Про визнання угоди недійсною

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2005 Справа N 2-15/12593-2004

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Усенко Є.А.

суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.

розглянувши касаційну скаргу Красноперекопської ОДПІ в Автономній Республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2005

у справі N 2-15/12593-2004 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Красноперекопської ОДПІ в Автономній Республіці Крим

до КП "Хімопт", ТОВ "Сафтік"

про визнання угоди недійсною

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Литовченко І.В.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2004 у справі N 2-15/12593-2004 (суддя Дадинська Т.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2005 (судді Черткова І.В., Волков К.В., Шевченко Н.М.) у задоволенні позову про визнання недійсною угоди від 01.08.2001 N 10, укладеної між КП "Хімопт" та ТОВ "Сафтік" (м. Москва), на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) відмовлено з мотивів недоведення позивачем факту укладання відповідачами угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

У касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ в Автономній Республіці Крим просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2005 у справі N 2-15/12593-2004, позов задовольнити, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (оскільки при укладанні угоди відповідач - 2 (ТОВ "Сафтік", Російська Федерація) діяв з метою, суперечною інтересам держави і суспільства - ухилення від сплати податків).

Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.08.2001 між КП "Хімопт" (продавець) та ТОВ "Сафтік" (м. Москва, Російська Федерація) (покупець) було укладено контракт N 10, відповідно до умов якого відповідач - 1 поставляє відповідачу - 2 соду кальциновану технічної марки "Б" вищого, першого, другого сорту у кількості 1 500 тон за ціною - 79 дол. США за 1 тону, всього на загальну суму - 118 500 дол. США, а відповідач - 2 (покупець) гарантує сплатити і прийняти вищезазначену продукцію. Умови зазначеного контракту сторонами виконано, грошові кошти за відвантажену на експорт соду кальциновану на валютний рахунок відповідача - 1 поступили, що підтверджено виписками банку (а.с. 61-64) та постановою про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 22.09.2004 (а.с. 58).

Красноперекопська ОДПІ в Автономній Республіці Крим звернулася з позовом про визнання вказаної угоди недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), оскільки ТОВ "Сафтік" (Російська Федерація) при укладанні контракту мало умисел на ухилення від сплати податків, тобто діяло з метою, суперечною інтересам держави і суспільства (відповідно до даних, поданих інспекцією МНС Російської Федерації N 14 м. Москви ТОВ "Сафтік" зареєстроване за N 725088 від 18.01.2001 за адресою: м. Москва, Хорошеєвське шосе, 1а, керівник і засновник - Медведєв В.В.; останній бухгалтерський баланс подало за I-ше півріччя 2001 р., дата закриття рахунку - 23.10.2001, фінансова діяльність з цього періоду не здійснюється. Згідно з повідомленням Московської північної митниці від 16.05.2003 N 12-10/6812 ТОВ "Сафтік" за місцем реєстрації (м. Москва, Хорошеєвське шосе, 1а) не знаходиться; з 01.01.2003 за рішенням уряду м. Москви від 12.12.2002 N 764 всі приміщення в даному місці були знесені у зв'язку з будівництвом автомобільної дороги).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання договору недійсним згідно зі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ), чинного на момент укладення та виконання оспорюваної угоди, угода, укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 Постанови N 3 ( v0003700-78 ) від 28.04.78 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Пунктом 2 зазначеної постанови ( v0003700-78 ) передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Господарськими судами встановлено, що оспорювана угода відповідачами виконана в повному обсязі, грошові кошти за поставлену на експорт соду кальциновану на валютний рахунок відповідача - 1 поступили.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилався на наявність у відповідача - 2 (нерезидента) при укладанні угоди мети, суперечної інтересам держави і суспільства - ухилення від сплати податків.

Однак, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що всупереч вимогам ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач у справі не надав доказів, які б свідчили про наявність у відповідачів, або хоча б в одного з них, як цього вимагає ст. 49 ЦК України ( 1540-06 ), мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні договору; не доведено позивачем і наявності умислу у сторін (в т.ч. у відповідача - 2) на приховування від оподаткування доходів на території України.

За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2005 у справі N 2-15/12593-2004 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської ОДПІ в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2005 у справі N 2-15/12593-2004 - без змін.