Про визнання недійсним аукціону по реалізації плавкрану НПК-16 "ГАНЦ" від 29 травня 1999 р. та відшкодування вартості реалізованого майна

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08.02.2005 Справа N 20-5/080-8/114

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>

за участю представників <...>,

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на постанову Вищого господарського суду України від 18 листопада 2004 р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" до відділення державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, приватного підприємства "Сетек", товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузька стивідорна компанія", третя особа - Севастопольське відділення Акціонерного промислово-інвестиційного банку України, про визнання недійсним аукціону по реалізації плавкрану НПК-16 "ГАНЦ" від 29 травня 1999 р. та відшкодування вартості реалізованого майна, ВСТАНОВИЛА:

У березні 2000 р. відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" подало до арбітражного суду м. Севастополя позов до відділення державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя та приватного підприємства "Сетек" про визнання недійсним проведеного 29 травня 1999 р. аукціону з продажу плавкрану НПК-16 "ГАНЦ" та зобов'язання відповідачів відшкодувати вартість реалізованого майна.

Позовна заява обґрунтовувалася порушенням порядку проведення торгів з реалізації заставленого майна.

Арбітражний суд міста Севастополя рішенням від 28 квітня 2000 р. в позові відмовив з посиланням на те, що ухвалою арбітражного суду міста Севастополя від 3 червня 1999 р. у справі N 20-6/346 затверджено акт про проведення аукціону і порушення порядку проведення аукціону не встановлено.

За заявою позивача від 21 вересня 2001 р. рішення арбітражного суду міста Севастополя від 28 квітня 2000 р. було переглянуто за нововиявленими обставинами і рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2001 р. визнано недійсним аукціон з реалізації плавкрану НПК-16 "ГАНЦ", який відбувся 29 травня 1999 р. Рішення суду обґрунтовано тим, що Вищий арбітражний суд України постановою від 5 вересня 2000 р. скасував ухвалу від 3 червня 1999 р., якою було затверджено акт про проведення аукціону, і справу було передано на новий розгляд.

Ухвалою від 9 липня 2001 р. арбітражний суд міста Севастополя відмовив у затвердженні акта проведення аукціону з продажу вказаного плавкрану, оскільки аукціон проведено з порушенням п. 5 Положення про порядок проведення аукціонів з реалізації заставленого майна ( 1448-97-п ). Порушено терміни направлення повідомлення заставодавця про час і місце проведення аукціону.

Також в рішенні вказано, що реалізований на аукціоні плавкран не може бути витребуваний у товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузька стивідорна компанія" (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю "Квадросервіс") і позивач має право заявити позов на підставі ст. 6 ЦК України ( 1540-06 ).

У травні 2003 р. позивач подав заяву про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2001 р. за нововиявленими обставинами. В якості підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на повідомлення прокуратури м. Севастополя від 1 квітня 2003 р., із якого вбачається, що за результатами проведеної перевірки було встановлено, що покупцями в проведеному аукціоні виступили дві юридичні особи, засновниками яких є одні і ті ж особи. Вказаний факт на думку позивача вказує на недобросовісність покупця - переможця аукціону.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 9 квітня 2004 р. заяву позивача було задоволено на підставі статей 49, 57 ЦК України ( 1540-06 ), постановлено виключити з мотивувальної частини рішення господарського суду від 26 грудня 2001 р. посилання на неможливість витребування майна у покупця та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузька стивідорна компанія", як правонаступника, повернути майно.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 липня 2004 р. рішення господарського суду м. Севастополя від 9 квітня 2004 р. залишено без змін.

Оскарженою постановою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2004 р. рішення господарського суду міста Севастополя від 9 квітня 2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 липня 2004 р. скасовано. У задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2001 р. відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що наведені мотиви перегляду судового рішення не можна вважати такими, що свідчать про нововиявлені обставини, оскільки вони не ставлять під сумнів правомірність постановленого рішення, не спростовують наведені у рішенні фактичні обставини і стосуються обставин, які могли бути встановлені судом при розгляді спору і не є такими, що існували і змінилися після прийняття рішення.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав виявлення різного застосування судом одного й того ж положення закону у аналогічних справах та неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 20 січня 2005 р. порушено касаційне провадження з перегляду оскарженої постанови Вищого господарського суду України від 18 листопада 2004 р. у справі N 20-5/080-8/114.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ), господарський суд може переглянути ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 9 квітня 2004 р. нововиявленими визнані ті обставини, що були встановлені ухвалою арбітражного суду міста Севастополя від 9 липня 2001 р. Вказаною ухвалою відмовлено в затвердженні акта про проведення аукціону з продажу плавкрану НПК-16 "ГАНЦ" через порушення вимог закону щодо проведення таких аукціонів, а також відомості, що містяться у листі прокуратури міста Севастополя від 1 квітня 2003 р. про те, що покупцями в проведеному аукціоні виступили дві юридичні особи, засновниками яких є одні й ті самі особи.

З висновками суду першої інстанції погодився Севастопольський апеляційний господарський суд, який постановою від 6 липня 2004 р. залишив зазначене рішення без змін.

Вказані обставини правильно визнані судами такими, що мають істотне значення для справи і не були відомі заявникові на час вирішення спору господарським судом. Тому рішення суду від 9 квітня 2004 р. було переглянуто судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ).

Проте Вищий господарський суд України дійшов помилкового висновку відносно того, що вказані обставини не мають істотного значення для справи і не є нововиявленими.

За таких обставин, оскаржена постанова Вищого господарського суду України від 18 листопада 2004 р. підлягає скасуванню, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 липня 2004 р. слід залишити в силі.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 18 листопада 2004 р. скасувати, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 липня 2004 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.