Тип: Постанова
№ 04-1/ЦА-163/3-10/41
Дата: 05 серпня 1996 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ АРБІТРАЖНА НАГЛЯДОВА КОЛЕГІЯ
ПОСТАНОВА
від 05.08.96 Справа N 04-1/ЦА-163/3-10/41
( Додатково див. Рішення ВАСУ N 163/3 ( v63_3800-95 ) від 28.12.95 )
Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву Головної державної податкової інспекції України (надалі - ГДПІ України) про перевірку рішення колегії з розгляду господарських спорів Вищого арбітражного суду України зі справи N 163/3 ( v63_3800-95 ) за позовом українсько-американського спільного підприємства "Укратек" (далі - СП "Укратек") до ГДПІ України про визнання недійсним акта ненормативного характеру.
Рішенням колегії з розгляду господарських спорів Вищого арбітражного суду України від 28.12.95 ( v63_3800-95 ) позовні вимоги задоволено.
Рішення державної податкової інспекції Франківського р-ну м. Львова від 21.11.94 N 1063 визнано недійсним. Позивачу повернено з Державного бюджету України 24659581665 крб., безпідставно стягнутих на виконання оскарженого рішення державної податкової інспекції.
З рішенням відповідач не згоден, вважаючи, що судом не враховано відзив ГДПІ України. У ньому йдеться про те, що відповідач є неналежним, оскільки оскаржувалося рішення державної податкової інспекції Франківського р-ну м. Львова, а не ГДПІ України. Крім того, в основу рішення покладено лише докази, представлені позивачем: відповідач був позбавлений можливості надати належні докази через непроведення державною податковою інспекцією Львівської області перевірки у зв'язку з відсутністю керівника СП "Укратек". Представники апарату ГДПІ України через ненадання позивачем необхідних документів також не здійснили перевірки.
Заявник: вважає, що суд безпідставно посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 18.01.92 N 24 ( 24-92-п ) "Про заходи щодо забезпечення у 1992 р. потреб сільського господарства у засобах захисту рослин", оскільки функції укладання контрактів з іноземними фірмами щодо закупівлі засобів захисту рослин було покладено на АТ "Украгробізнес" та СП "Укратек" укладено договір на купівлю-продаж, а тому розрахунки здійснювалися між сторонами за вказаним договором.
Заявник вважає також, що у 1992 р. СП "Укратек" на підставі ст. 32 Закону України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) донарахований податок на добавлену вартість у сумі 73,2 млн. крб., який за результатами документальної перевірки не повинен сплачуватися. Але вже у 1993 р. на підставі п. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 ( 14-92 ) "Про податок на добавлену вартість" СП "Укратек" як торговельно-посередницький суб'єкт господарської діяльності мав сплачувати податок на добавлену вартість.
На підставі ст. 3 вказаного Декрету ( 14-92 ) одержаний у 1993 р. валовий доход у сумі 12447 млн. крб. підлягав оподаткуванню. Це не було зроблено позивачем, а тому інспекцією правомірно донараховано податок на добавлену вартість у сумі 26222 млн. крб.
Заявник вважає, що СП "Укратек" здійснювало у 1992 - 1993 рр. операції, пов'язані з реалізацією або закупівлею товарів за валюту. Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 N 250 ( 250-93-п ), курсова різниця визначається за валютними активами і пасивами. Тому твердження СП "Укратек" та аудиторський висновок щодо акта державної податкової інспекції Франківського р-ну м. Львова стосовно оподаткування податком на добавлену вартість курсової різниці СП безпідставні й документально не обгрунтовані.
Оскільки рішення суду ( v63_3800-95 ) винесено на підставі аудиторського висновку, то воно підлягає скасуванню, а в задоволенні позову має бути відмовлено.
Арбітражна наглядова колегія, розглянувши матеріали справи, заяву про перевірку рішення в порядку нагляду, відзив на заяву про перевірку рішення та додаткові документи, встановила, що АТ "Украгробізнес" та СП "Укратек" уклали договір купівлі-продажу хімічних засобів захисту рослин від 04.04.92 N 07/2017. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.92 N 24 ( 24-92-п ) передбачено, що акціонерне товариство "Украгробізнес" виконує державну програму забезпечення сільського господарства імпортними засобами захисту рослин. Така закупівля може здійснюватися за валютний кредит, джерелом погашення якого є реалізація на експорт за спеціальним переліком валютоокупної сільськогосподарської продукції, одержаної від колгоспів, радгоспів та інших господарств в обмін на імпортні засоби захисту рослин.
Звільнення від податку на добавлену вартість та акцизного збору можливе лише за умови наявності у господарств, які здійснюють обмін продукцією, укладених договорів з АТ "Украгробізнес" або організаціями, що представляють його інтереси. При звільненні від оподаткування необхідно враховувати заявки-специфікації про постачання в кредит пестицидів та зобов'язання щодо зустрічної поставки валютноокупної продукції. Необхідно давати оцінку оборотів, що здійснюються у вільно конвертованій валюті. Однією з умов є ведення належного бухгалтерського обліку та контроль за обліком та виконанням контрактів в АТ "Украгробізнес" або організаціях, які представляють його інтереси.
Оподаткування на добавлену вартість валових доходів як самого акціонерного товариства, так і організацій, що представляють його інтереси, здійснюється у встановленому порядку. Суд правомірно дійшов висновку, що договір від 04.04.92 N 07/2017 передбачає оплату у ВКВ або у вигляді поставки сільгосппродукції і що на позивача поширюється дія вказаної постанови Кабінету Міністрів України ( 24-92-п ).
Арбітражна наглядова колегія вважає, що колегія з розгляду господарських спорів Вищого арбітражного суду України при оцінці представлених сторонами доказів правомірно дійшла висновку, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.92 N 24 ( 24-92-п ) та наказом Міністерства сільського господарства України від 05.02.92 N 14 позивач брав участь у реалізації державної програми забезпечення сільськогосподарських підприємств України імпортними засобами захисту рослин, одержаних у рахунок державного валютного кредиту від іноземних фірм під гарантію Національного банку України. Джерелом погашення кредиту виступала валютоокупна сільськогосподарська продукція, одержана від господарств в обмін на імпортні засоби захисту рослин. Суд врахував лист Міністерства фінансів України від 22.12.92 N 03-301-22 "Про податок на добавлену вартість та акцизний збір", де зазначено, що обороти з поставки господарствам засобів захисту рослин і зустрічна поставка сільськогосподарської продукції не підлягають оподаткуванню ПДВ та акцизним збором.
Щодо стягнення курсової різниці, яка виникла внаслідок експортно-фінансових операцій, то вона не може прирівнюватись до валового доходу від торговельно-комерційних операцій (зміна курсу купоно-карбованця до долара). У зв'язку з цим висновки, викладені в акті та рішенні державної податкової інспекції Франківського району м. Львова, не відповідають чинному законодавству.
Арбітражна наглядова колегія вважає, що позивач не надав належних доказів оскарження прийнятого рішення державної податкової інспекції до Головної державної податкової інспекції України. Не отримавши відповіді на своє звернення від ГДПІ України, він не міг звернутися до суду з вимогою про притягнення як відповідача ГДПІ України.
Відповідно до ст. 106 АПК України ( 1798-12 ) арбітражна наглядова колегія перевіряє рішення в повному обсязі незалежно від викладених у заяві доводів і вважає, що при прийнятті рішення було порушено вимоги ст.ст. 5, 6, 54, 58, 63, 65, 80 АПК України, оскільки судом об'єднано дві позовні заяви, одну з яких - про повернення безпідставно стягнутих коштів - у доарбітражному порядку врегульовано не було.
Суд, враховуючи те, що позивач виконував державну програму забезпечення сільського господарства України засобами захисту рослин, міг на підставі ст. 83 АПК України ( 1798-12 ) вийти за межі позовних вимог, а не приймати до провадження позовну заяву з порушенням вимог процесуального законодавства.
Крім того, при стягненні суми в розмірі 24659581665 крб. суд не врахував того, що розрахунок фінансових санкцій з оскарженого рішення становить 10499442,8 тис. крб. Оскільки порушення норм процесуального законодавства може бути виправлене під час перевірки рішення щодо визнання акта ненормативного характеру недійсним, підстав для скасування п. 1 рішення ( v63_3800-95 ) не вбачається.
Арбітражна наглядова колегія відповідно до ст.ст. 83, 106 АПК України ( 1698-12 ) для захисту законних інтересів підприємства вважає за можливе вийти за межі позовних вимог і повернути позивачу 10499442800 крб. з Державного бюджету України, оскільки про вказану суму свідчать копії інкасових доручень від 16.12.94 N 3986 і N 3987. П. 2 оскарженого рішення ( v63_3800-95 ) у зв'язку з викладеним підлягає зміні; його належить викласти в новій редакції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 83, 96, 106-108 АПК України ( 1798-12 ), арбітражна наглядова колегія ПОСТАНОВИЛА:
1. Залишити в силі рішення колегії з розгляду господарських спорів Вищого арбітражного суду України від 28.12.95 у справі N 163/3 ( v63_3800-95 ), виклавши п. 2 рішення у новій редакції: "П.2. Повернути СП "Укратек" (м. Львів) з Державного бюджету України 10499442800 крб., безпідставно стягнутих відповідно до рішення державної податкової інспекції Франківського району м. Львова".
2. Видати поворотний наказ після надання доказів про стгнення коштів, які зазначені у рішенні від 28.12.95 ( v63_3800-95 ), та визнати наказ від 28.12.95 N 163/3 таким, що втратив силу.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 4, 1996 р.