Тип: Рішення
№ 49/9
Дата: 30 червня 1994 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 28-30.06.94 Справа N 49/9
За позовом Солянської райспоживспілки Дніпропетровської області
до відповідача банку "Україна"
Про стягнення 696515038 крб.
Суть спору: в червні 1994 р. Солянська райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з банку "Україна" 696515038 крб.
Позивач зазначив, що 14.12.93 ним було дано доручення Солянському відділенню банку "Україна" на здійснення телеграфного переказу 399980000 крб. Гайсинському цукровому заводу за поставку 62 тонн цукру.
Але переказ було здійснено несвоєчасно, гроші постачальник одержав лише 05.01.94, що позбавило позивача можливості одержати товар за раніше обумовленою ціною і завдало йому збитків, а тому відповідач повинен виплатити пеню в розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, витрат зі сплати банківських кредитних ставок за одержаний для оплати поставок кредит, вартості телеграфного переказу та неодержаних доходів, а всього 696515038 крб.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність своєї вини.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Для одержання від Гайсинського цукрового заводу цукру за узгодженою ціною 6270 крб. за кілограм Солянська райспоживспілка взяла кредит у банку "Україна" під 250% річних і 14.12.93 дала доручення Солянському відділенню банку "Україна", що обслуговує їх за договором, на перерахування телеграфом 399980000 крб. постачальнику, сплативши за цю послугу 10 тис. крб.
Але взяте на себе зобов'язання Солянське відділення банку своєчасно не виконало, гроші одержані постачальником лише 05.01.94, що позбавило позивача можливості одержати цукор за раніше обумовленою ціною та призвело до збитків.
За неналежне виконання взятого на себе зобов'язання з перерахування грошей згідно з Постановою Верховної Ради України від 25.06.93 "Про норматив обігу платіжних документів" ( 3324-12 ) відповідач повинен виплатити пеню в розмірі 2 % за кожний день прострочення платежу, яка станом на 05.01.94 становить 11994400 крб.
Несвоєчасно перерахувавши гроші, відповідач повинен повернути і 10 тис. крб., які були виплачені йому за здійснення телеграфного переказу.
Крім того, відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, пов'язані з виплатою банківських кредитних ставок за користування кредитом, який використаний для оплати угоди на поставку цукру і несвоєчасність повернення якого спричинена діями відповідача.
Разом з тим, відшкодування збитків за користування кредитом повинно бути обмежено часом виконання відповідачем своїх зобов'язань 05.01.94, оскільки затримка в одержанні цукру та виплата кредитних ставок після цього не перебуває у причинному зв'язку з діями відповідача.
Розмір цих збитків становить 3888472 крб.
Підлягають стягненню і неодержані позивачем доходи за грудень 1993 р., які становлять 40117968 крб. У решті частини позову вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 82 - 84 АПК України ( 1798-12 ), суд ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з банку "Україна" на користь Солянської райспоживспілки Дніпропетровської області 156010440 крб. та 15601044 крб. мита, а всього 171611484 крб.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 3 - 4, 1995 р.