи його представника, оформлена та подана відповідно до цих Правил, є оригіналом заявки та має юридичну силу.

Електронна заявка подається з дотриманням вимог цього розділу.

3. Заявка подається особою, яка бажає зареєструвати винахід (корисну модель) і має на це право та зазначена в заявці як заявник, або її представником.

4. Заявка, заявником у якій зазначено іноземця, особу без громадянства, іноземну юридичну особу або іншу особу, що має місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, подається представником у справах інтелектуальної власності (патентним повіреним), якщо міжнародним договором України не встановлено інше.