Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2005 Справа N А-13/95-04

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 р. у справі господарського суду Харківської області за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за участю представників сторін: позивача: Маслієва С.І. - дов. від 15.12.2004, Тихоненко М.Л. - дов. від 04.01.2005, відповідача: Кротенко Л.І. - дов. від 15.02.2005, Черніченко І.Ю. - дов. від 31.01.2005, в порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) в судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2005, ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2004 у справі N А-13/95-04 позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2004 N 0000180842/0 в частині нарахування пені в сумі 5943689,79 грн. за несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2004 залишено без змін.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення. яким в позові ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" відмовити. В обґрунтування посилається на неврахування судами положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ).

ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що при вирішенні спірного питання судами винесено законодавчо мотивовані рішення та постанова на підставі повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2004 N 0000180842/0, яким згідно з пп. 4.2.2 "г" ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ), п. 4 ст. 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" ( 351-14 ), п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ) та ст.ст. 1, 2 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" ( 319/94 ) визначена сума податкового зобов'язання у вигляді пені на загальну суму 6151019,85 грн. за несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті.

В загальну суму податкового зобов'язання включена пеня в розмірі 5943689,79 грн., нарахована за несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті за договором комісії N АА50-039/01 від 05.07.2001, укладеному позивачем та ТОВ "ФинМарк" на закупівлю-продаж товарів виробництва КНР.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 23.03.2004 документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства за період з 01.01.2001 по 01.10.2003.

В акті перевірки вказано, що при перевірці було встановлено несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті за договором комісії N 015611211340-110059 від 14.06.2001, укладеним позивачем з Федеральним Державним унітарним підприємством "Рособоронекспорт" (Росія) на поставку комплектів привода інозамовнику, згідно п. 8.2 якого взаємні відносини сторін за договором визначаються діючим законодавством Російської Федерації, та договором комісії N АА50-039/01 від 05.07.2001, укладеним позивачем з ТОВ "ФинМарк" (Росія) на закупівлю-продаж товарів виробництва КНР.

На виконання вищевказаних договорів на адресу Головного управління озброєння НОАК (КНР) через ФДУП "Рособоронекспорт" у 3 етапи був відвантажений товар на загальну суму 9256934,0 дол. США. Передоплатою в межах договору (15%) на рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 1031256,48 дол. США. В подальшому за відвантажену продукцію на адресу підприємства від ФДУП "Рособоронекспорт" надійшли кошти: по першому етапу - в розмірі 1812025,42 дол. США, другому етапу - 1647853,49 дол. США, по третьому етапу - 2289847,58 дол. США. Також від реалізації товару в межах договору комісії на рахунок підприємства від комісіонера ТОВ "ФинМарк" (Росія) надійшли кошти на загальну суму 2217119,79 грн. СПДІ стверджує, що кошти на загальну суму 559690,41 дол. США надійшли з порушенням 90-денного терміну, передбаченого Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).

При цьому в акті перевірки вказано та підтверджено представником відповідача у судових засіданнях, що дана сума є комісійною винагородою, витратами комісіонера та комісія банків, яка залишилася в його розпорядженні, тоді як повинна була надійти на рахунок підприємства, а з нього бути перерахованою на користь ТОВ "ФинМарк".

В основу висновків судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення покладено те, що відповідно до договору комісії від 14.06.2001 р. в разі несплати комітентом у 14-денний термін коштів в оплату послуг комісіонера останній має право утримати у себе комісійну винагороду з усіх сум, що надійшли на його рахунок, а тому у перевіряючих відсутнє право вимагати проведення заходів, не передбачених договором.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Передбачена договором сума розрахунків регулюється ст.ст. 990, 991, 996, 997 Цивільного кодексу Російської Федерації та ст.ст. 395, 396, 406, 407, 408 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ).

Відповідно до ст. 408 ЦК УРСР ( 1540-06 ) комісіонеру надано право утримати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента. Таке ж право закріплено у ст. 997 ЦК РФ.

Факт виконання комісіонером взятих на себе зобов'язань, розмір витрат комісіонера, винагороди, комісії банків підтверджено актами по виконанню послуг від 28.12.2001 (по першому етапу), 11.06.2002 (по другому етапу), 30.12.2002 (по третьому етапу).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону ( 959-12 ) всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Зважаючи на викладене, неможливо вважати сумою виручки, що мала надійти у встановлений 90-денний термін, суми комісійної винагороди та витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням договору комісії, які було належним чином утримано із сум, що надійшли до нього за рахунок комітента, тобто було проведено розрахунок з комісіонером і ця форма розрахунку не заборонена ні Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), ні Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).

Крім того, Акціонерним комерційним регіональним банком "Регіон-банк", який був уповноваженим банком по контролю за валютними операціями за договором N РВ/015611211340-110059 від 14.06.2001 та договором N АА50-039/01 від 05.07.2001, надано підтвердження від 26.04.2004 про зняття експортної операції з контролю на підставі завершення розрахунків між сторонами.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неправомірне винесення податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені за несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті в сумі 5943689,79 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 у справі N А13/95-04 залишити без змін.