Щодо надання роз'яснення деяких норм законодавства стосовно садівницьких товариств

Тип: Лист

№ 1079-0-2-09-19

Дата: 30 грудня 2009 р.

Статус: Не визначено

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

30.12.2009 N 1079-0-2-09-19

У зв'язку зі зверненням <...> у Міністерстві юстиції розглянуто лист <...> щодо надання роз'яснення деяких норм законодавства стосовно садівницьких товариств і повідомляється таке.

1. Щодо питання, чи повинні садівницькі товариства утворюватися у формі кооперативів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).

Відповідно до статті 41 "Прикінцеві положення" зазначеного Закону ( 1087-15 ) кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності ним Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із статтею 1 вказаного Закону ( 1087-15 ) кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Статтею 6 вказаного Закону ( 1087-15 ) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, на сьогоднішній день садівницькі товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи відповідно до Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).

2. Щодо питання, чи може член садівницького товариства внести до товариства свій пайовий внесок майном у вигляді власної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (далі - ЗКУ) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частина друга статті 319 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦКУ)).

Статтями 10, 11 Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ) визначено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

В розумінні Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ) пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (стаття 2 Закону).

3. Щодо питання, чи може вважатися приватизацією придбання членом товариства земельної ділянки в такого товариства за договором купівлі - продажу.

Статтею 81 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (далі - ЗКУ) визначено підстави, за яких громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, серед яких, зокрема, розмежовуються:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;

в) приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до статті 35 ЗКУ ( 2768-14 ) приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Частиною третьою статті 116 ЗКУ ( 2768-14 ) передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян: одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Натомість загальні положення про купівлю-продаж визначено главою 54 ЦКУ ( 435-15 ).

Зокрема, статтею 655 ЦКУ ( 435-15 ) встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто такий договір є оплатним.

Отже, приватизація земельних ділянок та придбання їх за договором купівлі - продажу є окремими підставами набуття права власності на земельні ділянки.

Разом з тим зазначаємо, що спеціально уповноваженим нейтральним органом виконавчої влади у галузі земельних відносин є Державний комітет із земельних ресурсів, до повноважень якого належить забезпечення реалізації державної політики, розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин, узагальнення практики застосування земельного законодавства (пункт "е" статті 15 ЗКУ ( 2768-14 ), Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224) ( 224-2008-п ).

Таким чином, роз'яснення земельного законодавства здійснює Держкомзем.

Водночас зазначаємо, що листи Мін'юсту не встановлюють норм права, а носять лише інформаційний характер.

Заступник Міністра Л.Єфіменко

Пов'язані документи

  • Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів
  • Про кооперацію
  • Цивільний кодекс України
  • Земельний кодекс України