Тип: Постанова
№ 4732-IX
Дата: 17 грудня 2025 р.
Статус: Чинний
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про попередній звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану
Заслухавши та обговоривши попередній звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану, Верховна Рада України постановляє:
1. Попередній звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану про виконану роботу взяти до відома (додається).
2. Продовжити роботу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану відповідно до строку її діяльності, визначеного підпунктом 3 пункту 4 Постанови Верховної Ради України від 18 червня 2025 року № 4506-IX "Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану".
3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України
Р. СТЕФАНЧУК
м. Київ
17 грудня 2025 року
№ 4732-IX
Додаток
до Постанови Верховної Ради України
від 17 грудня 2025 року № 4732-IX
ПОПЕРЕДНІЙ ЗВІТ
Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 червня 2025 року № 4506-IX утворено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану (далі - Комісія).
Головою Комісії обрано народного депутата України Устінову Олександру Юріївну (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС"), заступником голови Комісії - народного депутата України Завітневича Олександра Михайловича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").
До складу Комісії обрано таких народних депутатів України: Бакунця Павла Андрійовича (депутатська група "ДОВІРА"), Батенка Тараса Івановича (депутатська група "Партія "За майбутнє"), Власенка Сергія Володимировича (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"), Галайчука Вадима Сергійовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Забуранну Лесю Валентинівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Хоменко Олену Вікторівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Мисягіна Юрія Михайловича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Михайлюк Галину Олегівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Папієва Михайла Миколайовича (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Радіну Анастасію Олегівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Чернєва Єгора Володимировича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), Чийгоза Ахтема Зейтуллайовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ"), Шуляк Олену Олексіївну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").
Звіт про роботу Комісії підготовлений з урахуванням особливостей її діяльності, зокрема предмета відання Комісії, що передбачає доступ до документів, що містять службову інформацію та інформацію, що може бути віднесена до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
1. Діяльність Комісії
З метою протидії збройній агресії російської федерації Україна на постійній основі отримує від країн-партнерів міжнародну військову допомогу.
Міністерство оборони України (далі - Міноборони) приділяє постійну увагу активній співпраці з представниками країн-партнерів та міжнародних організацій, що відіграють важливу роль у забезпеченні України міжнародною військовою допомогою та здійснюють інші форми підтримки, удосконалює механізми комунікації, обліку та контролю за наданою допомогою з метою забезпечення ефективності її використання.
З огляду на масштаб і значущість зазначеної допомоги важливо здійснювати парламентський контроль за процесами її обліку, розподілу та використання. Такий контроль має на меті забезпечити прозорість, підзвітність та раціональне використання наданих ресурсів відповідно до визначених цілей, що є важливим фактором зміцнення довіри з боку міжнародних партнерів і підвищення ефективності підтримки України.
Безпосередньо за отримання, облік та контроль за використанням міжнародної військової допомоги відповідають служби забезпечення відповідних органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, яким міжнародна військова допомога направлена для кінцевого використання. Основними споживачами міжнародної військової допомоги є Збройні Сили України, Головне управління розвідки Міноборони, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України). Загальну координацію щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги здійснює Міноборони.
Комісія проводить свою діяльність у тісній співпраці з представниками відповідних державних органів. Протягом звітного періоду Комісія в межах своїх повноважень з метою перевірки ефективності використання міжнародної військової допомоги надсилала офіційні запити до відповідних органів, проводила робочі зустрічі з їх представниками, здійснювала аналіз супровідної документації, а також відвідувала логістичні склади, передові позиції Збройних Сил України.
Також Комісія звертала увагу на активну співпрацю з представниками країн-партнерів та міжнародних організацій, які відіграють важливу роль у забезпеченні України міжнародною військовою допомогою та здійснюють інші форми підтримки. Зокрема, у процесі роботи Комісія розширила контакти та налагодила регулярну роботу з послами, військовими аташе, урядовцями, парламентаріями, інспекторами та членами делегацій міжнародних організацій. Основними напрямами співпраці були обговорення пріоритетів і потреб України в контексті обороноздатності, представлення результатів використання отриманої допомоги, обговорення механізмів її прозорого та ефективного розподілу, а також координація зусиль щодо покращення логістики та моніторингу.
Затверджений план роботи Комісії передбачав розгляд і аналіз звітів, доповідей та інформації, отриманих від державних органів та їх посадових осіб, а також надання рекомендацій для розроблення змін до законодавства, підзаконних нормативно-правових актів з питань, що належать до предмета відання Комісії. Крім того, план передбачав організацію міжпарламентської діяльності, у тому числі відряджень у межах України та за кордон, щодо забезпечення надходження міжнародної військової допомоги від країн-партнерів.
За час роботи Комісія отримала великий обсяг інформації про порядок визначення потреб щодо озброєння та військової техніки (далі - ОВТ), а також облік міжнародної військової допомоги та окремі аспекти її отримання.
Упродовж звітного періоду члени Комісії проводили регулярні робочі зустрічі з представниками країн-партнерів. Під час обговорень розглядалися питання щодо подальшої співпраці, підвищення ефективності отримання міжнародної військової допомоги, механізмів її моніторингу та контролю.
Члени Комісії продовжили здійснювати моніторинг процесів отримання, розподілу та використання міжнародної військової допомоги в умовах воєнного стану. У межах виконання контрольної функції з метою вивчення використання міжнародної допомоги безпосередньо в бойових умовах, а також забезпечення прозорості процесів її обліку та логістики члени Комісії відвідали передові позиції Збройних Сил України. До зазначених візитів долучилися представники країн-партнерів, зокрема заступник військового аташе Федеративної Республіки Німеччина - підполковник Роберт Прозе та представник Королівства Норвегія - підполковник Томмі Андре Йохансен.
Спільна участь представників країн-партнерів у моніторингових заходах сприяла підвищенню рівня довіри та відкритості у процесі співробітництва.
Комісією проведено ряд засідань за участю представників Міноборони, на яких обговорено питання моніторингу обсягів та руху міжнародної військової допомоги, зокрема поточний стан системи обліку міжнародної військової допомоги в програмі LOGFAS та перехід на облік і управління міжнародної військової допомоги в межах національної автоматизованої системи SAP.
Зазначені засідання проведено з метою підвищення прозорості, ефективності та забезпечення відповідності систем обліку міжнародним стандартам.
За результатами проведеної роботи Комісія сформувала ряд висновків і рекомендацій щодо вдосконалення системи обліку та контролю надання міжнародної допомоги, а також щодо окремих аспектів її отримання, забезпечення прозорості використання та підвищення ефективності логістичних процесів.
2. Діяльність Комісії в рамках міжнародних візитів
З метою забезпечення прозорості та демонстрації незалежності Комісії у виконанні своїх повноважень, а також обговорення можливих зауважень або рекомендацій члени Комісії провели зустрічі з представниками іноземних держав та міжнародних організацій, які надають Україні міжнародну військову допомогу (далі - міжнародні партнери).
Варто зазначити, що міжнародні партнери не виявили жодних порушень у процесі використання наданої міжнародної військової допомоги, а також високо оцінили рівень організації та ефективність заходів щодо контролю за надходженням, обліком і використанням зазначеної допомоги.
У рамках співпраці з міжнародними партнерами у липні 2025 року члени Комісії зустрілися з членами Конгресу (Палати представників та Сенату) Сполучених Штатів Америки, зокрема з Карлосом Хіменесом, Майком Квіглі, Маріанетт Міллер-Мікс, Стівом Дейнсом, Двайтом Евансом, Джимом Гаймсом, Джоні Ернст, Меггі Гудландер, Петом Гарріганом, Еліссою Слоткін, Джаредом Голденом, Джоном Корніном, Троєм Даунінгом, Євгеном Віндманом, Енді Кімом, Джеймсом Райсом, Заком Нанном, Джиммі Панеттою, Стівом Вомаком, Майком Тернером, Ґілом Сіснеросом, Морганом Латтреллом, Джейсоном Кроу.
Під час зустрічей обговорено питання підзвітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги, наданої міжнародними партнерами на підтримку економіки України. Крім того, досягнуто домовленостей щодо прискорення надання ресурсів, критично важливих для підтримки обороноздатності України у протидії агресії російської федерації.
Крім того, члени Комісії взяли участь у міжнародному форумі "Україна та світ - Форум глобальних ідей", який відбувся в історичному Українському селищі міста Чикаго (Сполучені Штати Америки) напередодні Дня Незалежності України. Участь у цьому заході була важливою складовою співпраці з міжнародними партнерами в рамках надання міжнародної військової допомоги. У межах форуму члени Комісії провели ряд змістовних робочих зустрічей, зокрема з колишнім послом Сполучених Штатів Америки при НАТО Іво Даалдером, старшим радником із закордонних справ у Конгресі Сполучених Штатів Америки та директором із законодавчих питань сенатора Чарльза Ґрасслі Джеймсом Райсом, колишнім послом Сполучених Штатів Америки в росії та професором Стенфордського університету Майклом Макфолом, а також Верховним представником з досягнення миру уряду Колумбії Серхіо Харамільйо. Ці зустрічі дали змогу обговорити питання щодо пріоритетних оборонних потреб України, посилити міжнародну координацію та поглибити співпрацю з ключовими партнерами України у сфері надання міжнародної військової допомоги.
У жовтні 2025 року Голова Комісії разом з пілотом F-16 Повітряних сил Збройних Сил України Антоном Геновим здійснили візит до Сполучених Штатів Америки, де провели робочі зустрічі з членами Конгресу (Палати представників та Сенату) Сполучених Штатів Америки, зокрема з Деном Креншоу, Томом Тіллісом, Джеком Рідом, Джейсоном Кроу, Гербом Конноуеєм, Джимом Бейрдом, Троєм Даунінгом, Карлосом Хіменесом, Майком Раундсом, Джоні Ернст, Крісом Кунсом, Закері Нанном, Джимом Костою, Джиммі Панеттою, Дейвом Маккорміком, Марком Келлі, Доном Беконом, Патом Гарріганом, Енді Кімом, Юджином Віндманом, Гілом Сіснеросом. На завершальному етапі візиту відбулася зустріч у Міністерстві оборони Сполучених Штатів Америки. Важливо наголосити на важливості участі пілота F-16 Повітряних сил Збройних Сил України Антона Генова у зазначених зустрічах, адже його присутність забезпечила представлення практичного бачення потреб українських льотчиків, а також сприяла обговоренню питань підготовки екіпажів, технічного обслуговування та подальшої інтеграції літаків F-16 у систему оборони України. Це надало американським партнерам більш глибоке розуміння реальних викликів, з якими стикаються Повітряні сили Збройних Сил України під час збройної агресії, та важливості своєчасного посилення оборонної підтримки України.
У рамках проведених зустрічей обговорено ключові питання щодо необхідності збереження та посилення партнерства між Україною та Сполученими Штатами Америки у контексті забезпечення регіональної безпеки та економічної стабільності, пріоритетних потреб у наданні військової допомоги, у тому числі із забезпеченням стабільного і своєчасного постачання ОВТ, а також щодо можливості поглиблення співпраці у сфері військових інновацій та розвитку оборонних технологій.
3. Діяльність Комісії у рамках здійснення парламентського контролю за отриманням, обліком та використанням міжнародної військової допомоги Головним управлінням розвідки Міноборони
У відповідному звітному періоді Комісія здійснювала активний парламентський контроль за отриманням, обліком та використанням міжнародної військової допомоги Головним управлінням розвідки Міноборони.
Представники Головного управління розвідки Міноборони брали участь у закритих засіданнях Комісії та доповідали про стан отримання, використання та звітування щодо міжнародної військової допомоги, а також про наявність і рух високоточного озброєння та високочутливого обладнання.
За результатами заслуховування доповідей Головного управління розвідки Міноборони Комісія ухвалила такі рішення:
взяти до уваги доповідь заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майора В.В. Скібіцького щодо статусу пускового механізму ПЗРК "Stinger" та ракет поверхня-повітря до ПЗРК "Stinger";
рекомендувати Головному управлінню розвідки Міноборони удосконалити відповідні процедури та скоротити час взяття на облік трофейного озброєння;
рекомендувати Головному управлінню розвідки Міноборони провести загальний аудит даних, що містяться у звітних документах ("Відомості фактичного стану обладнання відповідно до вимог Концепції самозвітування країни-партнера з моніторингу кінцевого використання та номерного обліку наявного високочутливого обладнання");
за результатами річної інвентаризації Головному управлінню розвідки Міноборони доповісти на засіданні Комісії про наявність високоточного озброєння та високочутливого обладнання, отриманих від міжнародних партнерів.
4. Нормативно-правова база з питань отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги
Комісія встановила, що під час отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги Міноборони керується такими нормативно-правовими актами:
Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України";
постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань" від 29 травня 1998 року № 759;
постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю" від 27 травня 1999 року № 920;
постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах" від 3 травня 2000 року № 748;
постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах" від 4 серпня 2000 року № 1225;
постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання застосування документа для декларування військової техніки та інших товарів (Форми 302 України)" від 17 листопада 2023 року № 1230;
постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану" від 13 лютого 2024 року № 168;
наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" від 17 серпня 2017 року № 440;
наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту" від 29 березня 2021 року № 81;
наказ Міністерства оборони України "Алгоритм організації діяльності служб забезпечення в системі Міністерства оборони України" від 29 червня 2023 року № 10/дск;
наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про Управління моніторингу міжнародної військової допомоги" від 29 серпня 2024 року № 587;
наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку створення, функціонування та припинення діяльності логістичних пунктів" від 10 вересня 2024 року № 615;
Інструкція з надання звітності про наявність у Збройних Силах України військового майна, отриманого як міжнародна технічна допомога, затверджена наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 18 серпня 2020 року № 116.
5. Цифрові інструменти, що використовуються під час отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги
Для забезпечення ефективного моніторингу отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги важливе значення мають цифрові інструменти. Під час отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги Міноборони використовує ряд цифрових інструментів, а саме:
1) інформаційно-комунікаційну систему (далі - ІКС) планування та управління логістичним забезпеченням з використанням спеціалізованого програмного забезпечення НАТО LOGFAS. Використовується для автоматизації підтримки процесів планування та управління логістичним забезпеченням військ (сил) у ході багатонаціональних навчань (операцій). Введена в експлуатацію у 2024 році (наказ Міноборони від 19 червня 2024 року № 403/нм). На даний час зазначена ІКС використовується з обмеженим функціоналом, зокрема здійснюється контроль фактичної наявності матеріальних засобів, отриманих як міжнародна військова допомога, з деталізацією до бригади (полку) включно, без зазначення серійних номерів та країни походження;
2) ІКС управління логістичним забезпеченням з використанням спеціального (прикладного) програмного забезпечення "СПЗ Логістичної інформаційної системи на базі SAP S/4HANA (ЛІС 1.0)". Використовується для автоматизації процесів обліку та руху, визначення потреби, планування закупівлі, супроводження контрактів постачання, технічного обслуговування та ремонту військового майна, у тому числі щодо міжнародної військової допомоги. Введена в дослідну (підконтрольну) експлуатацію у 2023 році (наказ Міноборони від 30 січня 2023 року № 53/нм). Отримано перелік ліцензій пожиттєво та технічну підтримку до 31 грудня 2027 року за рахунок оплати уряду Федеративної Республіки Німеччина.
На даний час у зазначеній ІКС відображається інформація щодо: орієнтовних обсягів та термінів передачі міжнародної військової допомоги (за інформацією, отриманою від офіційних джерел), отримання та відправлення міжнародної військової допомоги в Україну через логістичні хаби в Республіці Польща (наземним та залізничним транспортом), Румунії та Словацькій Республіці (залізничним транспортом), контролю руху та наявності матеріальних засобів (за серійними номерами та країною походження):
до окремої військової частини включно - наземні системи озброєння, безпілотні авіаційні засоби, речове майно;
на рівні складів (баз зберігання) служб забезпечення органів військового управління - засоби РЕБ, пально-мастильні матеріали, засоби ближнього бою і розвідки, медичне майно і продовольство.
Зазначена ІКС активно розвивається. Забезпечено постійну координацію та супроводження процесів обробки інформації в ІКС SAP/Defense & Security за участі Центру трансформації процесів управління оборонними ресурсами Міноборони;
3) ІКС електронної взаємодії з країнами-партнерами щодо координації міжнародної військової допомоги з використанням програмного продукту "Коровай". Призначена для відображення в режимі реального часу потреб сил безпеки і сил оборони у міжнародній військовій допомозі та пропозицій країн-партнерів для їх задоволення. Введена в експлуатацію у 2023 році (наказ Міноборони від 3 січня 2023 року № 3/нм). На даний час зазначена ІКС активно використовується за своїм функціональним призначенням. Протягом звітного періоду Генеральним штабом Збройних Сил України оновлено інформацію щодо актуальних потреб сил безпеки і оборони України та видалено надлишкові запити.
6. Формування потреб у міжнародній військовій допомозі, що надходить від країн-партнерів
Комісія проаналізувала потреби сил оборони в озброєнні, військовій техніці та інших видах забезпечення.
Потреби сил оборони в міжнародній військовій допомозі формуються за трьома напрямами:
1) потреба в основних зразках озброєння, військової техніки, матеріально-технічних засобах та боєприпасах - формується на один рік та уточнюється щокварталу Головним управлінням логістики Генерального штабу Збройних Сил України на основі пропозицій органів військового управління Збройних Сил України та інших складових сил оборони;
2) потреба в медичній техніці та майні - формується на один рік та уточнюється командуванням Медичних сил Збройних Сил України щокварталу на основі заявок від командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та інших військових формувань;
3) потреба в підготовці особового складу за кордоном (командирів та штабів тактичної ланки, сержантів, інструкторів, спеціалістів (медики, сапери, технічний персонал), екіпажів (розрахунків) озброєння та військової техніки іноземного виробництва - формується Головним управлінням доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України на основі запитів командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та інших військових формувань.
Окремим напрямом формування потреб сил оборони є запити до міжнародних партнерів щодо надання запасних частин, приладдя і технічної документації для проведення ремонту озброєння та військової техніки, за які відповідальне командування Сил логістики Збройних Сил України.
Усі зазначені потреби враховують інтереси всіх складових сил безпеки і сил оборони, що передаються в підпорядкування Головнокомандувача Збройних Сил України. Крім того, потреби в озброєнні, військовій техніці та матеріальних засобах визначають пріоритети щодо їх постачання. Зазначені потреби погоджуються Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджуються Головнокомандувачем Збройних Сил України. Після затвердження потреба доводиться через систему "Коровай" та аташе з питань оборони до міністерств оборони відповідних країн, Місії України при НАТО, Європейського Союзу, Місії NSATU та інших підрозділів (організацій), що здійснюють заходи із забезпечення сил оборони України.
7. Форми обліку міжнародної військової допомоги, що надходить від міжнародних партнерів
Ведення обліку ОВТ та матеріально-технічних засобів, що надходять як міжнародна військова допомога, та інших видів матеріально-технічних засобів, що надходять до Збройних Сил України за централізованими та децентралізованими закупівлями як благодійна допомога, відчужене майно тощо, здійснюється у Збройних Силах України відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах" від 3 травня 2000 року № 748, наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" від 17 серпня 2017 року № 440 на загальних підставах.
Облік міжнародної військової допомоги у кількісних та якісних показниках у військових частинах ведуть служби забезпечення. Відповідна інформація відображається у даних бухгалтерського обліку.
Облік майна у Збройних Силах України ведуть служби забезпечення та фінансові органи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. В усіх примірниках акта приймання-передачі військового майна робиться запис, що озброєння, військова техніка, військово-технічне майно надійшли як міжнародна військова допомога.
Якщо у супровідних документах відсутні відомості про вартість майна, що надійшло як міжнародна військова допомога, така інформація запитується командуванням Сил логістики Збройних Сил України у країн-постачальників (виробників) у встановленому порядку через Головне управління військового співробітництва Збройних Сил України.
Військові частини забезпечують своєчасну підготовку та подання донесень про отримання військового майна та разом з копіями документів про їх оприбуткування не пізніше наступного дня з дати постановки такого майна на облік направляють примірник акта приймання-передачі військового майна та акт технічного стану військового майна (якщо він складався) командуванню Сил логістики чи до управлінь забезпечення Збройних Сил України.
У разі якщо військове майно, що надійшло як міжнародна військова допомога, не має коду згідно з військовим класифікатором ВК 001-2000, проводиться підготовка відповідних документів та подається до Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міноборони заявка щодо реєстрації зразка ОВТ як штатно-табельного предмета постачання з включенням його до військового класифікатора ВК 001-2000.
Спеціальні протоколи або стандарти щодо списання чи ремонту міжнародної військової допомоги у Збройних Силах України не застосовуються. Списання майна, що надійшло як міжнародна військова допомога, здійснюється відповідно до вимог Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 березня 2021 року № 81.
Водночас ряд країн-партнерів (Сполучені Штати Америки, Французька Республіка, Королівство Нідерландів) наголошують на необхідності отримання дозволу на списання знищеного/втраченого військового майна, що закріплено відповідними двосторонніми угодами (Концепція самозвітування країни-партнера з моніторингу кінцевого використання від 26 листопада 2023 року (Сполучені Штати Америки), Концепція моніторингу кінцевого використання французького військового майна в Україні від 8 лютого 2025 року).
8. Висновки
За результатами діяльності Комісія:
провела з представниками країн-партнерів робочі зустрічі, у ході яких підтверджено ефективність контролю за використанням міжнародної військової допомоги Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства України, центральними органами виконавчої влади та Комісією як органом парламентського нагляду та контролю;
здійснила аналіз законодавства, що регулює питання отримання, обліку та цільового використання міжнародної військової допомоги;
здійснювала парламентський контроль за отриманням, обліком та використанням міжнародної військової допомоги Головним управлінням розвідки Міноборони;
дослідила важливість використання цифрових інструментів під час отримання, обліку та використання міжнародної військової допомоги;
опрацювала наявні форми ведення обліку наданої міжнародними партнерами міжнародної військової допомоги;
визначила важливість здійснення внутрішнього контролю та аудиту для забезпечення ефективного контролю за використанням наданої міжнародної військової допомоги, що є важливим фактором підвищення рівня довіри з боку міжнародних партнерів і посилення підтримки України;
за результатами моніторингу встановила, що випадків неналежного використання, нецільового призначення або порушень транспортування та розподілу міжнародної військової допомоги не виявлено.
Міжнародні партнери також не виявили порушень у процесі використання наданої міжнародної військової допомоги, водночас високо оцінили рівень організації контролю за її отриманням, обліком і використанням.