Про визнання недійсним рішення і відшкодування збитків

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.03.2002 N 20-7/040-3/336

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбов" на постанову Вищого арбітражного суду України від 12 червня 2001 року ( v20-7800-01 ) у справі за позовом ТОВ "Ромбов" до Державної податкової адміністрації м. Севастополя про визнання недійсним рішення і відшкодування збитків, встановив:

9 лютого 2000 року ТОВ "Ромбов" звернулось до арбітражного суду м. Севастополя з позовом про визнання недійсним рішення ДПА м. Севастополя від 17 лютого 1999 року та відшкодування збитків.

Позовні вимоги обгрунтовуються неправильним застосуванням ДПА у м. Севастополя податкового законодавства. Незаконно зроблений висновок про зниження ТОВ "Ромбов" податкового кредиту. Є помилковим трактування ДПА м. Севастополя податку і податкового кредиту, а сам факт недостовірності звітних даних у відсутність недоїмки не є підставою для застосування фінансових санкцій.

ДПА м. Севастополя позов не визнала як такий, що не відповідає вимогам Закону ( 168/97-ВР ).

Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 06-12.04.2000 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПА м. Севастополя від 17.02.99 року.

Постановою першого заступника голови суду від 07.08.2000 року рішення від 06-12.04.2000 року скасовано. Справа передана на новий розгляд.

Рішенням суду від 31 жовтня 2000 року позов задоволено частково. В частині донарахування податку на прибуток в сумі 143,80 грн., застосування штрафу в сумі 43,14 грн. і донарахування пені в сумі 58,38 грн. рішення ДПА в м. Севастополі від 17.02.99 року N 86/26-2059/24025743/15 визнано недійсним.

Постановою суду від 09.01.2001 року рішення суду від 31.10.2000 року залишено без змін.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 12.06.2001 року ( v20-7800-01 ) рішення від 31.10.2000 року та постанову від 09.01.2001 року арбітражного суду м. Севастополя залишено без змін.

Вищий арбітражний суд грунтував свою постанову вимогами п. 7.2 пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), які передбачають дотримання норм Закону при видачі податкових накладних. За недотримання встановленого порядку платники податку несуть відповідальність відповідно до вимог п. 10.1 ст. 10 та пп. 7.4.5 ст. 7 Закону.

22 січня 2001 року за касаційною скаргою ТОВ "Ромбов" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України від 12 червня 2001 року. Касаційна скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права та виявленням різного застосування Вищим арбітражним судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах.

Представник ТОВ "Ромбов" - Дикусара І.Л. висловився на підтримку касаційної скарги.

ДПА м. Севастополя не скористалася законним правом на участь їх представника в судовому засіданні.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пунктами 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено відповідальність платників податків за недостовірність і несвоєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України та здійснення податковими органами контролю за нарахуванням і внесення податку до бюджету.

По результатам зустрічної перевірки ТОВ "Ромбов" за період 01.10.97 року по 31.12.98 року з дотриманням податкового законодавства було прийнято рішення ДПА м. Севастополя від 17.02.99 року N 86/2/2059/24025743/15, яким ТОВ "Ромбов" було донараховано ПДВ в сумі грн., штраф в розмірі 10001,2 грн., пені - 3508,18 грн. та податок на прибуток - 143,80 грн. штраф в сумі 43,14 грн. і пеню - 53,38 грн.

Відповідно до п. 7.2 пп. 7.2.1 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та її кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку і ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні: загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Не дотримуючись вимог Закону ( 168/97-ВР ) ТОВ "Ромбов" для отримання податкового кредиту задіює податкові накладні, видані ПП "Кен-Південь" від 13.11.97 року N 9; ТОВ "Оптіма-ЛТД" від 06.03.98 року N 156, МНП "Техніка" від 31.05.98 року N 15, ТОВ "Діан" від 10.08.98 року б/н, МКП "Промінь" від 26.08.98 року б/н, ПФ "Інжектор" від 11.09.98 року N 436, АТЗТ "Миронівський хлібопродукт" від 09.11.98 року б/н, в яких не зазначено дату виписки, номер свідоцтва про реєстрацію і якості платника ПДВ, місце розташування продавця, ціну продажу, порядкового номеру податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.6 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) ТОВ "Ромбов" мало право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження з доданням копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг), що було б підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робот, послуг).

З такою завою ТОВ "Ромбов" до податкового органу не зверталось, а податкові накладні прийняло на облік та включило до податкового кредиту.

Висновок арбітражних судів про те, що податкові накладні оформлені з порушенням Закону ( 168/97-ВР ) привели до заниження суми податку на добавлену вартість, що підлягала виплаті, до приховування відповідних сум податку, а витрати ТОВ "Ромбов" по сплаті податку на добавлену вартість у складі ціни за товари вважаються не підтвердженими податковими накладними є правильним.

Згідно пп. 7.4.5 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену означеними цим підпунктом документами, тому ДПА м. Севастополя відповідно до вимог п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) мала всі підстави для застосування до ТОВ "Ромбов" фінансових санкцій.

При таких обставинах правильний висновок арбітражних судів про відсутність підстав для задоволення позову і в частині стягнення збитків.

У зв'язку з викладеним арбітражні суди дійшли правильного висновку щодо порушень ТОВ "Ромбов" підпунктів 7.2.; 7.2.1; 7.2.2; 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ). Оскаржувана постанова Вищого арбітражного суду України відповідає вимогам матеріального права і є законною.

Керуючись ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Верховний Суд України, ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ромбов" відхилити, а постанову Вищого арбітражного суду України від 12 червня 2001 року N 04-1/20-20/77 залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.