Тип: Наказ
№ 736
Дата: 29 квітня 2025 р.
Статус: Чинний
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
29.04.2025 № 736
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 травня 2025 року
за № 746/44152
Про затвердження Порядку надання медичної допомоги з організації скринінгу та діагностики порушень слуху у дітей
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
№ 845 від 20.05.2025}
Відповідно до частини дев'ятої статті 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) з метою удосконалення механізму проведення скринінгу слуху дітей та реалізації організаційно-методичних заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення порушень слуху НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок надання медичної допомоги з організації скринінгу та діагностики порушень слуху у дітей, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09 червня 2021 року № 1144 «Про затвердження Порядку проведення скринінгу слуху у дітей», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 серпня 2021 року за № 1010/36632.
3. Департаменту медичних послуг (Євгенію Гончару) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров'я України, після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр
Віктор ЛЯШКО
ПОГОДЖЕНО:
Уповноважений Верховної Ради України
з прав людини
Голова Державної регуляторної служби України
Радник — уповноважений Президента України
з прав дитини та дитячої реабілітації
Дмитро ЛУБІНЕЦЬ
Олексій КУЧЕР
Д. ГЕРАСИМЧУК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
29 квітня 2025 року № 736
{Гриф затвердження із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 травня 2025 року
за № 746/44152
Порядок
надання медичної допомоги з організації скринінгу та діагностики порушень слуху у дітей
I. Загальні положення
1. Цей Порядок регламентує механізм проведення скринінгу слуху у дітей та передбачає реалізацію організаційно-методичних заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення порушень слуху, діагностики, подальшого спостереження, лікування та реабілітації дітей із порушеннями слуху.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
2. Скринінг проводиться у закладах охорони здоров'я із використанням сучасних діагностичних можливостей та відповідно до встановлених стандартів.
{Пункт 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
коротколатентні слухові викликані потенціали (далі — КСВП) є об'єктивним методом діагностики слуху, що дозволяє оцінити функціональний стан слухової системи на рівні завитка внутрішнього вуха, слухового нерва та слухових шляхів у стовбурі мозку. Процедура передбачає використання одноразових поверхневих датчиків, які розміщуються у лобній та потиличній ділянках та на плечі, реєструючи електрофізіологічну активність мозку у відповідь на звукові стимули. Нейронна відповідь характеризується наявністю п'яти послідовних хвиль, що відображають активацію слухових структур, починаючи від слухового нерва до верхньої оливи стовбура мозку. Результати тесту автоматично аналізуються шляхом порівняння форми отриманих хвиль із еталонним зразком;
{Абзац другий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
отоакустична емісія (далі — ОАЕ) — це акустичний сигнал, який генерується у внутрішньому вусі внаслідок активності зовнішніх волоскових клітин завитки (кохлеї) у відповідь на звуковий стимул і/або у стані спокою. Цей сигнал поширюється назад через слуховий прохід і реєструється за допомогою спеціального мікрофона, що дозволяє оцінити функціональний стан зовнішніх волоскових клітин. Під час виконання дослідження у вушний канал подається звуковий стимул, який може бути транзієнтним (клік) для охоплення широкого спектра частот або частотоспецифічним, що утворюється взаємодією двох чистих тонів у кохлеї. Звуковий сигнал передається через середнє вухо до завитки, де активує базилярну мембрану. Зовнішні волоскові клітини, реагуючи на стимул, підсилюють амплітуду звукової хвилі за допомогою електромеханічного механізму, генеруючи зворотний акустичний сигнал. Цей сигнал фіксується високочутливим мікрофоном, розташованим у слуховому каналі, і аналізується за допомогою спеціального програмного забезпечення.
{Абзац третій пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про систему громадського здоров'я» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров'я.
{Абзац четвертий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
II. Етапи проведення скринінгу
1. Скринінг функціонує як багатоступеневий комплекс заходів, спрямованих на забезпечення послідовності, високої якості проведення процедур діагностики порушень слуху, що включає системну організацію етапів обстеження, визначених у додатку до цього Порядку, стандартизацію методів діагностики, інтерпретацію результатів та можливість своєчасного виявлення і мінімізації наслідків порушень слуху у дітей.
{Пункт 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
2. Етапи скринінгу ґрунтуються на концепції раннього втручання «1–3–6», яка є універсальним підходом до організації скринінгу слуху, що забезпечує послідовність та своєчасність заходів для виявлення порушень слухової функції, уточнення діагнозу та формування стратегії раннього втручання.
{Пункт 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
3. Концепція раннього втручання «1–3-6» визначає три ключові етапи організації скринінгу:
до 1 місяця життя: проведення первинного скринінгу у всіх новонароджених з метою раннього виявлення можливих порушень, що дозволяє вчасно ідентифікувати дітей, які потребують подальших обстежень;
до 3 місяців життя: дітям, які не пройшли первинний скринінг та у випадках виявлення можливих порушень слуху під час скринінгу, дітям необхідно пройти діагностичне аудіологічне обстеження для визначення ступеня та характеру порушення;
до 6 місяців життя: для дітей з підтвердженою втратою слуху необхідно розпочинати раннє втручання (слухопротезування, кохлеарна імплантація).
4. Скринінг проводиться за умови отримання добровільної інформованої згоди одного з батьків або іншого законного представника дитини.
{Пункт 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
5. Згода оформлюється відповідно до форми первинної облікової документації № «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09 грудня 2020 року № 2837).
{Пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
6. Батьки або інші законні представники та/або опікуни мають право відмовитися від проведення скринінгу. У разі відмови один із батьків або інший законний представник дитини подає письмову заяву про відмову у довільній формі.
{Абзац перший пункту 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Така заява має містити:
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) дитини;
{Абзац третій пункту 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
дату народження дитини;
факт ознайомлення з можливими наслідками відмови для здоров'я дитини;
підпис заявника та дату.
7. Перший етап — первинний скринінг проводиться усім новонародженим у закладах охорони здоров'я, що надають медичну допомогу при пологах, у перші дні життя дитини, зазвичай перед випискою, але не пізніше першого місяця життя. Для скринінгу використовується автоматизований метод діагностики — ОАЕ. У разі технічних проблем або неможливості провести ОАЕ застосовується КСВП.
{Абзац перший пункту 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Результати скринінгу інтерпретуються наступним чином:
«Відхилень не виявлено — праве вухо»;
«Відхилень не виявлено — ліве вухо»;
«Виявлено відхилення — праве вухо»;
«Виявлено відхилення — ліве вухо»;
«Потребує повторного тестування — праве вухо»;
«Потребує повторного тестування — ліве вухо».
8. Другий етап проводиться у випадках, якщо за результатами першого етапу скринінгу отримано наступні результати: «Потребує повторного тестування — праве вухо», «Потребує повторного тестування — ліве вухо», або дитина не проходила перший етап скринінгу та у тих випадках, що потребують уточнення діагнозу для дітей із підтвердженими порушеннями слуху.
{Абзац перший пункту 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Обстеження та інтерпретація результатів здійснюються лікарем-отоларингологом дитячим, лікарем-сурдологом, або лікарями інших спеціальностей, що пройшли відповідне навчання, у закладах охорони здоров'я, що проводять обстеження із застосуванням діагностичного обладнання для проведення ОАЕ, КСВП.
{Абзац другий пункту 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
Результати скринінгу інтерпретуються наступним чином:
«Відхилень не виявлено — праве вухо»;
«Відхилень не виявлено — ліве вухо»;
«Виявлено відхилення — праве вухо»;
«Виявлено відхилення — ліве вухо»;
«Потребує повторного тестування — праве вухо»;
«Потребує повторного тестування — ліве вухо».
9. Якщо за результатами другого етапу скринінгу встановлено:
«Потребує повторного тестування — праве вухо»;
«Потребує повторного тестування — ліве вухо», то у такому випадку здійснюється діагностичне аудіологічне обстеження.
10. Третій етап — доступ до раннього втручання. Розпочинається не пізніше 6 місяців життя для дітей, яким за результатами діагностичного аудіологічного обстеження слуху встановлено та підтверджено діагноз втрати слуху.
III. Діагностичне аудіологічне обстеження
1. Діагностичне аудіологічне обстеження включає комплекс досліджень, які проводяться з урахуванням віку дитини. Обстеження проводиться з використанням як об'єктивних, так і суб'єктивних методів діагностики. До переліку обстежень входять: тимпанометрія, КСВП, ОАЕ, тональна порогова аудіометрія.
2. Діагностичне аудіологічне обстеження дітей проводиться у закладах охорони здоров'я. Обстеження здійснюється лікарем-отоларингологом дитячим, лікарем-сурдологом, або лікарями інших спеціальностей, що пройшли відповідне навчання. Інтерпретація результатів та надання діагностичних висновків здійснюються лікарем-отоларингологом дитячим або лікарем-сурдологом.
{Пункт 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
IV. Група ризику втрати слуху
1. Діти із групи ризику втрати слуху становлять категорію, що потребує контрольних аудіологічних обстежень з метою оцінки стану слухових порушень, виявлення можливих порушень слуху на ранніх етапах та своєчасного впровадження коригуючих заходів для попередження або мінімізації наслідків втрати слуху.
2. До групи ризику порушень слуху належать:
новонароджені, що перенесли внутрішньоутробну гіпоксію плода;
асфіксія новонародженого за тяжкістю, що відповідає II та III ступеню;
передчасно народжені діти, гестаційний вік яких при народженні становить менше 32 тижнів;
новонароджені, що отримували тривалу антибіотикотерапію в неонатальному періоді;
новонароджені із низькою масою тіла при народженні (<1500 г);
новонароджені, які перебували на апараті штучної вентиляції легень понад 5 календарних діб;
новонароджені, що перенесли гіпербілірубінемію з необхідністю обмінного переливання крові;
новонароджені із вродженими аномаліями краніофаціальної ділянки та генетичними синдромами, що супроводжуються вадами слуху, наприклад, синдроми Ваарденбурга типу II, Трічера-Коллінза.
V. Діагностика слуху дітей віком до 6 років
1. Діагностика слуху дітей віком до 6 років проводиться перед зарахуванням до закладу дошкільної освіти, але не пізніше досягнення ними 3 річного віку та перед зарахуванням до закладу загальної середньої освіти, але не пізніше досягнення ними 6 річного віку відповідно, та проводиться в закладах охорони здоров'я за місцем спостереження чи надання медичних послуг дитині, за умови наявності в ньому відповідного діагностичного обладнання.
У випадку відсутності такого обладнання або можливості проведення діагностики, дитина за направленням лікаря-педіатра та/або лікаря загальної практики — сімейного лікаря направляється до іншого закладу охорони здоров'я, який має відповідне діагностичне обладнання.
{Абзац другий пункту 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
2. Діагностика слуху дітей віком до 6 років проводиться під час планових медичних оглядів дітей відповідно до Порядку проведення медичного огляду дітей та інших осіб для зарахування їх до закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 липня 2023 року № 1351, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2023 року за № 1682/40738, або за зверненням батьків, або інших законних представників дитини зі скаргами на порушення слуху. Додаткові обстеження також здійснюються за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу.
{Абзац перший пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
У разі необхідності, лікар-педіатр та/або лікар загальної практики — сімейний лікар направляє дитину до лікарів, які надають спеціалізовану медичну допомогу.
{Абзац другий пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
VI. Кодування діагнозів та медичних інтервенцій
1. Діагнози, пов'язані з порушеннями слухової функції кодуються відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360.
{Пункт 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
2. Медичні інтервенції, обстеження та процедури кодуються відповідно до національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360.
VII. Внесення результатів даних скринінгу
1. Дані про результати первинного скринінгу вносяться до форми первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360.
2. Дані про результати діагностики слуху дітей віком до 6 років вносяться до форми первинної облікової документації № 112/о «Історія розвитку дитини № ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736.
3. На кожному етапі скринінгу слуху лікарі, які проводять аудіологічні обстеження, інтерпретують результати та надають діагностичні висновки, вносять медичні записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 28 лютого 2020 року № 587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 236/34519.
{Пункт 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}
В. о. директора
Департаменту медичних послуг
Андрій ГАВРИЛЮК
Додаток
до Порядку надання медичної допомоги
з організації скринінгу та діагностики
порушень слуху у дітей
(пункт 1 розділу II)
Етапи
проведення скринінгу з урахуванням групи ризику
Етап скринінгу
Опис
Методи
Результати
Примітки
1
2
3
4
5
Перший етап
Первинний скринінг для всіх новонароджених у закладах охорони здоров'я, що надають медичну допомогу при пологах, зазвичай перед випискою, але не пізніше 1-го місяця життя.
Отоакустична емісія (далі — ОАЕ)
Коротколатентні слухові викликані потенціали
(далі — КСВП)
— «Відхилень не виявлено» (для правого/лівого вуха)
— «Виявлено відхилення»
(для правого/лівого вуха)
— «Потребує повторного тестування»
Добровільна інформована згода батьків обов'язкова.
Відмова оформлюється письмово у довільній формі.
Другий етап
Діагностичні обстеження до 3 місяців, у випадку, якщо дитина не проходила перший етап скринінгу, та ті випадки, що потребують уточнення діагнозу для дітей із підтвердженими порушеннями слуху.
ОАЕ КСВП
Аналогічні результати, як і на першому етапі.
Обстеження та оцінювання здійснюються лікарем-отоларингологом дитячим, лікарем-сурдологом, або лікарями інших спеціальностей, що пройшли відповідне навчання, у закладах охорони здоров'я, що проводять обстеження із застосуванням діагностичного обладнання для проведення ОАЕ, КСВП.
Діагностичне аудіологічне обстеження
Уточнення діагнозу та при повторних невдалих результатах другого етапу для дітей із групи ризику.
Тимпанометрія, КСВП, ОАЕ, тональна порогова аудіометрія та інші.
Встановлення діагнозу втрати слуху або виключення патології.
Обстеження, інтерпретація результатів та надання діагностичних висновків здійснюється лікарем-отоларингологом дитячим, лікарем-сурдологом, або лікарями інших спеціальностей, що пройшли відповідне навчання.
Третій етап
Початок раннього втручання для дітей із підтвердженою втратою слуху, не пізніше 6 місяців життя.
Слухопротезування або кохлеарна імплантація, логопедична допомога.
Встановлення діагнозу втрати слуху або виключення патології.
Згідно встановлених показів і/або скерувань лікаря-отоларинголога дитячого, лікаря-педіатра, лікаря загальної практики — сімейного лікаря.
Скринінг слуху для груп ризику
Контрольні аудіологічні обстеження
Методи діагностики підбираються індивідуально, враховуючи вік дитини, наявність супутніх захворювань та фізіологічні особливості.
Встановлення діагнозу втрати слуху або виключення патології та своєчасність втручання.
Згідно встановлених показів і/або скерувань лікаря-отоларинголога дитячого, лікаря-педіатра, лікаря загальної практики — сімейного лікаря.
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 845 від 20.05.2025}