Про визнання недійсним укладеного між сторонами договору придбання акцій

Тип: Постанова

№ 18/19

Дата: 17 квітня 1995 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА арбітражної наглядової колегії

17.04.1995 N 18/19

Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ (далі - "Укрсоцбанк") про перевірку постанови арбітражного суду м. Києва від 16.03.95 зі справи N 18/19 ( v8_19805-95 ) за позовом "Укрсоцбанку" до акціонерного товариства закритого типу фірми "Дніпро-Інком", м. Київ (далі - фірма "Дніпро-Інком") за участю Української державної корпорації автомобільного транспорту, м. Київ (далі - корпорація "Укравтотранс") - третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору про визнання недійсним укладеного між сторонами договору від 27.10.93 на придбання акцій Укрсоцбанку.

В позовній заяві було пред'явлено також вимогу про стягнення з відповідача отриманих за договором дивідендів у сумі 12989416666 крб.

Суддя рішенням від 28.12.94 задовольнив позовну вимогу про визнання договору недійсним з огляду на невідповідність договору вимогам законодавства. В решті позов не розглядався, оскільки "Укрсоцбанк" заявив про відмову від позову в частині стягнення з відповідача дивідендів, сплачених за договором. Державне мито, яким була сплачена ця частина вимог, повернуто позивачу з бюджету.

Заступник голови арбітражного суду м. Києва перевірив рішення в порядку нагляду, скасував його, відмовив у позові в частині вимог про визнання договору недійсним, посилаючись на помилковість доводів про невідповідність договору вимогам законодавства. Зокрема в постанові зазначено, що гроші за акції перераховані позивачу корпорацією "Укравтотранс"; виконання зобов'язання третьою особою не суперечить законодавству і не дає підстав вважати угоду купівлі-продажу акцій недійсною.

Постановою визнано, що позивачу безпідставно повернено з державного бюджету державне мито в тій частині вимог, від яких позивач відмовився. Відмова позивача від позову, прийнята арбітражним судом, тягне за собою припинення провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ); державне мито в цьому випадку відноситься на позивача, що й зроблено п. "а" резолютивної частини постанови.

Заявник просить постанову арбітражного суду м. Києва скасувати, залишити без змін рішення від 28.12.94 з викладеними в ньому мотивами.

Арбітражна наглядова колегія перевірила матеріали справи і відзначає таке.

За умовами укладеного між сторонами договору від 27.10.93 "Укрсоцбанк" зобов'язався продати, а фірма "Дніпро-Інком" - купити 530000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10000 крб. за акцію, курсовою ціною 10100 крб. за акцію загальною сумою 5300000 тис.крб. Гроші за акції покупець зобов'язався сплатити за рахунок "Укрсоцбанку".

Безпосередні розрахунки за акції між фірмою "Дніпро-Інком" і "Укрсоцбанком" не здійснювались. Але корпорація "Укравтотранс" перерахувала "Укрсоцбанку" 5300000 тис.крб. пл. дорученням від 29.10.93 N 505, у якому вказала призначення платежу "за акції УСБ". У платіжному дорученні немає запису про те, що платіж здійснюється за фірму "Дніпро-Інком", однак цю обставину підтверджує корпорація "Укравтотранс".

До матеріалів справи долучений додатковий протокол від 29.10.93 до договору про спільну діяльність від 09.08.93 N 17, за яким корпорація "Укравтотранс" зобов'язалась перед фірмою "Дніпро-Інком" внести "... у фонд спільної діяльності суму в розмірі 5300000000 крб. (п'ять мільярдів триста мільйоні крб. 00 коп.) шляхом перерахування її за такими реквізитами: одержувач - ОПЕРУ УСБ, р/р 004010738 в ОПЕРУ УСБ м. Києва, МФО 300023; призначення платежу - "за акції УСБ".

Зазначений вище платіж зарахований "Укрсоцбанком" на виконання договору від 27.10.93, про що свідчить виданий ним фірмі "Дніпро-Інком" сертифікат акцій.

Арбітражна наглядова колегія вважає, що за викладених обставин спору чинне законодавство не надавало фірмі "Дніпро-Інком" права покладати виконання зобов'язання з перерахування вартості акцій на третю особу.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ( 872-12 ) (у редакції, чинній на момент укладання спірного договору) джерелами формування статутного фонду комерційного банку є кошти акціонерів або пайові внески засновників (учасників) банку. Порядок придбання акцій визначений статтею 8 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ), згідно з якою підприємства, організації та установи мають право придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження, після сплати податків та процентів за банківський кредит.

Матеріалами справи підтверджується придбання фірмою "Дніпро-Інком" акцій "Укрсоцбанку" не за рахунок власних коштів, що є порушенням вимог законодавства.

Викладене в постанові арбітражного суду м. Києва твердження про те, що відповідач мав право покласти виконання зобов'язання за договором на третю особу, є помилковим.

Статтею 164 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) передбачена можливість покладення виконання зобов'язання, що виникло з договору, на третю особу у разі, якщо це передбачено встановленими правилами, якщо третя особа зв'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. Додатковий протокол від 29.10.93 до договору про спільну діяльність від 09.08.93 N 17, на який посилається відповідач, не може вважатись належною підставою для покладання на корпорацію "Укравтотранс" зобов'язання зі сплати вартості акцій, придбаних фірмою "Дніпро-Інком", оскільки таке зобов'язання не відповідає правному регулюванню інституту спільної діяльності.

Предметом договору про спільну діяльність є спільні дії сторін для досягнення спільної господарської мети.

Грошові та майнові внески учасників договору про спільну діяльність є об'єктами їх спільної власності (глава 38 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Згаданий вище додатковий протокол цим ознакам не відповідає.

Зважаючи на викладене, арбітражна наглядова колегія вважає, що при вирішенні спору арбітражний суд м. Києва правильно дійшов висновку про те, що спірний договір купівлі-продажу акцій укладено з порушенням вимог законодавства, і визнав його недійсним на підставі ст.48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).

В резолютивній частині рішення від 28.12.94 ( v8_19805-94 ) арбітражний суд м. Києва процесуальне не визначився з приводу заявленої позивачем відмови від позову в частині зворотного стягнення з відповідача суми дивідендів, про що зазначено в постанові від 28.12.94, і провадження у справі в цій частині припинено.

Арбітражна наглядова колегія вважає, що в цій частині вимог, незалежно від заявленої позивачем відмови, арбітражний суд мав залишити позов без розгляду, оскільки позивачем не був додержаний передбачений ст.6 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) порядок пред'явлення претензії. Зокрема, у претензії не був визначений розмір майнових вимог до фірми "Дніпро-Інком", відсутній розрахунок суми претензії.

За таких обставин постанова арбітражного суду м. Києва від 16.03.95 ( v8_19805-95 ) підлягає скасуванню, рішення цього суду від 28.12.94 ( v8_19805-94 ) - залишено в силі з доповненням резолютивної частини про часткове залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.81 п.3 ч.1, ст.ст.106-108 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), наглядова колегія Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:

1. Постанову арбітражного суду м. Києва від 16.03.95 у справі N 18/19 ( v8_19805-95 ) скасувати. Рішення арбітражного суду м. Києва від 28.12.94 ( v8_19805-94 ) у цій справі залишити без змін. Доповнити резолютивну частину рішення абзацом другим такого змісту:

"Позов у частині вимоги про стягнення 12989416666 крб. основного боргу залишити без розгляду".

Абзац другий резолютивної частини рішення вважати частиною третьою.

2. На поворот виконання постанови арбітражного суду м. Києва від 16.03.95 у справі N 18/19 ( v8_19805-95 ):

повернути "Укрсоцбанку" з державного бюджету 298941666 крб. державного мита;

стягнути з фірми "Дніпро-Інком" на користь "Укрсоцбанку" 450 тис.крб. державного мита.

3. Стягнути з фірми "Дніпро-Інком" на користь "Укрсоцбанку" 150 тис.крб. державного мита за заявою про перевірку постанови в порядку нагляду. Видати наказ.

Пов'язані документи

  • Цивільний кодекс Української РСР
  • Про банки і банківську діяльність
  • Про цінні папери і фондову біржу
  • Господарський процесуальний кодекс України