Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.09.2022 № 380

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 листопада 2022 р.

за № 1410/38746

Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

Відповідно до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мінерально-сировинної бази, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 301, пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт, що додається.

2. Департаменту з питань управління відходами та екологічної безпеки (Роман ФІЛОНЕНКО) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Євгенія ФЕДОРЕНКА.

Міністр

Р. Стрілець

ПОГОДЖЕНО:

Голова

Державної служби геології та надр України

Голова Державної регуляторної служби України

Р. Опімах

О. Кучер

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

захисту довкілля

та природних ресурсів України

19 вересня 2022 року № 380

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 листопада 2022 р.

за № 1410/38746

ІНСТРУКЦІЯ

зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює склад, зміст, порядок складання, погодження та затвердження проєктів та кошторисів на проведення всіх видів геологорозвідувальних робіт (далі - ГРР) на об'єкті, у тому числі і робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ на суші, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, а також під час спорудження спеціальних свердловин установками нафтового ряду, до яких віднесені свердловини для скиду промислових і стічних вод, відпрацьованої промивальної рідини; водозабірних свердловин; свердловин, які буряться на йод, бром, лужні, термальні води; для водопостачання, шахтоосушення, вентиляції, штучного закріплення ґрунтів; для цілей газозберігання та інших технічних цілей, робіт науково-технічного характеру, які виконуються за кошти державного бюджету.

2. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими при проєктуванні та визначенні кошторисної вартості ГРР, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету на території України спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями (далі - спеціалізовані підприємства) незалежно від форм власності.

3. Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів геологічних досліджень встановлюються нормативними документами за погодженням із Державною службою геології та надр України, яка є замовником ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету (далі - Замовник).

4. Виконавцями ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету, виступають спеціалізовані підприємства, незалежно від форм власності, з якими укладені договори на проведення ГРР (далі - Виконавці).

5. Ця Інструкція поширюється на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності (далі - Проєктувальники) при складанні проєктно-кошторисної документації.

6. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) на проведення ГРР складається з проєкту та кошторису, які доповнюються графічними і текстовими додатками, і має відповідати законодавству України.

До складу ПКД входить також геологічне (технічне) завдання.

7. Геологічне (технічне) завдання є єдиним документом, який встановлює задачі з вивчення об'єкта сучасними методами та технічними засобами та містить інформацію про цільове призначення робіт, просторові межі об'єкта, основні оціночні параметри, основні геологічні (технічні) завдання, послідовність і методи їх виконання, очікувані результати та строки виконання робіт, форми звітної документації, найменування органу, який їх розглядає і затверджує.

Геологічне (технічне) завдання є основою для складання ПКД на проведення робіт на об'єкті та складається відповідно до Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1999 року № 83 (далі - Порядок № 83).

8. До ГРР, ПКД на які обов'язково складається відповідно до вимог цієї Інструкції, відносяться роботи, встановлені Порядком № 83.

II. Порядок складання ПКД

1. Загальні засади

1. Проєктування ГРР здійснюється на підставі виданого Замовником геологічного (технічного) завдання до початку виконання робіт за формою, визначеною Порядком № 83.

Під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ, які враховані в основному кошторисі за укрупненими розцінками, до проєкту додатково надається:

склад даних і вимог до завдання на проєктування спорудження свердловин за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;

протоколи про прийняття передпроєктних рішень та погоджень;

геологічний проєкт на об'єкт, до якого належить окрема свердловина.

2. Місце розташування об'єктів ГРР (у тому числі і спорудження свердловин на нафту і газ) в межах контуру дозвільної ділянки визначається геологічним проєктом за згодою відповідних органів місцевого самоврядування.

3. ПКД складається на об'єкт ГРР, яким вважається обмежена просторово (в разі необхідності і на глибину) ділянка, в межах якої різними видами та методами робіт вирішуються у встановлений строк цілісні за змістом задачі й проблеми, пов'язані з вивченням складу та будови надр, а також локалізації покладів корисних копалин.

При плануванні ГРР, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету, можуть виділятися такі окремі об'єкти:

родовища корисних копалин;

частини родовищ корисних копалин.

Частинами родовищ корисних копалин можуть вважатися:

ділянки, шахтні або кар'єрні поля, окремі поклади;

рудні або потенційні рудоносні поля;

рудні, вугленосні, нафтогазоносні або водоносні райони та структури (блоки, зони, площі);

окремі нафтогазоносні, рудоносні або водоносні горизонти;

крупні геологічні регіони (басейни) або їх частини з притаманними їм рисами геологічної будови, мінерагенії, характеру ендогенних або екзогенних процесів;

окремі площі в межах планшетів міжнародного топографічного розграфлення для геологічного та іншого спеціального картування;

площі (ділянки) будь-якого розміру та форми для виконання в їх межах спеціальних робіт і досліджень;

окремі глибокі свердловини на нафту та газ або групи таких близько розташованих свердловин;

окремі параметричні або опорні свердловини;

окремі глибокі (надглибокі) свердловини для наукового вивчення будови глибоких шарів земної кори;

територія регіонального геологічного вивчення загальнодержавного рівня; окремі види робіт при геологічному вивченні для впровадження у виробництво нових або вдосконалених технічних засобів та сучасних технологій;

регіони збору матеріалів для здійснення державного геологічного контролю, які виділяються з метою вирішення в установлений строк цілісних за змістом задач та проблем.

4. Геологічні (технічні) завдання, які вирішуються на об'єкті, враховують вимоги методичних рекомендацій щодо їхнього проведення, вимоги промисловості до якості мінеральної сировини, Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432.

Замовник визначає необхідність подання Виконавцем геолого-економічного обґрунтування (далі - ГЕО), техніко-економічної доповіді (далі - ТЕД), техніко-економічного обгрунтування (далі - ТЕО), техніко-економічного міркування (далі - ТЕМ).

В проєкті на проведення ГРР зазначаються: дослідження, до яких належать вивчення результатів раніше проведених робіт, передпольові роботи, проєктування, маршрути, проходка виробок, спостереження, вимірювання, описування, відбір і обробка проб, лабораторні та технологічні дослідження, камеральна обробка матеріалів, моделювання залягання, картоскладальні та тематичні роботи, наукове супроводження всіх видів ГРР, що проєктуються з метою одержання нової інформації, під час проведення робіт з ліквідації польових робіт, транспортного обслуговування, топографо-геодезичного, маркшейдерського, метрологічного забезпечення, зведення тимчасових будівель і споруд, оформлювальних та видавничих робіт.

5. ПКД може містити кошторисні розрахунки на зведення будівель і споруд на стаціонарних базах спеціалізованих підприємств - Виконавців ГРР, які складено згідно з правилами, що діють на час проєктування об'єктів капітального будівництва.

6. На одному об'єкті ГРР не може діяти одночасно більше одного проєкту та кошторису. Якщо виникає необхідність виконання робіт на окремих ділянках об'єкта або окремих видах робіт і досліджень поряд з Виконавцем, іншими підрядниками, на такі роботи складаються розрахунки вартості цих робіт. Розрахунки на проведення договорів підряду підтверджуються документами про вартість робіт, яка включається до загальної кошторисної вартості об'єкта.

7. У ПКД враховуються:

ефективне використання фінансових ресурсів у проведення ГРР на об'єкті;

реалізація новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, впровадження укрупнених монтажних блоків обладнання, будівельних конструкцій і виробів високої готовності і монтажної придатності, організації виробництва та праці;

використання економічно ефективних транспортних схем завезення матеріалів, конструкцій і обладнання на місце проведення ГРР;

раціональне використання земель, заходів охорони навколишнього природного середовища, які виключають забруднення атмосфери, морів, водоймищ і ґрунту шкідливими викидами та стоками;

забезпечення сейсмостійкості, вибухової та пожежної безпеки;

автоматизація систем управління технологічними процесами;

забезпечення належних умов праці і техніки безпеки на об'єкті.

8. Інженерні розрахунки, розрахунки техніко-економічних показників ПКД та визначення вартості ГРР виконуються в автоматизованому режимі із застосуванням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує прискорення, підвищення якості та точності розрахунків, створення можливості швидкого доступу до первинної та довідково-нормативної інформації, її аналізу або оперативного коригування. Результати розрахунків подаються в табличній формі.

2. Геологічне (технічне) завдання

Геологічне (технічне) завдання надається Замовником Виконавцю на кожний об'єкт ГРР і є основою для складання ПКД, а також для визначення повноти та якості результатів робіт при їх прийманні.

Можливе поєднання окремих стадій ГРР в одному геологічному (технічному) завданні та визначення строків завершення окремих етапів, що мають значення для оперативної оцінки перспектив з визначенням порядку документування та розгляду проміжних результатів.

До геологічного (технічного) завдання можуть додаватися (за наявності) оглядові карти, виписки з вимог промисловості до якості сировини та інші документи, що ілюструють і підтверджують основні положення завдання.

4. Геологічне (технічне) завдання підписується керівником структурного підрозділу з питань геології, затверджується Головою Науково-технічної ради (далі - НТР) Замовника та засвідчується печаткою.

3. Загальні вимоги до побудови проєкту

1. Проєкти розробляються в обсязі та складі, достатньому для виконання геологічного (технічного) завдання, визначення оптимальних обсягів робіт, потреб в обладнанні, конструкціях і матеріалах, кошторисної вартості ГРР.

Розділи проєкту викладаються в чіткій і лаконічній формі, а наведені в них показники і результати інженерних розрахунків оформляються у вигляді переліків або таблиць. До складу ПКД, що передається на затвердження Замовнику, не включаються інженерні розрахунки, а також матеріали інженерних досліджень.

2. У випадках виконання при проведенні ГРР на об'єкті їх наукового супроводження чи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, у процесі проєктування і виконання ГРР, в матеріалах проєкту наводиться їх перелік.

3. Проєктувальник забезпечує якість, техніко-економічний рівень проєкту вцілому і єдність викладення та оформлення матеріалів усіх розділів проєкту відповідно до вимог цієї Інструкції.

4. Структурні елементи проєкту

1. Проєкт на ГРР складається з текстової частини, табличного матеріалу, графічних і текстових додатків.

Текстова частина проєкту поділяється на такі розділи:

титульний аркуш;

копія геологічного (технічного) завдання;

зміст;

вступ;

географо-економічна та геологічна позиція об'єкта робіт;

огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності);

геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об'єкта робіт;

обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;

очікувані результати робіт;

організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об'єкті;

охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки;

метрологічне забезпечення робіт;

розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;

відомості про державну реєстрацію робіт;

список використаної літератури.

Для робіт під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ включаються додаткові розділи:

пояснювальна записка;

організація спорудження бурової установки;

роботи з ліквідації або консервації свердловин.

2. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти проєкту нумеруються арабськими цифрами у порядку зростання. Номер підпункту або пункту включає номер розділу і порядковий номер підпункту або пункту, відокремлені крапкою.

Зміст кожного розділу визначається характером об'єкта робіт.

3. У розділі «Вступ» проєкту обґрунтовується вибір об'єкта.

4. У розділі «Географо-економічна та геологічна позиція об'єкта робіт» проєкту наводяться відомості про адміністративно-територіальне розташування території (область, район), геолого-структурну прив'язку, кліматичні умови (температура повітря, to С (середньорічна, максимальна літня, мінімальна зимня); середньорічна кількість опадів (мм); максимальна глибина промерзання ґрунту (м); товщина (см) снігового покриву; тривалість опалювального періоду на рік (діб); тривалість зимового періоду на рік (діб); азимут переважного напряму вітру (градус); найбільша швидкість вітру (м/с); метеорологічний пояс (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); кількість штормових днів (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); наявність територій та об'єктів природно-заповідного фонду та територій Смарагдової мережі; відомості про рельєф і стан місцевості, потужність ґрунтового шару, рослинний покрив, класифікацію, групу і стан ґрунтів, шляхи сполучення і характер покриття, гідрографію, інші показники, які обґрунтовують, в разі потреби, відхилення від нормалізованих умов проведення ГРР, врахованих нормами; розміри відведених в користування земельних ділянок для спорудження свердловин, комунікацій, електропередачі, а також під'їзних доріг до свердловин; джерела і характеристики водо і енергопостачання, зв'язку; наявність місцевих будівельних матеріалів.

За необхідності додається оглядова карта району робіт у географічних координатах з нанесеними на неї адміністративними межами, шляхами сполучення та відстанями між пунктами базування і проведення робіт, яка ілюструє виклад загальних відомостей про об'єкт і район робіт, а також дає можливість скоротити текст розділу.

5. Розділ «Огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності)» проєкту наповнюється матеріалами, необхідними для обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються, а також критичним аналізом інтерпретації результатів раніше виконаних досліджень, які впливають на напрямки та вибір методики робіт, що проєктуються.

Перелік виконаних робіт повинен бути, за можливості, замінений схемами, картограмами вивченості, таблицями.

Обґрунтовується необхідність повторення (дублювання) раніше виконаних робіт і можливості супутнього комплексного вивчення об'єкта.

6. У розділі «Геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об'єкта робіт» проєкту зазначаються:

дані про геологічну будову району, де розташований об'єкт (наводяться тільки в тих межах, які впливають на вибір об'єкта), обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються. Поряд з описом стратиграфії, літології, тектоніки, гідрогеологічних умов наводяться відомості про корисні копалини, перспективні геофізичні та геохімічні аномалії, їхній зв'язок з геологічною будовою надр, особливості залягання, тріщинуватості, обводнення та загазованості гірських порід, наявність зон аномального тиску, які впливають на технологію буріння свердловин, проведення гірничих, геофізичних та інших робіт;

дані з розрізу свердловин: літолого-стратиграфічна характеристика і фізико-механічні властивості гірських порід, геокріологічна характеристика, тиск (поровий, пластовий, гідророзриву) і температурні характеристики, можливі ускладнення при бурінні, кріпленні і випробуванні свердловини (поглинання промивальної рідини, обсипання і обвали стінок свердловин, нафтогазопроявлення, прихватонебезпечні зони, текучість породи і інші можливі ускладнення).

Текст розділу може супроводжуватися картами, планами, розрізами, таблицями, що додаються до проєкту.

7. Розділ «Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» включає:

вимоги з проведення різних видів ГРР, їх комплексного та послідовного проведення;

розрахунки проєктних обсягів робіт у фізичному вимірі (м, км, м3 тощо) за категоріями складності, а також технічні характеристики виробок: глибини, діаметри та конструкції свердловин, перетини й протяжність (глибина) гірничих виробок, тривалість випробувань на продуктивність, відкачок і спостережень, обсяги й види відбору проб, модифікації та параметри геофізичних досліджень, масштаби картування, довжини маршрутів;

опис про адміністративно-територіальне розташування глибоких свердловин, які споруджуються за проєктом, номери свердловин, розташування (суша, континентальний шельф, межі виключної (морської) економічної зони України), глибина моря на точці буріння, межа буріння, призначення свердловин, проєктний горизонт, проєктна глибина по вертикалі і стовбуру, кількість об'єктів випробування в колоні і відкритому стовбурі, вид свердловини (вертикальна, похило-спрямована, кущова); тип профілю, азимут буріння (градус), максимальний зенітний кут (градус), максимальна інтенсивність зміни зенітного кута (град/10 м), глибина по вертикалі покрівлі продуктивного (базисного) пласта (м), допустиме відхилення заданої точки входження в покрівлю продуктивного (базисного) пласта від прийнятого положення (радіус круга допуску, м), категорія свердловини, металоємність конструкції свердловини (кг/м); вид і спосіб буріння; вид приводу; вид спорудження (первинне, повторне, перетягування); тип бурової установки, тип вишки, наявність механізмів автоматизованого спуску-підйому; максимальна маса колони (т) (обсадної, бурильної) та сумарна (при спуску секцій); тип установки для випробування, тривалість циклу спорудження свердловин (діб), в тому числі, тривалість будівельно-монтажних, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування у відкритому стовбурі та експлуатаційній колоні; проєктна швидкість буріння; вартість повернення матеріалів; загальні відомості про конструкцію свердловин; наявність і характеристика центральної бази виробничого обслуговування; перевалочні бази, підбази; наявність і потужність труборемонтних баз і майданчиків, тампонажної організації (цеху); середньорічна кількість працюючих в нафтогазорозвідувальній експедиції, верстатів в бурінні і випробуванні, розрахована виходячи з проєктних швидкостей буріння за робочими проєктами на спорудження свердловини в даному році з виділенням верстатів турбінного буріння (у випадках, коли одна база одночасно обслуговує дві і більше бурових організацій, надаючи їм послуги з утримання бурового обладнання, турбобурів і бурильних труб, наводяться дані про загальну кількість працюючих верстатів в бурінні і випробуванні, які обслуговуються цією базою); час перебування турбобура на вибої (у відсотках) і час механічного буріння (довбань) в інтервалах роботи на воді (у відсотках); тривалість чергування трактора на буровій (годин), роботи бульдозера для планування майданчика під цементувальну техніку; утримання польової лабораторії з контролю параметрів промивальної рідини в інтервалах буріння і випробування свердловини; форма оплати праці бурової бригади; кількість робітників, зайнятих заготовкою і обробкою промивальної рідини, робітників з обслуговування бурових (слюсарі і електромонтери), режим їх роботи; стан зв'язку, обсяги вивезення, захоронення і викиду відходів буріння (відпрацьована промивальна рідина, шлам, стічні води, нафтопродукти, інші відходи);

обґрунтування конструкцій свердловин, характеристика і облаштування шахтного напряму (діаметр труб, їх довжина, маса); глибина спуску обсадних колон і окремих частин колон, які спускаються; їх назва, діаметри, товщини стінок, група виконання і маса обсадних труб, діаметр стовбура свердловини, типи з'єднань обсадних труб, висота підйому цементу за колонами; техніко-технологічні заходи, передбачені під час спорудження свердловини за проєктною конструкцією, максимально допустимий гідродинамічний тиск у відкритому стовбурі свердловини при проведенні технологічних операцій. Для обґрунтування конструкції свердловини (кількість колон, глибини спуску колон) додається графік сполучених тисків. При цьому, інтервали і глибини свердловин вказуються по стовбуру свердловини, глибини свердловин визначаються від поверхні столу ротора;

типи (параметри) промивальних рідин; компонентний склад з характеристиками компонентів; норми витрат рідини і її компонентів; потреба в рідині і компонентах для його обробки і поважчання за інтервалами глибин; обладнання для приготування і очищення промивальних рідин (назва, типорозмір, ступінчастість очищення за інтервалами глибин).

Оптимальність вибраної методики та обсягів робіт по можливості обґрунтовуються порівнянням варіантів, розрахунками вартості основних видів робіт за укрупненими показниками, які враховують обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрат, приведених до одиниці обсягу основного виду робіт.

Для похилоспрямованих свердловин визначається профіль стовбура.

При цьому, витрати промивальної рідини визначаються з урахуванням її об'єму в шахтному напряму, а при роботі на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - з урахуванням її об'єму у колонах морського стояка; під час спорудження свердловин вахтовим методом норми витрат промивальної рідини приймаються за районами (регіонами, областями) ведення робіт і розраховуються Виконавцем при проведенні робіт вахтовим методом.

Наводяться способи, режими буріння; розширення, проробки, калібрування стовбуру свердловини; інтервали відбору керна; розбурювання цементного стакану; швидкості виконання технічних операцій; компоновка низу бурильної колони, що застосовується; потрібна кількість і сумарна маса елементів компоновки низу бурильної колони; результати розрахунку бурильних колон і потреби в бурильних трубах; оснастка талевої системи; режим роботи бурових насосів; розподіл втрат тиску в циркуляційній системі; гідравлічні показники промивання.

До компоновки низу бурильної колони включаються всі елементи, встановлені від вибою свердловини до бурильних труб, у тому числі: долота; колонкові долота; вибійні двигуни; калібратори; стабілізатори; маховики; розширювачі; центратори; труби поважчанні бурові; відхилювачі бурильної труби спеціального призначення. Маса труб розраховується виходячи з діючих стандартів на труби нафтового сортаменту (бурильні, обсадні, насосно-компресорні труби та інші), витрати доліт розраховуються від початку інтервалу першого довбання.

Наводяться результати розрахунку обсадних колон на міцність, включаючи дані про способи розрахунку з поверхневих тисків і опресування обсадних колон; розподіл збитків тисків за довжинами колон, номенклатурою труб, які використовуються при розрахунку; дані про характеристики рівно міцних секцій обсадних колон і сумарна маса обсадних труб; технологічна оснастка обсадних колон, включаючи параметри елементів оснастки і інтервали їх установки, а також загальна потреба стосовно кожної колони; режими спускання обсадних колон і способи ущільнення різьбових з'єднань; результати розрахунку опресування обсадних колон. Щодо цементування обсадних колон вказується спосіб, схема обв'язки, ступінчастість з глибиною установки муфти, висота підйому цементу за кожною секцією, що окремо цементується, і висота цементного стакану. Наводиться характеристика рідини для цементування і складові компоненти, включаючи буферну, тампонажну і протискувальну рідину, норми витрат компонентів для їх приготування, час схоплювання і очікуване затвердіння цементу, технологічні операції при цементуванні і режими роботи цементувальних агрегатів, тривалість їх роботи, потрібну кількість цементувальної техніки і матеріалів; специфікацію обладнання устя свердловини із зазначенням допустимого робочого тиску і тиску опресування. Додається розрахунок обсадних колон та їх цементування.

Наводяться дані про тривалість і режим роботи пластового випробувача, який спускається на трубах при роботі у відкритому стовбурі, включаючи об'єкт випробування (номер, глибина нижньої межі, м), кількість об'єктів, що випробовуються одночасно, види операцій, характеристика пластового випробувача, склад компонування, підготовчо-заключні роботи, кількість проб і циклів промивання, інтервал, швидкість і спосіб проробки, тривалість випробування об'єкта, розрахована для бурової бригади і бригад з випробування свердловин пластовими випробувачами; режим роботи пакера; режими випробування об'єкта, параметри зумпфу і хвостовика, дані про тривалість роботи випробувача пластів, який спускається на кабелі у відкритому стовбурі свердловини (номер об'єкта, інтервал залягання об'єкта, кількість проб, що відбираються (шт.), тривалість (діб).

Наводяться дані з випробування та інтенсифікації продуктивних горизонтів в експлуатаційній колоні для кожного об'єкта, параметри насосно-компресорної труби, включаючи глибини установлення і характеристики рівно міцних секцій труб, їх потреба, інтервали глибин і характеристики рідини для установки цементних мостів, потрібна кількість цементувальної техніки і матеріалів для установки цементних мостів; результати розрахунку тривалості випробування на об'єктах; тривалість роботи агрегатів і кількість викликів, потрібна кількість матеріалів для випробування в експлуатаційній колоні за об'єктами. При випробуванні газових і газоконденсатних свердловин, коли у встановленому порядку передбачається відпрацювання свердловини на факел, наводиться час відпрацювання, а також витрати газу за цей час. Витрати води для встановлення прийнятності пласта і витрати матеріалів визначаються виходячи з місцевих норм на пробне закачування води в пласт і тривалості цих робіт.

Вказуються види операцій з контролю, обсяги робіт з дефектоскопії обладнання та інструменту, які проводяться із застосуванням пересувної дефектоскопічної лабораторії, обсяги робіт, режими і техніка опресування бурильного інструменту.

Вибір комплекту бурового обладнання, додаткового до нього обладнання, вишки і відповідних до них конструктивних вузлів привишкових споруд проводиться у відповідності до вимог технології буріння і кріплення свердловин у залежності від виду енергії, глибини і конструкції свердловини та виду досліджень у свердловинах.

Обсяги споруджувальних і монтажних робіт приймаються для кожного варіанту, при включенні до проєкту свердловин, які мають різні комплекти бурових установок, додаткове обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд, види енергії, спеціальні установки для випробування. При необхідності приймається спеціальна установка, обсяги робіт, обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд для випробування свердловини.

Складовою частиною розділу є карти геологічного змісту, плани та схеми розміщення проєктних виробок, проєктні розрізи та профілі, стратиграфічні та літологічні колонки, які замінюють собою або доповнюють текст і додаються до проєкту.

Під час спорудження свердловин на нафту і газ додатково додаються схеми: розташування фундаментів під бурову установку, додаткового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) бурового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) комунікацій бурового обладнання; розташування обладнання при цементуванні свердловини; обв'язки устя свердловини при бурінні і випробуванні; розташування (монтажу) обладнання для випробування свердловин на продуктивність; розташування фундаментів під обладнання для випробування свердловин на продуктивність.

Не допускається розроблення ПКД без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, де мають проводитися ГРР.

Вказані схеми не розробляються і не наводяться в проєкті, якщо є типові схеми, затверджені у встановленому порядку, наводяться лише посилання на відповідні схеми і дати їх затвердження.

Вибрана методика та обсяги робіт повинні забезпечувати супутнє комплексне і всебічне вивчення об'єкта.

8. Розділ «Очікувані результати робіт» містить:

перелік основних завдань, які повинні бути вирішені в результаті проведення робіт, що проєктуються;

вибрані методи, способи і види робіт та їх обсяги;

обґрунтування кількісних показників виявлення ресурсів або приросту запасів корисних копалин чи переведення їх у більш високі категорії в результаті проведення пошуково-оціночних робіт або розвідки родовищ корисних копалин;

техніко-економічні дані щодо результатів виконаних робіт, оцінки ефективності фінансових вкладень;

найменування, вид і склад звітних матеріалів, строки та технічні засоби їх оформлення, визначення кінцевої інстанції їх апробації.

9. Розділ «Організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об'єкті» містить:

обґрунтування особливостей проведення ГРР на об'єкті та заходів для їх забезпечення;

перелік структурних підрозділів Виконавця, які планується залучити до виконання робіт на об'єкті, кількість польових сезонів, порядок і узгодженість виконання підрядних робіт сторонніми підприємствами;

обґрунтування видів технічних засобів і технології робіт, що проєктуються, використання досягнень науки і техніки, зразків нової техніки, технології і прогресивних матеріалів, передового досвіду організації робіт;

показники буріння і завершення спорудження свердловин в порівнянні з показниками кращих вітчизняних і зарубіжних аналогів;

для видів робіт і витрат, техніка, технологія та умови проведення яких відповідають тим, що враховані збірниками укрупнених кошторисних норм (далі - ЗУКН), наводяться посилання на них. У разі відсутності затверджених проєктно-кошторисних норм, а також при суттєвих відхиленнях складу (змісту), техніки, технології та умов проведення робіт від прийнятих у чинних проєктно-кошторисних нормах, для їхнього коригування шляхом застосування поправочних коефіцієнтів або обґрунтування величини тимчасових місцевих норм, наводяться характеристики та розрахунки для кожного виду таких робіт;

заходи, що забезпечують проведення ГРР: організація та ліквідація польових робіт (якщо вони передбачаються), проведення лабораторних і камеральних робіт, транспортне обслуговування, енергопостачання, водопостачання, зв'язок, можливість розміщення персоналу на період проведення польових робіт в орендованих приміщеннях, необхідність зведення виробничих будівель і споруд, приміщень для житла та культурно-побутових потреб персоналу, організація харчування працівників в польових умовах, матеріально-технічного забезпечення;

обґрунтування організації технічного водопостачання та приготування промивальних рідин, а також заходів, що забезпечують заданий вихід керна в інтервалах залягання корисної копалини, в приконтактних зонах та інших інтервалах розрізу;

при повторному використанні будівель, які були побудовані раніше, в кошторисну документацію включаються витрати на їх розбирання, перевезення і спорудження на новому місці та ремонтно-відновлювальні роботи;

обґрунтування економічної доцільності спорудження тимчасових будівель і споруд в одному пункті, які призначені для обслуговування декількох близько розташованих розвідувальних чи експлуатаційних площ;

спосіб ліквідації свердловин, розраховуються витрати необхідних додаткових матеріалів, пристроїв, що забезпечують надійну ізоляцію розкритих свердловинами інтервалів водоносних горизонтів;

обґрунтування обсягів та способів спорудження й перевезень бурових вишок і будівель, особливостей монтажу та демонтажу бурового устаткування, самохідних установок, пересувних електростанцій, необхідності будівництва ліній електропередач (далі - ЛЕП), трансформаторних підстанцій, насосних станцій і станцій для приготування промивальних рідин;

обґрунтування утримання в міжсезонний період та поточного ремонту самохідної плаваючої бурової установки (далі - СПБУ), напівзануреної плаваючої бурової установки (далі - НПБУ), бурових суден і суден забезпечення, які зайняті на спорудженні розвідувальних свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України.

Характеристики нормативних вимог і складу робіт, які враховано кошторисними нормами, наводяться без будь-яких обґрунтувань у табличній формі.

При бурінні свердловин в умовах відомих з досвіду раніше проведених робіт геологічного розрізу, де виділяються інтервали залягання гірських порід, які ускладнюють процес буріння, або інтервали пересікання підземних гірничих виробок наводяться:

обґрунтування витрат на застосування заходів з попередження геологічних ускладнень у свердловинах, а саме: спеціальні технології буріння, кріплення стінок свердловин обсадними трубами, цементними розчинами, сумішами, що швидко схоплюються, застосування обважнених промивальних розчинів, тампонаж глиною, причому ці операції проводяться при досягненні свердловинами обумовлених проєктом глибин залягання певних гірських порід, не очікуючи виникнення ускладнень;

обґрунтування і розрахунок додаткових витрат часу, праці та матеріальних ресурсів на попередження геологічних ускладнень у свердловинах. Витрати на ліквідацію непередбачених геологічних ускладнень у проєкті не розраховуються.

Витрати на буріння свердловин на воду для потреб водозабезпечення розвідувальних та інших свердловин, у тому числі установками нафтового ряду, відображається в розрахунках до проєкту.

Під час спорудження свердловин обґрунтовуються земляні роботи, спорудження амбарів для технічних потреб, буровибухові роботи, влаштування під'їзних шляхів, переїздів, мостів, вертолітних майданчиків, трубопроводів (протяжність трубопроводів від джерела постачання до свердловини визначається до умовної точки (колодязь) на майданчику бурової, розташованої до 30 м від свердловини); установка гідрантів, засувок, компенсаторів, колодязів; ізоляція трубопроводів; монтаж лінії зв'язку, низько- і високовольтних повітряних або кабельних ЛЕП (передбачаються роботи з влаштування підвідних ЛЕП від розподільчих підстанцій або ЛЕП, що близько проходять); влаштування трас для перетягування обладнання і металоконструкцій, водоводів від центральних ліній або від індивідуальних джерел водопостачання (свердловини на воду), а також інші види робіт, обумовлені конкретними умовами спорудження, підготовчі роботи до перегону, зняття, установлення СПБУ на місці буріння свердловини, обсяги підготовчих робіт до спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, які наводяться відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції.

Окремо передбачаються роботи з установлення вишки, якщо вона не входить до складу комплекту бурової установки.

Обсяги робіт під час спорудження свердловин (свердловини) наводяться відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.

Характеристика теплофікаційної котельної установки наводиться відповідно до додатка 4 до цієї Інструкції.

При виконанні підготовчих робіт до спорудження свердловин і будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями, в цьому підрозділі передбачаються також обсяги цих робіт.

Проєктна тривалість спорудження свердловини включає тривалість будівельно-монтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування в процесі буріння і після кріплення в експлуатаційній колоні. Тривалість спорудження свердловин обраховується в добах з точністю до одного знака після коми.

Тривалість спорудження свердловин визначається відповідно до галузевого стандарту України «Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші» № 41-00032626-00-007-97, затвердженого наказом Держкомгеології України та Держнафтогазпрому України від 24 грудня 1997 року № 154/263.

10. У розділі «Охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки» проєкту обґрунтовуються особливості проведення ГРР на об'єкті з урахуванням вимог Земельного кодексу України, Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Гірничого закону України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки.

При проєктуванні ГРР, в процесі їх проведення забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання відтворення і охорона природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Роботи щодо спорудження свердловини та інші необхідні роботи з використання надр здійснюються на підставі геологічного проєкту і проєкту свердловини (у тому числі оцінки впливу на довкілля), які розробляються на підставі договорів із Замовником.

Проєктом при вирішенні питань розміщення, проходки та ліквідації свердловин, закопушок, шурфів, канав і траншей, шахт, штолень та інших підземних гірничих виробок передбачаються заходи щодо попередження шкідливого впливу робіт на навколишнє природне середовище, щодо збереження родовищ корисних копалин, охорону їх від затоплення, обводнення, пожеж і від інших чинників, які знижують якість корисних копалин та промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку.

У проєктах передбачаються заходи з охорони підземних вод від забруднення та виснаження у зв'язку з проходкою пошукових і розвідувальних свердловин, гірничих виробок, а також збереження свердловин, що експлуатуються та заходи з охорони надр і навколишнього природного середовища, а саме:

узгодження в установленому порядку використання земельних ділянок при проведенні ГРР;

зняття та складування ґрунтового покриву перед початком робіт;

попередження шкідливого впливу шумів, вібрацій та газів, що виникають при проведенні буропідривних та інших робіт на людей, рослинний і тваринний світ, повітряний басейн;

попередження шкідливого впливу на навколишє природне середовище нафти, газу або конденсату при випробуванні свердловин, а також відходів геологорозвідувального виробництва: потоків води при гідрогеологічних відкачках, бурових стічних вод, відпрацьованих рідин, шламу та хімічних реагентів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ);

ліквідація негативних наслідків порушення природних умов: рекультивація порушених земель відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, ліквідація наслідків збудження пружних коливань при сейсморозвідці, вивезення відходів, засипання шурфів, ям, канав, тампонаж і цементування окремих інтервалів стовбурів бурових свердловин, їх ліквідація;

облаштування устя.

Для забезпечення заходів з охорони праці та техніки безпеки проєктом враховуються вимоги техніки безпеки, охорони праці та виробничої санітарії відповідно до Закону України «Про охорону праці», інших нормативних документів з питань техніки безпеки та охорони праці.

У випадках, коли специфіка робіт, що проєктуються, вимагає додаткових заходів з охорони праці, не врахованих кошторисними нормами, в проєкті необхідно передбачити такі заходи та обґрунтувати потрібні додаткові витрати коштів на них, при цьому слід враховувати, що деякі з таких заходів компенсуються загальновиробничими витратами.

В проєктах ГРР на об'єктах зі специфічними умовами виробництва деяким заходам з охорони праці, техніки безпеки та санітарії приділяється додаткова увага з метою посилення попереджувальних заходів або проєктування додаткових витрат.

До таких специфічних умов відносяться:

раптові катастрофічні повені внаслідок різкого підйому рівня води в річках;

особлива небезпека інфекційних захворювань;

насиченість території ЛЕП високої напруги;

інтенсивне застосування джерел радіоактивного випромінювання;

наявність боліт, мереж меліоративних споруд;

інтенсивна хімічна обробка сільськогосподарських угідь і лісових ділянок.

У разі потреби визначаються обсяги робіт, спрямованих на попередження небезпеки обвалів, зсувів, селів, лавин, а також на знезаражування площ, потенційно небезпечних щодо інфекційних захворювань, заходи з охорони морів, водоймищ і атмосферного повітря від забруднення стічними водами, промисловими викидами на основі вихідних даних, одержаних від санітарно-епідеміологічної, гідрогеологічної і інших служб, які характеризують природний стан водоймища, атмосферного повітря, включаючи утилізацію елементів, які вміщуються в стічних водах і викидах в атмосферу, їх очищення і знешкодження, обґрунтовуються і розраховуються технічні засоби для здійснення цих заходів.

Проєктні матеріали з охорони водойм від забруднення стічними водами і промисловими викидами, атмосферного повітря від забруднення розробляються з урахуванням вимог Водного кодексу України.

Передбачаються обсяги робіт з рекультивації (відновлення) порушених земель і використання родючого шару ґрунту відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

Розділ вміщує проєктні рішення щодо способів зняття і збереження родючого шару ґрунту, транспортування його до місця складування (або тимчасового зберігання), перенесення родючого шару ґрунту на відновлювану земельну ділянку. При цьому зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюється виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою. До проєктних рішень також необхідно включати заходи з відновлення земельної ділянки і приведення її до стану, придатного для використання за призначенням, облаштування інженерних мереж і комунікацій, дренажу, розбиття ділянок.

11. У розділі «Метрологічне забезпечення робіт» проєкту обґрунтовуються види робіт, атестація метрологічних підрозділів на право виконання метрологічних робіт; повірка засобів вимірювальної техніки; калібрування засобів вимірювальної техніки; атестація засобів вимірювальної техніки; атестація інформаційно-вимірювальних систем; розроблення і дотримання методик вимірювання; розроблення методик повірки, калібрування та метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки; розроблення нормативних документів з питань метрологічного забезпечення; розроблення повірочних та калібрувальних схем; проведення випробувань засобів вимірювальної техніки; ремонт засобів вимірювальної техніки; метрологічна експертиза нормативно-технічних документів, проєктів та звітів про виконання геологічних (технічних) завдань; виконання вимірювань параметрів і характеристик фізичних величин; організаційно-методичні роботи та інші роботи з надання метрологічних послуг.

Трудовитрати на виконання повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки встановлюються відповідно до норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації.

В залежності від видів метрологічних послуг їх вартість може бути визначена за фактичними трудовитратами в установленому порядку за узгодженням із Замовником робіт.

12. У розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» проєкту зазначаються всі дані для визначення трудових, матеріальних і грошових ресурсів, необхідних для виконання геологічного (технічного) завдання на об'єкті, а також для безпечного ведення робіт. У розділі наводяться дані основних видів ГРР, які дають інформацію про геологічну будову надр, з розподілом за категоріями складності, буримості, прохідності. До проєктних показників відносяться витрати часу на проведення всіх видів робіт, витрати праці та матеріальних ресурсів, витрати транспорту і маса вантажів. У тих випадках, коли визначення кошторисної вартості ГРР на об'єкті ґрунтується на застосуванні укрупнених показників кошторисної вартості, укрупнених комплексних розцінок, порайонних комплексних розцінках, регіональних розцінках на геологічне (технічне) завдання або інших комплексних розцінок, які затверджено та погоджено із Замовником, і в яких вартість допоміжних робіт віднесена на одиницю обсягу основного виду робіт, розділ «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» може бути скорочений або відсутній. Проте, у більшості випадків застосування комплексних розцінок не охоплює всіх видів допоміжних робіт, що супроводжують основні, тому окремі роботи та витрати на зведення будівель і споруд, експлуатацію засобів зв'язку, потребують проєктних розрахунків. Завершується розділ зведеними таблицями обсягів і умов робіт, що проєктуються. Матеріали розділу викладаються без зайвої деталізації та проміжних розрахунків.

13. Розділ «Роботи з ліквідації або консервації свердловин» проєкту включають обсяги, матеріали і технічні засоби для їх виконання.

Склад проєктних матеріалів розділу деталізується, виходячи з конкретних умов спорудження свердловини.

5. Перегляд проєкту

1. У процесі проведення робіт проєкт може бути переглянутий у таких випадках:

при перескладенні геологічного (технічного) завдання в разі внесення змін чи доповнень до нього;

при виявленні під час проведення ГРР геологічних особливостей об'єкта досліджень, що суттєво відрізняються від попередньо визначених при проєктуванні (наприклад, зміна глибини досліджуваних шарів, категорії гірських порід, параметрів рудних та інших об'єктів);

при зміні мети буріння (розвідувальне на експлуатаційне і навпаки);

у разі набрання чинності новими нормативними документами (змін технологічних регламентів, нормативів, змін тарифних ставок і окладів, вартості матеріалів), якщо обсяг залишку кошторисної вартості не дозволяє продовжити річний обсяг виконання робіт за відкоригованими розцінками. При цьому розробник проєкту вносить зміни в обсяги, які підлягають виконанню;

при зміні гірничо-геологічних умов, які спонукають до перегляду техніко-технологічних рішень, передбачених в діючому проєкті (фізико-механічні властивості порід, які розбурюються, ускладнення під час спорудження свердловин); при заміні обладнання, спеціальної техніки, інструменту і матеріалів.

При перегляді проєктів вказані зміни повинні бути враховані в частині лише обсягів, які ще підлягають виконанню.

2. При проведенні ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ, де розробити проєкт на виконання всього геологічного (технічного) завдання неможливо, розробляється проєкт на першу свердловину або групу ідентичних свердловин.

3. Робоча ПКД розробляється на повний цикл спорудження свердловини з дотриманням вимог цієї Інструкції.

4. Пояснювальна записка з кошторисною документацією складається як самостійна ПКД і є підставою для оплати передбачених робіт і витрат за рахунок загальних асигнувань основного проєкту.

5. Пояснювальна записка до робочого проєкту на спорудження свердловин на нафту і газ складається з наступних підрозділів:

зведені техніко-економічні дані;

відомості про географо-економічні умови;

підстави для проєктування: проєкт ГРР (параметричного, пошукового, розвідувального буріння на площі, дослідно-промислової розробки);

проєкт дослідно-промислової розробки родовища або буріння свердловини спеціального призначення; завдання на проєктування; договір на виконання проєктних робіт;

геологічна характеристика свердловини включає профільний геологічний розріз свердловини і всю необхідну для проєктування геологічну інформацію, прив'язану за глибиною до точки закладання свердловини, що проєктується, або типового розрізу, який характеризує групу свердловин; відбір керну, шламу і ґрунтів; комплекс промислово-геофізичних досліджень, додаткові дослідження (за необхідності);

наводиться класифікація свердловинної апаратури і приладів за групами складності із зазначенням типів свердловинних приладів, апаратури та робіт, які виконуються з їх застосуванням;

вказуються обсяги випробування і склад цих робіт в процесі буріння і після кріплення експлуатаційною колоною, а також умови їх проведення;

наводиться склад робіт при інтенсифікації припливу і параметри нагнітання рідини в пласт (за необхідності), який встановлюється у відповідності з технологічним регламентом, що затверджено у встановленому порядку;

техніко-технологічна частина:

конструкція свердловини; профіль стовбура свердловини; рідини промивальні; буріння свердловини; кріплення свердловини; техніка і технологія випробування свердловини на продуктивність; дефектоскопія і опресування; будівельні і монтажні роботи; тривалість спорудження свердловини; механізація і автоматизація технологічних процесів, засобів контролю і диспетчеризації; техніка безпеки, промсанітарія, протипожежна техніка, види підготовчих робіт; будівельні і монтажні роботи;

організація робіт під час спорудження свердловини;

охорона надр і навколишнього природного середовища;

перелік нормативно-довідкових і інструктивно-методичних матеріалів, що використовуються при прийнятті проєктних рішень і спорудженні свердловин.

6. Особливості проєктування окремих видів робіт і витрат

1. Під час опису здійснення підготовчих робіт, робіт передпольового періоду зазначаються:

характеристика та обсяги вивчення фондових, архівних і опублікованих матеріалів, колекцій кам'яного матеріалу, включно з палеонтологічними колекціями;

необхідність попередньої рекогносцировки об'єкта або району робіт, в тому числі із застосуванням повітряного транспорту;

характеристика забезпеченості робіт топографічними картами та планами, наявність матеріалів аерокосмічних зйомок, обґрунтовується необхідність придбання згаданих матеріалів, кількість аркушів і ціни, необхідність та обсяги попереднього дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок за різновидами та масштабами;

перелік матеріалів, які будуть розроблені в результаті виконання підготовчих робіт і робіт передпольового періоду (попередні карти, плани, схеми, розрізи, каталоги);

необхідність консультацій, кількість і рівень кваліфікації фахівців-консультантів.

2. При проєктуванні польових робіт за умовами та способами їх проведення здійснюється наповнення проєкту нормоутворюючими показниками, визначається послідовність і обсяг виконання робіт за такими видами:

1) при проєктуванні робіт, які залежать від кліматичних умов, від рельєфу місцевості, характеру рослинності, добового часу проведення робіт в проєкті наводяться відомості про фактичні умови, що суттєво відрізняються від нормалізованих (тих, що враховані кошторисними нормами) та про обсяги робіт, що виконуватимуться:

в нічний час доби з 22 до 6 години місцевого часу;

при низьких (нижче +5 °С) або при високих (вище +30 °С) температурах повітря на робочих місцях;

у місцевості, порослій лісом або заболоченій, при наявності крутих схилів;

у місцевості, зайнятій сільськогосподарськими угіддями, заповідниками та заказниками;

на території акваторій рік, морів, озер;

в межах населених пунктів, кар'єрів при наявності періодичних промислових завад для вимірювань і спостережень фізичних полів.

Обсяги робіт, що проєктуються з відхиленнями від нормалізованих умов, визначаються у фізичних (натуральних) одиницях виміру або у відсотках до загального обсягу робіт цього виду (сітки спостережень, закріплення на місцевості та прив'язка пунктів, про способи переміщення людей між пунктами в маршруті, про обсяги розчисток відслонень, глибини закопушок, про можливість залишення на ніч на профілях датчиків та вимірювальних засобів, про супроводження вимірювань і спостережень геологічним документуванням та відбором проб, про марки апаратурно-технічних і транспортних засобів).

Для аеровізуальних спостережень наводиться марка літака або гелікоптера, місце базування і відстань до площі спостережень, склад екіпажу із включенням до нього фахівців-спостерігачів, обґрунтовується кількість льотних годин на спостереження та підлітання.

Відомості про нормалізовані умови, що не вимагають коригування кошторисних норм, у проєкті не наводяться;

2) при визначенні маршрутів, обстежень, спостережень і вимірювань параметрів фізичних полів, крім даних про нормоутворюючі чинники, необхідні для вибору кошторисних норм (категорія складності, прохідність, відстань між профілями та пунктами спостережень), наводяться відомості про перевезення безпосередніх виконавців з бази до початкового пункту проведення робіт і в зворотному напрямку, про топографо-геодезичне забезпечення вимірювань або спостережень (одночасна або попередня розбивка профілів);

3) при проєктуванні гідрогеологічних, інженерно-геологічних і пов'язаних з ними робіт, крім характеристики нормоутворюючих чинників, для вибору кошторисних норм, наводяться обґрунтування конструкцій свердловин і фільтрів, типів водопідйомних засобів, глибин виробок, що випробовуються або спостерігаються, глибин залягання водоносних горизонтів, можливої тривалості стабілізації режиму, характеристики технічних засобів вимірювань, а також відомості про способи проведення спуско-підйомних операцій, про додаткові агрегати, механізми та пристрої, які включаються до складу устаткування для відкачок, про обсяги будівництва водовідводів, про джерела забезпечення енергією, стисненим повітрям, водою при наливах, про кількість наголовків на устя свердловин, а також про обсяги робіт, які будуть виконуватися в зимову пору року;

4) при відборі та обробці проб необхідно обґрунтовувати обсяги робіт, які виконуються вручну без застосування механізмів, а також обсяги робіт у ненормалізованих умовах. Обґрунтовується кількість проб для внутрішнього та зовнішнього геологічного контролю якості лабораторних аналізів. Наявність у проєкті схеми обробки проб замінює описи стадій та параметрів дроблення, скорочення, початкової та кінцевої ваги проб, розмірів зерен;

5) при проведенні наземних геофізичних робіт обґрунтовуються такі вихідні дані:

питома вага досліджень у ненормалізованих умовах; види та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт; обсяги та умови обробки геофізичної інформації і геолого-геофізичного її супроводження, а також витрати машинних носіїв інформації; необхідність та обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених досліджень, враховуючи сезонний характер робіт; розподіл обсягів попередньої камеральної обробки матеріалів польових робіт у міжсезонні перерви; марки та види вибухових матеріалів, засобів підривання і невибухових засобів збудження пружних коливань; обґрунтовуються витрати на утримання засобів зв'язку, а також на періодичні перевезення персоналу до місця проведення робіт і назад; характеристики та марки основного устаткування і його завантаженість на польових роботах у місяцях за календарний рік з урахуванням можливого використання цього ж устаткування на інших об'єктах, де роботи виконуються за іншими проєктами; методика та обсяги додаткових видів досліджень - вивчення зон малих швидкостей, сейсмокаротажу, облаштування ліній «нескінченність», умов заземлення електродів;

6) для аерогеофізичних робіт - визначаються марки літаків та гелікоптерів, наявність аеродромів і відстань польотів повітряних суден від аеродромів до ділянок, середня довжина маршрутів, марки апаратури, питома вага деталізаційних робіт, методи та обсяги радіо-геодезичного забезпечення зйомок, прив'язки маршрутів до місцевості, методи та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт, необхідність облаштування посадочних майданчиків;

7) для геофізичних досліджень та робіт у свердловинах обґрунтовуються: організація робіт, відстані переїздів загонів з місць базування на свердловини та назад з урахуванням груп шляхів, співвідношення витрат часу на переїзди та на дослідження і роботи, кількість виїздів загону на одну свердловину, можливість виконання досліджень і робіт на двох і більше свердловинах за один виїзд загону, доцільність постійного утримання геофізичного загону на дільниці в період проведення бурових робіт; визначаються роботи, що виконуються в пробурених свердловинах без участі бурових бригад; обґрунтовується необхідність залучення додаткової апаратури понад стандартний комплект; наводяться величини коефіцієнтів відхилення від нормалізованих умов і продуктивного завантаження геофізичних загонів з посиланням на дату та інстанцію, яка їх затвердила; обґрунтовується необхідність застосування коефіцієнтів при дослідженнях міжсвердловинного або навколосвердловинного простору; виділяються обсяги досліджень похилих свердловин або похилих ділянок стовбурів вертикальних свердловин, величини сумарних інтервалів деталізації, обсяги деталізаційних досліджень з повторним з'єднанням свердловинних приладів, обсяги відбору зразків гірських порід зі стінок свердловин бічними ґрунтоносами;

8) проєктування розвідки родовищ корисних копалин розвідувальними шахтами та штольнями з мережею підземних гірничих виробок, як правило, проводиться спеціалізованими проєктними організаціями з дотриманням відповідних правил.

У випадках, коли проєктування підземних гірничих виробок, а також канав, траншей, шурфів виконується власними силами з дотриманням умов, передбачених кошторисними нормами ЗУКН на ГРР, в проєкті наводяться прийняті значення нормоутворюючих чинників і обґрунтовуються можливі відхилення від них:

режим роботи гірничих бригад, послідовність відпрацювання вибоїв; тривалість роботи підйому, вентиляції, водовідливу, підземного транспорту з урахуванням прийнятого режиму; обсяги будівництва наземних будівель і споруд для розміщення механізмів і служб, які забезпечують підземні роботи;

9) для бурових робіт свердловини групуються за основними нормоутворюючими чинниками і визначаються їх середні показники при спільності таких геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:

призначення свердловин (пошукові, розвідувальні, експлуатаційні при дослідно-промисловій розробці родовища, спеціальні, інші);

цілі буріння (розвідувальне, експлуатаційне при дослідно-промисловій розробці родовища, пошукове, опорно-параметричне інше);

ідентичності гірничо-геологічних умов буріння свердловин;

глибин буріння;

конструкції свердловин;

діаметри та число обсадних колон.

Нафтогазорозвідувальні свердловини групуються при спільності таких додаткових геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:

свердловини мають відхилення по стовбуру від середньої глибини свердловин, а також довжини колон від передбачених в робочому проєкті в межах ±250 м, а для похило-спрямованих - ±500 м;

густина промивальної рідини відрізняється від густини, передбаченої робочим проєктом в межах ±0,2 г/см3;

однакові за специфікою розташування майданчиків для спорудження свердловин (суша, окремі морські основи, естакади, сполучені і несполучені з материком, плаваючі бурові установки, бурові судна).

При групуванні допускається включення свердловин при різниці таких факторів:

обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт;

комплектів бурових установок і виду будівництва вишок і привишкових споруд (первинне, повторне);

виду привода (електричний, двигун внутрішнього згоряння, газотурбінний тощо);

установок, які застосовуються при випробуванні свердловин (бурова установка, спеціалізований агрегат);

виду буріння (вертикальний, похило-спрямований, розгалужено-горизонтальний);

відстані до свердловини (відхилення відстані транспортування однойменних вантажів і вахт за видами транспорту від середньої відстані, передбаченої в проєкті, не повинно перевищувати 30 км);

для нафтогазових свердловин відхилення по стовбуру від середньої глибини за робочим проєктом і за довжиною колони ±500 м та густини промивальної рідини від передбаченої в робочому проєкті в межах ±0,4 г/см3.

В усіх випадках складаються відповідні варіанти проєктних рішень і кошторисної документації, які враховують відхилення глибин і довжин колон конкретних свердловин від середніх показників з відповідного варіанту до 250 м у бік збільшення або зменшення, а густини промивальної рідини - в межах ±0,2 г/см3. Варіанти можуть не складатися при різниці обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт.

Для кожної групи і варіанту розробляється типовий проєктний геолого-технічний розріз, в якому відображаються конструкція, кути відхилення осі свердловини від вертикалі або профіль стовбура, виділяються пачки порід за категоріями буримості та текстурними особливостями, а також за схильністю порід до геологічних ускладнень, визначаються інтервали геофізичних досліджень, випереджаючого випробування водоносних і газоносних горизонтів, відбору зразків зі стінок свердловин тощо.

Якщо перелічені особливості умов буріння відображені на доданих до проєкту геолого-технічних розрізах свердловин, то опис їх у тексті не відображається.

Спорудження морських основ (окремих платформ, естакад) і їх наступне розширення здійснюється за проєктами виконавців цих робіт;

10) при проєктуванні ГРР для розвідки торфових родовищ та озерних родовищ сапропелю додатково обґрунтовуються категорії складності, відстані між пунктами спостережень та відбору проб, а також послідовність дослідження торфового покладу та глибини залягання сапропелю і розподіл обсягів робіт, що проєктуються між нормалізованими та ненормалізованими (зимовими) періодами року, також повинен бути визначений характер польового загону (сезонний або цілорічний);

11) при проєктуванні топографо-геодезичного забезпечення ГРР, крім обґрунтування переліку топографо-геодезичних і маркшейдерських робіт з визначенням умов та значень нормоутворюючих чинників, які забезпечують вибір кошторисних норм, описується організація цих робіт: періодичність виїздів топографів на дільниці робіт, створення тимчасових польових баз, наявність і вид виробничого транспорту, етапи та строки камеральної обробки матеріалів, форма подання результатів робіт, обсяги топографо-геодезичних робіт, які повинні виконуватись у ненормалізований період року, необхідність складання технічного звіту для територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Визначається перелік радіогеодезичних робіт на морі, включаючи роботи з розвитку опорної радіогеодезичної сітки від геодезичних пунктів, які встановлені в прибережній смузі, перенесення в натуру проєктного розташування свердловини в морі перед проведенням інженерно-геологічних досліджень, а також для перенесення в натуру проєктного розташування плавучих бурових засобів; визначення планово-висотного положення свердловин в морі; проведення санарної зйомки з метою вибору траси переходу (перегону) плавучих бурових засобів, а також утримання радіогеодезичної служби в період переходу (перегону) плавучих бурових засобів і наведення їх на точку буріння.

3. При описі робіт з організації та ліквідації польових робіт обґрунтовується розташування тимчасових баз дільниць, загонів і партій відносно постійних баз, необхідність їх перебазування в процесі робіт, відстані перевезень персоналу й вантажів при перебазуванні, заходи з організації та ліквідації польових робіт від часу утворення партій, загонів, дільниць до початку польових робіт, а також від часу їхнього завершення до розформування цих структурних підрозділів; пункти, звідки передбачається завезення персоналу та основних вантажів до початку польових робіт і куди передбачається вивезення персоналу, устаткування та спорядження; необхідність і строки дострокового завезення персоналу та вантажів. При сезонних польових роботах визначається кількість польових сезонів і тривалість міжсезонних перерв, загальна тривалість польових робіт у місяцях без міжсезонних перерв.

4. Для лабораторних робіт та технологічних досліджень:

обґрунтовуються обсяги лабораторних робіт, які узгоджені з обсягами відбору та обробки проб з урахуванням видів аналізів (хімічні, спектральні, ядерно-фізичні), методами визначення і компонентів, які визначаються, з посиланням на номери кошторисних норм часу ЗУКН;

виділяються додаткові обсяги проб, які будуть направлятися на геологічний контроль, з розподілом на внутрішній і зовнішній;

визначаються лабораторії, до яких передбачається надсилання проби, з визначенням їхнього типу (центральні, лабораторії експедицій тощо);

обґрунтовуються обсяги технологічних досліджень проб, місця та строк проведення таких досліджень.

5. Для камеральних робіт, робіт з підготовки матеріалів для обґрунтування проєктів кондицій, ТЕМ, ТЕД, ТЕО:

визначається строк камеральної обробки матеріалів за видами (поточна, проміжна та остаточна), яка завершується складанням кінцевого геологічного звіту;

передбачаються обсяги камеральної обробки матеріалів сезонних ГРР у міжсезонні перерви;

у випадках, коли до виконання окремих ГРР на об'єкті залучаються спеціалізовані підрозділи Виконавців (геофізичні, топографо-геодезичні, тематичні), встановлюється строк завершення камеральної обробки матеріалів для кожного з таких підрозділів, форма та строк подання результатів основному авторові кінцевого геологічного звіту;

визначаються переліки та строки підготовки матеріалів, що відображають отримані результати в процесі проведення ГРР: проміжні висновки, тимчасові кондиції, оперативний підрахунок запасів і ресурсів корисних копалин та інше;

встановлюються виконавці та строк підготовки матеріалів для складання ГЕО, ТЕО, ТЕД, ТЕМ;

визначається кількість примірників звіту, перелік карт, що додаються до звіту, та спосіб їх виконання (копіювання з розкраскою, літографія);

обґрунтовується необхідність і обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених робіт;

у разі обробки інформації на електронно-обчислювальній техніці (далі - ЕОТ) вказується кількість такої техніки, тип і програмні засоби, обґрунтовуються необхідні витрати машинного часу ЕОТ, необхідність придбання та підтримки програмних продуктів, їхня вартість, обсяги та способи підготовки даних;

вказується кількість рецензій та експертиз матеріалів, рівень фахівців-експертів, організація, яка затверджує звіт.

Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин без проведення нових польових робіт може бути самостійним об'єктом ГРР, на який видається окреме геологічне (технічне) завдання.

При проєктуванні робіт науково-технічного характеру, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР (прикладні науково-дослідні, дослідні, дослідно-конструкторські, проєктно-конструкторські та дослідно-методичні), тематичних та картоскладальних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, спрямованих на вдосконалення методики, техніки й технології ГРР, а також утримання базових керносховищ, до їх складу включають:

теоретичні (пошукові) дослідження, узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблення пропозицій щодо впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;

розроблення геологічних, технічних, технологічних пропозицій;

виконання розрахункових робіт;

моделювання процесів, проведення досліджень на патентну чистоту;

складання аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибір напряму досліджень;

складання методики виконання робіт;

розроблення ТЕО, проєктування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів їх випробування;

монтаж та налагодження, а також роботи, пов'язані з підготовкою експерименту.

Роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР проєктуються з метою поглибленого вивчення і опрацювання окремих питань, що мають суттєве значення для успішного виконання геологічного (технічного) завдання на об'єкті при проведенні різних видів ГРР, а також складання геологічних карт за матеріалами раніше проведених робіт. Вони можуть мати виключно геологічне спрямування для вирішення питань стратиграфії, мінералогії, літології, гідрогеології, тектоніки, або методичне спрямування, пов'язане з опрацюванням оптимальних параметрів мереж спостережень, глибин досліджень, інтервалів випробування тощо, або технічний характер, пов'язаний з випробовуванням нових технічних засобів, які забезпечують підвищений вихід керна в складних умовах конкретного об'єкта, випробовування нової апаратури.

Поряд з обґрунтуванням необхідності проведення робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, у проєкті визначається:

які зміни та уточнення в методику або технологію проведення ГРР на об'єкті передбачається внести залежно від отриманих результатів і як будуть оформлені результати робіт;

строки завершення та склад виконавців робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, а також тривалість участі кожного фахівця в роботі у людино-місяцях, при цьому вказується весь робочий час виконавців, починаючи з проєктування, до затвердження звіту;

необхідна кількість матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, устаткування, апаратури, витрати на експлуатацію власної ЕОТ або потреба в оренді машинного часу ЕОТ.

До складу робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, тематичних робіт можуть включатися польові дослідження з використанням транспортних засобів, витрати на тимчасову оренду приміщення в місцях проведення польових робіт та інше.

6. Для видавничих робіт: обґрунтовується необхідність видання матеріалів ГРР на об'єкті, встановлюється перелік, кількість аркушів і площа карт, що видаються, спосіб друку, їх наклад, а також найменування, обсяг та наклад результатів досліджень, узагальнень, методичних посібників, інструктивних матеріалів.

7. Для організаційно-технічного забезпечення ГРР на об'єкті:

у проєкті наводиться перелік та обґрунтування обсягів робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення виконання геологічного (технічного) завдання на об'єкті. До таких робіт і витрат відносяться: створення польових баз, перевезення необхідних матеріалів, устаткування, апаратури, спорядження, проб та персоналу до місця проведення польових робіт і назад (крім передбачених нормами маси вантажів у ЗУКН), заходи, пов'язані з побутом, технікою безпеки та охороною праці персоналу, зведення необхідних споруд. Крім робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення ГРР на об'єкті в цілому, обґрунтовуються окремі види допоміжних робіт, які забезпечують проведення деяких основних робіт і досліджень, за результатами яких отримують геологічну інформацію;

обґрунтовується організація водопостачання, енергозабезпечення та зв'язку, необхідність спорудження насосних станцій, тимчасових водогонів, трансформаторних підстанцій, ЛЕП і зв'язку, кількість та марки радіостанцій. Наводяться розрахунки необхідної потужності власних електростанцій, їхнє групування;

розраховується потреба в технічній воді при бурінні і випробуванні свердловин, а також діаметр водопроводу;

наводяться результати пошуку джерел водопостачання: їх характеристика (місцеположення, дебіт та інше), можливість застосування реконструкції і розширення існуючих водозаборів або доцільність буріння свердловин на воду, а також підключення до діючих водоводів;

наводяться плани водопостачання свердловини, споруджувані об'єкти водопостачання свердловини з їх технічною характеристикою і схемою водопостачання. При необхідності спорудження свердловини на воду наводиться посилання на відповідний робочий проєкт;

розраховується потреба в електричній енергії для спорудження свердловини, кількість електроенергії, яка споживається в кВтЧгод, і заявлена потужність в кВт, включаючи заявлену потужність трансформаторів;

визначається вид енергії (електричний двигун, двигуни внутрішнього згоряння, газотурбінний), який може бути використаний з найменшими витратами часу і засобів;

при електричному приводі бурових установок визначається джерело електропостачання (енергосистема, районна електростанція тощо), наводиться схема енергопостачання;

розраховується потреба в паливі і мастилах при роботі бурових установок з приводом від двигунів внутрішнього згоряння, газових турбін і окремо для котельних теплофікаційних установок. Передбачається база постачання ПММ;

визначаються типи та кількість устаткування і апаратури, які потребують обов'язкової наладки перед пуском, випробувань при монтажі та перевірки в процесі експлуатації, що здійснюються згідно договорів підряду, а також питання метрологічного забезпечення роботи вимірювальних приладів;

визначається обґрунтування організації постачання робіт вибуховими матеріалами, необхідність будівництва типових видаткових складів вибухових матеріалів, а також сховищ джерел радіоактивного випромінювання;

обґрунтовується необхідність організації гарячого харчування персоналу під час проведення польових робіт на об'єкті.

8. Зведення будівель і споруд у місцях проведення ГРР поділяються на:

споруди для баз виробничого обслуговування;

цехи прокату обладнання та інструменту;

склади для ПММ, обладнання;

керносховища;

протипожежні споруди і водоймища;

гаражі, тепло і паропроводи;

облаштування території баз виробничого обслуговування, виробничих будівель;

витрати, які пов'язані з організацією і облаштуванням кар'єрів з видобутку глини, піску, гравію і каменю та з їх ліквідацією;

тимчасові вертолітні майданчики та аеродроми на базах і підбазах;

комунікацій: під'їзних шляхів, споруд для виробничого і побутового водозабезпечення, ліній передачі, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, причалів, складських приміщень, ліній зв'язку, водоводів, газових, теплових, електромереж, житлових і комунально-побутових об'єктів, об'єктів підсобного господарства (житлові будинки, гуртожитки, медичні пункти, їдальні, хлібопекарні, лазні - душові, дитячі садки і ясла, овочесховища, магазини і комори для них, культурно-побутові пункти, інші житлово-комунальні об'єкти) як безпосередньо на місцях проведення робіт, так і на тимчасових базах загонів, дільниць та партій, експедицій передбачається в проєктах на об'єкти ГРР в обсягах, що відповідають реальним потребам, з урахуванням раніше збудованих будівель і споруд, їхнього стану, потужності, місткості, пропускної спроможності, наявності будівель і споруд на близько розташованих об'єктах та площах, включаючи витрати на монтаж обладнання;

будівлі й споруди на стаціонарних базах підприємств, експедицій, партій та інших підрозділів (облаштування баз) проєктуються як самостійні об'єкти за правилами, що діють у капітальному будівництві;

види будівель і споруд на об'єктах ГРР і на тимчасових базах загонів, дільниць, партій, бурових бригад, а також обсяги будівництва повинні бути узгоджені з обсягами та строками проведення ГРР за геологічним (технічним) завданням.

До будівель і споруд, що проєктуються на об'єктах ГРР, відноситься також виготовлення мобільних будівель і споруд:

пересувних вагон-будиночків; контейнерів для інструменту та запчастин; промблоків із вмонтованими холодильниками, сушарками, опаленням тощо, які використовуються для виробничо-технічних і санітарно-побутових потреб, захисту робочих місць бригад засобами, що не входять до комплекту обладнання;

при визначенні обсягів будівництва необхідно враховувати можливість і економічну доцільність заміни будівництва орендою або придбанням приміщень;

в окремих випадках, за згодою Замовника, допускається проєктування зведення будівель і споруд в обсягах, що перевищують потреби даного об'єкта, з врахуванням їхнього використання для інших об'єктів ГРР або для інших потреб;

окремо виділяються обсяги зведення будівель і споруд зі строками використання до трьох років, при розбиранні та демонтажі яких враховується вартість повернення матеріалів;

наводяться середньорічні негативні температури повітря в районі будівництва;

виділяються обсяги будівництва у зимовий період року.

9. Транспортне обслуговування ГРР на об'єкті забезпечується:

транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані на перевезення вантажів від постачальника (виготовлювача) до одержувача через центральні, територіальні, галузеві бази постачання на прирейкові (припортові, пристанські) бази та склади підприємств, експедицій і партій усіма видами транспорту і компенсуються транспортно-заготівельними витратами (далі - ТЗВ) та включаються окремим рядком у вартість матеріалів, устаткування, апаратури, приладів, транспортних засобів, інструменту, інвентарю, спорядження;

виробничим і технологічним транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані кошторисними нормами на ГРР, тобто транспортними засобами, на яких змонтовано агрегати, установки, станції, лабораторії та спеціальне устаткування, а також черговий виробничий транспорт для оперативних перевезень персоналу і вантажів у межах дільниці робіт між геологорозвідувальними виробками, профілями та базами дільниць, загонів, партій, експедицій;

власним або найманим транспортом в обсягах перевезень вантажів і персоналу, визначених проєктом, із включенням відповідних витрат до кошторису.

Транспортне обслуговування обґрунтовується в проєкті схемою перевезень, на яку нанесені пункти завантаження і розвантаження транспортних засобів, включаючи перевалки, та пункти, між якими передбачаються перевезення персоналу, відстані перевезень за групами шляхів і в умовах бездоріжжя.

10. У проєкті:

визначаються обсяги вантажоперевезень за видами вантажів, що перевозяться з баз і складів Виконавців та територіальних баз постачання (постачальників), включаючи прирейкові (припортові, пристанські), до баз експедицій, партій, дільниць, загонів і місць проведення робіт, а також від місцевих водойм, лісосік та кар'єрів, що розробляються;

наводяться переліки основних вантажів із зазначенням місць навантаження та розвантаження, видів транспортних засобів, що їх перевозять, і транспортних засобів, які переганяють власним ходом на дільниці робіт і назад, включно з пересувними установками та будівельними машинами, автокранами та іншими механізмами, а також кількість персоналу, який перевозиться, періодичність його перевезень, вид транспорту (автобуси за марками, вахтові машини або вантажні автомобілі, спеціально переобладнані для перевезення людей);

обґрунтовуються види і маса вантажів, не врахованих кошторисними нормами (керн, проби), наводяться відомості про групи шляхів і періоди кліматичного бездоріжжя в районі (осінньо-зимове та весняне бездоріжжя). Вказується рівень механізації навантажувальних та розвантажувальних робіт і відстань піднесення вантажів при їхньому навантаженні та розвантаженні, виділяються наливні й сипучі вантажі. В разі потреби обґрунтовується необхідність пакування окремих вантажів;

обґрунтовуються обсяги підвезення палива, питної води, продуктів харчування.

11. Обсяги перевезень визначаються за нормами маси вантажів (відповідно до ЗУКН) або обґрунтовуються проєктом для ненормованих вантажів. Крім того, визначаються обсяги перевезень персоналу на об'єкт та в зворотному напрямку перед початком і після закінчення робіт на об'єкті, на початку та в кінці сезону при сезонних роботах і позмінно або з іншою періодичністю безпосередньо на місця проведення польових робіт, за винятком перевезень персоналу, що здійснюються виробничим транспортом.

12. При транспортному забезпеченні робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ необхідно керуватися наступним:

вид транспорту для доставки вахт і вантажів (відстань транспортування передбачається, виходячи з умов виробництва і вимог цієї Інструкції). Маса вантажу для транспортування наземним транспортом наводиться за категоріями (групами), а обладнання - до і понад 3 тонни в одній одиниці. Транспортування вантажу до 3 тонн у одній одиниці здійснюється автотранспортом, понад 3 тонни - як великовантажними автомобілями, так і трайлерами чи тракторами;

визначаються обсяги транспортування на базу бурового обладнання, металоконструкцій, ємностей, бурильних труб, інструментів та інвентарю, обладнання та інструментів майстерень і гаражу, матеріалів та інше;

при перевезенні вантажів масою менше 3 тонн в одній одиниці дозволяється застосовувати трактори у випадку бездоріжжя і непрохідності автотранспорту. У випадках перевезення вантажів у контейнерах кількість контейнерів визначається виходячи із загальної маси матеріалів, які приходяться на свердловину, компактності цих вантажів і ємності одного контейнера. Маса матеріалів, інструменту та інших вантажів при перевезенні в контейнерах приймається з урахуванням маси контейнерів;

середні відстані транспортування вахт і вантажів, пробігу спеціальних машин і агрегатів із зазначенням виду транспорту (автомобільний, морський, річковий, залізничний, авіаційний), адміністративного району і стану доріг визначаються на одну опосередковану свердловину;

відстань транспортування вахт всіма видами транспорту до свердловини визначається від бази або автостанції (житлового селища) на території базування (при відстані понад 3 км в одному напрямку). У випадку транспортування вахт тракторами, всюдиходами, річковим, морським, авіаційним і залізничним транспортом надається обґрунтування необхідності застосування вказаного виду транспорту. При цьому транспортування вахт тракторами і всюдиходами дозволяється передбачати тільки на ділянках, де неможливо використовувати автомобільний транспорт. При необхідності підтягування вахтових машин передбачається їх супроводження тракторами і всюдиходами. Схема транспортування вахт і вид транспорту приймається залежно від конкретних умов спорудження свердловин.

Транспортування обладнання при монтажі і демонтажі бурових установок визначається з урахуванням поправочних коефіцієнтів до маси вантажів, наведених у додатку 5 до цієї Інструкції.

Даними коефіцієнтами врахований коефіцієнт 0,97 при повторному монтажі, первинному і повторному демонтажі, який враховує відсутність тари. Допускається транспортування обладнання під час первинного спорудження (монтажу) за схемою для повторного спорудження (монтажу). Схема транспортування обладнання для випробування свердловин приймається залежно від виду будівництва (монтажу). Під час первинного спорудження (монтажу) маса металоконструкцій передбачається в повному обсязі, при повторному монтажі - з коефіцієнтом 0,97; при первинному (повторному) демонтажі транспортування металоконструкцій - не передбачається;

передбачається транспортування труб:

бурильних труб, включаючи труби поважчанні, з урахуванням 4 відсотків допуску до теоретичної маси при доставці і 5 відсотків їх запасу - від бази (підбази) управління виробничо-технічного забезпечення і комплектації (далі - УВТЗК) або трубної площадки (бази) до свердловини і в зворотному напрямку. Крім того, при зміні компонування бурильних труб у процесі буріння в масі труб додатково враховується їх допуск і запас.

Передбачається також транспортування труб поважчанних бурових на перерізування різьбових з'єднань.

При прийнятті маси насосно-компресорної труби по масі труб, приведеній до розцінок на амортизацію у ЗУКН під час спорудження свердловин, коефіцієнт 1,036 не застосовується.

При опресуванні обсадних труб на трубній базі (майданчику) або на базі виробничого обслуговування транспортування передбачається від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (площадки) до місця опресування і далі до свердловини. У всіх випадках транспортування запасу обсадних труб передбачається до свердловини і в зворотному напрямку, а допуск обсадних труб розраховується з урахуванням 5 відсотків (при товщині стінки 7 мм), менше - 4 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці і 5 відсотків запасу - від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази майданчика до свердловини;

насосно-компресорні труби з урахуванням 3,6 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (майданчика). Транспортування насосно-компресорної труби передбачається до свердловини і в зворотному напрямку;

передбачається транспортування матеріалів:

глини (місцевого видобутку) для приготування бурового розчину від глиняного кар'єру;

глинопорошку, цементу, обважнювача, хімічних реагентів - від бази (підбази) УВТЗК. Якщо припускається використання промивальної рідини, яка залишилася, то її перевезення передбачається виходячи із середньої відстані між одиночними свердловинами;

інертних матеріалів (піску, гравію, щебеню та інше) - від кар'єру гідронамивного штабелю, виходячи із схеми перевезення;

ПММ - від бази, яка забезпечує ПММ;

доліт, матеріалів і запасних частин - від бази (підбази) УВТЗК до бази (підбази) експедиції, партії;

матеріалів, які перевозяться обслуговуючим спецтранспортом (матеріали і запчастини, елементи компоновки низу бурильної колони, оснастка обсадної колони) - від бази (підбази) експедиції, партії тощо;

решти матеріалів - від бази (підбази) УВТЗК, яка забезпечує експедицію, партію відповідними матеріалами;

шламу, відпрацьованої промивальної рідини, нафтоемульсії і залишків фундаментів після їх розібрання до місця поховання;

води для технічних потреб - з урахуванням конкретних схем доставки;

транспортування (пробіг) агрегатів, машин, механізмів:

цементувальних агрегатів і іншої цементувальної техніки - від тампонажної організації, її дільниці або цеху;

агрегатів, машин і механізмів, які застосовуються при підготовчих роботах до спорудження, будівельних і монтажних роботах на свердловину і в зворотному напрямку, виходячи з маси будівельних машин, механізмів (за номенклатурою), комплекту бурового обладнання залежно від видів робіт (первинне і повторне спорудження, монтаж і демонтаж), на відстань, передбачену робочим проєктом (обсяги вантажоперевезень визначаються з урахуванням коефіцієнтів, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції);

переїзд промислово-геофізичних партій і топографо-геодезичних бригад: промислово-геофізичні партії виходячи зі схеми переїзду партій з урахуванням класу доріг;

топографо-геодезичні бригади - з бази (підбази) топографо-геодезичної партії;

при застосуванні залізничного, морського або річкового транспорту (власного або орендованого), вантаж від бази (підбази) УВТЗК, бази (підбази) геологорозвідувальної організації або центральної бази виробничого обслуговування доставляється до місця завантаження наземним транспортом залежно від маси вантажу і стану доріг, далі відповідним транспортом до місця розвантаження. Доставка вантажу від місця розвантаження до свердловини проводиться відповідним видом транспорту залежно від конкретних умов спорудження свердловин;

при застосуванні авіатранспорту вантаж доставляється наземним транспортом залежно від його маси і стану доріг до аеропорту відправлення, далі - авіатранспортом до свердловини або аеропорту приземлення і від аеропорту - наземним транспортом;

застосування авіатранспорту для транспортування вахт (працівників, які зайняті під час спорудження свердловин) і вантажів допускається при відсутності доріг і недоцільності їх будівництва, а також при неможливості або недоцільності застосування інших видів транспорту (автомобільний, залізничний, водний та інші). Наводиться відстань, склад і чисельність працівників, кількість вантажів;

при вахтовому методі організації робіт наводяться відстані транспортування вахт і вантажів, склад і чисельність працівників, які перевозяться авіатранспортом, кількість вантажів, використання спецтехніки, маршрутів прямування зі схемою транспортного обслуговування і забезпечення відповідними вантажами і видами послуг. При обґрунтуванні схеми транспортування вантажів і пробігу машин, механізмів і спецтехніки враховуються наявність або відсутність матеріально-технічного забезпечення, транспортного та іншого обслуговування;

транспортування вантажів на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України здійснюється за схемою, яка передбачає їх доставку до пристані (берега), а потім - морським транспортом, від пристані (берега) до свердловини або бази в морі і від бази до свердловини морським транспортом або автомобільним по естакаді. При перевезенні або перетягуванні бурових установок на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України обґрунтовується застосування кранових суден відповідних типів і судно-буксирів для несамохідних кранів.

13. До витрат на роботи з консультаційних, експертних, організаційно-розрахункових операцій включаються витрати на:

складання ГЕО родовищ корисних копалин, ТЕМ, ТЕД і ТЕО кондицій на мінеральну сировину Проєктувальниками;

апробацію, розгляд і затвердження геологічних звітів з підрахунком запасів або оцінкою ресурсів корисних копалин;

проведення консультацій, експертиз і рецензій звітів з обґрунтуванням витрат праці консультанта, експерта або рецензента у людино-днях;

здійснення передбачених проєктом заходів з охорони надр і навколишнього природного середовища в процесі проведення ГРР на об'єкті;

метрологічне обслуговування ГРР;

обладнання транспортних засобів для безпечного перевезення людей та вибухових матеріалів;

монтаж і пусконалагоджувальні роботи, в тому числі установка та монтаж обладнання обчислювальних комплексів, включаючи додаткове периферійне та допоміжне устаткування;

заміну гірничошахтного устаткування;

визначення відповідності паспортним даним технічних параметрів устаткування на місці установки;

налагодження та перевірка внутрішніх зв'язків машин і устаткування;

інші пусконалагоджувальні роботи.

14. Умови приведення земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання земель за призначенням, визначаються власниками, які надають земельні ділянки в користування. Відповідно до цих умов розробляється робочий проєкт землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою.

Рекультивація порушених земель або лісових ділянок, родючий шар яких був порушений при проведенні ГРР, передбачає комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Роботи виконуються Виконавцем або підрядним способом.

До витрат також належать роботи по відведенню земельної ділянки; вартість лісорубного квитка; відшкодування власникам землі або землекористувачам усіх збитків, в тому числі неодержаних доходів, а також витрати по приведенню земельної ділянки у попередній стан; інші компенсаційні виплати та доплати (польове забезпечення, плата за деревину продану на пні, одноразові винагороди тощо).

7. Розрахунки проєктних показників

1. До проєктних показників належать:

витрати часу на проведення ГРР;

витрати праці інженерно-технічних працівників (далі - ІТП) і робітників;

витрати виробничого транспорту та маса вантажів, необхідних для проведення ГРР;

обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрати, що залежать від основних видів робіт, які дають геологічну інформацію і не включені до розділу проєкту «Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються»;

переходи та переїзди виконавців і виробничих груп між пунктами спостережень з урахуванням транспортних засобів та стану шляхів при проведенні польових робіт;

допоміжні роботи, що супроводжують буріння свердловин, витрати обсадних труб, цементу та інших матеріалів при кріпленні свердловин, тампонуванні, попередженні геологічних ускладнень, штучному викривленні та спрямованому бурінні;

витрати матеріалів і води для приготування промивальної рідини;

установлення та перевезення бурових вишок і будівель, монтаж, демонтаж та переміщення бурових установок;

подорожчання буріння свердловин у зимових умовах;

додаткові витрати матеріальних ресурсів при ненормалізованих умовах проведення робіт;

супутні роботи при проходці гірничорозвідувальних виробок і при відборі та обробці проб гірських порід і твердих корисних копалин;

метрологічне забезпечення робіт;

зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР;

транспортування вантажів та персоналу найманим і власним транспортом (крім виробничого та технологічного, врахованих нормами прямих витрат).

2. Необхідність розрахунків витрат часу визначається характером розцінок, що застосовуються. Для норм прямих витрат у гривнях за фізичну одиницю обсягу робіт (м, км, м3) витрати часу можуть не розраховуватися. Для розцінок за розрахункову одиницю (верстато-зміна, бригадо-зміна, загоно-зміна, партіє-місяць тощо) розрахунок витрат часу обов'язковий. Розрахунок витрат часу на проведення робіт здійснюється за методиками, що вміщені в кожному з розділів ЗУКН на ГРР. Перед розрахунками витрат часу обсяги робіт, що проєктуються, по можливості, розділяються на розрахункові групи за ознаками близьких значень показників у залежності від нормоутворюючих чинників, які обумовлюють вибір норм часу або норм виробітку та поправочних коефіцієнтів до них.

Порядок розрахунків витрат праці наведено у главі 2 розділу V цієї Інструкції.

3. При визначенні витрат часу, витрат праці ІТП і робітників, витрат транспорту та маси вантажів повинні використовуватися норми ЗУКН на ГРР.

Для робіт, що не мають указаних кошторисних норм, витрати часу, витрати праці ІТП і робітників, витрати транспорту та маса вантажів визначаються за чинними нормами інших відомств або за нормами підприємств, затвердженими в установленому порядку, а в разі відсутності таких норм - прямими розрахунками.

4. Обсяги підготовчих робіт, робіт загального характеру, переходів та переїздів виробничих груп, креслярсько-оформлювальних робіт повинні бути диференційовані за ознаками нормоутворюючих чинників: відхилення від прийнятих у нормах одиниць виміру (кількість сторінок, що виписуються, на 100 сторінок тексту, що вивчається), способів збору інформації та її систематизації, видів колекцій, категорій складності дешифрування або геологічного вивчення, характеру виходів на поверхню підземних вод.

5. Обсяги пішохідних переходів виробничих груп при проведенні польових робіт визначаються за категоріями прохідності місцевості, переїздів на автомобілі - за групами шляхів, або переміщення на човні.

6. Обсяги скорочення керна розраховуються на бурових свердловинах та окремо в керносховищах.

7. Обсяги основних польових ГРР розраховуються в розділі проєкту «Обґрунтування методики, обсягів та умов робіт, що проєктуються».

Обсяги допоміжних робіт, що супроводжують основні та залежать від обсягів останніх, доцільно визначати в розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються», особливо у великих і складних проєктах зі значним діапазоном умов проведення робіт, що проєктуються. До них відносяться розрахунки:

обсягів будівництва тимчасових водогонів при гідрогеологічних відкачках і кількості наголовків, які встановлюються на устя свердловин;

обсягів монтажу-демонтажу устаткування при випробуванні свердловин;

витрат вибухових матеріалів для збудження пружних коливань при сейсморозвідці;

обсягів та витрат часу на облаштування ліній живлення при дослідженнях методами електророзвідки;

обсягів та витрат часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах, узгоджені з проєктними обсягами буріння;

обсягів обробки інформації на ЕОТ, розрахунки витрат машинних носіїв інформації при польових геофізичних роботах;

обсягів кріплення, водовідливу, вентиляції при гірничих розвідувальних роботах;

обсягів допоміжних робіт, що супроводжують буріння свердловин (кількість промивок, пробок, цементажів, тампонажів, обсягів кріплення свердловин трубами, відбору проб зі стінок свердловин, попередження геологічних ускладнень, залишення в свердловинах обсадних труб, а також обсягів будівництва та перевезення бурових вишок і будівель, монтажу, демонтажу та переміщення бурових агрегатів, гідрогеологічних випробувань і дослідів в процесі буріння);

часу експлуатації (утримання) пересувних вагон-будиночків, засобів зв'язку, мобільних виробничих блоків;

обсягів прорубування візирів при топографо-геодезичних роботах;

геологічного обслуговування бурових свердловин, гірничорозвідувальних виробок та дослідно-промислової розробки.

8. Перелік, обсяги та види лабораторних і технологічних досліджень обґрунтовуються у розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» за ознаками спеціалізованих лабораторій (хімічна, спектральна, мінералогічна). Окремо виділяються аналізи, що будуть виконуватися за кошти Виконавця ГРР на об'єкті. Якщо лабораторні і технологічні дослідження будуть виконуватися підрядним способом, їх вартість розраховується з урахуванням цін на такі дослідження, які діють у Виконавця або за нормами ЗУКН.

9. Для робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, камеральних, картоскладальних, тематичних робіт обґрунтовується їх тривалість, витрати праці за посадами інженерно-технічних працівників та професіями робітників. Якщо є підстави, обґрунтовуються також необхідні витрати матеріалів, кількість необхідного устаткування, апаратури, приладів, спорядження та інструменту, а також транспортних засобів. Якщо таких підстав немає, то зазначається, що вартість матеріальних витрат і послуг визначатиметься у кошторисі у відсотках від суми заробітної плати ІТП і робітників.

10. Основою для розрахунку обсягів зведення будівель і споруд повинен бути перелік об'єктів робіт, що проєктуються, з характеристикою кожного з них, з номерами (шифрами) кошторисних норм, одиницями виміру, кількістю одиниць (обсягів), із зазначенням можливості розбирання або демонтажу конструкцій після їхнього використання з поверненням частини матеріалів.

11. Необхідно дотримуватися певної послідовності розрахунків і групування об'єктів будівництва і робіт:

перелічуються всі об'єкти будівництва і робіт, вартість яких визначається за комплексними нормами ЗУКН, без коригування, при цьому повинні бути згруповані взаємопов'язані об'єкти та роботи. Наприклад, для улаштування тимчасового витратного складу вибухових матеріалів проєктується розчистка майданчика від лісу, будівництво сховища для вибухових речовин і засобів підривання, а також приміщення для варти, огорожа з улаштуванням воріт, прокладання дороги, кабельної лінії електропостачання та провідної лінії зв'язку. Для кожної з перелічених робіт використовуються комплексні розцінки без коригування, всі такі роботи повинні бути розміщені в суміжних рядках і мати ознаку належності до одного об'єкта - тимчасового складу вибухових матеріалів;

повинні бути згруповані разом рядки, що відносяться до об'єкта, з використанням комплексної норми, яка коригується вилученням одних і залученням інших окремих конструктивних елементів, що входять до комплексу, при цьому може бути або тільки вилучення окремих конструктивних елементів, або тільки залучення, або і те, і інше. У всіх випадках рекомендується слідом за рядком, що описує роботу, яка нормується комплексною нормою, розміщувати рядки, що описують вилучені, а потім залучені конструктивні елементи;

групуються разом усі конструктивні елементи, з яких набирається повністю об'єкт будівництва, для якого відсутні комплексні норми;

розраховуються обсяги робіт на об'єктах будівництва, для яких немає норм (розцінок) і вартість яких визначається за нормами та розцінками Виконавця, прямими розрахунками або за нормами та розцінками аналогічних робіт, які виконують Проєктувальники.

12. Необхідність і обсяги коригування комплексних норм шляхом вилучення та залучення окремих конструктивних елементів, а також набір всього об'єкта з окремих конструктивних елементів обґрунтовуються проєктом. Обґрунтовуються також розрахунки вартості матеріалів, що повертаються при демонтажі. У цьому ж розділі рекомендується розрахувати масу кожного з вантажів, необхідних для будівництва, з урахуванням напрямків перевезень, а також відстані перегону до місця будівництва та назад будівельних машин і механізмів із зазначенням їхньої кількості, найменувань, способу перевезень та стану шляхів.

13. Обґрунтовується економічна доцільність оренди або придбання приміщень у юридичних або фізичних осіб замість відповідного будівництва нових будівель із необхідними порівняльними розрахунками.

14. При розрахунках показників робіт, пов'язаних з природоохоронними заходами та охороною праці, обґрунтовуються переліки видів та обсяги робіт, витрати матеріалів, використання механізмів та інших ресурсів на здійснення заходів, спрямованих на попередження шкідливого впливу ГРР на навколишнє природне середовище та на здоров'я людей, а саме:

визначаються площі ділянок земель, що будуть використовуватись при проведенні ГРР;

наводиться перелік технічних засобів, які знижують рівень шумів, вібрацій, викиди шкідливих газів;

визначаються обсяги робіт при зведенні дамб, обвалуванні площадок - сховищ відходів;

обґрунтовуються способи та обсяги ліквідації геологорозвідувальних виробок, наслідків збудження сейсмічних коливань;

визначаються площі, що підлягають знезаражуванню;

розраховуються площі порушених земель, що підлягають рекультивації, обсяги вивозу та складування відходів.

15. Розрахунки показників транспортного обслуговування ГРР здійснюються останніми після того, як визначено обсяги всіх видів робіт. Для визначення вартості транспортного обслуговування ГРР з урахуванням маси вантажів і кількості людей, які перевозяться, розраховуються обсяги всіх перевезень відповідно до схеми транспортування, що додається до проєкту, у такій послідовності:

для забезпечення ГРР на об'єкті визначається маса кожного різновиду вантажів за нормами з урахуванням відстані перевезень на всі види ГРР, окремо шляхами та окремо в умовах бездоріжжя. Обґрунтовуються види транспорту для перевезень з урахуванням вантажопідйомності, прохідності та середньозмінного пробігу транспортних засобів;

до маси вантажів, що визначена за нормами для кожного виду ГРР, додається маса вантажів, не врахованих нормами (технічна вода, обсадні труби, керн свердловин, технологічні проби тощо);

ураховуються вантажі для забезпечення життєдіяльності персоналу (питна вода, домашні речі, продукти харчування, спорядження, необхідне для організації гарячого харчування та побуту);

виділяються наливні вантажі, що перевозяться у цистернах, і навалочні вантажі, які перевозяться самоскидами; обґрунтовуються обсяги механізованих і немеханізованих навантажувальних та розвантажувальних робіт із зазначенням відстані переміщення вантажів і типів навантажувальних механізмів (автокрани, екскаватори, транспортери). Обґрунтовуються пункти перевалок вантажів і визначається загальна маса навантаження та розвантаження з урахуванням перевалок;

обґрунтовуються, у разі необхідності, обсяги щозмінних, щоденних, щотижневих (або з іншою періодичністю) перевезень персоналу з баз підприємств, експедицій, партій, загонів, дільниць до місця проведення робіт і назад. При цьому враховується наявність на дільницях пересувних вагонів-будиночків і можливість оренди приміщень для житла в місцях проведення ГРР;

розраховується кількість поїздок і середня відстань переїздів. Обґрунтовується вид транспорту (автобуси, вахтові машини, спеціально переобладнані бортові автомобілі). Визначається сумарний пробіг автомобілів у разі кілометрової оплати, або кількість годин експлуатації автомобілів у разі погодинної оплати, або кількість машино-змін власного транспорту для перевезення персоналу до місця робіт і назад із зазначенням марки автомобіля та середнього пробігу за зміну;

обґрунтовується та розраховується кількість машино-змін (годин, кілометрів - у залежності від оплати) перегону транспортних засобів, а також спеціальних машин зі змонтованими на них установками, станціями, агрегатами, механізмами з баз підприємств, експедицій, партій до місця робіт і назад, з урахуванням сезонних перерв. При цьому вказується вид (марка) транспортних засобів, які переганяють, їхня прохідність, вантажопідйомність, сумарний пробіг за розрахунковий період часу, а також середня швидкість перегону (км/год). Розраховується також перевезення вагонів-будиночків і великогабаритних вантажів на причепах. Слід враховувати, що на відміну від переїздів геофізичних загонів між пунктами спостережень, з баз на свердловину та назад, а також переміщення бурових установок між свердловинами, на які є відповідні норми, перегін транспортних засобів проводиться з більш високими швидкостями руху в транспортному положенні устаткування;

визначається нормативна маса вантажів, необхідних для експлуатації власного транспорту. Для цього визначається кількість транспортних засобів з урахуванням прохідності та вантажопідйомності, тягових класів тракторів, наявності причепів, а також необхідна кількість машино-змін. До них додається кількість одиниць і витрати часу в машино-змінах експлуатації виробничого транспорту. На отриману таким чином кількість транспортних засобів за прохідністю та вантажопідйомністю, а також на сумарну кількість машино-змін за тими ж видами засобів визначається за нормами маса вантажів (на виробничу одиницю, з включенням маси самого транспортного засобу, та на розрахункову одиницю (ПММ, запасні частини, ремонтно-експлуатаційні матеріали, інструмент, шини));

при визначенні маси вантажів на виробничу одиницю (бурову установку, геофізичний загін, автомобіль) необхідно враховувати спосіб їхньої доставки на дільницю робіт. Якщо агрегати переганяють до місця робіт власним ходом, нормативна маса устаткування та транспортних засобів з норм вилучається;

у проєкті обґрунтовується необхідність і доцільність використання орендованого транспорту замість власного, визначаються умови найму автомобілів, тракторів, розраховуються обсяги перевезень, час найму.

До категорії найманого транспорту відноситься також перевезення вантажів залізничним, водним і повітряним транспортом, оренда літаків та гелікоптерів для аеровізуальних спостережень і аерогеофізичних робіт. При цьому використовуються чинні нормативи або договірні ціни з урахуванням специфіки перевезень, маси вагонних відправлень, кількість годин (днів) оренди.

16. Розділ «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» завершується зведеною таблицею, до якої заносяться всі види основних та допоміжних робіт та витрат і яка повинна служити базою для розрахунків кошторису.

У зведеній таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються, наводяться найменування робіт і витрат, одиниці виміру, обсяги (кількість одиниць виміру), умови та основні нормоутворюючі чинники, посилання на відповідні розділи ЗУКН із зазначенням номерів таблиць, які містять норми або посилання на прямі розрахунки.

8. Додатки до проєкту

1. Складовою частиною проєкту є графічні та текстові матеріали, які ілюструють і підтверджують обґрунтування вибору об'єкта, методики, обсягів та умов проведення ГРР, рівень окремих витрат.

Матеріали, що мають відносно невеликий обсяг і формат, включаються до текстової частини проєкту та одержують назви «рисунок», «креслення» або «таблиця» з відповідними порядковими номерами.

Матеріали великого обсягу та формату комплектуються в додатках: текстових - у кінці текстової частини проєкту або окремо; графічних - в окремій папці.

2. До текстових додатків проєкту належать:

документи узгодження проєкту відповідно до вимог законодавства;

виписки з геологічних (технічних) завдань, умов і вимог промисловості, яка використовує мінеральну сировину або інформацію про геологічну будову об'єкта;

таблиці підрахунку очікуваних запасів чи ресурсів корисних копалин (приріст запасів або переведення їх у високі промислові категорії);

обґрунтування вартості робіт згідно проєкту, що виконуються підрядним способом;

експертні висновки та протокол НТР додаються після експертизи проєкту й кошторису та проведення засідання НТР.

3. До графічних додатків проєкту відносяться такі матеріали (якщо вони не містяться в текстовій частині):

оглядова карта району з визначеними географічними координатами кутових точок об'єкта та його площі;

картограми геологічної (геофізичної) вивченості об'єкта і площ, що прилягають до нього;

геологічні карти, розрізи та стратиграфічні колонки, які складені (узагальнені) за даними попередніх дослідників;

карта фактичного матеріалу попередньої стадії робіт;

карти та схеми розташування профілів, виробок, пунктів спостережень, місць проведення дослідних робіт, що проєктуються;

плани, розрізи та проекції, що ілюструють підрахунок очікуваних запасів чи ресурсів корисних копалин;

геолого-технічні проєктні розрізи виробок (свердловин);