Про стягнення грошової суми

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА Іменем України

28.04.2004 Справа N 10/195

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Щотки С.О. (головуючий), Рибака В.В., Семчука В.В.,

за участю представників : позивача - Дубчак С.Е., відповідача - Терпак О.В., Яковець О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві,

касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на рішення та постанову

Господарського суду Закарпатської області від 15.10.2003 року

Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року

у справі N 10/195

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"

Про стягнення 403804,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (далі - ВАТ "Закарпатгаз") про стягнення 372158,54 грн. основного боргу за відпущений природний газ, процентів річних у сумі 5568,60 грн., та пені у розмірі 26077,34 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.10.2003 року у справі N 10/195 (суддя Івашкович І.В.) провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинено, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені та процентів річних відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року (судді: Городечна М.І., Юркевич М.В., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Закарпатської області від 15.10.2003 року залишене без змін.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у подані касаційній скарзі просить рішення господарського суду Закарпатської області від 15.10.2003 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів річних та пені скасувати, в цій частині позов задовольнити повністю.

В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесені оскаржуваних рішення та постанови судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване судове рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення суми процентів річних та пені, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порядок розрахунків за поставлений природний газ встановлений постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998 року N 1785 ( 1785-98-п ) та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України N 758 ( v0758227-00 ) від 12.07.2000 року "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газо збутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ" та здійснюються відповідно до встановленого алгоритму розподілу коштів.

Разом з тим, господарськими судами не враховано, що даний алгоритм визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств і тому приписи алгоритму не впливають на строки оплати відповідачем вартості поставленого за договором природного газу.

Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 162 ЦК України ( 1540-06 ) одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Пунктом 6.2 укладеного між сторонами договору N 10/1-215 від 12.01.2001 року передбачено нарахування пені в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Статтею 214 ЦК України ( 1540-06 ), передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначені вище вимоги закону не врахували.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України "НАК "Нафтобаз України" задовольнити частково.

Рішення Закарпатської області від 15.10.2003 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року у справі N 10/195 скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду Закарпатської області.

Головуючий, суддя С.Щотка

Судді В.Рибак

В.Семчук

---------------

Доповідач: Щотка С.О.