Тип: Ухвала
№ 70-3(I)/2023
Дата: 03 травня 2023 р.
Статус: Не визначено
УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI
Київ
3 травня 2023 року
№ 70-3(I)/2023
Справа № 3-63/2023(132/23)
Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Кривенка Віктора Васильовича - головуючого, доповідача,
Петришина Олександра Віталійовича,
Філюка Петра Тодосьовича,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 12-13, ст. 82) зі змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Кривенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. До Конституційного Суду України звернувся Ніколаєв М.П. із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення:
- частини другої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі - Закон № 1697), за якою працівникам прокуратури „пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії“;
- першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697, згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами (далі - Закон № 3668), за яким максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат із Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 3668, зі змісту якого випливає, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності Законом № 3668 і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установлений Законом № 3668, виплату пенсії здійснюють без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ та проведення інших перерахунків, визначених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому Законом № 3668.
Автор клопотання порушує питання про визнання оспорюваних положень Закону № 1697 та Закону № 3668 такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій, третій, п'ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій, п'ятій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 58, частині першій статті 64 Конституції України.
Суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції та законів України, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також на судові рішення у своїй справі.
2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Ніколаєв М.П. працював в органах прокуратури, 14 червня 2007 року йому призначено пенсію за вислугу років. У 2021 році Ніколаєв М.П. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною дії щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром та зобов'язання здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок і виплату пенсії за вислугу років із розрахунку 90 відсотків суми місячної заробітної плати, визначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 7 липня 2021 року, з урахуванням недоплаченої пенсії (раніше виплачених сум).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 31 серпня 2022 року позов Ніколаєва М.П. задовольнив частково.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2023 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 березня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ніколаєва М.П., то остаточним судовим рішенням у цій справі, у якому застосовано оспорювані положення Закону № 1697 та Закону № 3668, є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Згідно зі статтею 1511 Конституції України, пунктом 9 статті 7 Закону України „Про Конституційний Суд України“ питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 3668, порушене в конституційній скарзі, підвідомче Конституційному Суду України.
Конституційна скарга Ніколаєва М.П. в цій частині відповідає вимогам статей 50, 55, 56, пункту 1 частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
З огляду на наведене Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що є підстави для відкриття конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 3668.
3.1. Згідно із Законом України „Про Конституційний Суд України“ конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, визначеним статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Ніколаєв М.П. також просить перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення частини другої статті 86 Закону № 1697.
Суб'єкт права на конституційну скаргу твердить, що положення частини другої статті 86 Закону № 1697 застосовують під час призначення пенсій працівникам прокуратури в разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення. На думку Ніколаєва М.П., до призначеної йому у 2007 році пенсії не можна застосовувати обмеження граничного її розміру, установлене чинними законодавчими положеннями, тобто під час перерахунку призначеної пенсії слід застосовувати норму закону, що визначає розмір пенсії у відсотках, чинну на момент призначення пенсії.
Автор клопотання зауважує, що призначена йому як працівникові прокуратури, який є учасником бойових дій і має статус ветерана війни, пенсія підлягає перерахунку на підставі відсоткового значення станом на час її призначення, а саме в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії із застосуванням розміру пенсії 60 відсотків грошового забезпечення є протиправним.
Оспорюючи конституційність положень частини другої статті 86 Закону № 1697, Ніколаєв М.П. фактично висловив незгоду з особливостями пенсійного забезпечення працівників прокуратури та із судовими рішеннями, ухваленими в його справі, що не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності вказаних положень Закону № 1697.
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 86 Закону № 1697 за пунктом 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ - неприйнятність конституційної скарги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 1511, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України „Про Конституційний Суд України“, відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відкрити конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами.
2. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ - неприйнятність конституційної скарги.
3. Ухвала Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України в частині відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ