Про визнання недійсним рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА Іменем України

(постанову залишено без зміни постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.08.2002)

06.12.2001 Справа N 2/45а

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Чупруна В.Д. розглянув касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Донецьку на рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2001 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2001 р. у справі N 2/45а за позовом корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до державної податкової інспекції у м. Донецьку про визнання недійсним рішення за участю представника відповідача - Б.

Рішенням арбітражного суду Донецької області від 06.08.2001 р. (суддя Величко Н.Л.) позов задоволено та визнано недійсним рішення державної податкової інспекції у м. Донецьку від 01.02.2001 р. N 14/08-41-2/24068988/1919/10 про застосування та стягнення фінансових санкцій до корпорації "Індустріальна спілка Донбасу".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2001 р. апеляційна скарга державної податкової інспекції у м. Донецьку залишена без задоволення, а рішення суду від 06.08.2001 р. - без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального закону та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відзив від позивача на касаційну скаргу до суду не надходив.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу позивач у листопаді-грудні 1997 р. та у лютому 1998 р. поставив ВАТ "Енергомашспецсталь" природний газ, розрахунки за який здійснені у вересні 2000 р. шляхом заліку зустрічних вимог.

Рішенням відповідача від 01.02.2001 р. до позивача застосовані фінансові санкції за порушення податкового законодавства. На думку відповідача, з позивачем у вересні 2000 р. здійснені розрахунки шляхом взаємозаліку за поставлений газ без сплати податку на додану вартість, тобто за "нульовою ставкою", що суперечить ч.2 ст. 12 Указу Президента України N 857/98 ( 857/98 ) від 07.08.98 р. "Про деякі зміни в оподаткуванні".

Наведені обставини суд належним чином перевірив і дійшов правильного висновку про невідповідність дій відповідача діючому законодавству.

Суд вірно зазначив, що ставки, механізм справляння податків і зборів відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. У зв'язку з цим, Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не підлягав застосуванню відповідачем. Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не передбачає зміни ставки податку (0% чи 20%) в залежності від способу проведення розрахунків за договорами поставки природного газу. Окрім того, поставка газу здійснена в період дії "нульової ставки" податку на додану вартість і до набуття чинності Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні".

Отже ухвалені у справі судові рішення відповідають обставинам справи та чинному законодавству, тому не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Донецьку залишити без задоволення, а рішення від 06.08.2001 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2001 р. у справі N 2/45а - без змін.