Про затвердження Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України

МІНІСТЕРСТВО ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 72 від 17.07.96 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 16 серпня 1996 р. за N 459/1484

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 325 ( z0918-13 ) від 24.05.2013 }

Про затвердження Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України

З метою забезпечення єдиних засад формування собівартості продукції (робіт, послуг) лісового господарства і промисловості на підприємствах і в організаціях лісового господарства України, - НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, що додається.

2. З введенням цієї Інструкції не застосовується в Україні Інструкція по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції на підприємствах лісового господарства, затверджена Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 06.08.85.

3. Начальнику економічного управління (Бевському П.Я.), начальнику управління по контролю, обліку і звітності (Твердоступу А.І.) провести кущові наради з працівниками обласних управлінь лісового господарства, об'єднань, держлісгоспів та підприємств безпосереднього підпорядкування з питань вивчення Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню продукції на підприємствах лісового господарства України, порядку обгрунтованого формування цін, правильності оподаткування та інших діючих вимог по діяльності підприємств.

4. Покласти персональну відповідальність за достовірне обчислення собівартості продукції (робіт, послуг) у відповідності з галузевою інструкцією за начальників обласних управлінь лісового господарства, генеральних директорів об'єднань, керівників підприємств і організацій безпосереднього підпорядкування.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Р.І.Миколайчука.

Перший заступник Міністра В.М.Брежнєв

Затверджено наказом Міністерства лісового господарства України від 17 липня 1996 року N 72

Інструкція по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України

1. Загальна частина

1. Інструкція по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України розроблена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості" і відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року ( 247/95-ВР ), та інших нормативних документів.

2. Інструкція має за мету забезпечити єдині засади формування собівартості продукції (робіт, послуг) лісової промисловості і лісового господарства, застосування єдиних у своїй основі методів планування і обліку витрат, а також калькулювання собівартості продукції на лісогосподарських підприємствах (держлісгоспах, мисливських господарствах, лісонасіннєвих станціях, парках та інших).

3. Інструкція застосовується при плануванні, обліку, калькулюванні собівартості лісогосподарської продукції (об'єктів та послуг), промислової продукції лісозаготівель, лісохімії, деревообробки, включаючи лісопилення, а також робіт і послуг промислового характеру (надалі - під продукцією маються на увазі також роботи і послуги промислового характеру, під лісогосподарською продукцією - продукція лісового господарства, об'єкти та послуги).

Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

4. Розрахунки планової собівартості окремих виробів, об'єктів та послуг, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.

5. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності підприємства в цілому, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

У зв'язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.

6. У структурних підрозділах підприємств, виділених в окрему планово-облікову одиницю, що відносяться до інших галузей народного господарства (наприклад, торговельна діяльність, підсобні сільськогосподарські виробництва, відділи капітального будівництва та інші) допоміжні виробництва, які не передбачені даною Інструкцією, застосовуються Типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) відповідних галузей (промисловість, торговельна діяльність, сільське господарство, будівництво тощо).

7. Витрати, проведені в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Національного банку на момент здійснення операцій.

8. Дія Інструкції поширюється на структурні підрозділи не лісогосподарського виробництва, що займаються лісогосподарською діяльністю.

2. Класифікація витрат

9. Витрати на виробництво класифікуються за такими ознаками:

—————————————————————————————————————————————————————————————————

Ознаки | Витрати

—————————————————————————————————————————————————————————————————

1. За місцем виникнення витрати виробництва, цеху, лісництва, витрат лісових розсадників, дільниць, бригад, служб і ін. 2. За видами продукції, витрати на вироби, об'єкти, одноразові робіт, послуг замовлення, валову, товарну, реалізо- вану продукцію 3. За видами витрат витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції 4. За способами перене- витрати прямі, непрямі сення вартості на продукцію 5. За ступенем впливу витрати умовно-змінні, умовно-постійні обсягу виробництва на рівень витрат 6. За календарними витрати поточні, одноразові періодами

10. За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за лісництвами, цехами і іншими структурними підрозділами підприємства.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво лісогосподарського підприємства поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство.

До основного виробництва належить:

- штучне лісовідновлення;

- лісорозведення на землях, непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо);

- полезахисне лісорозведення (за договорами);

- створення лісонасіннєвої бази (лісонасінних плантацій, ділянок);

- лісогосподарські заходи по формуванню високопродуктивних насаджень;

- будівництво доріг лісогосподарського призначення;

- гідролісомеліорація і лісоосушення;

- заготівля лісового насіння;

- лісогосподарські заходи, включаючи послуги по охороні і відтворенню диких тварин;

- природне лісовідновлення;

- охорона лісів від пошкоджень, самовільних порубок тощо;

- заходи по захисту лісів від шкідників і хвороб;

- заходи по охороні лісів від пожеж;

- лісозаготівлі на лісосіках головного користування;

- інші виробництва (деревообробка, лісохімія, видобуток живиці, виробництво товарів з відходів, виробництво консервів, побічне користування і сільське господарство).

До допоміжного виробництва належить:

- виробництво теплової енергії;

- утримання електроенергетичного господарства;

- ремонтно-механічні майстерні;

- утримання і експлуатація авто-тракторного парку, гужового транспорту;

- утримання лісовозних доріг та доріг лісогосподарського призначення;

- утримання і експлуатація спеціальних машин;

- промислове водопостачання;

- утримання і експлуатація залізничного транспорту;

- утримання і експлуатація навантажувально-розвантажувальних і інших механізмів на нижніх складах;

- утримання і експлуатація лісопильних і шпалопильних верстатів;

- утримання і експлуатація деревообробних верстатів і механізмів;

- експлуатація водного флоту і ін.

До непромислового господарства належать: невідомчий транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участь у виробництві товарної продукції.

11. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, об'єктів робіт, послуг чи окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями.

12. За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати на основне і допоміжне виробництво, а також витрати на окремі види виробів.

13. За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі. До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, окремі матеріали, покупні вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

14. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшеням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням, тобто витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.

До умовно-постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю лісництв, цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

15. Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

3. Групування витрат за економічними елементами

16. Витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

матеріальні витрати,

витрати на оплату праці,

відрахування на соціальні заходи,

амортизація основних фондів та нематеріальних активів,

інші витрати.

Проведення групування є єдиним і обов'язковим для застосування в галузі "Лісове господарство"

17. До елемента "Матеріальні витрати" належать витрати на:

1) сировину та матеріали, які придбані у сторонніх підприємств і організацій і входять до складу виробленої продукції, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом при виготовленні продукції (робіт, послуг).

Деревина власної заготівлі, використана для подальшої переробки в межах лісогосподарського підприємства, не враховується в обсягах товарної продукції, а включається в елемент "Матеріальні витрати" по собівартості, що склалася;

2) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упакування продукції або витрачаються на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт і експлуатація устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів тощо), а також запасні частини для ремонту устаткування, знос інструментів, пристроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко і лікувально-профілактичне лікування та лісопродукція одержана від заходів, пов'язаних з веденням лісового господарства за цінами франко-лісосіка і використана в лісопромисловій діяльності лісогосподарського підприємства.

3) покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;

4) роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, оброблення сировини та матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, що споживаються, транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу по території підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового центрального складу до цехів (відділень) і доставку готової продукції на склади зберігання, до станції відправлення;

5) витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та геологорозшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плати за деревину, продану на пні (попнева плата), та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, відшкодування в межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь для розширення видобутку мінеральної сировини, а також платежі за використання інших природних ресурсів;

6) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо, що витрачається з технологічною метою на вироблення всіх видів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

7) придбана енергія всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

8) втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей в межах норм природного убутку.

18. Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на добавлену вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи націнки і комісійні винагороди постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати, пов'язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні витрати тощо).

До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати прідприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари (крім дерев'янної та картонної), одержаної від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлюються окремо понад ціни на матеріальні ресурси.

У разі включення вартості тари до ціни матеріальних ресурсів, що надійшли від постачальника із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною її можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту.

19. З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

20. До елемента "Витрати на оплату праці" належать:

1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат;

2) виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:

виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;

витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням);

оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

4) виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;

5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.

21. Крім цього до витрат на оплату праці відповідно до законодавства належать:

вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг тощо);

вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

22. Витрати на оплату праці поділяються на основну і додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

23. До елемента "Відрахування на соціальні заходи" належать:

1) Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;

4) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

24. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці.

Відрахування на обов'язкове соціальне страхуавання і обов'язкове пенсійне страхування не нараховується на доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов'язкове медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.

25. До елемента "Амортизація основних фондів та нематеріальних активів" належать:

1) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.

До активної частини основних виробничих фондів належать: машини та обладнання, транспортні засоби.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця;

2) амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди;

3) амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орандерем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних фондів;

4) витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) щомісячно рівними частинами протягом строку дії договору оренди;

5) амортизаційні відрахування від вартості основних фондів (приміщень), що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах;

6) витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів, у сумі амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісячно за нормами, розрахованими виходячи із їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємтсва.

26. До елемента "Інші витрати" належать:

1) витрати, пов'язані з управління виробництвом:

службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;

оплата робіт із сертифікації продукції;

оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберігання і реалізації продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації;

оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

оплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством;

2) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту, або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпоряджені підприємства), витрати на перевезення працівників - інвалідів I і II груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;

3) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами;

4) платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;

5) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані із сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісяця в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі собівартості продукції (робіт, послуг) в тому періоді, за який їх нараховано.

6) витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і договірних операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом;

7) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів;

8) витрати на гарнтійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції;

9) витрати на реалізацію продукції:

на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

на оплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

на рекламу і передпродажну підготовку товарів.

До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:

розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошюр, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);

розробку і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діофільмів;

виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);

зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;

уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;

на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вартості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік;

10) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства;

11) податки, за винятком передбачених підпунктом 3.1.2 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов'язкові платежі, передбачені Законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України;

12) втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;

13) сплата концесійних платежів за використання природних копалин;

14) витрати на оприлюднення річного звіту;

15) платежі за викиди і скиди забрюднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів;

16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;

17) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи.

4. Групування витрат за статтями калькуляції

27. Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг) лісогосподарського підприємства, під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за статтями:

сировина і матеріали;

в тому числі попнева плата*;

покупні матеріали (деревина, куплена від лісогосподарської діяльності), комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

паливо і енергія на технологічні цілі;

зворотні відходи (вираховуються)*;

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальне страхування;

витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції*;

витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

в тому числі:

послуги лісовозного транспорту на вивезенні деревини;

витрати по утриманню, експлуатації та будівництву лісовозних доріг;

загальновиробничі витрати;

загальногосподарські витрати;

попутна продукція (вираховується)*;

інші виробничі витрати;

позавиробничі (комерційні) витрати*;

------------

* Зірочкою відмічені калькуляційні статті витрат, які використовуються для калькулювання собівартості тільки промислової продукції лісогосподарського підприємства.

28. До статті калькуляції "Сировина і матеріали" включається вартість:

сировини та матеріалів, що входять до складу виробленої продукції, утворюючи її основу, чи є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг), об'єктів лісогосподарських підприємств.

В цю статтю включають також витрати, пов'язані з використанням ресурсів природної сировини, включаючи плату за деревину продану, на пні (попневу плату).

Витрати за статтею калькуляції "Сировина і матеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень.

29. Витрати на покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упаковування продукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладенене, включаються до собівартості продукції в такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;

б) відповідно до встановлених норм витрат та цін матеріалів встановлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Попнева плата - це плата за деревину, продану (реалізовану) на пні, пнів для осмолу і деревостою, який використовується для підсочки, у відповідності з виділеним лісосічним фондом за встановленими таксами. Витрати по попневій платі розподіляються за видами виробництва ( лісозаготівлі, добування живиці, заготівля осмолу) за цільовим призначенням.

По лісозаготівлях в статтю "Сировина і матеріали" включається тільки попнева плата. Всі матеріали, списані безпосередньо на лісозаготівлі (трос, дріт та інші) включаються в статтю "Покупні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій".

Деревина власної заготівлі, використана для подальшої переробки в межах лісогосподарського підприємства, включається в статтю "Сировина і матеріали" по собівартості, що склалася.

В лісогосподарському виробництві в статті "Сировина і матеріали" плануються і враховуються витрати на використання в процесі виробництва лісового насіння, посадкового матеріалу (в тому числі сіянці і саджанці власного виробництва по собівартості, добрива, гербіциди і арборіциди, отрутохімікати, засоби біологічного захисту рослин, будівельні та інші матеріали). Плата за воду, що забирається із водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, відображається у відповідних статтях витрат в залежності від характеру використання води.

30. До статті калькуляції "Покупні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:

покупних матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що підлягають додатковій обробці на даному підприємстві;

вартість деревини заготовленої під час рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок;

послуг виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій по виконанню окремих операцій по виготовленню продукції, обробці сировини і матеріалів, які можуть бути прямо віднесені на собівартість конкретних видів продукції.

Вартість покупних матеріалів, комплектуючих виробів напівфабрикатів і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до собівартості окремих видів і замовлень.

31. До статті калькуляції "Паливо і енергія на технологічні цілі" відносяться витрати на всі види палива і енергії (як одержані зі сторони, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції.

При незначній питомій вазі палива і енергії на технологічні цілі вартість їх може відноситися на витрати по утриманню і експлуатації устаткування.

Витрати палива і енергії на опалення будинків і споруд, внутрішнє і зовнішнє освітлення і різні господарські потреби відображаються за статтями загальновиробничих і загальногосподарських витрат, а на приведення в дію устаткування (рухова енергія) - за витратами на утримання і експлуатацію устаткування.

Витрати на покупну енергію складаються з витрат на її оплату за встановленими тарифами.

32. Витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо і енергію та інші матеріальні ресурси формуються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.

Лісоматеріали круглі і дрова власної заготівлі, відпущені для виготовлення пиломатеріалів, тари, шпал та перевідних брусів, колотих балансів, технологічної тріски та іншої продукції, списується на витрати відповідних виробництв по собівартості з врахуванням додаткових витрат по зберіганню, технологічній підготовці і подачі деревини у виробництво відповідно до стандартів, технічних умов.

Транспортні-заготівельні витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виділяються, включаються до вартості (статті) зазначених матеріальних ресурсів.

33. До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати підприємств на придбання упаковки і тари (крім дерев'яної та картонної), одержаної від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлені окремо понад ціни на ці ресурси.

У разі включення вартості тари до ціни матеріальних ресурсів, що надійшли від постачальника, із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною її можливого використання чи реалізації (урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту).

34. Витрати на придбання упаковки і тари в окрему статтю калькуляції не виділяються, а включаються до витрат на придбання відповідних видів сировини та матеріалів.

35. Витрати підприємств на оплату дерев'яної й картонної тари понад ціни на матеріальні ресурси, а також витрати на її ремонт не відносяться на собівартість продукції, а відшкодовуються підприємствам під час реалізації цієї тари організаціями, які займаються збиранням тари.

36. У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вартість зворотних відходів, що вираховуються із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції.

Склад та характеристика зворотних відходів викладена в пункті 19 цієї Інструкції.

37. До статті калькуляції "Основна заробітна плата" відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими лісогосподарським підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (об'єктів, робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції (груп однорідних видів продукції).

Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат на одиницю виробу, об'єкту, замовлення та інші.

Фактична заробітна плата цих робітників включається до собівартості окремих видів лісогосподарської продукції, товарного випуску та незавершеного виробництва пропоційно до кошторисних ставок. Ці ставки періодично переглядаються у разі зміни обсягу виробництва, технології, тарифних ставок тощо.

38. До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" відносяться витрати на виплату виробничому персоналу лісогосподарського підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

39. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:

1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування.

40. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування здійснюються згідно із законодавством від суми витрат на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.

41. До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції" належать витрати на:

1) освоєння нових виробництв, цехів та агрегатів (пускові витрати);

2) підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, а також витрати на підготовку і освоєння випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;

3) підготовчі роботи до лісозаготівель (влаштування тимчасових споруд для обслуговування лісосічних і нижньо-складських виробництв), вирубка підліску і сухостійних дерев, влаштування тимчасових доріг та заготівлі лісохімічної сировини;

4) винахідництво і раціоналізацію;

5) відрахування на створення і впровадження нової техніки.

Витрати на освоєння нового виробництва і цехів, що вводяться в експлуатацію, пов'язані з перевіркою готовності нових підприємств, виробництв, цехів, агрегатів до введення їх в експлуатацію, шляхом комплексного виробництва (під навантаженням) усіх машин і механізмів (пробна екплуатація), пробним випуском передбаченої проектом продукції, наладкою устаткування, враховуються окремо в складі витрат майбутніх періодів і включаються в статтю "Витрати на підготовку і освоєння виробництва" з початку їх промислової експлуатації.

Величина цих витрат визначається кошторисом з необхідними розрахунками до нього. Кошторис складається виходячи з встановленого режиму, тривалості і інших умов пробної експлуатації і освоєння об'єктів, що вводяться в дію. При цьому із загальної суми пускових витрат виключається вартість продукції, виготовленої за період комплексного опробування, і яка відповідає встановленим стандартам і технічним умовам.

При затвердженні вищестоящою організацією кошторису пускових витрат визначається конкретний порядок і строки списання їх на собівартість продукції, виходячи із нормативних строків освоєння виробничих потужностей, що вводяться. Протягом всього часу витрати на освоєння включаються в собівартість окремих видів продукції по нормах, які встановлюються на одиницю продукції, виходячи із загальної суми витрат, тривалості періоду їх погашення і планового обсягу випуску продукції в цьому періоді. При виготовленні кількох видів продукції витрати на освоєння нових підприємств, виробництв і цехів розподіляються між ними пропорційно прямим витратам або сумі основної заробітної плати виробничих робітників. Пускові витрати списуються лише на вироби, що ввійшли в товарну продукцію.

42. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:

1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, трелювальних тракторів, лебідок, агрегатних лісозаготівельних машин, навантажувально-розвантажувальних механізмів, механізованих ліній на нижніх складах, сучкорізних й інших установок, лісопильного, деревообробного й інших виробництв, цехового транспорту та інструментів із складу основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше як у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію, об'єкти (роботи, послуги), що випускаються. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.

Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності), нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.

Амортизаційні відрахування на надані в фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частки основних фондів;

2) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами;

3) витрати для проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування устаткування, у тому числі взятого у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції і модернізації;

4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;

5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв нецільового призначення;

6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування.

Витрати на утримання і експлуатацію вказаного устаткування, яке використовується на лісосічних роботах, нижньоскладських лісозаготівельних операціях, планується в окремих кошторисах і враховується в статті "Витрати на утримання і експлуатацію устаткування" у відповідності з встановленою номенклатурою витрат.

У деяких випадках, коли навантажувально-розвантажувальні й інші механізми обслуговують не тільки лісозаготівельні операції, але й інші процеси (наприклад, навантаження продукції у вагони), витрати на утримання і експлуатацію такого обладнання плануються, враховуються і калькулюються окремо за видами механізмів.

До статті "Витрати на утримання і експлуатацію устаткування" відносяться також витрати на утримання та експлуатацію локомотивів і пересувного складу, лісовозних автомобілів, причепів, тракторів та гужового транспорту, зайнятих вивезенням деревини, а також витрати по утриманню автомобільних лісовозних доріг, включаючи погашення витрат по будівництву магістральних доріг, віток, усів і сезонних доріг.

Вартість послуг лісовозного транспорту відноситься на собівартість продукції лісозаготівель за цільовою признакою (комплексно), виходячи із кількості відроблених машино-змін на вивозці деревини.

Витрати на утримання автомобільних лісовозних доріг цілком відносяться на собівартість продукції лісозаготівель.

Відрахування на утримання та будівництво лісовозних доріг, включаються в собівартість вивезення деревини у відповідних розмірах-нормативах, розрахованих, виходячи із кошторису витрат на будівництво, експлуатацію та утримання лісовозних доріг і обсягу вивезення деревини, затверджених керівником підприємства. За рахунок цих відрахувань фінансуються витрати, на проектування і будівництво лісовозних доріг, а також на капітальний ремонт і реконструкцію магістральних доріг і віток.

Витрати на утримання залізничних шляхів, вузькоколійних залізничих шляхів, включаються до складу даної статті через собівартість утримання і експлуатацію локомотивів.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції (робіт, послуг), об'єктами пропорційно основній заробітній платі, відпрацьованих машино-змін та інших методів, що забезпечують найточніше обчислення їх собівартості.

Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведена згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

Витрати на утримання та устаткування кожного цеху відносяться тільки на ті види продукції (робіт, послуг), що виготовлюються в цьому цеху.

43. Розподіл зазначених витрат між видами продукції проводиться, виходячи з величини цих витрат за годину роботи устаткування і тривалості його роботи (з урахуванням вартості, складності, потужності та інших характеристик устаткування) на виготовлення одиниці відповідного виду продукції. Для цього визначаються кошторисні (нормативні) ставки, розраховані на підставі даних про кількість машино-годин.

Розподіл фактичних витрат на утримання та експлуатацію устаткування проводиться визначенням сум цих витрат виходячи з кошторисних (нормативних) ставок, фактичного випуску кількості виробів і фактичної кількості умовних виробів у незавершеному виробництві.

Кількість умовних виробів (машино-комплектів) обчислюється діленням кількості нормо-годин (або заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції у незавершеному виробництві за відповідним видом виробів) на трудомісткість одного виробу в нормо-годинах (або суму заробітної плати за нормами одного виробу).

44. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:

1) витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, а саме:

на утримання апарату управління структурних підрозділів;

на оплату робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва;

2) витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

3) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт (виробничого призначення) у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної її частини.

Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.

Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних фондів.

До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства;

4) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції в розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;

5) витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшення якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;

6) витрати на обслуговування виробничого процесу:

придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці;

проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;

контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);

забезпечення правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієничних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку;

забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;

7) витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожеву охорону);

8) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;

9) платежі з обов'язкового страхування майна цехів та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;

10) втрати внаслідок технічного неминучого браку, якщо вони не виділяються в окрему статтю, витрати на операції із скляною тарою, нестачі матеріальних ціностей на виробництві у межах норм природного убутку.

Номенклатуру статей загальновиробничих витрат наведено згідно номенклатури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

45. Загальна величина витрат на утримання та експлуатацію устаткування, а також загальновиробничих витрат підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці ж витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової і товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва.

Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються тільки до собівартості продукції, що виготовляється цим цехом (в тому числі до собівартості робіт, послуг, які використовуються для інших цехів або непромислових господарств).

До собівартості товарів народного споживання загальновиробничі витрати включаються:

а) повністю в цехах, які спеціалізуються на виробництві цих товарів;

б) частково - коли ці товари виготовляються поряд з основною продукцією у цехах, які не спеціалізуються на їх виготовленні. При цьому до собівартості товарів народного споживання включається відповідна частина загальновиробничих витрат пов'язаних з виробництвом цих товарів. Для цього складається спеціальний розрахунок загальновиробничих витрат неспеціалізованих цехів.

46. Загальновиробничі витрати розподіляються між різними видами продукції, об'єктами пропорційно до суми заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) і витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

В собівартість робіт і послуг допоміжного виробництва, наданих на сторону, своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам підприємства, загальногосподарські витрати розподіляються пропорційно до суми основних витрат (без вартості сировини, матеріалів і напівфабрикатів).

47. До статті калькуляції "Загальногосподарські витрати" належать:

1) витрати на обслуговування виробничого процесу:

придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці;

проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів загальногосподарського характеру, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;

контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);

забезпечення правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієничних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому законодавством порядку;

забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;

2) витрати на пожежну і сторожеву охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств пожежну та сторожеву охорону);

3) поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд), витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат на збереження природи, платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;

4) витрати, пов'язані з управлінням виробництва:

матеріально-технічне забезпечення апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування;

оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;

оплата робіт із сертифікації продукції;

оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації;

оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

оплата збору за реєстрацію підприємтва в органах державного управління, передбаченого законодавством.

5) витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

6) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:

виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;

витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

витрати пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника I розряду та витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням, обмундируванням);

оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

7) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи;

8) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників-інвалідів I і II груп до місця роботи і назад незалежно від наявності на маршруті пасажирського транспорту загального користування;

9) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами;

10) платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;

11) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані із сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);

12) витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом;

13) витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщень, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі;

14) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок відповідно до законодавства;

15) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.

Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.

Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних фондів.

Витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на собівартість продукції ( робіт, послуг) щомісяця рівними частинами протягом строку дії договору оренди.

До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства;

16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) в розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;

17) податки, за винятком передбачених підпунктом 3.1.2 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" ( 334/94-ВР ), збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, до Фонду сприяння зайнятості населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента та декретами Кабінету Міністрів України;

18) сплата концесійних платежів за використання корисних копалин;

19) витрати на оприлюднення річного звіту (офіційне подання бухгалтерської звітності до установ та організацій, які уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також витрати на офіційну публікацію звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством);

20) вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, витрат на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств відповідно до законодавства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг тощо);

21) інші витрати, що включаються до собівартості продукції відповідно до законодавства, зокрема, пов'язані з нестачею матеріальних цінностей на складах у межах норм природного убутку, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку. Витрати на встановлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати пов'язані з емісією цінних паперів.

Номенклатуру статей загальногосподарських витрат наведено згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

48. Загальногосподарські витрати включаються до собівартості продукції основного виробництва (включаючи товари народного споживання, що виготовляються з відходів) і до собівартості тієї частини продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва, що виконується на сторону і для потреб капітального будівництва, непромислових господарств підприємства.

До собівартості внутрішньозаводських (міжцехових) замовлень, а також до собівартості забракованої продукції загальногосподарські витрати не включаються.

49. Загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

50. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати не включаються до собівартості внутрішньоцехових робіт і послуг, що складається тільки з прямих витрат: на сировину, матеріали, покупні вироби і напівфабрикати (за вирахуванням зворотних відходів), паливо й енергію для технологічних потреб, витрати на основну і додаткову заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і відрахувань на соціальне страхування.

51. До собівартості незавершеного виробництва витрати на утримання й екплуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати включаються в тому ж порядку, що і до собівартості готових виробів.

52. До статті калькуляції "Попутна продукція" включається вартість попутної продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначається для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам. Крім того, в дану статтю включаються залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції.

53. Попутна продукція самостійно не калькулюється. Її вартість, обчислена за визначеними цінами, вираховується із собівартості готової продукції.

54. Під час калькулювання продуктів, одержаних в комплексних виробництвах, вартість попутної продукції виключається із підсумкової собівартості виробництва усього комплексу продуктів, а величина витрат, що залишається після цього, вважається витратами на основний (цільовий) продукт.

Кількість та вартість попутної продукції відображається у статті калькуляції "Попутна продукція" з розділом за видами із знаком мінус (-).

55. Попутна продукція оцінюється:

за відпускними цінами за вирахуванням планової суми прибутку й витрат на реалізацію;

за плановою собівартістю аналогічного продукту;

за цінами їх можливого використання - тільки для внутрішнього використання. Ціна можливого використання визначається як різниця між ціною матеріалу, що замінюється попутним продуктом (напівфабрикатом), і сумою додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою до його використання.

Підприємство своїм розпорядчим документом визначає, який варіант оцінки воно застосовуватиме.

Попутна продукція, що призначається для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.

56. До статті калькуляції "Інші виробничі витрати" належать інші витрати, які не відносяться ні до однієї із вище вказаних статей витрат. Номенклатура статей інших виробничих витрат наведена згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

Інші виробничі витрати безпосередньо включаються до собівартості відповідних видів продукції. У разі неможливості такого включення вони розподіляються між окремими виробами пропорційно до виробничої собівартості (без інших виробничих витрат).

57. До статті калькуляції "Позавиробничі (комерційні) витрати" належать витрати на реалізацію продукції, зокрема:

на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, а також витрати по наданню послуг, галузевим підрозділам по збуту продукції (за відповідною угодою);

на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

на рекламу і перепродажну підготовку товарів.

До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:

розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);

розробку і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, показчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);

зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу включаючи відрядження працівників підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцем або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;

уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;

на відшкодування витрат за участю у виставках, ярмарках, вартості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі втрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік.

58. Витрати на пакування продукції включаються до позавиробничих (комерційних) витрат, якщо пакування готової продукції проводиться після її здавання на склад. Якщо пакування продукції (згідно з установленим технологічним процесом) проводиться в цехах до здавання її на склад готової продукції, вартість тари включається до виробничої собівартості продукції (до відповідних статей калькуляції або до комплексної статті, якщо тара виготовляється окремо від виробів).

59. Витрати, що входять до складу позавиробничих (комерційних) витрат, безпосередньо відносяться на собівартість відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення вони можуть розподілятися між окремими видами продукції виходячи з їх ваги, обсягу або виробничої собівартості.

Номенклатура статей позавиробничих (комерційних) витрат наведена згідно з номенклатурою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

60. Якщо не вся випущена продукція реалізується в місяці її виробництва, для визначення повної собівартості випуску товарної продукції щомісяця складається розрахунок позавиробничих витрат, що включаються до собівартості випущеної товарної продукції.

Цей розрахунок робиться виходячи з обсягу випуску товарної продукції і фактичного рівня цих витрат за звітний або попередній місяць для відвантаженої частини продукції.

5. Планування витрат виробництва (обігу)

61. Планування витрат виробництва здійснюється під час розробки річних планів лісогосподарських підприємств. Річні плани розбиваються на квартали, а у разі потреби - і на місяці.

Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності лісогосподарського підприємства.

62. Розробці плану із собівартості на підприємстві передує ретельний і всебічний аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період. Особлива увага звертається на визначення величини і причин виникнення витрат, не обумовлених нормальною організацією виробничого процесу: наднормованих витрат сировини і матеріалів, палива, енергії; доплат робітникам за відхилення від нормальних умов праці і наднормові роботи;

втрат від простою машин і агрегатів, аварій, браку; зміни витрат, спричинених нераціональними господарськими зв'язками щодо постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, порушенням технологічної і трудової дисципліни.

Аналіз собівартості проводиться одночасно з комплексним техніко-економічним аналізом роботи підприємства: вивченням рівня техніки й організації виробництва та праці, використанням виробничих потужностей і матеріальних ресурсів, структури та якості продукції.

На цій основі виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.

63. Вихідними даними для планування витрат є:

планові обсяги виробництва продукції в натуральному і вартісному виразах;

норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції і розрахунки потреби в ресурсах в натуральному виразі;

договори на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговування виробництва і встановлення господарських зв'язків, у яких зазначені умови їх виконання та оплати;

норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що визначаються колективними договорами і контрактами;

економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, тощо;

плани організаційно-технічних заходів щодо технічного переоснащення та удосконалення організації виробництва, економії матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці, спрямовані на усунення зайвих витрат і втрат.

64. Під час складання річних планів планова собівартість продукції визначається шляхом розрахунку зміни базового рівня витрат за основними техніко-економічними факторами.

Розрахунок витрат за техніко-економічними факторами (умовами) приведено в шостому розділі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ).

65. При формуванні річних і квартальних планів лісогосподарське підприємство складає зведений кошторис витрат на виробництво з усіма розрахунками до нього і планові калькуляції собівартості всіх видів продукції, а також собівартості допоміжних виробництв, робіт і послуг.

6. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво

66. До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві промислової і лісогосподарської продукції.

Якщо промисловий персонал підприємства виконує роботи, що пов'язані з виробництвом валової і товарної продукції (будівельно-мотажні роботи для капітального будівництва, для житлово-комунального господарства), або надає послуги непромислового характеру будівельним організаціям, власному капітальному будівництву і непромисловим господарствам, відповідні витрати також включаються у зведений кошторис витрат на виробництво.

Не включаються до зведеного кошторису витрат на виробництво витрати, виділені в окремі планово-облікові одиниці виробничих структурних підрозділів підприємства, що належать до інших галузей народного господарства (будівництво, сільське господарство, побічне користування лісом та інші), а також витрати невиробничих структурних підрозділів: житлово-комунального, побутового господарства тощо.

До кошторису витрат на виробництво не включається вартість продукції власного виробництва, використаної самим підприємством на промислово-виробничі потреби (внутрішньозаводський оборот).

67. Зведений кошторис витрат на виробництво складається (з розбивкою по кварталах) на основі таких розрахунків:

витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію на технологічні цілі в основному виробництві, плата за деревину, продану на пні, плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, в лісовому господарстві - шишок, насіння, посадкового матеріалу й інших витрат, пов'язаних з використанням ресурсів природного походження;

основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції з відрахуванням на соціальне страхування;

кошторису витрат (калькуляцій собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;

кошторису витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування;

калькуляції собівартості утримання транспорту, основних механізмів, інших допоміжних виробництв;

кошторису витрат на утримання лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення;

кошторису витрат на будівництво лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення;

кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат;

кошторису інших виробничих (комерційних) витрат;

кошторису позавиробничих витрат.

У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси.

Форму зведеного кошторису витрат на виробництво наведено згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

68. Розрахунок витрат на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві складається на основі даних про обсяг виготовлення окремих виробів продукції і технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу продукції з первинної сировини), встановлених для планового року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні технології та в організації виробництва. Ці норми використовуються при складанні зведеного кошторису витрат на виробництво і при розробці планових калькуляцій.

Сума попневої плати визначається на основі конкретного розрахунку на весь лісосічний фонд, який відповідає загальному обсягу заготівлі деревини, обрахованої по таксах на деревину лісових порід, що відпускається на пні, з врахуванням розрядів такс та поясів.

Витрати на промислову сировину, матеріали, покупні вироби, напівфабрикати, насіння, посадковий матеріал, паливо, енергію віднесені до відповідних елементів (статей), складаються із витрат на їх придбання, заготівлю і доставку до базових складів підприємств.

Лісоматеріали круглі і дрова власної заготівлі, відпущені для виробництва пиломатеріалів, тари, шпал і преводних брусків, колотих балансів, технологічної тріски та іншої продукції, списуються на витрати відповідних виробництв за собівартістю з врахуванням витрат по зберіганню, технологічній підготовці і подачі деревини у виробництво.

Насіння власної заготівлі (шишки, сіянці, саженці), яке використовується всередині лісогосподарського підприємства, обраховується за собівартістю.

На основі натуральних норм витрат, цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі (з врахувнням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, що складається на підприємстві, з діючих тарифів на енергію, придбану у сторонніх підприємств і організацій.

69. Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), здійснюється окремо для робітників, які знаходяться на відрядній оплаті праці і робітників, які знаходяться на погодинній оплаті праці.

Сума основної заробітної плати робітників за відрядною оплатою праці визначається виходячи з обсягу виробництва відповідних видів продукції, установленої трудомісткості (норм виробітку), відрядних розцінок і середньої годинної (денної) тарифної ставки. Сума основної заробітної плати робітників за погодинною оплатою праці визначається виходячи з їх планової чисельності і середньої тарифної ставки або посадового окладу.

Додаткова заробітна плата складається з винагород за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво, за особливі умови праці, а також з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених законодавством, та премій за виконання виробничих завдань і функцій.

Додаткова заробітна плата планується у розмірах, встановлених Кодексом законів про працю України ( 322-08 ), іншими актами законодавства України, колективними договорами підприємств, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

70. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування і на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), на обов'язкове медичне страхування і на додаткове пенсійне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється за встановленими законодавством нормами з урахуванням розміру витрат на оплату праці, які підлягають обкладанню прибутковим податком громадян.

71. Кошторис витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складається на основі даних про планові обсяги їх продукції та норм матеріальних і трудових витрат. Загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції за відповідними напрямами.

72. Кошторис витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, складається на кожний вид нової продукції, виробництво або цех незалежно від джерела відшкодування цих витрат (фонду розвитку виробництва, оборотних коштів, спеціальних інвестицій). Ці кошториси складаються на основі графіків роботи, нормативів витрат на технічну й технологічну підготовку виробництва, договорів з іншими організаціями тощо.

Окремі кошториси узагальнюються в зведеному кошторисі витрат, пов'язаних з підготовкою і освоєнням виробництва, що затверджується керівником підприємства.

73. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва за статтями витрат.

Кожна стаття кошторису обгрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:

плановий склад устаткування і транспортних засобів, що визначаються виходячи з норм їх використання і планового обсягу виробництва;

нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;

норми витрат попутних матеріалів для експлуатації і ремонту устаткування, включаючи запасні частини мастильні та обтиральні матеріали;

норми амортизаційних відрахувань;

норми обслуговування та ремонту устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;

розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;

розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах, їх зносу та витрат на ремонт і відновлення.

Одночасно із складанням кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування уточнюються кошторисні (нормативні) ставки цих витрат на одну машино-годину і одиницю продукції.

74. Кошторис витрат на утримання лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення плануються за видами лісовозних доріг у розрізі калькуляційних статей витрат і розраховуються на один кілометр їх довжини.

У статтю "Основна і додаткова заробітна плата допоміжних виробництв" включається оплата робітників, зайнятих на поточному утриманні лісовозних доріг (шляхові робітники, робітники грейдерування, робітники на очистці снігу, каткуванню, очистці кюветів, мостів, труб т.ін.).

У сттаттю "Послуги допоміжного виробництва" включаються витрати на оплату послуг, наданих іншими допоміжними виробництвами шляхової служби. Ці витрати визначаються як добуток відпрацьованих шляховою службою кількості машино-змін на собівартість однієї машино-зміни.

У сатті "Інші витрати" на утримання лісовозних доріг, включаються витрати, які не можуть бути віднесені до жодної із попередніх статей.

Витрати на утримання лісовозних доріг відносяться на лісозаготівлі по статті "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування".

Будівництво магістральних шляхів і віток здійснюється за проектами і кошторисами, затвердженими в установленому порядку. Будівництво сезонних вусів і сезонних доріг здійснюється за кошторисно-фінансовим розрахунком, затвердженим директором підприємства.

Обсяг будівництва магістральних доріг, віток, вусів, сезонних доріг визначається схемами транспортного освоєння відведених до рубки лісосік, які розробляє для підвідомчих підприємств обласне лісогосподарське об'єднання (управління). План будівництва лісовозних доріг установлюється у натуральних і грошових показниках. Будівництво магістральних доріг і віток може здійснюватися господарським способом і підрядними організаціями.

Відповідно до кошторису вартості будівництва магістральних доріг, віток, сезонних доріг і планових обсягів вивозки деревини підприємство установлює норму відрахувань від собівартості товарної продукції на будівництво доріг у розрахунку на кубометр вивезення деревини.

У кошторисі визначаються витрати на обсяг нового будівництва і продовження лісовозних доріг, які виконуються як власними силами, так і підрядчиком.

Відрахування на будівництво лісовозних доріг проводяться підприємством за розрахунковою нормою на обсяг вивезеної деревини і відноситься на собівартість продукції лісозаготівель.

Залишок невикористаних відрахувань на будівництво лісовозних доріг на кінець року переходить на наступний рік і є джерелом фінансування витрат на будівництво цих доріг в наступному році.

75. Для розрахунку кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат вихідними даними є:

структура організації управління цехами і підприємствами у цілому, їх штатні розписи;

норми витрат палива і енергії для опалення, освітлення та інших господарських потреб;

норми витрат матеріалів на утримання і ремонт будинків та споруд;

норми зносу малоцінного і швидкозношуваного господарського інвентаря;

норми амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів та нематеріальних активів;

кошторис витрат на поточний ремонт основних фондів;

кошторис витрат на охорону праці;

кошторис витрат на проведення випробувань, дослідів і досліджень;

розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;

кошторис витрат на винахідництво і раціоналізацію;

кошторис витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;

кошторис витрат на виробничу практику і підготовку кадрів;

норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Фонду сприяння зайнятості населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт та заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду; відрахувань до Державного фонду сприяння конверсії; концесійні платежі за використання природних копалин; проценти за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від строку кредитування; за товарні і комерційні кредити; проценти за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг) тощо.

76. Кошторис інших виробничих витрат складається на підставі розрахунків витрат, пов'язаних із забезпеченням нормальної експлуатації виробів у споживачів, витрат на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це пердбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції.

77. Кошторис позавиробничих витрат складається для підприємств в цілому за статтями витрат.

Вихідними даними для розрахунку зазначеного кошторису є:

план поставки товарної продукції споживачам й умови її реалізації;

норми і нормативи матеріальних, трудових та грошових витрат на зберігання, навантаження, планування і транспортування продукції до станції відправлення;

договори і контракти із споживачами продукції, транспортно-експедиційними, страховими та посередницькими організаціями;

норми витрат на рекламу, експортне вивізне мито, митні збори; норми та відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, безплатно передані зразки і моделі; на представницькі витрати у ромірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) у плановому році.

78. Для складання зведеного кошторису витрат на виробництво розробляється таблиця "Зведення витрат на виробництво", форму якої наведено згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ) (додається).

У першому розділі таблиці у рядках наводяться витрати на виробництво в плановому році за статтями витрат. Основою для визначення витрат цих показників є складені раніше розрахунки витрат на сировину і матеріали, паливо й енергію на технологічні цілі, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати; витрати на оплату праці; комплексні статті витрат. Одночасно з складанням цих витрат виділяються елементи витрат і суми витрат допоміжних виробництв, що не розподіляються за елементами.

Загальний підсумок першого розділу дорівнює загальній сумі витрат на виробництво в плановому році.

У другому розділі таблиці наводяться витрати допоміжного виробництва і транспортно-заготівельні витрати допоміжних цехів та виділяються елементи витрат у складі цих витрат.

Сума елементів витрат, виділених у першому і другому розділах, повинна дорівнювати загальній сумі витрат на виробництво в плановому році. Повинні також бути рівними витрати допоміжного виробництва, які розподілені в другому розділі за елементами витрат.

79. Загальна сума витрат у зведеному кошторисі витрат на виробництво включає не тільки витрати на виробництво товарної продукції, а й витрати, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, в тому числі напівфабрикатів власного виробництва, витратами майбутніх періодів і наданням послуг, що не включаються до валової продукції. Для визначення виробничої собівартості валової продукції необхідно:

1) із загальної суми витрат на виробництво виключити витрати на роботи (послуги), які не включаються до складу валової продукції:

будівельно-монтажні роботи, що виконуються промисловим персоналом підприємства для капітального будівництва, житлово-комунального господарства;

послуги заводського транспорту, що надаються стороннім організаціям і непромисловим господарствам підприємства;

лабораторні, проектні і науково-дослідні роботи, що виконуються для сторонніх організацій;

роботи, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, що відшкодовуються за рахунок коштів фонду розвитку виробництва, спеціальних асигнувань;

2) врахувати зміну залишків витрат майбутніх періодів. У разі збільшення залишку цих витрат сума приросту віднімається від суми витрат на виробництво, у разі зменшення - додається до неї;

3) врахувати зміну залишків подальших витрат. Приріст залишку подальших витрат додається до підсумку витрат на виробництво, зменшення - віднімається.

Сума, одержана після внесення зазначених вище змін, і являє собою виробничу собівартість валової продукції.

Для визначення повної собівартості товарної продукції до її виробничої собівартості додаються позавиробничі витрати.

Повна собівартість товарної продукції, обчислена виходячи із загальної суми витрат на виробництво, дорівнює плановій (повній) собівартості товарної продукції у зведеному розрахунку за техніко-економічними факторами, а також собівартості, підрахованій виходячи з планових калькуляцій окремих видів продукції і їх товарного випуску.

Для визначення повної собівартості продукції, що реалізується в плановому періоді, до повної собівартості товарної продукції додається (віднімається) зміна собівартості залишків нереалізованої товарної продукції на кінець базового планового року.

Для визначення собівартості товарної продукції сума витрат на виробництво валової продукції корегується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину собівартості приросту (зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сума витрат на виробництво валової продукції. Одержана величина дорівнює виробничій собівартості товарної продукції.

Величина витрат, що відносяться до незавершеного виробництва, визначається на основі даних про зміни залишків незавершеного виробництва для кожного виду продукції в натуральному виразі, умовних виробах (у разі великої номенклатури) деталей і вузлів, що входять до складу виробу, або у відсотках готовності виробів, з тривалим циклом виготовлення.

У розрахунку собівартості приросту (зменшення) залишків незавершеного виробництва враховується вплив на неї зниження норм матеріальних і трудових витрат у плановому році.