Про стягнення відсотків за користування кредитом

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.10.2002 N 03/4057(02-222)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Черкаської обласної філії на постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року у справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Черкаської обласної філії до Приватного підприємства "Вероніка і Ю" про стягнення відсотків за користування кредитом, ВСТАНОВИВ:

08.09.2001 року АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Черкаської обласної філії звернувся з позовом до ПП "Вероніка і Ю" про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 36365 грн. 67 коп. в період з 30.04.98 року по 26.06.99 року.

Заявою від 15.11.2001 року позивач збільшив розмір позовних вимог до 97618 грн. 63 коп. - суми відсотків з 30.04.98 року по 14.09.2001 року.

Позовні вимоги обгрунтовувалися невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті відсотків за кредитним договором N 21 від 06.11.96 року.

Відповідач проти позову заперечував з підстав пропуску позовної давності.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2001 року у поновленні строку позовної давності і задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2002 року рішення суду скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Вероніка і Ю" на користь АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Черкаської обласної філії 67985 грн. 19 коп. заборгованості по відсотках, 679 грн. 85 коп. витрат по сплаті держмита у суді першої інстанції та 339 грн. 93 коп. витрат по сплаті держмита у суді апеляційної інстанції, 48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

19 вересня 2002 року за касаційною скаргою АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Черкаської обласної філії Верховним Судом України порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року, скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права та виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Представник позивача Тимонькін Б.В. висловився на підтримку касаційної скарги.

ПП "Вероніка і Ю" не скористалось законним правом на участь їх представника у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що сторони 06.11.96 року уклали кредитний договір N 21, згідно з яким ПП "Вероніка і Ю" отримало кредит в сумі 100000 грн. строком на 3 місяці зі сплатою 70% річних. Кредит забезпечувався заставою, визначеною сторонами договором від 06.11.96 року. Додатковими угодами 1997 року від 06.02., 06.05., 06.08. та 08.12. строк користування кредитом сторони погодили до 06.03.98 року.

Рішенням арбітражного суду Черкаської області від 23.11.2000 року у справі N 10/3605 задоволено позов позивача про звернення стягнення 52422,86 грн. заборгованості за кредитним договором від 06.11.96 року на майно боржника ПП "Вероніка і Ю".

АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" з позовом про стягнення відсотків за користування кредитом з відповідача звернувся 18.09.2001 року.

Оскільки пунктом 7.8 строк дії кредитного договору N 21 визначено для надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним, тому висновок Вищого господарського суду України щодо задоволення позовних вимог в межах встановленого ст. 71 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) трирічного строку позовної давності, а саме з 18.09.98 року, є правильним.

Згідно з ст. 161 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, договору.

Відповідно до п.7.8 кредитного договору N 21 строк дії визначено з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним.

Стягнення апеляційним судом з ПП "Вероніка і Ю" 67985 грн. 19 коп. відсотків за використання кредиту за період з 18.09.98 року по 23.11.2000 року на користь позивача Вищий господарський суд України обгрунтовано визнав законним.

Висновок Вищого господарського суду України про те, що апеляційний суд правильно відмовив у стягненні з ПП "Вероніка і Ю" відсотків за використання кредиту в період з 24.11.2000 року по 14.09.2001 року, тому що чинним законодавством не передбачено стягнення встановлених кредитним договором відсотків за час виконання судового рішення, є необгрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п.3 Положення Національного банку України про кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.95 року N 246 ( v0246500-95 ), строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Згідно з ст. 216 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Апеляційним судом встановлено, що Державною виконавчою службою Придніпровського районного управління юстиції м. Черкаси рішення Арбітражного суду Черкаської області від 23.11.2000 року виконано частково тільки в сумі 20000 грн.

Отже постанова Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року і постанова апеляційного суду в частині відмови у позові про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 24.11.2000 року по 14.09.2001 року постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права, не відповідають фактичним обставинам справи, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Черкаської обласної філії задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2002 року у частині відмови в позові про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 24.11.2000 року по 14.09.2001 року скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2002 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.