Тип: Постанова
№ 3/341
Дата: 21 липня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2004 Справа N 3/341
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши Кременчуцької ОДПІ касаційну скаргу
на постанову від 10.02.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду
та на рішення від 09.12.2003 р.
у справі N 3/341 господарського суду Полтавської області
за позовом ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія"
до Кременчуцької ОДПІ
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
за участю представників сторін
від позивача: Герасимчук М.О., дов.
від відповідача: Даниленко Я.П., дов.; Михайленко А.М., дов.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Кременчуцька нафтова компанія" звернулося у господарський Полтавської області з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 17.10.2003 N 0000262302/3/3051 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 1646712,00 грн. Та стягнення сум штрафних санкцій в розмірі 411678,00 грн. (в редакції від 21.11.2003).
Відповідач позов не визнав з мотивів невідповідності доводів, викладених у позовній заяві, фактичним обставинам у справі та законодавству.
Рішенням від 09.12.2003 господарського суду Полтавської області (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, визнав право позивача на віднесення до валових витрат і податкового кредиту у січні-лютому 2002 р. по угоді від 18.05.2001 N 595/8 укладеної між АТ "Укртатнафта" (орендодавець) та ЗАТ "КНК" (орендар) про оренду комплексу технологічних установок. За цим договором майно (комплекс технологічних установок) було передано АТ "Укртатнафта" в користування ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" терміном на 30 років. За актом приймання-передачі, майно було отримано в користування та володіння 01.06.2001.
Посилаючись на вимоги п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), ч. 2 ст. 59 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та постанову Верховного Суду України від 11.06.2002 у справі N 12/330 ( v_330700-02 ) господарського суду Полтавської області (зазначеною постановою, висновки судів про визнання угоди від 18.05.2001 N 595/8, укладеної між АТ "Укртатнафта" та ЗАТ "КНК" визнані помилковими, а прийняті судові рішення і постанови по справі скасовані) суд першої інстанції визнав оспорені акти невідповідними законодавству.
Постановою від 10.02.2004 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Лащенко Л.Д. - головуючий, Твердохліб А.Ф., Погрібняк В.Я.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням і постановою, Кременчуцька ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову та відмовити у задоволені позову.
Касатор доводить, що позивач не мав права віднести до податкового кредиту витрати, що відбулися за період з червня до 22 грудня 2001, оскільки позивач у встановленому порядку не повідомив про відсутність на момент розрахунків відповідних накладних,
Ухвалою від 25.05.2004 Вищий господарський суд України прийняв касаційну скаргу до провадження.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення представників сторін, що підтримали викладені у справі доводи, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" щомісяця сплачувало АТ "Укртатнафта" плату за користування майном (орендну плату), плату за послуги промислового, непромислового характеру та інші (згідно наданих рахунків АТ "Укртатнафта"). АТ "Укртатнафта" видавало податкові накладні, цифрові дані яких воно відносило до податкового зобов'язання, а ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" відносило суми ПДВ до податкового кредиту згідно отриманих податкових накладних.
В січні 2002 року до податкового кредиту ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" було віднесено 1735734,91 грн., а не 1646711,94 грн. як вказано в акті перевірки. Підтвердженням цього є податкові накладні, одержані від АТ "Укртатнафта", які увійшли до податкового кредиту ЗАТ "КНК" у січні 2002 року, а саме: N 4778/5060 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 4071862,84 грн., сума ПДВ - 814372,57 грн.; N 601/603 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 1143473,86 грн., сума ПДВ - 228694,77 грн.; N 570/574 від 30.11.2001, сума без ПДВ - 1686597,04 грн., сума ПДВ - 337319,41 грн.; N 4317/4542 від 30.11.2001, сума без ПДВ - 1776740,79 грн., сума ПДВ - 355348,16 грн., N 4780/5062 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 1331625,95 грн., сума ПДВ - 266325,19 грн.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пунктом же 10.1 Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПАУ N 165 ( z0233-97 ) від 30.05.1997, визначено, що облік придбаних товарів (робіт, послуг) на митній території України у осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, ведеться виключно на підставі податкової накладної.
Крім того, статтею 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) прямо заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними.
Оскільки податкові накладні від АТ "Укртатнафта" за листопад та грудень 2001 року надійшли до ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" в січні та лютому 2002 року, то вони були віднесені до податкового кредиту саме в січні та лютому 2002 року. Доказами того, що податкові накладні АТ "Укртатнафта" надійшли до ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" саме в січні та лютому 2001 року є книга реєстрації вхідної бухгалтерської документації, копія аркуша N 1 якої додається. В книзі, зокрема, зазначено дати, в які до ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" надходили податкові накладні від АТ "Укртатнафта", а саме: N 4778/5060 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 4071862,84 грн., сума ПДВ - 814372,57 грн. - вхідний номер 31/1-Б від 08.01.2002; N 601/603 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 1143473,86 грн., сума ПДВ - 228694,77 грн. - вхідний номер 31/2-Б від 08.01.2002; N 570/574 від 30.11.2001, сума без ПДВ - 1686597,04 грн., сума ПДВ - 337319,41 грн. - вхідний номер 31/3-Б від 08.01.2002; N 4317/4542 від 30.11.2001, сума без ПДВ - 1776740,79 грн., сума ПДВ - 355348,16 грн. - вхідний номер 31/4-Б від 08.01.2002; N 4780/5062 від 31.12.2001, сума без ПДВ - 1331625,95 грн., сума ПДВ - 266325,19 грн. - вхідний номер 31/б-Б від 04.02.2002.
Підпунктом 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено право покупця на звернення до податкового органу з відповідною заявою, якщо продавець порушує порядок виписки податкової накладної. Але цим Законом не передбачено обов'язку покупця щодо звернення до податкового органу з такою заявою. Таким чином, якщо підприємство не скористалося зазначеною нормою цього Закону, то отримана із запізненням податкова накладна включається до податкової декларації з ПДВ у тому звітному періоді, у якому вона була отримана, відповідно до Порядку затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 N 165 ( z0233-97 ) і зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 за N 3233/2037. Саме таким чином відповідно до норм податкового законодавства, ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" було включено до податкової декларації з ПДВ за січень і лютий 2002 року перелічені вище податкові накладні АТ "Укртатнафта", отримані відповідно 08.01.2002 та 04.02.2002.
Таке розуміння положень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), міститься і в роз'ясненнях, наданих ДПА України у листах N 1658/6/16-1220-16 ( v1658225-00 ) від 03.04.2000, N 4589/7/16-1220-16 ( v4589225-00 ) від 03.04.2000.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам у справі та законодавству, зважаючи на те, що чинне податкове законодавство не містить інших підстав для віднесення до податкового кредиту витрат, не підтверджених податковими накладними, порушень податкового законодавства у листопаді-грудні 2001 р. відповідач по оспореним операціям не довів.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволені касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 10.02.2004 Харківського апеляційного господарського суду у справі N 3/341 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.