Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.03.2021 № 81

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 травня 2021 р.

за № 655/36277

Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони

№ 263 від 06.09.2022

№ 571 від 29.09.2023

№ 720 від 04.12.2023

№ 727 від 05.12.2023

№ 288 від 06.05.2024

№ 80 від 05.02.2025

№ 536 від 09.08.2025

№ 579 від 29.08.2025

№ 127 від 10.03.2026

№ 148 від 26.03.2026}

Відповідно до вимог частини третьої статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 (зі змінами), та з метою вдосконалення порядку списання військового майна НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17 «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 січня 2015 року за № 118/26563 (зі змінами).

3. Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

А. Таран

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

оборони України

29 березня 2021 року № 81

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 травня 2021 р.

за № 655/36277

ПОРЯДОК

списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту

{У тексті Порядку та додатках до нього слова та цифри «командир військової частини А0515» у всіх відмінках замінено словами «начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України» у відповідних відмінках, слова та цифри «військова частина А0515» у всіх відмінках замінено словами «Головне управління розвідки Міністерства оборони України» у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства оборони № 263 від 06.09.2022}

{У тексті Порядку та додатках до нього слова «Головне управління майна та ресурсів» у всіх відмінках замінено словами «Головне управління земель оборони та фондів» у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

I. Загальні положення

1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм списання військового майна (у тому числі майна, яке передано для забезпечення добровольчих формувань територіальних громад) командирами (начальниками) з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій (далі - військова частина) військових частин і посадовими особами Міністерства оборони України, органів військового управління Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба), установ, що належать до сфери управління Міністерства оборони України відповідно до їх повноважень, крім майна та засобів, пов'язаних з прикриттям діяльності Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

{Абзац перший пункту 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

Списання військового майна, закріпленого за апаратами військових аташе та апаратами представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України, здійснюється з урахуванням особливостей порядку їх забезпечення відповідно до вимог Положення про військових аташе та представника Міністерства оборони України при дипломатичному представництві України, затвердженого Указом Президента України від 10 жовтня 2008 року № 918, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1146 «Питання апарату військових аташе та апарату представника Міністерства оборони при дипломатичному представництві України за кордоном».

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

безпілотна система (далі - БпС) - у значенні, наведеному в Порядку здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275.

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

До складу БпС входить безпілотний апарат (безпілотні апарати), обладнання для дистанційного керування ним, компоненти та обладнання;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

безпілотний апарат - будь-який апарат, що експлуатується або розроблений для експлуатації автономно чи який керується (пілотується) дистанційно без присутності особи на такому апараті. До безпілотних апаратів відносяться всі види безпілотних літальних, наземних (роботизованих), водних (плаваючих) апаратів;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

термін «військове майно» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»;

компоненти та обладнання - вимірювальний прилад, устаткування, механізм, деталь, вузол, агрегат, складова частина або допоміжний пристрій, включаючи апаратуру зв'язку, що використовуються або призначені для використання під час експлуатації безпілотного апарата або управління ним і встановлені або приєднані до безпілотного апарата;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

обладнання для дистанційного керування безпілотним апаратом (далі - обладнання для дистанційного керування) - будь-який прилад, обладнання, механізм, апарат, приладдя, програмне забезпечення або аксесуар, що необхідні для безпечної експлуатації безпілотного апарата, не є його частиною і не розміщені на ньому;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

термін «орган військового управління» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про оборону України»;

непридатний стан військового майна - якісний (технічний) стан військового майна, за яким це майно неможливо використовувати за функціональним призначенням;

термін «остання (найнижча) категорія військового майна» вживається у значенні, наведеному в Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 року за № 1192/31060 (зі змінами);

списання військового майна - документальне оформлення вилучення військового майна з обліку у військовій частині у випадках, передбачених законодавством, у тому числі цим Порядком;

{Абзац шостий пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

термін «орган досудового розслідування» вживається у значенні, наведеному в Кримінальному процесуальному кодексі України;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

термін «сектор безпеки і оборони» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про національну безпеку України»;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

термін «добровольче формування територіальної громади (далі — добровольче формування) — у значенні, наведеному в Законі України «Про основи національного спротиву»;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

термін «територіальна громада» — у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

майно, передане для забезпечення добровольчих формувань: озброєння, боєприпаси та інше майно, що належить до військового майна, перебуває на балансі військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України та відповідно до закону надається (передається) добровольчому формуванню для використання з метою виконання завдань територіальної оборони.

{Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

3. Списання військового майна здійснюється у разі:

набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);

убування в межах затверджених норм;

розбирання (розділення) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки під час дії правового режиму воєнного стану з метою використання їх складових для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення;

{Пункт 3 розділу I доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

використання пального для заправлення автомобільної, спеціальної техніки, повітряних суден, кораблів, човнів, електроагрегатів, засобів малої механізації підрозділів країн-партнерів, складових сектору безпеки і оборони, юридичних осіб незалежно від форм власності, а також фізичних осіб, у яких перебувають у власності такі засоби, для виконання завдань в інтересах Збройних Сил».

{Пункт 3 розділу I доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

використання пально-мастильних матеріалів, запасних та комплектувальних частин для ремонту (відновлення), обслуговування транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці та які перебувають на тимчасовому державному обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, за умови залучення цих транспортних засобів для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

{Пункт 3 розділу I доповнено новим абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

втрати чи нестачі військового майна за умови, що відновлення його є неможливим або економічно недоцільним, зокрема у разі:

виявлення як нестачі в результаті інвентаризації;

втрати (знищення, руйнування) внаслідок стихійного лиха або воєнних (бойових) дій, проведення антитерористичної (миротворчої) операції, проведення операції Об'єднаних сил або внаслідок диверсій;

втрати (знищення, руйнування) внаслідок пожежі, катастрофи або аварії;

знищення або приведення у непридатний стан за розпорядженням військового командування з метою запобігання загарбанню його противником або з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань;

використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт;

знесення будівель (споруд, об'єктів незавершеного будівництва, об'єктів благоустрою, інженерних мереж, спеціальних споруд, гідротехнічних споруд, будівель та споруд, що розташовані у службово-технічній забудові при аеродромах та технічних позиціях зенітних ракетних та радіотехнічних військ, арсеналів, баз і складів зберігання боєприпасів, їх огородження) у зв'язку з пошкодженнями (руйнуванням) та набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання) внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, проведення антитерористичної операції, проведення операції Об'єднаних сил, міжнародної операції з підтримання миру і безпеки, спричинених іншою збройною агресією;

{Пункт 3 розділу I доповнено абзацом дванадцятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

знесення будівель (споруд) або об'єктів незавершеного будівництва через недоцільність використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.

{Абзац тринадцятий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

У випадку коли військове майно підлягає утилізації згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, його списання може здійснюватися на підставі та на умовах зазначених договорів.

4. Закінчення установленого строку служби (придатності, носіння) або вироблення встановленого технічного ресурсу військового майна не може бути підставою для складання актів на переведення його до останньої (найнижчої) категорії та подальшого списання, якщо це майно ще придатне для використання за цільовим призначенням (технічним станом) і подальше його використання після закінчення встановлених строків служби та/або ресурсів не заборонено відповідною документацією заводів-виробників або нормативно-правовими актами і нормативними документами Міністерства оборони України.

5. Списання військового майна (крім будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва) проводиться за актами якісного (технічного) стану (додаток 1), інспекторськими посвідченнями (додаток 2) та за актами списання (додаток 3) або актами, визначеними у розділі VII та VIII цього Порядку. Списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва проводиться за актом списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва (додаток 4) та за інспекторськими посвідченнями на списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва (додаток 5).

{Абзац перший пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Витрати на проєктно-вишукувальні роботи списуються відповідно до Порядку списання витрат по об'єктах незавершеного будівництва, що ліквідуються, затвердженого наказом Міністерства статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету у справах містобудування і архітектури України від 28 вересня 1995 року № 243/150/156/195, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 1995 року за № 357/893.

{Пункт 5 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

6. Затверджені акт якісного (технічного) стану та акт списання військова частина (установа) відображає у регістрах обліку. Інспекторське посвідчення військова частина (установа) відображає в регістрах обліку, книзі обліку нестач військового майна (ведеться у фінансово-економічному органі військової частини), книзі обліку втрат військового майна (додаток 6) (ведеться у службі забезпечення військової частини).

7. Військове майно незалежно від його призначення, джерел надходження та способів придбання у разі втрат (нестач), крадіжок, знищення, пошкоджень та стихійного лиха, псування та передчасного виведення з ладу матеріальних засобів (крім військового майна, знищеного (втраченого) або пошкодженого (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання, а також речового майна, яке набуло непридатного стану через інтенсивну експлуатацію у військових частинах (підрозділах), які безпосередньо беруть участь у воєнних (бойових) діях, антитерористичних операціях, операції Об'єднаних сил, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки), а також нестач, що утворилися в межах норм природних втрат, списується з регістрів обліку на підставі наказу командира (начальника) військової частини (яка має особовий рахунок у відповідній службі забезпечення органу військового управління, є розпорядником бюджетних коштів та веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства) і затвердженого ним акта якісного (технічного) стану або акта списання з обов'язковим внесенням втрат (нестач) до книги обліку втрат та книги обліку нестач військового майна.

{Абзац перший пункту 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023, № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

Військове майно, знищене (втрачене) або пошкоджене (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання списується з регістрів обліку на підставі наказу командира (начальника) військової частини (яка має особовий рахунок у відповідній службі забезпечення органу військового управління, є розпорядником бюджетних коштів та веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства) з обов'язковим внесенням втрат (нестач) до інформаційно-комунікаційної системи або до книги обліку втрат та книги обліку нестач військового майна (у разі відсутності відомостей щодо такого військового майна в інформаційно-комунікаційній системі) та з подальшим затвердженням єдиного акта списання військового майна (далі - єдиний акт списання) у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.

{Пункт 7 розділу I доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

Командири (начальники) військових частин у місячний строк подають до служб забезпечення органів військового управління комплект документів (акт якісного (технічного) стану або акт списання, витяг з наказу командира (начальника) військової частини із зазначенням розмірів заподіяної шкоди, витяги з книги обліку втрат військового майна, книги обліку нестач військового майна щодо внесення змін в облік військової частини).

{Абзац пункту 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

8. Військове майно, яке підлягає списанню, не може бути знищено, розібрано або використано як навчальні посібники до отримання затверджених актів на переведення в останню (найнижчу) категорію або актів списання.

В умовах правового режиму воєнного стану за рішенням центральної служби забезпечення (згідно з номенклатурою військового майна) з пошкоджених (знищених) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне, у визначених ремонтних військових частинах можуть вилучатись окремі вузли та агрегати, запасні частини, інструменти, приладдя для відновлення інших зразків озброєння, військової техніки які є однотипними, до отримання затверджених актів на переведення в останню (найнижчу) категорію, з унесенням відповідних записів до паспортів (формулярів).

{Пункт 8 розділу I доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Військове майно, на яке отримано затверджені акти на переведення в останню (найнижчу) категорію, підлягає розбиранню (розділенню) на підставі наряду (письмового розпорядження) відповідної служби забезпечення органу військового управління, структурного підрозділу Міністерства оборони України, уповноваженого здійснювати облік надлишкового військового майна, якщо відсутні інші розпорядження щодо його подальшого використання від відповідних служб забезпечення органів військового управління (додаток 7).

Під час розбирання (розділення) переведених в останню (найнижчу) категорію зразків озброєння та військової техніки, складові частини яких відносяться до різних служб забезпечення, вони підлягають постановці на облік у відповідних службах забезпечення, за винятком зразків озброєння та військової техніки, облік яких ведеться структурним підрозділом Міністерства оборони України, уповноваженим здійснювати облік надлишкового військового майна.

В умовах правового режиму воєнного стану може здійснюватися переведення в останню (найнижчу) категорію зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, які є придатними для подальшого використання, якщо вони не знаходять застосування під час відсічі збройної агресії і зберігаються більше п'яти років в об'єднаних центрах (центрах) забезпечення, арсеналах, базах, складах Збройних Сил України з метою використання автомобільних, бронетанкових та інших базових шасі для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення.

{Пункт 8 розділу I доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна, яке визнано надлишковим та знято з постачання Збройних Сил України, може здійснюватися в разі, якщо воно не користується попитом на ринку, понад 7 років перебуває на обліку структурного підрозділу Міністерства оборони України, уповноваженого здійснювати облік надлишкового військового майна, за погодженням з відповідними службами забезпечення органів військового управління.

Речове майно, яке визнано надлишковим, розпорюється (розбирається) за нарядом на розбирання, виданим структурним підрозділом Міністерства оборони, який веде облік надлишкового військового майна, з обов'язковим письмовим погодженням (дозволом) служби забезпечення органу військового управління.

Розпорювання (розбирання) переведеного в останню (найнижчу) категорію інвентарного речового майна проводиться за письмовим погодженням (дозволом) служби забезпечення.

Списання військового майна номенклатури квартирно-експлуатаційної служби (крім майна номенклатури квартирно-експлуатаційної служби Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби та підпорядкованих їм військових частин відповідно) проводиться за погодженням з Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України (крім випадків визначених розділом VII цього Порядку).

{Абзац дев'ятий пункту 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

Списання будівель та споруд, які перебувають на балансі квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України, підрозділів забезпечення навчального процесу, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України та Збройних Сил України (крім будівель та споруд, які перебувають на балансі квартирно-експлуатаційної служби Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби та підпорядкованих їм військових частин відповідно), проводиться за погодженням із Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України та визначеним Міноборони органом військового управління, на який покладено завдання з розпорядження та використання нерухомого військового майна і володіння та користування землями оборони.

{Абзац десятий пункту 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023, № 536 від 09.08.2025}

Списання будівель та споруд, які не відносяться до казарменого фонду та перебувають на балансі військових частин і установ Збройних Сил України та Міністерства оборони України, проводиться за погодженням із відповідними командувачами виду (окремого роду військ (сил)) Збройних Сил України, керівниками органів військового управління, структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, апарату Міністерства оборони України, яким вони підпорядковані, та визначеним Міноборони органом військового управління, на який покладено завдання з розпорядження та використання нерухомого військового майна і володіння та користування землями оборони.

{Пункт 8 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 536 від 09.08.2025}

Списання об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають на балансі виконавців функцій замовника будівництва, проводиться за погодженням із визначеним Міноборони органом військового управління, на який покладено завдання з розпорядження та використання нерухомого військового майна і володіння та користування землями оборони.

{Пункт 8 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 536 від 09.08.2025}

9. Відчужене (реалізоване) військове майно, а також майно, яке безоплатно передане до сфери управління державних органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, підлягає зняттю з обліку на підставі відповідних актів приймання-передачі цього майна.

10. Автомобільні, бронетанкові та інші базові шасі, що вивільняються під час розбирання (розділення) комплексних зразків озброєння та спеціальної техніки, ставляться на окремий облік та використовуються за рішенням відповідної служби забезпечення для відновлення, модернізації, виготовлення зразків озброєння та військової техніки, а також розв'язання завдань бойової підготовки та забезпечення життєдіяльності військових частин. У випадку визнання вивільнених базових шасі непридатними для експлуатації, вони списуються відповідно до вимог цього Порядку.

{Абзац перший пункту 10 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Двигуни, агрегати, вузли, прилади та деталі, які зняті зі зразків озброєння та військової техніки при її розбиранні та виробили міжремонтний ресурс, у разі їх потреби для Збройних Сил України, Держспецтрансслужби підлягають відновленню, а всі справні, працездатні та придатні для використання матеріальні засоби використовуються для потреби військ згідно з нарядами відповідних служб забезпечення.

11. Розбирання переведених в останню (найнижчу) категорію зразків озброєння та військової техніки проводиться у визначених ремонтних військових частинах (підрозділах) на підставі наряду на розбирання відповідної служби забезпечення, структурного підрозділу Міністерства оборони України, уповноваженого здійснювати облік надлишкового військового майна.

Розбирання переведених в останню (найнижчу) категорію зразків озброєння та військової техніки Держспецтрансслужби проводиться у ремонтних підрозділах військових частин Держспецтрансслужби на підставі наряду на розбирання відповідної служби забезпечення.

Надлишкове військово-технічне майно, яке за своїми характеристиками набуло непридатного для подальшого використання стану, переведене в останню (найнижчу) категорію та експлуатацію (використання) або утилізацію (розбирання, розділення) якого заборонено нормативно-правовими актами (акумуляторні батареї, автогума та ін.), переводиться до стану вторинної сировини (металобрухту, сировини вторинної гумової, макулатури, склобою та ін.) з дотриманням вимог діючих державних стандартів України за письмовим розпорядженням структурного підрозділу Міністерства оборони України, уповноваженого здійснювати облік надлишкового військового майна.

12. Розбирання та демонтаж будівель і споруд, об'єктів незавершеного будівництва, які стали непридатними для експлуатації (крім випадків розбирання об'єктів, що постраждали внаслідок аварії, з метою знешкодження вибухонебезпечних предметів і очищення території), проводяться тільки після затвердження акта про їх списання у тримісячний строк.

{Абзац перший пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Усі матеріали, отримані від розбирання (демонтажу) списаних будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва і придатні для повторного використання, оприбутковуються на відповідних бухгалтерських рахунках балансоутримувачів - квартирно-експлуатаційних управлінь (відділів, частин районів), відділень морської інженерно­технічної служби та військових частин, які ведуть бухгалтерський облік. Подальше використання або реалізація матеріалів, отриманих від розбирання (демонтажу), здійснюється відповідно до чинного законодавства.

{Абзац другий пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Матеріали, отримані після розбирання (демонтажу, руйнування) будівель і споруд, об'єктів незавершеного будівництва, які неможливо використати або здати на переробку, визначаються як будівельне сміття й вивозяться на спеціалізовані звалища або захоронюються з дотриманням екологічних норм після погодження органом, уповноваженим погоджувати акти на списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва.

{Абзац третій пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Забороняється оприбутковувати та використовувати для ремонту будівель матеріали та елементи конструкцій будівель і споруд, об'єктів незавершеного будівництва, які зруйновані землетрусами, вибухами, пожежами, затопленнями, що може призвести до аварій та руйнувань унаслідок втрати або зміни фізичних та хімічних властивостей елементів конструкцій після руйнівного зовнішнього впливу.

{Абзац четвертий пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

У разі демонтажу будівель і споруд, у зв'язку з їх пошкодженням (руйнуванням) внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, проведення антитерористичної операції, проведення операції Об'єднаних сил, міжнародної операції з підтримання миру і безпеки, спричинених іншою збройною агресією проти України, акт про демонтаж будівель та споруд є підставою для анулювання технічного паспорта та виключення об'єкта з реєстру об'єктів нерухомого майна.

{Пункт 12 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Форма акта розбирання будівель та споруд наведена в додатку 5 до Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1590/24122.

{Пункт 12 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

13. Переведене в останню (найнижчу) категорію військове майно, яке є матеріальним носієм секретної інформації, підлягає поверненню заводам- виробникам (ремонтним підприємствам) України без розбирання або знищується відповідно до чинного законодавства.

Якщо начальником служби забезпечення прийнято рішення щодо здавання військового майна, яке є матеріальним носієм секретної інформації, в металобрухт, таке військове майно (агрегати, вузли, деталі) обов'язково деформується до стану, який не дає змоги з'ясувати його цільове та функціональне призначення, конструкцію та виробника. Знищення секретних елементів оформлюється відповідним актом.

14. Для здійснення контролю за вилученням із переведеного в останню (найнижчу) категорію військового майна під час його розбирання (розділення) придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів і за їх передачею на місце зберігання у військових частинах утворюється комісія, яка оголошується наказом командира військової частини. До складу комісії обов'язково входять: відповідні фахівці з ремонту (експлуатації), посадові особи, які відповідають за стан та збереження військового майна, представник відповідного фінансового органу. Під час розбирання (розділення, знищення) секретних елементів переведеного в останню (найнижчу) категорію військового майна або їх комплектуючих елементів до складу такої комісії обов'язково включаються працівники, відповідальні за облік цього військового майна. Розбирання військового майна здійснюється під контролем комісії.

15. Списання військового майна здійснюється з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.

Гриф секретності (обмеження доступу) матеріальних носіїв інформації (актів якісного (технічного) стану, інспекторських посвідчень, актів списання) повинен відповідати грифу обмеження доступу до відомостей, що в них містяться.

16. Документи, передбачені цим Порядком, складаються у паперовій або в електронній формі.

Документи, створені в електронній формі, застосовуються за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг та про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Документи, створені в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі, передаються (погоджуються, затверджуються, реєструються) лише в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності у відправника та кінцевого отримувача такої системи.

{Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

II. Організація списання військового майна

1. Організація списання військового майна покладається на відповідних командирів (начальників) військових частин (далі - командири військових частин).

Списання військового майна, яке знаходиться на обліку у структурному підрозділі Міністерства оборони України, уповноваженому здійснювати облік надлишкового військового майна, здійснюється його керівником (за погодженням відповідної служби забезпечення) та Міністром оборони України. Погодження здійснюється у строк до 15 днів від дня отримання.

Списання військового майна, у тому числі іноземного виробництва, придбаного за кошти, виділені на відповідні статті Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, а також отриманого як міжнародна технічна, міжнародна військова, гуманітарна, благодійна допомога, здійснюється начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, директорами департаментів, начальниками управлінь (служб) Головного управління розвідки Міністерства оборони України, начальниками управлінь (служб) департаментів Головного управління розвідки Міністерства оборони України відповідно до номенклатури служб забезпечення та з урахуванням максимальних розмірів коштів, на які вони мають право списувати військове майно (додатки 8, 9).

{Абзац третій пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

Списання військового майна, у тому числі іноземного виробництва, придбаного за кошти, виділені на відповідні статті Адміністрації Держспецтрансслужби, здійснюється Головою Адміністрації Держспецтрансслужби, начальником головного штабу - першим заступником Голови Адміністрації Держспецтрансслужби, заступниками Голови Адміністрації Держспецтрансслужби за напрямами, начальниками управлінь (окремих служб) Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до номенклатури служб забезпечення та з урахуванням максимальних розмірів коштів, на які вони мають право списувати військове майно (додатки 8, 9).

Списання військового майна, у тому числі іноземного виробництва, придбаного за кошти, виділені по коду програмної класифікації видатків (КПКВ) 2101020/22 (виконання окремих заходів Силами спеціальних операцій Збройних Сил України) на відповідні статті військової частини А0987, здійснюється командиром військової частини А0987 відповідно до номенклатури служб забезпечення та з урахуванням максимальних розмірів коштів, на які вони мають право списувати військове майно (додатки 8, 9).

Рішення про оформлення акта на переведення в останню (найнижчу) категорію озброєння, військової та спеціальної техніки, які є придатними для подальшого використання, але не знаходять застосування під час відсічі збройної агресії і зберігаються більше п'яти років в об'єднаних центрах (центрах) забезпечення, арсеналах, базах, складах Збройних Сил, приймається керівником центральної служби забезпечення (згідно з номенклатурою військового майна, яке пропонується списати) за погодженням із відповідним командувачем виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України. Погодження оформлюється аркушем погодження.

{Пункт 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

2. Командири військових частин мають право затверджувати акти на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію, інспекторські посвідчення та акти списання відповідно до максимальних розмірів коштів, на які посадові особи Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Держспецтрансслужби мають право затверджувати акти на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію, інспекторські посвідчення та акти списання (додатки 8, 9), що не перевищують встановлених Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 (зі змінами), максимальних розмірів коштів. Командири військових частин списують військове майно згідно з повноваженнями командирів військових частин на списання військового майна відповідно до номенклатури служб забезпечення (додаток 10). Списання військового майна, номенклатура якого не визначена у додатку 10 до цього Порядку, та майна Держспецтрансслужби здійснюється посадовими особами відповідно до максимальних розмірів коштів, визначених у додатках 8, 9 до цього Порядку.

Міністр оборони України має повноваження на списання усього військового майна незалежно від номенклатури служб забезпечення.

3. Для оформлення документів на списання військового майна наказом командира військової частини або командира (начальника) вищого рівня щороку призначається комісія для списання військового майна (далі - комісія).

До складу комісії включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил України, Держспецтрансслужби відповідно і обов'язково начальники відповідних фінансових органів.

Під час списання військового майна, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, до складу комісії включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил України, Держспецтрансслужби відповідно, яким надано допуск та доступ до державної таємниці. У разі списання засобів криптографічного захисту інформації, що містять секретні вузли (блоки), до складу комісії, крім цього, включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил України, яким надано також допуск до шифрів та/або самостійної роботи із засобами криптографічного захисту інформації в установленому законодавством порядку.

Для визначення ступеня придатності будівель (споруд) і встановлення неможливості або економічної недоцільності проведення їх ремонту до складу комісії включаються представники органів пожежної безпеки Міністерства оборони України та Держспецтрансслужби відповідно.

4. Комісія зобов'язана:

провести ретельний огляд військового майна (у разі можливості безпечного доступу членів комісії до нього), зробити заміри та перевірки, установити ступінь і причини зносу, дефекти, що стали підставою для порушення клопотання про складання акта на списання військового майна, використовуючи при цьому дані облікових документів, облікових регістрів, а також необхідну технічну документацію (до матеріалів на списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва обов'язково додається акт технічного стану будівлі (споруди) за формою, наведеною в додатку 3 до Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03 липня 2013 року № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1590/24122);

{Абзац другий пункту 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

перевірити комплектність військового майна, що підлягає списанню;

встановити можливість або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням, конкретні причини його списання, а також підготувати пропозиції про його списання та подальше використання (розбирання, утилізацію, передачу);

надати пропозиції про доцільність використання складових військового майна (окремих агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів), що утворюються після його розбирання;

визначити залишкову вартість військового майна;

встановити осіб, з вини яких допущено втрату або передчасне зіпсуття військового майна;

підготувати необхідні документи для списання військового майна на затвердження відповідній посадовій особі.

5. При визначенні якісного (технічного) стану військового майна, яке підлягає списанню, комісія керується:

відповідними стандартами, технічними умовами, керівництвами, положеннями, технічною документацією з експлуатації, формулярами, паспортами та іншими документами, що визначають технічні вимоги, які пред'явлені до цього військового майна;

встановленими граничними нормами (строками) служби військового майна або витратою ресурсів, а на військове майно, для якого норми (строки) служби не встановлені,- відповідно нормами (строками) служби подібного майна;

документами про результати випробувань, перевірок та лабораторного контролю (аналізу), якщо технічний (якісний) стан військового майна може бути визначений тільки випробуванням, перевіркою або лабораторним дослідженням;

ознаками та технічними показниками категорійності, встановленими відповідними наказами, керівництвами, постановами, положеннями та інструкціями.

Якщо до складу військового майна, що підлягає списанню, входять дорогоцінні метали та/або дорогоцінне каміння, до акта обов'язково додається відомість (розрахунок) вмісту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння із зазначенням їх кількості (у грамах, каратах) згідно з паспортними даними та їх вартості. Відомість (розрахунок) є невід'ємною частиною акта. У разі відсутності даних вміст дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння визначається комісією на підставі даних про вміст дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у подібних виробах або шляхом узагальнення даних про їх вміст в елементах виробу, взятих з довідників, із зазначенням джерел довідкової інформації.

Факт відсутності дорогоцінних металів та/або каменів у військовому майні, що підлягає списанню, зазначається в акті. У разі виявлення їх нестачі вказуються відповідні документи, за якими прийнято рішення щодо відшкодування збитків (нестач).

Якщо до складу військового майна, що підлягає списанню, входять чорні та/або кольорові метали, до акта додається окрема відомість (розрахунок) вмісту чорних та кольорових металів із зазначенням їх кількості (у кілограмах), якісних характеристик згідно з паспортними даними (довідниками) та вартості. У разі відсутності даних про вміст чорних та кольорових металів у формулярах, паспортах (довідниках) визначення їх вмісту проводиться в службах забезпечення органів військового управління за закріпленою номенклатурою майна.

Служби забезпечення органів військового управління оформлюють та доводять до військ бюлетені щодо обсягів якісних та кількісних показників отриманих продуктів утилізації від списаного військового майна за закріпленою номенклатурою.

Під час подання акта на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна, експлуатація (робота) якого враховується у паспортах (формулярах), надаються його паспорти (формуляри), а за їх відсутності - засвідчені в установленому законодавством порядку дублікати. Усі розділи паспорта (формуляра) повинні бути повністю оформлені на день підписання акта та завірені підписом голови комісії і відбитком гербової печатки військової частини.

6. Списання військового майна здійснюється за залишковою (балансовою) вартістю. Розрахунок залишкової вартості військового майна проводиться згідно з Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року № 759 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1158).

Для військового майна, що підлягає списанню за актами списання або за актами якісного (технічного) стану, залишкова вартість не може бути нижчою, ніж вартість чорного, кольорового металу (вторинної сировини), а також дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, що в ньому містяться.

7. Посадові особи Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Держспецтрансслужби, які затвердили інспекторське посвідчення, акт переведення в останню (найнижчу) категорію, акт якісного (технічного) стану, акт списання військового майна, єдиний акт списання та посадові особи, які ці акти підписали, відповідають за правильність оформлення зазначених актів та висновку, що став підставою для списання військового майна, та подальше використання військового майна.

{Пункт 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

8. Командири (начальники) мають право скасовувати рішення про списання військового майна, прийняті підпорядкованими посадовими особами, анульовувати затверджені інспекторські посвідчення та призначати службові розслідування щодо виявлених причин та осіб, винних у втраті військового майна. Міністр оборони України має право скасовувати рішення про списання військового майна, прийняті посадовим особами Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Держспецтрансслужби.

{Пункті 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

III. Порядок списання військового майна за актами якісного (технічного) стану

1. За актами якісного (технічного) стану списуються:

військове майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану після закінчення установлених строків його служби (носіння, використання), вироблення технічного ресурсу, проведення випробувань або дослідних робіт, а також із закінченим строком зберігання в запасі (резерві), за неможливості його ремонту або використання за цільовим призначенням, а також втрачене, якщо сума завданих збитків відшкодована в повному обсязі;

{Абзац другий пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

військове майно, яке обліковується за обліково-номерними показниками та яке в умовах правового режиму воєнного стану розібрано (розділено) з метою використання їх автомобільних, бронетанкових та інших базових шасі;

{Пункт 1 розділу III доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

військове майно безстрокового використання, яке набуло непридатного стану у процесі експлуатації, а також речове майно, яке набуло непридатного стану у військових частинах (підрозділах), які безпосередньо беруть участь у воєнних (бойових) діях, антитерористичних операціях, операції Об'єднаних сил, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, за неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням;

лікарські засоби (у тому числі наркотичні, психотропні та отруйні), імунобіологічні препарати та хімічні реактиви, які набули непридатного стану;

кабельні лінії з оприбуткуванням чорних та кольорових металів, що вони містять;

витрачений за встановленими нормами дріт в'язальний для виготовлення одноразових кріпильних пристроїв (розтяжок для кріплення військового майна, строп, ув'язок тощо) списується з обліку за актами списання, які складаються на підставі акта виконаних робіт;

непридатний для використання дріт в'язальний списується за актами списання з подальшим його оприбуткуванням як вторинної сировини (брухт сталевий легковаговий, вид 501), за винятком дроту в'язального, використаного під час ведення воєнних (бойових) дій, антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил;

військове майно безстрокового використання та речове майно, яке було передано для забезпечення добровольчих формувань, і набуло непридатного стану у процесі експлуатації, за неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням.

{Пункт 1 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

Підставою для складання акта якісного (технічного) стану є затверджений акт на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію та відповідний розпорядчий документ служби забезпечення на розбирання (розділення) військового майна.

Переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію оформляється:

озброєння та військової техніки (крім повітрянодесантної), військового майна, що обліковується за номерами та технічним станом,- актами технічного стану (додаток 11);

повітрянодесантної техніки і парашутно-десантного майна - актами технічного стану повітрянодесантної техніки (додаток 12) з доданими до них відомостями технічного стану повітрянодесантної техніки (додаток 13);

інших матеріальних засобів - за актами зміни якісного стану (додаток 14).

Акти на переведення в останню (найнижчу) категорію озброєння та військову техніку, яка є надлишковою, погоджується з відповідними службами забезпечення, про що робиться запис на лицевій стороні акту, візується мастичною печаткою та затверджується структурним підрозділом Міністерства оборони України, уповноваженим здійснювати облік надлишкового військового майна.

Списання кораблів та катерів, суден (катерів) забезпечення за актами якісного (технічного) стану здійснюється без переведення їх в останню категорію за залишковою вартістю майна.

Підставою для складання акта якісного (технічного) стану кораблів та катерів, суден (кораблів та катерів) забезпечення є наказ Міністерства оборони України про виключення їх зі складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

2. У разі якщо командири (начальники) відповідно до переліку максимальних розмірів коштів, на які посадові особи Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Держспецтрансслужби мають право затверджувати акти на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію, інспекторські посвідчення та акти списання, та повноважень на списання військового майна відповідно до номенклатури служб забезпечення не мають права на списання такого майна, вони направляють оформлені акти на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію із додатками за підпорядкованістю на затвердження посадовій особі, яка має право на списання цього майна, через відповідну службу забезпечення за закріпленою номенклатурою військового майна.

До акта на переведення в останню (найнижчу) категорію додаються:

паспорт (формуляр), а за його відсутності оформлений дублікат (крім формулярів на літаки, вертольоти, безпілотні літальні апарати, планери та авіаційні двигуни). На вимогу посадової особи, яка затверджує акт на літаки, вертольоти, безпілотні літальні апарати, планери та авіаційні двигуни, надаються копії відповідних розділів формулярів, засвідчені в установленому законодавством порядку;

перелік вузлів, агрегатів та інших матеріалів, які вміщують дорогоцінні метали та камені, чорні (кольорові) метали;

розрахунок залишкової вартості.

Посадова особа, яка отримала для затвердження акт на переведення в останню (найнижчу) категорію, у строк до 30 днів від дня його отримання після перевірки правильності його оформлення та наявності законних підстав на переведення в останню (найнижчу) категорію затверджує його та завіряє гербовою печаткою.

Акти на переведення в останню (найнижчу) категорію, які подаються на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, погоджуються з керівниками (особами, що їх заміщують на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України. Погодження оформлюється аркушем погодження. Після цього акти на переведення в останню (найнижчу) категорію разом з іншими документами, які їх обґрунтовують (аркуші погодження тощо), надаються для здійснення перевірки наданих матеріалів на відповідність чинним нормативно-правовим актам України до юридичної служби командування виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України.

Затверджені командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України акти на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна в десятиденний строк подаються до служб забезпечення органів військового управління для внесення змін до обліку та планування постачання.

Акти на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна, які подаються на затвердження Міністру оборони України разом з актами, аркушами погодження та іншими документами, які їх обґрунтовують, надаються для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

Акти на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна Головного управління розвідки Міністерства оборони України, майна військових частин підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби, які подаються на затвердження Міністру оборони України, погоджуються з керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно. Погодження оформлюється аркушем погодження. Після погодження клопотання разом з актами, аркушами погодження та іншими документами, які їх обґрунтовують, надається для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

3. Затверджений акт якісного (технічного) стану є підставою для списання військового майна з обліку.

На повітряні судна (за виключенням тих, що втрачені, а збитки відшкодовано в повному обсязі винною особою) акт якісного (технічного) стану складається і затверджується після оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту та іншого майна, отриманого від розбирання (розділення) повітряних суден на відповідному складі (сховищі).

{Абзац другий пункту 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

У разі втрати повітряного судна та повного відшкодування суми збитків, заподіяних втратою, винними особами добровільно або за рішенням суду, роботи щодо розбирання (розділення) не здійснюються у зв'язку з неможливістю або економічною недоцільністю їх проведення.

{Пункт 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

4. Під час масового списання військового майна (більше одного зразка військового майна) складається зведений акт переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна (додаток 15), який розробляється у відповідній службі забезпечення органу військового управління.

{Абзац перший пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

Право затвердження зведених актів переведення в останню (найнижчу) категорію мають Міністр оборони України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Голова Адміністрації Держспецтрансслужби у межах прав на списання військового майна.

5. Проєкти зведених актів переведення в останню (найнижчу) категорію готуються службами забезпечення та погоджуються з відповідними керівниками за підпорядкованістю. Погодження оформлюється на останньому аркуші кожного примірника зведеного акта переведення в останню (найнижчу) категорію.

6. Проєкти зведених актів на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна, облік якого ведеться структурним підрозділом Міністерства оборони України, уповноваженим здійснювати облік надлишкового військового майна, відпрацьовуються цим структурним підрозділом та погоджуються з відповідними службами забезпечення. Погодження оформлюється на останньому аркуші кожного примірника зведеного акта переведення в останню (найнижчу) категорію.

7. Проєкти зведених актів переведення в останню (найнижчу) категорію, які подаються на затвердження Міністру оборони України, надаються для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

8. Посадова особа, яка отримала на погодження зведений акт та/або акт на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна, розглядає його та приймає рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання у строк до 10 днів від дня його отримання.

Перевірка зведених актів та/або актів на переведення в останню (найнижчу) категорію військового майна на відповідність законодавству та візування юридичною службою апарату Міністерства оборони України здійснюється у строк до 30 днів від дня їх отримання.

9. Затверджений зведений акт переведення в останню (найнижчу) категорію є підставою для затвердження актів на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію начальником відповідної служби забезпечення органу військового управління.

10. Зразки озброєння та військової техніки після затвердження актів на переведення їх в останню (найнижчу) категорію, а кораблі та катери, судна (катери) забезпечення після затвердження акта якісного (технічного) стану підлягають зняттю з обліку військових частин на підставі виконаного наряду (розпорядження) на розбирання (розділення) військового майна, виданого начальником відповідної служби забезпечення, після оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту та іншого майна, отриманого від розбирання (розділення) та обов'язкового затвердження акта якісного (технічного) стану.

IV. Списання військового майна за інспекторським посвідченням

1. За інспекторським посвідченням списується втрачене або знищене військове майно (у тому числі майно, яке передано для забезпечення добровольчих формувань), майно, виявлене як нестача, майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану раніше установленого строку його служби, вироблення технічного ресурсу, якщо згідно із законодавством заподіяна шкода повністю або частково відноситься на рахунок держави, за неможливості відшкодування їх повної або часткової вартості за рахунок винних осіб.

{Абзац перший пункту 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

Списання військового майна незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення у разі його знищення (втрати) або пошкодження (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання проводиться відповідно до розділу VII цього Порядку.

{Пункт 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

2. Військове майно списується за інспекторським посвідченням у випадках, коли воно втрачене чи знищене або його нестача утворилася внаслідок:

стихійного лиха, диверсій, терористичного акту, розпорядження військового командування з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань;

{Абзац другий пункту 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

пожежі, катастрофи або аварії і відсутні підстави для притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб;

випробувань, стрільб або навчань і немає підстав для віднесення суми завданих збитків на рахунок винних осіб;

{Абзац п'ятий пункту 2 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

в інших випадках, якщо згідно із законодавством заподіяна шкода не може бути відшкодована за рахунок винних осіб і повинна бути повністю або частково віднесена на рахунок держави.

Крім того, за інспекторським посвідченням підлягає списанню нестача об'єктів незавершеного будівництва, які внаслідок впливу природних факторів зазнали зруйнування.

Також за інспекторським посвідченням підлягають списанню окремі конструктивні елементи будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва, пошкоджені внаслідок стихійного лиха (пожеж тощо), якщо списання самих будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва є економічно недоцільним, враховуючи відсутність значних пошкоджень.

{Абзац восьмий пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Підготовка матеріалів інспекторського посвідчення щодо списання окремих конструктивних елементів будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з оформленням інспекторського посвідчення на списання окремих конструктивних елементів будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва (додаток 16).

{Абзац дев'ятий пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

3. Військове майно, яке втрачене або знищене внаслідок пожежі, катастрофи або аварії, може бути списане за інспекторським посвідченням у разі, коли винні особи не встановлені або відсутні правові підстави для притягнення осіб до матеріальної відповідальності. Факт відсутності підстав для притягнення до матеріальної відповідальності встановлюється судом або службовим розслідуванням.

4. Військове майно, втрачене або знищене внаслідок проведення випробувань, стрільб або навчань, списується за інспекторським посвідченням за наявності підтвердних документів щодо допуску та участі військового майна у випробуваннях, стрільбах або навчаннях, а також встановленого факту відсутності правових підстав для притягнення осіб до матеріальної відповідальності. Факт відсутності підстав для притягнення до матеріальної відповідальності встановлюється судом або службовим розслідуванням.

5. У разі якщо сума збитків, заподіяних втратою військового майна, перевищує суму, визначену судом для стягнення з винного, або перевищує суму нарахування, яку згідно із законом можливо покласти на винну особу, військове майно списується за інспекторським посвідченням.

6. У разі якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, позовні вимоги про стягнення суми втраченого або знищеного військового майна з винної особи не задоволено, військове майно списується за інспекторським посвідченням.

7. У разі повного відшкодування суми збитків, заподіяних втратою військового майна, винними особами добровільно або за рішенням суду таке майно списується за актами якісного (технічного) стану або актами списання без затвердження інспекторського посвідчення.

8. Військове майно, яке втрачене внаслідок розкрадання чи знищення, списується за актами якісного (технічного) стану або актами списання після набрання законної сили рішенням суду про відшкодування шкоди винною особою. У разі якщо органами досудового розслідування або судом винні особи не будуть встановлені, таке майно списується за інспекторським посвідченням на підставі відповідного рішення органу досудового розслідування або рішення суду.

9. Військове майно списується за інспекторським посвідченням у випадку встановлення безнадійності стягнення у разі:

закінчення строку позовної давності, якщо суд відмовив у відновленні пропущеного строку;

встановлення судом факту неспроможності винних осіб сплатити зобов'язання (борг) та якщо немає можливості відновити стягнення надалі;

у зв'язку зі смертю боржника (якщо встановлено відсутність майна, на яке за законом може бути направлене стягнення після його смерті).

У разі визнання відшкодування сум збитків безнадійним до стягнення (безнадійною дебіторською заборгованістю) такі збитки списуються в порядку, установленому законодавством.

{Пункт 9 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

10. Кабельні лінії списуються за інспекторським посвідченням у разі економічної недоцільності або неможливості їх демонтажу.

11. Для списання військового майна за інспекторським посвідченням службою, яка є службою забезпечення цим військовим майном, готується клопотання. До клопотання на отримання інспекторського посвідчення додаються такі документи:

перелік військового майна, що підлягає списанню за інспекторським посвідченням, форма якого наведена у додатку 17 до цього Порядку;

засвідчені в установленому законодавством порядку копії матеріалів службового розслідування (перевірки);

{Абзац третій пункту 11 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

витяги з наказів про призначення та результати проведення службового розслідування;

{Абзац четвертий пункту 11 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

витяги з книги обліку втрат військового майна та книги обліку нестач військової частини, яка має особовий рахунок у відповідній службі забезпечення органу військового управління, є розпорядником бюджетних коштів та веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства;

{Абзац п'ятий пункту 11 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

витяги з наказів про знищення військового майна з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань, а також про втрату їх внаслідок стихійних лих, катастроф та аварій;

{Абзац шостий пункту 11 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

акт технічного стану або акт списання (у разі викрадення військового майна складається на підставі наявних облікових даних);

паспорт (формуляр), а за його відсутності - оформлений дублікат (крім формулярів на літаки, вертольоти, безпілотні літальні апарати, планери та авіаційні двигуни). У разі необхідності на вимогу посадової особи, яка оформлює та затверджує інспекторське посвідчення на літаки, вертольоти, безпілотні літальні апарати, планери та авіаційні двигуни, надаються копії відповідних розділів формулярів, завірені в установленому законодавством порядку;

висновки (аналізи), що підтверджують непридатність військового майна до подальшого використання за призначенням;

висновки (аналізи), що підтверджують економічну недоцільність (неможливість) ремонту (демонтажу, переробки) військового майна;

відомість залишкової вартості військового майна;

засвідчені виписки з акта ревізії (перевірки), аудиторського висновку;

засвідчені в установленому законодавством порядку копії рішень судів та/або процесуальних рішень органів досудового розслідування, прокуратури у разі, якщо факти розкрадання, втрати або знищення військового майна були предметом дослідження кримінального провадження чи справ, які розглядались судом, або відомості з органів досудового розслідування або органів прокуратури щодо відсутності кримінального провадження, що стосується факту розкрадання, втрати або знищення військового майна;

{Абзац тринадцятий пункту 11 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 727 від 05.12.2023}

довідка про часткове відшкодування збитків за рахунок винних осіб, яка видається фінансовим органом військової частини.

Зазначені у цьому пункті документи (засвідчені в установленому законодавством порядку копії) додаються до клопотання на отримання інспекторського посвідчення у разі їх відсутності у матеріалах службового розслідування.

{Пункт 11 розділу IV доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 727 від 05.12.2023}

До клопотань щодо отримання інспекторських посвідчень на списання викраденої, втраченої (знищеної) стрілецької зброї додається довідка від відповідних підрозділів Національної поліції України за формою, наведеною у додатку 3 до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2005 року за № 933/11213 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20 жовтня 2015 року № 569);

{Абзац шістнадцятий пункту 11 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

До клопотання щодо отримання інспекторських посвідчень на списання мінно-торпедного озброєння, втраченого під час проведення практичних постановок (стрільб), додаються завірені командирами військових частин витяги з вахтових журналів військових частин, які залучались до проведення практичних постановок (стрільб).

Клопотання про видання інспекторського посвідчення, яке не підтверджене відповідними документами, до розгляду не приймається.

12. Для списання за інспекторським посвідченням будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва, знищених (пошкоджених) внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, проведення антитерористичної операції, проведення операції Об'єднаних сил, міжнародної операції з підтримання миру і безпеки або внаслідок диверсій, готується клопотання, до якого додаються:

витяги з журналу бойових дій (історичного формуляра) або відповідного бойового донесення (донесення з логістичного або медичного забезпечення) щодо втраченого (знищеного, зруйнованого) військового майна;

засвідчена копія матеріалів службового розслідування (у разі його проведення);

витяги з наказів про призначення та результати проведення службового розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна;

перелік військового майна, що підлягає списанню за інспекторським посвідченням, форма якого наведена в додатку 17 до цього Порядку;

витяги з книг обліку втрат військового майна по службах забезпечення, а також із книги обліку нестач військової частини, яка має особовий рахунок у відповідній службі забезпечення органу військового управління, є розпорядником бюджетних коштів та веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства;

акти списання будівлі (споруди), об'єкта незавершеного будівництва, складені на підставі наявних облікових даних на момент до настання події, із зазначенням обставин втрати (знищення, пошкодження тощо) військового майна, затверджені командиром військової частини;

відомість щодо визначення залишкової вартості військового майна на дату знищення (пошкодження) з розрахунками згідно з Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року № 759 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1158);

акт огляду об'єкта нерухомого військового майна (складеного відповідно до Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14 вересня 2022 року № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2022 року за № 1471/38807), та/або звіт за результатами обстеження (складеного відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, та Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06 серпня 2022 року № 144, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2022 року за № 898/38234).

Зазначені у цьому пункті документи (засвідчені в установленому законодавством порядку копії) додаються до клопотання на отримання інспекторського посвідчення у разі їх відсутності у матеріалах службового розслідування.

{Пункт 12 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

13. Рішення про оформлення (порушення клопотання про видачу) інспекторських посвідчень приймається після отримання відповідного бойового донесення щодо знищеного військового майна, результатів службового розслідування, аудиту, перевірок, рішення суду, якими встановлено необхідність віднесення частини або повної суми збитків на рахунок держави.

{Пункт 13 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

14. Рішення про затвердження інспекторського посвідчення приймається посадовими особами, які мають право списувати військове майно. У разі якщо командири (начальники) не мають права на списання такого майна, вони направляють за підпорядкованістю клопотання про отримання інспекторських посвідчень.

{Абзац перший пункту 14 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Інспекторське посвідчення, рішення про затвердження якого приймається Міністром оборони України, начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Держспецтрансслужби, оформлюється, підписується та завіряється гербовою печаткою відповідною службою забезпечення органу військового управління з додаванням копії рішення.

15. Клопотання про видачу інспекторського посвідчення з доданими документами направляється посадовій особі вищого рівня не пізніше одного місяця після видання наказу про результати службового розслідування або надходження до військової частини рішення суду, результатів аудиту, перевірок, відповідного бойового донесення щодо знищеного військового майна.

{Абзац перший пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони№ 595 від 08.09.2025}

Клопотання про видачу інспекторського посвідчення, рішення про видачу якого приймається Міністром оборони України, погоджується з керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) Департаменту фінансів Міністерства оборони України, керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та у разі списання будівель (споруд), їх окремих конструктивних елементів та об'єктів незавершеного будівництва з визначеним Міноборони органом військового управління, на який покладено завдання з розпорядження та використання нерухомого військового майна і володіння та користування землями оборони та Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. Погодження оформлюється на останньому аркуші клопотання про видачу інспекторського посвідчення або аркушем погодження. Після цього клопотання надається для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

{Абзац другий пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023, № 288 від 06.05.2024, № 536 від 09.08.2025}

Клопотання начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Голови Адміністрації Держспецтрансслужби про затвердження інспекторського посвідчення, рішення про затвердження якого приймається Міністром оборони України, погоджується з керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно. Погодження оформлюється на останньому аркуші клопотання про видачу інспекторського посвідчення або аркушем погодження. Після цього клопотання разом з іншими документами, які його обґрунтовують, надається для проведення перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

{Абзац третій пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

Клопотання про затвердження інспекторського посвідчення, рішення про затвердження якого приймається начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Держспецтрансслужби, погоджується з керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно. Після цього клопотання надається для проведення юридичної експертизи та візування до юридичної служби Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно.

Клопотання про затвердження інспекторського посвідчення, рішення про затвердження якого приймається начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, директорами департаментів, начальниками управлінь (служб), начальниками управлінь (служб) департаментів Головного управління розвідки Міністерства оборони України, погоджується з керівниками (особами, що виконують їхні обов'язки на підставі відповідного наказу) структурного підрозділу, уповноваженого на забезпечення власної безпеки, відповідних фінансово-економічних органів та юридичних служб Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Погодження оформлюється на останньому аркуші клопотання про видачу інспекторського посвідчення або аркушем погодження.

{Пункт 15 розділу IV доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Клопотання про затвердження інспекторського посвідчення, рішення про затвердження якого приймається начальниками служб забезпечення органів військового управління, погоджується з відповідними командувачами виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, керівниками (особами, що їх заміщують на підставі відповідного наказу) відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (за територіальним принципом), фінансово-економічних органів та юридичних служб виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України. Погодження оформлюється на останньому аркуші клопотання про затвердження інспекторського посвідчення або аркушем погодження. Після погодження клопотання разом з іншими документами, які його обґрунтовують, надаються на погодження до фінансово-економічного органу і для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби відповідного структурного підрозділу органу військового управління.

{Абзац пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Під час погодження перевіряються такі питання:

службами забезпечення за закріпленою номенклатурою майна - правильність оформлення актів технічного стану (актів списання) військового майна, відповідність майна, що списується, тому, що обліковується за військовою частиною; правильність визначення залишкової вартості майна, відповідність номенклатури та кількості майна, що списується, даним, занесеним до книги обліку втрат військового майна;

органами управлінь Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - матеріали службового розслідування щодо повноти його проведення та дотримання законодавства України;

{Абзац пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

фінансовими органами - відповідність і достовірність внесення суми нестачі військового майна до книги обліку нестач військової частини.

Юридичною службою (департаментом, управлінням, відділом) здійснюється перевірка наданих матеріалів на відповідність чинним нормативно-правовим актам України.

Клопотання про видачу інспекторського посвідчення, рішення про затвердження якого приймається командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, погоджується з керівниками (особами, що їх заміщують на підставі відповідного наказу) відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (за територіальним принципом), фінансово-економічних органів та юридичних служб виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України та центральними службами забезпечення (згідно з номенклатурою військового майна, яке пропонується до списання).

{Абзац пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

Затверджене командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) інспекторське посвідчення в десятиденний строк подається до служб забезпечення органів військового управління для внесення змін до обліку та планування постачання до визначеної потреби.

16. Посадові особи вищого рівня розглядають подані клопотання, приймають рішення та затверджують інспекторські посвідчення у місячний строк з дня їх надходження. У цей самий строк вони можуть призначити службове розслідування.

{Абзац перший пункту 16 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Посадова особа, яка отримала на погодження клопотання про видачу інспекторського посвідчення, розглядає його та приймає рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання у строк до 10 днів від дня його отримання.

Перевірка клопотання про видачу інспекторського посвідчення на відповідність законодавству та візування юридичною службою апарату Міністерства оборони України здійснюється у строк до 30 днів від дня його отримання.

17. Інспекторські посвідчення затверджуються у двох примірниках. Один примірник зберігається разом з документами, що стали підставою для затвердження інспекторського посвідчення, у справах військової частини (служби забезпечення), посадова особа якої затвердила це посвідчення. Другий примірник направляється у військову частину, в якій сталася втрата майна. До відповідних служб забезпечення направляються засвідчені копії затвердженого інспекторського посвідчення.

{Абзац перший пункту 17 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

{Абзац другий пункту 17 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

{Абзац третій пункту 17 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

{Абзац четвертий пункту 17 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

Підпис і відбиток гербової печатки ставляться на всіх трьох примірниках інспекторського посвідчення.

Інспекторські посвідчення нумеруються в порядку їх реєстрації у книзі реєстрації видачі інспекторських посвідчень (додаток 18).

Інспекторське посвідчення, затверджене командиром військової частини, в якій сталася втрата, оформлюється начальником відповідної служби в одному примірнику. У цьому випадку до служби забезпечення направляється копія затвердженого інспекторського посвідчення.

18. Оформлення та затвердження інспекторських посвідчень у військових частинах, що не мають органів матеріального забезпечення, проводяться через військові частини, у яких вони знаходяться на забезпеченні.

19. Посадовим особам Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Держспецтрансслужби забороняється приймати рішення та затверджувати інспекторські посвідчення у разі:

відсутності відповідних документів, що підтверджують законність списання військового майна;

якщо збитків завдано внаслідок їх незаконних наказів (розпоряджень);

якщо військове майно для списання подається службою, яка не є службою забезпечення цим військовим майном, крім випадків належності втраченого майна до різних служб забезпечення;

роздільного (частинами) списання збитків, завданих одночасною втратою або знищенням військового майна (пожежею, катастрофою, аварією, нестачею), кількома посадовими особами або однією посадовою особою, але за кількома рішеннями роздільно за видами військового майна. Клопотання на списання втраченого військового майна у всіх випадках подається на всю суму збитків незалежно від належності втраченого майна до різних служб. При цьому клопотання про затвердження інспекторського посвідчення з доданими документами готується службою, майну якої завдано найбільших збитків.

20. Списання військового майна у порядку, визначеному цим розділом, дозволяється проводити окремо за номенклатурами служб забезпечення органів військового управління відповідно до визначених повноважень.

{Пункт 20 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

21. Після отримання інспекторського посвідчення та затвердженого акта з обліку військової частини списуються:

за книгою обліку втрат військового майна - та кількість військового майна, на яку затверджено інспекторське посвідчення та затверджено акт;

за книгою обліку нестач - сума втрат, віднесена на рахунок держави. Сума збитків, що підлягає відшкодуванню винними особами, списується за книгою обліку нестач та записується в книгу грошових стягнень та нарахувань на підставі наказу командира військової частини або вищого начальника, виданого у зв'язку з прийняттям рішення про притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за матеріалами службового розслідування, ревізії, перевірки, рішення суду.

{Абзац третій пункту 21 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

V. Списання військового майна за актами списання

1. За актами списання списується військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану, майно, яке використане за встановленими нормами на регламентні роботи, технічне обслуговування, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, будівлі і споруди, що підлягають знесенню через недоцільність їх використання, а також убуток військового майна та інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану.

2. У разі якщо командири (начальники) відповідно до максимальних розмірів коштів та повноважень на списання військового майна відповідно до номенклатури служб забезпечення не мають права на списання такого майна, вони направляють оформлені акти списання з додатками за підпорядкованістю на затвердження посадовій особі, яка має право на списання цього майна, через відповідну службу забезпечення за закріпленою номенклатурою військового майна. До акта списання додається розрахунок залишкової вартості.

3. Посадова особа, яка отримала для затвердження акт списання, у строк до 30 днів від дня його отримання після перевірки правильності його оформлення, наданого висновку щодо доцільності та законності відповідної операції затверджує його та завіряє гербовою печаткою.

4. Акти списання, які подаються на затвердження Міністру оборони України разом з іншими документами, які їх обґрунтовують (аркуші погодження тощо), надаються для перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

Акти списання військового майна Головного управління розвідки Міністерства оборони України, майна військових частин підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби, які подаються на затвердження Міністру оборони України, погоджуються з керівником (особою, що його заміщує на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно. Погодження оформлюється аркушем погодження. Після цього акти списання разом з іншими документами, які їх обґрунтовують (аркуші погодження тощо), надаються для проведення перевірки на відповідність законодавству та візування до юридичної служби апарату Міністерства оборони України.

Акти списання, які подаються на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, погоджуються з керівниками (особами, що їх заміщують на підставі відповідного наказу) фінансово-економічного органу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України. Погодження оформлюється аркушем погодження. Після цього акти списання разом з іншими документами, які їх обґрунтовують (аркуші погодження тощо), надаються для здійснення перевірки наданих матеріалів на відповідність чинним нормативно-правовим актам України до юридичної служби командування виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України.

Посадова особа, яка отримала на погодження акт списання, розглядає його та приймає рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання у строк до 5 днів від дня його отримання.

Перевірка акту списання на відповідність законодавству та візування юридичною службою апарату Міністерства оборони України здійснюється у строк до 30 днів від дня його отримання.

5. Підставою для списання з обліку військової частини військового майна, що не враховується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками, є затверджений акт списання.

VI. Особливості списання деяких видів військового майна

1. Списання силових масляних трансформаторів, кабельних та повітряних ліній електропостачання проводиться за актом списання на підставі протоколу випробування електровимірювальної лабораторії.

На кабельні лінії, демонтаж проведення яких недоцільний, комісією військової частини складається акт фінансово-економічного обґрунтування з додатками схеми проходження мереж на місцевості. Акт затверджується командиром військової частини, на обліку якої знаходяться кабельні мережі.

2. Запасні частини, інструмент та приладдя, електрообладнання, гумотехнічні вироби, видаткові та експлуатаційні матеріали, використані під час випробувань, експериментальних робіт, при проведенні рятувальних робіт, ліквідації аварій та стихійного лиха, регламентованого технічного обслуговування (регламентних робіт), технічного обслуговування і ремонту озброєння та військової техніки і майна, при підготовці зброї (боєприпасів) для збереження або застосування, а також на виробничі та господарчо-побутові потреби, військове майно, яке використане за встановленими нормами на експлуатацію транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці та які перебувають на тимчасовому державному обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, за умови залучення цих транспортних засобів для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, списуються з підрозділів за актами списання відповідно до чинних норм.

{Пункт 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

3. Списання всіх видів ракет, баражуючих боєприпасів, мішеней, створених на базі ракет, знищених (втрачених) та витрачених (використаних) на стрільбах (навчаннях, випробуваннях), витрачених (використаних) для знищення цілі або як хибна ціль у ході воєнних (бойових) дій (відсічі збройної агресії), антитерористичних операцій, операції Об'єднаних сил, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, виконання добровольчими формуваннями завдань територіальної оборони проводиться на підставі акта списання у результаті пуску (пусків) (додаток 19).

{Абзац перший пункту 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 727 від 05.12.2023; в редакції Наказів Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024, № 579 від 29.08.2025; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 148 від 26.03.2026}

Акт списання у результаті пуску (пусків) затверджується командиром військової частини, на обліку якої знаходяться ракети, баражуючі боєприпаси, мішені, створені на базі ракет. Під час проведення стрільб на полігонах акти списання у результаті пуску (пусків) погоджуються начальником полігона (його заступником).

{Абзац другий пункту 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

При проведенні пуску (пусків) більше однієї ракети, баражуючого боєприпасу складається один акт списання у результаті пуску (пусків) за підрозділ за добу.

{Абзац третій пункту 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

Списання засобів ураження, у тому числі спеціальних набоїв до спеціального озброєння та засобів розвідки (спеціального озброєння) підривної дії (окрім тих, що відносяться до боєприпасів, визначених пунктом 1 розділу VIII цього Порядку), витрачених у ході воєнних (бойових) дій, антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки здійснюється за актом списання (додаток 3), який складається на підставі даних донесення про наявність та рух військового майна (за формою, наведеною в додатку 18 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 року за № 1192/31060.

{Абзац четвертий пункту 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 727 від 05.12.2023, № 288 від 06.05.2024, № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

Списання засобів ураження, витрачених на практичні стрільби, здійснюється за актом списання, який складається на підставі даних роздавально-здавальних відомостей (за формою, наведеною в додатках 17, 32 до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2005 року за № 933/11213.

Акт списання складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у службі забезпечення військової частини, другий - подається до відповідної служби забезпечення органу військового управління до 25 числа місяця, в якому були проведені практичні стрільби.

Списання мішеней, створених на базі корпусів списаної техніки, знищених (втрачених) на стрільбах (навчаннях), проводиться на підставі акта застосування засобів ураження по наземній (надводній, підводній) мішені (додаток 23).

{Абзац сьомий пункту 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Акти застосування засобів ураження по наземній (надводній, підводній) мішені затверджується командиром військової частини (начальником полігона), на обліку якої знаходяться корпуси списаної техніки. Під час проведення стрільб на полігонах акти застосування засобів ураження по наземній (надводній, підводній) мішені погоджуються з керівником польотів на полігоні (керівником стрільб).

{Пункт 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

4. У військовій частині пальне, яке використане підрозділами (у тому числі, використане на експлуатацію транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці та які перебувають на тимчасовому державному обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, за умови залучення цих транспортних засобів для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) списується за донесеннями про наявність та рух військового майна.

{Абзац перший пункту 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Донесення складається на підставі записів у таких облікових документах:

дорожніх листах — при використанні наземних транспортних засобів;

польотних листах, стартових хронометражних журналах, формулярах двигунів, літаків, вертольотів, журналів підготовки літаків, штурманських бортових журналах — при використанні літальних апаратів;

робочих листах агрегатів, машинних журналах електричних агрегатів — при використанні стаціонарних та пересувних агрегатів (станцій), силових агрегатів радіорелейних (тропосферних) станцій та апаратних наземних вузлів зв'язку, підвісних моторів для човнів;

у добових та вахтових (суднових) журналах — при використанні на кораблі (судні) пального, використаного електромеханічною частиною.

До донесення в обов'язковому порядку додаються всі прибуткові та видаткові первинні документи за звітній період.

У разі використання транспортного засобу, визнаного гуманітарною допомогою, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці та які перебувають на тимчасовому державному обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, за умови залучення цих транспортних засобів для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розділі «Пояснення» донесення зазначаються дата та номер наказу командира (начальника) військової частини (установи), відповідно до якого надано дозвіл на таке використання.

{Абзац перший пункту 3 розділу VI доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Для списання авіаційного пального до донесення також додається розрахунок витрати моторесурсу та пального, який складається на підставі вище зазначених облікових документів (в частині, що стосується використання літальних апаратів), враховує дані планової таблиці польотів, об'єктивного контролю, роздавальних (здавальних) відомостей,контрольних талонів на авіаційне пальне, накладних, чекових вимог, актів зняття залишків, записів в розділі 3 акта технічного стану військового майна (додаток 7 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 року за № 1192/31060) про прийняте (передане) пальне з літальними апаратами.

{Пункт 4 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 80 від 05.02.2025; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Списання пального, олив, мастил, спеціальних рідин, спиртів і компонентів ракетного палива, фактично використаних під час проведення випробувань озброєння та військової техніки, здійснюється за актами списання.

{Пункт 4 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

5. У військових частинах пальне, використане під час дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану, а також під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для заправлення автомобільної, спеціальної техніки, повітряних суден, кораблів, човнів, електроагрегатів, засобів малої механізації (далі - техніка) підрозділів країн-партнерів, складових сектору безпеки і оборони України, суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, а також тих, що знаходяться в приватній або комунальній власності, для виконання завдань в інтересах Збройних Сил України, списується за донесенням про наявність та рух військового майна.

Донесення складається на підставі роздавальної відомості, наказу командира військової частини про видачу пального, рапорту командира підрозділу про виконання завдання. До донесення додаються документи, на підставі яких воно складається. У розділі «Пояснення» донесення зазначаються дата та номер наказу командира військової частини, відповідно до якого здійснено заправлення техніки.

У наказі командира військової частини зазначається перелік завдань, які будуть виконуватися, їх обсяг, відомості про техніку, яка залучається до виконання цих завдань (кому належить техніка, її марка, модель, ідентифікаційний номер, рік випуску, свідоцтво про реєстрацію), кількість пального, що видається, посадова особа військової частини, яка здійснює контроль за виконанням завдання.

{Розділ VI доповнено новим пунктом 5 згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

6. Списання природних втрат пального проводиться за актом списання, складеним на основі акта інвентаризації, до якого додається розрахунок природних втрат пального.

7. Матеріальні засоби, використані на приготування сумішей, списуються з обліку на підставі акта виготовлення сумішей.

8. Матеріальні засоби, використані при проведенні аналізів (випробувань), списуються з обліку на підставі акта відбору проб для аналізів (випробувань).

9. Витрачені за встановленими нормами будівельні та ремонтні матеріали списуються з обліку за актами списання, які складаються на підставі акта приймання виконаних робіт.

10. Списання бойових кораблів та катерів, суден (катерів) забезпечення проводиться після виключення їх зі складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України за актами якісного (технічного) стану або за інспекторськими посвідченнями посадовими особами Міністерства оборони України або Збройних Сил України за залишковою вартістю майна.

11. Розшукові, спеціальні собаки можуть за рішенням комісії переводитись у вартові. На собак, які списуються, складається акт про списання службових собак (додаток 20).

12. Артилерійські та стрілецькі боєприпаси, зенітні ракети ближньої дії, елементи до них та стріляні гільзи від пострілів калібру 76 мм та більше, втрачені під час стрільб, списуються за інспекторським посвідченням.

Стріляні гільзи до патронів та пострілів калібру до 76 мм, втрачені під час стрільб, списуються за актом списання (зняття залишків) за формою, наведеною у додатку 21 до цього Порядку.

Стріляні гільзи до артилерійських та стрілецьких боєприпасів, а також укупорка до боєприпасів (всі види тари, ящики, транспортні і спеціальні контейнери від всіх видів боєприпасів), спеціальні контейнери всіх видів ракет (пострілів), що втрачені у ході воєнних (бойових) дій, антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, списуються за актами списання (зняття залишків) за формою, наведеною в додатку 21 до цього Порядку.

{Пункт 12 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023; в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

13. Списання усіх видів протичовнової зброї, авіаційних протичовнових торпед (у практичному варіанті), а також радіогідроакустичних буїв (далі - мінно-торпедне озброєння), знищених (втрачених, витрачених) на практичних стрільбах (навчаннях), проводиться на підставі акта виконання практичних постановок (стрільб) (додаток 22). Списання мінно-торпедного озброєння, втраченого під час проведення практичних постановок (стрільб), здійснюється за інспекторським посвідченням.

14. Списання об'єктів незавершеного будівництва за актами списання будівель (споруд), об'єктів незавершеного будівництва здійснюється у разі набуття ними непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності їх добудови) за умови, що від початку будівництва минуло більше 10 років, а також за умови відсутності потреби в добудові об'єкта незавершеного будівництва, що підтверджується погодженням із структурним підрозділом Генерального штабу Збройних Сил України, до завдань якого відноситься визначення потреби у фондах Збройних Сил України.

{Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 571 від 29.09.2023}

15. Кабельні лінії, які набули непридатного стану або пошкоджені, знищені в період правового режиму воєнного стану, списуються за інспекторським посвідченням у разі економічної недоцільності їх ремонту або демонтажу.

{Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 720 від 04.12.2023; в редакції Наказу Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

16. Списання всіх видів макетів озброєння та військової техніки (далі - макет ОВТ), знищених вогневими засобами противника у ході воєнних (бойових) дій (відсічі збройної агресії), антитерористичних операцій, операції Об'єднаних сил, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки проводиться на підставі акта про знищення макета ОВТ (додаток 24) з додаванням до нього акта якісного (технічного) стану (додаток 1), який складається перед встановленням макета ОВТ.

Акт про знищення макета ОВТ затверджується командиром військової частини, на обліку якої знаходяться макети ОВТ.

{Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 727 від 05.12.2023; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

VII. Особливості списання військового майна витраченого, використаного під час дії правового режиму воєнного стану, знищеного (втраченого) або пошкодженого (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання

{Заголовок розділу в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

1. Особливості списання військового майна, передбачені цим розділом, не застосовуються у разі списання будівель та споруд, а також військового майна, відшкодування шкоди за втрату, знищення, нестачу якого покладається згідно із законодавством на винних осіб.

Списання військового майна, отриманого в якості міжнародної військової (технічної, матеріально-технічної) допомоги та щодо якого існує необхідність отримання дозволу на його списання від держав-партнерів, здійснюється окремо за єдиним актом списання після отримання такого дозволу.

Перелік військового майна, щодо якого існує необхідність отримання дозволу на його списання від держав-партнерів, затверджує відповідна центральна служба забезпечення, на підставі інформації, отриманої від органів міжнародного співробітництва в системі Міністерства оборони України.

{Пункт 1 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

2. Списання спеціального озброєння номенклатури Головного управління розвідки Міністерства оборони України, підпорядкованими військовими частинами та військовими частинами Збройних Сил України, які перебувають на обліку служби забезпечення засобами розвідки номенклатури Головного управління розвідки Міністерства оборони України, яке було знищено (втрачено), пошкоджено (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання, списується за єдиними актами списання за погодженням із такою службою забезпечення.

{Пункт 2 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 595 від 08.09.2025}

3. Під час дії правового режиму воєнного стану командири військових частин мають право списувати військове майно (у тому числі майно, яке передано для забезпечення добровольчих формувань), яке набуло непридатного стану або було використане, витрачене в період дії правового режиму воєнного стану, залишкова вартість якого за одним актом не перевищує 100000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім об'єктів нерухомого майна). Списання військового майна (крім випадків, коли особливості списання такого військового майна визначено розділом VI цього Порядку) проводиться командирами військових частин, за якими це майно закріплене (відображене в бухгалтерському обліку), про що видається наказ командира військової частини.

{Пункт 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025, № 148 від 26.03.2026}

4. Списання військового майна наказом командира військової частини здійснюється у разі:

набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання), крім втраченого (знищеного, зруйнованого);

убування в межах затверджених норм;

використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт.

5. Підставою для видання наказу командира військової частини є затверджений акт на переведення військового майна в останню (найнижчу) категорію або акт списання. Наказ командира військової частини та відповідні акти подаються командиру військової частини комісією із списання військового майна без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України.

Після видання наказу командира військової частини копія такого наказу разом із актами, на підставі яких видано наказ, у строк до 5 днів направляється до відповідної служби забезпечення.

6. Списання військового майна, знищеного (втраченого), пошкодженого (якщо відновлення такого майна неможливо або економічно недоцільне) внаслідок воєнних (бойових) дій або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання (у тому числі, знищення або приведення у непридатний стан військового майна за розпорядженням військового командування з метою запобігання загарбанню його противником) проводиться за єдиними актами списання.

Єдині акти списання військового майна залишковою вартістю за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян затверджуються командиром військової частини, у бухгалтерському обліку якої відображається військове майно, що підлягає списанню.

Єдині акти списання військового майна залишковою вартістю за одним актом 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше затверджуються начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, командувачами видів, окремих родів військ (сил), оперативних командувань, повітряних командувань Збройних Сил України, командирами корпусів або іншими командирами (начальниками) органів військового управління (далі - командири (начальники) органів військового управління), вищих військових навчальних закладів, яким підпорядковані військові частини та для яких штатом передбачено військове звання від полковника і вище, військове майно яких підлягає списанню за таким актом.

Єдиний акт списання готується комісією із списання військового майна за участі відповідних начальників служб забезпечення військової частини (згідно з номенклатурою військового майна, яке пропонується до списання). До єдиного акта списання включається військове майно, яке було знищене (втрачене), пошкоджене (якщо відновлення такого майна неможливо або економічно недоцільне) внаслідок воєнних (бойових) дій або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання під час однієї події, незалежно від його належності до різних служб забезпечення, з обов'язковим внесенням втрат (нестач) до інформаційно-комунікаційної системи або до книги обліку втрат та книги обліку нестач військового майна (у разі відсутності відомостей щодо такого військового майна в інформаційно-комунікаційній системі).

До однієї події відноситься знищення (втрата), пошкодження військового майна внаслідок триваючих бойових або інших дій з боку противника, виконання тривалого бойового (спеціального) завдання, вказаних (вказаному) у відповідному бойовому донесенні (донесенні з логістичного або медичного забезпечення), в одному районі ведення бойових або інших дій з боку противника, виконання бойового (спеціального) завдання.

У разі втрати (знищення, пошкодження (якщо відновлення такого майна неможливо або економічно недоцільне)) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій або інших дій з боку противника, а також у зв'язку з виконанням бойового (спеціального) завдання), у військовій частині, яка не має особового рахунка у відповідній службі забезпечення органу військового управління, не є розпорядником бюджетних коштів та не веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства, єдиний акт списання готується комісією із списання військового майна у такій військовій частині та надсилається до військової частини (органу військового управління), у бухгалтерському обліку якої відображається військове майно, що підлягає списанню.

Командир (начальник) відповідної військової частини (органу військового управління) у десятиденний строк з дня отримання єдиного акта списання звіряє правильність внесених до єдиного акта списання відомостей стосовно облікових даних військового майна, що підлягає списанню, та приймає одне із рішень:

затверджує єдиний акт списання або повертає його на доопрацювання із зазначенням вичерпного переліку підстав, якщо залишкова вартість військового майна за таким актом становить менше 100000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

надсилає єдиний акт списання за підпорядкованістю посадовій особі, яка має право затверджувати єдині акти списання військового майна залишковою вартістю за одним актом 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше.

Єдиний акт списання затверджується в одному примірнику, підпис посадової особи завіряється гербовою печаткою військової частини. Єдиний акт списання разом з документами, що стали підставою для його затвердження, зберігається у справах військової частини, у бухгалтерському обліку якої відображалося військове майно, що було списано за таким актом.

У випадках, передбачених абзацом третім цього пункту, складається додатковий примірник єдиного акта списання, який разом з документами, що стали підставою для його затвердження, зберігається у справах органу військового управління, посадова особа якого затвердила цей акт.

Завірена копія єдиного акта списання у триденний строк від дня його затвердження направляється до відповідних служб та військових частин, які не мають особового рахунка у відповідній службі забезпечення органу військового управління, не є розпорядником бюджетних коштів та не веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства.

Єдині акти списання нумеруються в порядку їх реєстрації у книзі реєстрації єдиних актів списання (додаток 26), яка ведеться в електронній формі у військових частинах, органах військового управління, командири (начальники) яких затвердили такі акти.

{Пункт 6 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

7. До єдиного акта списання, який подається на затвердження, додаються такі документи:

1) витяг з наказу командира військової частини про списання військового майна, видання якого передбачено пунктом 7 розділу I цього Порядку;

2) акт зміни якісного стану - у разі здійснення розукомплектування (доукомплектування) відповідно до Розділу VIII цього Порядку;

3) відомість щодо визначення залишкової вартості військового майна із розрахунком вмісту чорних і дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння.

У разі відсутності інформації про вміст чорних і дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, розрахунок їх вартості не проводиться із зазначенням причин його непроведення у відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна;

4) витяги з книги обліку нестач військової частини та книги обліку втрат у разі, якщо облікові операції щодо військового майна, яке списується, не ведуться в інформаційно-комунікаційній системі.

У разі ведення облікових операцій щодо військового майна, яке списується, в інформаційно-комунікаційній системі, доступ до якої є у військової частини та органу військового управління, керівник якого затверджує єдиний акт списання, витяги із книги обліку втрат та книги обліку нестач не подаються, про що зазначається у висновку комісії в єдиному акті списання. У разі відсутності доступу до інформаційно-комунікаційної системи в органу військового управління, керівник якого затверджує єдиний акт списання, до такого акту додається витяг із відповідної інформаційно-комунікаційної системи;

5) матеріали фото- або відеофіксації, що підтверджують факт знищення (втрату) або пошкодження військового майна (за наявності);

6) паспорт (формуляр) або їх дублікати на озброєння, військову техніку або інше військове майно, яке обліковується за номерними та якісними показниками (за наявності).

У разі відсутності матеріалів (документів), визначених у підпунктах 5, 6 цього пункту, така інформація зазначається комісією в єдиному акті списання.

Вимагати подання разом з єдиним актом списання інших документів (матеріалів), окрім визначених цим пунктом, забороняється.

7) довідка від відповідного підрозділу Національної поліції України за формою, наведеною в додатку 3 до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2005 року за № 933/11213 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20 жовтня 2015 року № 569),- у разі знищення (втрати) стрілецької зброї та боєприпасів до неї.

{Пункт 7 розділу VII доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 127 від 10.03.2026}

{Розділ VII доповнено пунктом 7 згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

8. Єдиний акт списання подається на затвердження командиру (начальнику) військової частини, органу військового управління, якому підпорядкована військова частина, військове майно якої підлягає списанню, у тридцятиденний строк з дати настання події або отримання дозволу від держав-партнерів щодо військового майна, визначеного пунктом 1 цього розділу.

{Абзац перший пункту 8 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Посадова особа, якій подано на затвердження єдиний акт списання, у двадцятиденний строк з дня його надходження приймає рішення про його затвердження або повертає на доопрацювання із зазначенням вичерпного переліку підстав.

Строк перегляду рішення відповідної посадової особи про відмову у затвердженні єдиного акта списання після усунення недоліків і повторного подання на розгляд не може перевищувати п'ятнадцять днів з дня його надходження.

Єдиний акт списання подається на затвердження після його погодження керівниками служб забезпечення, фінансово-економічного органу та юридичної служби. Погодження оформлюється на останньому аркуші єдиного акта списання або аркушем погодження протягом п'яти днів з дати його надходження в межах строку, визначеного відповідно абзацами другим, третім цього пункту.

{Абзац четвертий пункту 8 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

{Абзац п'ятий пункту 8 розділу VII виключено на підставі згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

Під час погодження перевіряються:

службами забезпечення за закріпленою номенклатурою майна - правильність оформлення єдиного акта списання, відповідність майна, що списується, та зазначеного в наказі командира військової частини, видання якого передбачено пунктом 7 розділу І цього Порядку, правильність визначення залишкової вартості майна;

фінансово-економічними органами - відповідність і достовірність внесення суми нестачі військового майна до книги обліку нестач військової частини;

юридичною службою - відповідність законодавству.

У разі відсутності відповідної служби забезпечення у командуванні виду, окремого військ (сил), оперативному, повітряному чи армійському командуванні, або іншому органі військового управління чи вищому військовому навчальному закладі, у підпорядкуванні якого перебуває військова частина, що має військове майно за відповідною номенклатурою, яке підлягає списанню, орган військового управління за необхідності може звернутися до відповідної служби забезпечення Збройних Сил України про надання облікових даних щодо такого військового майна. Відповідна служба надає облікові дані у п'ятиденний строк з дня надходження запиту.

{Пункт 8 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

9. Після затвердження єдиного акта списання військова частина списує військове майно з обліку шляхом внесення відомостей про кількість військового майна та суму втрат, віднесеної на рахунок держави, до:

1) інформаційно-комунікаційної системи у разі ведення облікових операцій щодо військового майна, яке списується, в такій системі;

2) книги обліку втрат та книги обліку нестач у разі відсутності відомостей щодо військового майна, яке списується, в інформаційно-комунікаційній системі.

{Пункт 9 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

10. За наявності військового майна, на яке отримано затверджений єдиний акт списання, таке майно підлягає розбиранню (розділенню) на підставі наряду (письмового розпорядження) відповідної служби забезпечення органу військового управління, якщо відсутні інші розпорядження щодо його подальшого використання від відповідних служб забезпечення органів військового управління. Розбирання (розділення) такого майна не здійснюється у разі неможливості або економічної недоцільності його проведення, про що робиться відповідний запис в єдиному акті списання військового майна.

Під час розбирання (розділення) зразків озброєння та військової техніки, складові частини яких відносяться до різних служб забезпечення, такі складові частини обліковуються у відповідних службах забезпечення.

11. У разі повернення єдиного акта списання на доопрацювання відповідним командиром (начальником) строк усунення виявлених недоліків та повторного подання акта не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з дня його отримання комісією військової частини.

{Розділ VII доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 579 від 29.08.2025}

{Порядок доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони № 288 від 06.05.2024}

VIII. Особливості списання безпілотних апаратів (систем), боєприпасів для безпілотних апаратів, компонентів та обладнання у разі їх використання (витрачання) для здійснення пуску (пусків) або необхідності розукомплектування (доукомплектування)

1. На підставі акта списання у результаті пуску (пусків) (додаток 19) проводиться списання:

безпілотних апаратів (систем), витрачених (використаних) для знищення цілі або як хибна ціль (мішень), у ході воєнних (бойових) дій (відсічі збройної агресії), антитерористичних операцій, операції Об'єднаних сил, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, на стрільбах (навчаннях, випробуваннях), під час підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) військовослужбовців;

компонентів та обладнання, боєприпасів, вибухових матеріалів (речовин), засобів ініціювання (підриву), витрачених (використаних) при здійсненні пуску (пусків) безпілотних апаратів (систем), зазначених в абзаці другому цього пункту.

2. Акт списання у результаті пуску (пусків) складається на підставі рапорту або донесення, у якому зафіксовано факт застосування військового майна, визначеного пунктом 1 цього розділу.

3. Акт списання у результаті пуску (пусків) складається комісією військової частини у двох примірниках. У разі наявності в акті списання у результаті пуску (пусків) військового майна, що відноситься до номенклатури декількох служб забезпечення військової частини, складаються додаткові примірники актів для відповідних служб забезпечення військової частини.

4. У разі здійснення пуску (пусків) військовою частиною (підрозділом військової частини), яка не має особового рахунка у відповідній службі забезпечення органу військового управління, не є розпорядником бюджетних коштів та не веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства, акт списання у результаті пуску (пусків) складається комісією такої військової частини, погоджується її командиром (начальником) та надсилається до військової частини, у бухгалтерському обліку якої відображається військове майно, що списується.

5. Акт списання у результаті пуску (пусків) затверджується командиром (начальником) військової частини, у бухгалтерському обліку якої відображається військове майно, що списується, після погодження відповідними службами забезпечення такої військової частини та без погоджень з посадовими особами вищих рівнів.

6. При проведенні пусків більше одного безпілотного апарату (системи) складається один акт списання у результаті пуску (пусків) за підрозділ за добу.

7. Після затвердження акта списання у результаті пуску (пусків) по одному його примірнику передається до фінансово-економічного органу та відповідних служб забезпечення військової частини для відображення в облікових регістрах.

8. На підставі акта зміни якісного стану можуть бути розукомплектовані (доукомплектовані):

безпілотні авіаційні комплекси (системи), до складу яких входять безпілотні літальні апарати I класу;

будь-які безпілотні наземні (роботизовані) комплекси (системи), безпілотні водні (плаваючі) комплекси (системи).

9. БпС, визначена пунктом 8 цього розділу, може бути розукомплектована на окремі складові:

перед введенням її в експлуатацію військовою частиною (центром забезпечення) у разі необхідності передачі підрозділу (військовій частині) безпілотних апаратів, обладнання для дистанційного керування, компонентів та обладнання, що входили до складу такої безпілотної системи, для подальшого їх використання;

після введення її в експлуатацію у разі витрати (використання), втрати (знищення, пошкодження (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне)) безпілотних апаратів, обладнання для дистанційного керування, компонентів та обладнання, що входило до складу такої БпС.

10. У разі розукомплектування БпС здійснюється її списання з одночасним оприбуткуванням безпілотних апаратів, обладнання для дистанційного керування, компонентів та обладнання, що входили до складу такої БпС.

11. Обладнання для дистанційного керування, компоненти та обладнання, використані (витрачені) для виготовлення (доукомплектування) безпілотного апарату (системи), списуються на підставі акта зміни якісного стану.

Обладнання для дистанційного керування, компоненти та обладнання, вилучені з безпілотного апарату (системи) внаслідок виготовлення (доукомплектування), передаються на відповідальне зберігання матеріально відповідальній особі під її підпис в акті зміни якісного стану.

12. Акт зміни якісного стану складається у двох примірниках комісією військової частини (центру забезпечення). У разі відсутності відомостей про БпС (безпілотний апарат), що розукомплектовується (доукомплектовується), в інформаційно-комунікаційній системі, складається додатковий примірник для центральної служби забезпечення.

13. У разі розукомплектування (доукомплектування) БпС (безпілотного апарата) військовою частиною, яка не має особового рахунка у відповідній службі забезпечення органу військового управління, не є розпорядником бюджетних коштів та не веде бухгалтерський облік відповідно до законодавства, акт зміни якісного стану складається комісією у такій військовій частині, погоджується її командиром (начальником) та надсилається до військової частини, у бухгалтерському обліку якої відображається БпС (безпілотний апарат), що розукомплектовується (доукомплектовується).