Тип: Постанова
№ 2/45-а
Дата: 20 серпня 2002 р.
Статус: Не визначено
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.08.2002 N 2/45-а
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Донецьку на постанову Вищого господарського суду України від 6 грудня 2001 року N 2/45а ( v2_45600-01 ) у справі за позовом корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ДПІ у м. Донецьку про визнання недійсним рішення відповідача N 14/08-41-2/24068988/1919/10 від 1 лютого 2001 року про застосування та стягнення фінансових санкцій, ВСТАНОВИВ:
У лютому 2001 року корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" звернулась до арбітражного суду Донецької області із позовом до ДІЛ в м. Донецьку про визнання недійсним рішення відповідача N 14/08-41-2/24068988/1919/10 від 1 лютого 2001 року про застосування та стягнення фінансових санкцій. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що рішення відповідача не відповідає положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ), нормам Законів України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).
Рішенням господарського суду Донецької області від 6 серпня 2001 року позов корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ДПІ у м. Донецьку задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у м. Донецьку від 1 лютого 2001 року N 14/08-41-2/24068988/1919/10 про застосування та стягнення фінансових санкцій.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2001 року вищевказане рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 6 грудня 2001 року N 2/45а рішення господарського суду Донецької області від 6 серпня 2001 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2001 року залишено без змін.
Це рішення і постанови мотивовані тим, що згідно з ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) ставки, механізм справляння податків і зборів не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. У зв'язку з цим відповідно до ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) не підлягав застосуванню Указ Президента України N 857/98 ( 857/98 ) від 7 серпня 1998 року "Про деякі зміни в оподаткуванні". Крім того, поставка газу здійснена в період дії "нульової ставки" податку на додану вартість і до набуття чинності вищевказаним Указом Президента України.
Ухвалою Верховного Суду України від 20 червня 2002 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 6 грудня 2001 року N 2/45а за касаційною скаргою ДПІ в м. Донецьку, де поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Заслухавши доповідача, пояснення представників ДПІ в м. Донецьку, які підтримали доводи касаційної скарги і просили її задовольнити, та корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов висновку, що оскаржену постанову Вищого господарського суду України слід залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, у результаті документальної перевірки ДПІ в м. Донецьку встановила, що позивач у вересні 2000 року отримав оплату від ВАТ "Енергомашспецсталь" за поставлений у 1997 - 1998 роках газ шляхом проведення заліку однорідних вимог на суму 1324806 грн. 11 коп. Оскільки ця операція має ознаки бартерної, то податок на додану вартість за такою угодою, на думку відповідача, повинен обраховуватись за ставкою 20 %, а не нульовою. Тому рішенням ДПІ в м. Донецьку N 14/08-41-2/24068988/1919/10 від 1 лютого 2001 року була зменшена позивачу сума бюджетного відшкодування за вересень 2000 року на 264961 грн. 22 коп. та застосовані фінансові санкції на суму 529922 грн. 44 коп. (а.с. 8 - 9, 10 - 24).
Судом обґрунтовано задоволено позов корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та визнано спірне рішення відповідача недійсним з огляду на наступне.
У відповідності з абзацом 4 п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (у редакції Закону від 15 липня 1999 року ( 977-14 ) - станом на кінець вересня 2000 року, момент отримання позивачем оплати за поставлений газ) до 1 січня 2001 року платники податку, які продають газ, застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів.
У той же час, згідно з абзацом 8 п. 11.11 ст. 11 вищезгаданого Закону ( 168/97-ВР ) це правило не розповсюджується на продаж чи купівлю товару в межах бартерних (товарообмінних) операцій.
При цьому відповідно до підпункту 7.3.4 ст. 7 вказаного вище Закону ( 168/97-ВР ) датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, або дата оприбуткування платником податку товарів.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що газ було відвантажено у листопаді - грудні 1997 року та в лютому 1998 року (а.с. 18). Тобто, податкові зобов'язання корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" виникли до вступу в дію Указу Президента від 7 серпня 1998 року N 857/98 ( 857/98 ) "Про деякі зміни в оподаткуванні", ч. 2 п. 12 якого встановлено, що під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України податок справляється за повною ставкою.
Таким чином, дані податкові відносини регулюються положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (у редакції Закону від 30 грудня 1997 року ( 799/97-ВР ), згідно підпункту 6.2.6 ст. 6 якого до операцій з продажу газу, імпортованого в Україну, обраховується податок по нульовій ставці.
У зв'язку з наведеним, спірне рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства. Тому постанова Вищого господарського суду України від 6 грудня 2001 року N 2/45а підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга ДПІ у м. Донецьку - без задоволення.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК України ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 6 грудня 2001 року N 2/45а ( v2_45600-01 ) - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.