Про спонукання до виконання договірних зобов'язань

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2005 Справа N 20-6/294-7/732-2/103-5/353

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув касаційну скаргу військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) на рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 р. у справі N 20-6/294-7/732-2/103-5/353 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" до військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) про спонукання до виконання договірних зобов'язань за участю представників позивача - Веремчук М.А, відповідача - Герасимова А.М., Муратіді Д.Ю., Дудкіна І.О.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. позов задоволено; стягнено з військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" 11 346 836,59 грн. заборгованості за втрачене майно; зобов'язано військову частину 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) підписати акт прийому-передачі на передану товариству з обмеженою відповідальністю "Юреко" трикімнатну квартиру N 49, розташовану в блоці 3-1 по вул. Шостака, 5 у м. Севастополі, протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 р. рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. залишене без змін.

У касаційній скарзі військова частина 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) просить скасувати рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Юреко" просить рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 р. залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У липні 2000 р. мале приватне підприємство "Юреко" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Юреко") звернулося до господарського суду з позовом до військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) про виконання зобов'язання в натурі за договором про сумісну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку (шифр 8/7-757) по вул. Адмірала Макарова у м. Севастополі.

В процесі розгляду справи позивач змінював свої вимоги та просив стягнути з військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) 11 346 836,59 грн. ринкової вартості майна, яке є часткою позивача в спільному майні, та зобов'язати відповідача підписати акт прийому-передачі на трикімнатну квартиру N 49 по вул. Шостака, 5 у м. Севастополі

Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані сторонами докази і доводи, належно їх оцінили та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. При цьому суди виходили з того, що за своєю правовою природою укладені між позивачем і відповідачем договори є договорами про сумісну діяльність, за умовами яких позивач інвестує в будівництво певні грошові кошти, а відповідач здійснює будівництво, тобто сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦК УРСР ( 1540-06 ). В порушення умов спірного договору відповідач не повністю передав позивачу його частку в спільній частковій власності.

Судами прийнято до уваги висновки комплексної будівельно-бухгалтерської експертизи N 53 від 16.04.2002 р. про те, що частка позивача у всіх збудованих об'єктах з врахуванням обсягу фінансування складає 49,345% або 8855 кв. м. Зазначене підтверджується і актом звірки площ, отриманих позивачем по договорам про сумісну діяльність за період з 1993 р. по 2002 р. з протоколом розбіжностей.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі актів прийому-передачі, звірок взаєморозрахунків сторін (з протоколом розбіжностей) встановлено, що фактично відповідачем було передано позивачу 5 014,80 кв. м площі будівлі, а заборгованість відповідача по передачі в натурі збудованих приміщень складає 3 644,84 кв. м.

У відповідності з висновками судової експертизи, загальна ринкова вартість майна, що мало бути передане позивачу, складає 11 346 836,59 грн., тому обґрунтовано стягнута з відповідача.

Суд правильно поклав на відповідача зобов'язання підписати акт прийому-передачі трикімнатної квартири N 49, розташованої в блоці 3-1 по вул. Шостака, 5 у м. Севастополі, оскільки названа квартира відповідно до умов додатку від 02.02.1996 р. до договору про сумісну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку (шифр 8/7-757) по вул. Адмірала Макарова у м. Севастополі від 20.07.1995 р. є часткою позивача в спільному частковому майні та фактично передана позивачу. Такий висновок суду відповідає матеріалам справи, чинному законодавству, зокрема, щодо оформлення господарської операції первинними документами відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ).

До того ж, висновки суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин не застосовуються вимоги Положення про інвестування будівництва і придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 01.07.1993 р. N 240/93 ( 240/93 ) із змінами і доповненнями, а належним відповідачем у справі є Чорноморський Флот Російської Федерації в особі військової частини 59131 відповідає приписам ст.ст. 1, 27 ГПК України ( 1798-12 ).

Доводи військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) в касаційній скарзі про неправильне застосування судами правових норм щодо суті і характеру договірних відносин, правильності застосування приписів угод про сумісну діяльність, ст.ст. 430-433 Господарського кодексу України ( 436-15 ) були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні. Це ж стосується застосування судом ст. ст. 5, 9, 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ), положень про застосування строку позовної давності.

Отже, ухвалені у справі судові рішення відповідають матеріалам справи, чинному законодавству, тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 р. у справі N 20-6/294-7/732-2/103-5/353 залишити без змін, а касаційну скаргу військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) - без задоволення.