Про визнання недійсним договору підряду

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2004 Справа N 04/298-03

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Добролюбової Т.В.

Суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівник"

на постанову від 1 грудня 2003 р. Харківського апеляційного Господарського суду

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Приватного підприємства "Мика" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівник"

про визнання недійсним договору підряду.

У судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова у травні 2003 р. заявлений позов про визнання недійсним договору підряду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" та Приватним підприємством "Мика" укладеного з метою, що суперечить інтересам держави на підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час укладання договору на виконання будівельно-ремонтних робіт на суму 7230,60 грн. Приватне підприємство "Мика" не було належним чином зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та юридична особа, на податковому обліку не знаходилось, дозвіл на виготовлення печаток, штампів не одержувало. Наведене дало підстави податковій службі вважати, що оспорюваний договір укладений з порушенням встановленого порядку, оскільки не відповідає вимогам статті 26 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), як укладений (ПП "Мика") особою, що не мала цивільної правоздатності. Наведене свідчить про наявність умислу з боку ПП "Мика" при укладанні оспорюваного договору на ухилення від оподаткування і доводить укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 серпня 2003 р., ухваленим суддею Водолажською Н.С., відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору підряду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" та Приватним підприємством "Мика" Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належним чином в чому саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди, а також є недоведеною наявність умислу в діях відповідачів. При цьому господарський суд послався і на відсутність у матеріалах справи рішення місцевого суду про визнання недійсними статутних документів підприємства.

Харківський апеляційний господарський суд у складі: головуючого Могилєвкіна Ю.О., суддів Смірнова В.Г., Плужник О.В. постановою від 1 грудня 2003 р. перевірене рішення Господарського суду Харківської області скасував, задовольнивши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова. Апеляційний господарський суд задовольнив позовні вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсним договору підряду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" та Приватним підприємством "Мика" укладеного з метою, що суперечить інтересам держави на підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Постанова апеляційного суду мотивована приписами статті 49 Цивільного кодексу України з огляду на доведеність факту укладання спірної угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства, спрямованою (з боку ПП "Мика") на приховування доходів від оподаткування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Харківської області, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог податкової служби, залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в касаційні скарзі, Товариство посилається на неправильне застосування апеляційним судом до спірного договору статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Заявник зауважує на тому, що ДПІ як позивач не довів наявність підстав для визнання недійсною угоди, укладеної між Приватним підприємством "Мика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" з метою, що суперечить інтересам держави. Наголошує на тому, що позивачем не надано доказів відносно наявності належних повноважень у фізичних осіб, що підписали спірну угоду, а також не надано доказів навмисних дій учасників угоди відносно ухилення від сплати податків або інших дій, що суперечать інтересам держави і суспільства. При цьому Товариство посилається на недотримання апеляційним судом при розгляді справи вимог статей 22, 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Приватним підприємством "Мика" постанова Харківського апеляційного господарського суду не оскаржена, відзив на касаційну скаргу не надіслано.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду з мотивів у ній викладених.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій приписів матеріального і процесуального законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною. Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів. Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що 15.08.2001 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" та Приватним підприємством "Мика" укладено договір підряду, відповідно до умов якого ПП "Мика" виконало будівельно-монтажні роботи, а ТОВ "Агробудівник" оплатило роботи, вартість яких складає 7230,60 грн. На виконання цього договору ПП "Мика" виписувало податкову накладну від 20.09.2001р. N 82 з відображенням податку на додану вартість виконаних підрядних робіт. Одержання послуг ТОВ "Агробудівник" підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт та витрат від 20.09.2001 р. Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство "Мика" в Єдиному державному реєстрі не значиться, дозвіл на виготовлення печаток, штампів не одержувало, на податковому обліку не знаходилось і відповідно податків не сплачувало (хоч за спірною угодою одержало доход і на підставі податкових накладних взяло на себе податкові зобов'язання, які не виконало). При реалізації спірної угоди ПП "Мика" виписувало податкову накладну з відображенням податку на додану вартість виконаних підрядних робіт, при цьому не сплачувало його до бюджету, про що свідчить факт неподання звітності до податкового органу. Ці обставини існували на час укладання угоди між відповідачами і у суду відсутні правові підстави для сумніву щодо наміру таких засновників не дотримуватись приписів законодавства та ухилятися від сплати податків.

У зв'язку з викладеним, постанова у справі в цій частині відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими. Спростовуються матеріалами справи і доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом процесуального законодавства. Водночас, апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги податкової служби про визнання недійсним договору підряду на підставі статі 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) не застосував наслідки, передбачені приписами цієї статті, оскільки при наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою стягується в доход бюджету.

Таким чином сума договору підлягає стягненню з ПП "Мика" на користь ТОВ "Агробудівник", а з рахунку ТОВ "Агробудівник" на користь бюджету, незалежно від можливості виконання стягнення на користь ТОВ "Агробудівник".

В цій частині змінюється мотивувальна і резолютивна частина постанови Харківського апеляційного господарського суду.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1.12.2003 у справі 04/298-03 змінити. Викласти резолютивну частину постанови в такій редакції:

Угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" та Приватним підприємством "Мика" на суму 7230,60 грн. визнати недійсною. Стягнути з ПП "Мика" на користь ТОВ "Агробудівник" 7230,60 грн. Стягнути з ТОВ "Агробудівник" в доход Державного бюджету 7230,60 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати накази на виконання цієї постанови з зазначенням відповідних рахунків.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівник" залишити без задоволення.