Тип: Постанова
№ 5/69-20/79
Дата: 06 березня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2006 Справа N 5/69-20/79
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.05.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Черкащенка М.М.
суддів: Мележик Н.І. (доповідач), Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові Технології"
на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2005 р.
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р.
у справі N 5/69-20/79
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові Технології"
до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект"
треті особи:
1. ТОВ "Будівельник",
2. ПП "Фірма "Оксана",
3. Кобеляцьке споживче товариство "Будівельник",
4. Котелевський "Райагробуд",
5. Пирятинський "Райагробуд",
про визнання Статуту таким, що суперечить законодавству,
за участю представників:
позивача: Губаненко Ю.П.,
відповідача: Гарест М.М.,
третіх осіб:
1: не з'явились,
2: не з'явились,
3: не з'явились,
4: не з'явились,
5: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2004 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові Технології" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" про визнання Статуту ДКПВІ "Полтавагропроект" таким, що суперечить законодавству.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2005 р. у справі N 5/69-20/79 (суддя Киричук О.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р. (судді: Федоров М.О., Міщенко П.К., Рудченко С.Г.), в позові ТОВ "Агро-Нові Технології" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2005 р. та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р., ТОВ "Агро-Нові Технології" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вищеозначені судові акти у даній справі скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в порядку ст.ст. 4-3, 4-7, 43 ГПК України ( 1798-12 ) повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази сторін.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі та додатково поданими доказами встановив, що 18.12.2003 р. між ТОВ "Агро-Нові Технології" та ПП "Фірма Оксана" укладено договір купівлі-продажу часток участі між підприємствами, на підставі якого ТОВ "Агро-Нові Технології" придбало частку у праві спільної часткової власності на майно Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект". В свою чергу зазначену частку у праві спільної часткової власності ПП "Фірма Оксана" придбало у ТОВ "Будівельник", створеного шляхом реорганізації Козельщинського міжгосподарського об'єднання "Райагробуд", на підставі договору купівлі-продажу продажу часток участі між підприємствами від 18.12.2003 р. б/н.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що п. 1.1 договору купівлі-продажу часток участі між підприємствами від 18.12.2003 року не містить відомостей щодо розміру вищезгаданої частки у майні ДКПВІ "Полтавагропроект", чи був взагалі ТОВ "Будівельник" власником майна та чи мав він право продажу частки майна ДКПВІ "Полтавагропроект" згідно ст. 225 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) від 18.07.1963 року.
Статтею 112 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) спільна часткова власність передбачена тільки з визначенням часток.
Доказом того, що станом на 18.12.2003 року частки в майні підприємства не були визначені є Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства.
Згідно Акту комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання ДКПВІ "Полтавагропроект" від 18.11.2004 року та затвердженого наказом Фонду державного майна України N 3-АК від 23.11.2004 року, державна частка в статутному фонді ДКПВІ "Полтавагропроект" складає 27,17%.
Відповідно до Протоколу N 1 від 18.11.2004 року (що є невід'ємною частиною Акту) засідання комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання, частка недержавних засновників складає 72,83%, із яких 98,56% - внесок республіканського інституту "Укрколгоспроект" (нині Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне об'єднання "Укрндіагропроект") і 1,44% - внесок міжколгоспних будівельних організацій Полтавської області (райагробудів).
Таким чином, частка кооперативних власників - райагробудів у загальній власності інституту складає - 1,05%.
Доказів розміру частки, придбаної ПП "Фірма Оксана" у ТОВ "Будівельник" в майні ДКПВІ "Полтавагропроект", позивач суду не надав.
Що ж стосується вимог про визнання Статуту ДКПВІ "Полтавагропроект" недійсним, які позивач обґрунтовує, посилаючись на Декрет Кабінету Міністрів України N 24-92 ( 24-92 ) від 31.12.1992 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств", то слід зазначити, що відповідно до Декрету суб'єкти підприємницької діяльності зі змішаною формою власності мають бути перетворені до 01.05.1993 р. у господарські товариства, в яких засновниками з боку держави є державні органи приватизації.
Розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів N 53 від 29.01.1992 р. зареєстровано статут ДКВПІ "Полтавагропроект".
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України, щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 21.09.2000 р. N 1987-III ( 1987-14 ) суб'єкти підприємницької діяльності, створені в організаційних формах, не передбачених законами України, державна реєстрація яких проведена до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести організаційну форму у відповідність з вимогами законів України протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом.
Тобто статут Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" до вересня 2005 року повинен бути приведений у відповідність до чинного законодавства.
Вищевказана вимога закону ДКПВІ "Полтавагропроект" виконується, що підтверджується Наказом Фонду державного майна України N 3-АК від 23.11.2004 року та затвердженим Актом комісії з визначення частки держави в майні підприємства, яким встановлено частки засновників. Зазначена комісія створена за участю недержавних суб'єктів господарювання ДКПВІ "Полтавагропроект", передреєстраційна підготовка якого проводиться на даний час.
Відтак, прийняті рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до ст.ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові Технології" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р. у справі N 5/69-20/79 залишити без змін.
Головуючий, суддя М.Черкащенко
Судді: Н.Мележик М.Михайлюк