Тип: Постанова
№ 7/38-21/11
Дата: 18 квітня 2006 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2006 N 7/38-21/11
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого: Барбари В.П., суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Лилака Д.Д., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат" на постанову Вищого господарського України від 6 вересня 2005 року у справі за заявою Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат" про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
У січні 2002 року Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова звернулась до господарського суду Львівської області з заявою до закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат" про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11 січня 2002 року порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат".
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28 березня 2002 року затверджено реєстр вимог кредиторів закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат".
Ухвалою господарського суду Львівської області від 1 серпня 2002 року за клопотанням комітету кредиторів боржника введено процедуру санації та визначено інвестора.
Постановою господарського суду Львівської області від 24 червня 2004 року за клопотанням комітету кредиторів боржника припинено процедуру санації закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат", визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалами господарського суду Львівської області від 29 листопада 2004 року, залишеними без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року, визнано кредиторами боржника фізичних осіб - акціонерів закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат".
Постановою Вищого господарського суду України від 06 вересня 2005 року постанова Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року та ухвали господарського суду Львівської області від 29 листопада 2004 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що у відповідності зі статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) заявлені вимоги фізичних осіб, які є членами трудового колективу боржника підлягають визнанню та включенню до реєстру кредиторських вимог.
Ухвалою від 6 квітня 2006 року Верховним Судом України за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 6 вересня 2005 року з мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат", перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, фізичні особи звертались до господарського суду з заявами про визнання їх кредиторами на суми вартості належних їм акцій у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Львівський м'ясокомбінат".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 6 вересня 2005 року, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року та ухвали господарського суду Львівської області від 29 листопада 2004 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 6 вересня 2005 року у справі N 7/38-21/11 ( v7a38600-05 ), постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року та ухвали господарського суду Львівської області від 29 листопада 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.