Стаття 44. Діагнози вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній є синдромальними, установлюються, як виняток, у випадках, коли при порушеннях функцій вегетативної нервової системи та судинної системи обстеженням за участю кардіолога, невропатолога, психіатра, інших лікарів-спеціалістів неможливо встановити нозологічний діагноз згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10-го перегляду. Такі діагнози мають бути підтверджені стаціонарним обстеженням.

До пункту «а» належать: виражені вегетосудинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів в анамнезі; нейроциркуляторна дистонія з нестабільністю артеріального тиску за наявності постійних скарг на стан здоров’я та стійких виражених проявів вегетосудинного характеру з порушенням серцевого ритму та провідності (неорганічного походження), що важко піддаються лікуванню та знижують працездатність; нейроциркуляторна дистонія із стійкою фіксацією артеріального тиску нижче 100/60 мм рт. ст. за наявності постійних скарг і стійких виражених вегетосудинних розладів, які важко піддаються лікуванню та знижують працездатність; При значно виражених вегетосудинних розладах із пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів, які підтверджуються медичними документами, застосовується також відповідний пункт статті 41 Переліку захворювань. До пункту «б» належать: безсимптомна (фізіологічна) гіпотонія, що не знижує працездатність; нейроциркуляторна дистонія з проявами, що не знижують працездатність, у тому числі лабільністю артеріального тиску, минущими поодинокими порушеннями ритму серця функціонального характеру (без пароксизмальних порушень та органічних змін органів і систем). У разі порушень серцевого ритму внаслідок органічних змін міокарда (запального, дистрофічного або іншого характеру) огляд проводиться за статтею 38 Переліку захворювань.