Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України, частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України

УХВАЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України, частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України

м. Київ Справа N 2-55/2011 3 листопада 2011 року N 55-у/2011

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ) у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Громадянин Кмітто Сергій Олександрович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ) (далі - Кодекс) у їх системному взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР ) "найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України", частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) "ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу". На думку автора клопотання, суди України неоднозначно та вибірково застосовують положення статті 399 Кодексу ( 1003-05 ), згідно з якими вказівки суду, що розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства у разі додаткового розслідування і суду першої чи апеляційної інстанції у разі повторного розгляду справи.

На підтвердження такої неоднозначності суб'єкт права на конституційне звернення посилається на наявність розбіжностей у застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 399 Кодексу ( 1003-05 ) та судову практику Верховного Суду України, наводячи цитати з окремих судових рішень, в яких ідеться про обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції для судів нижчих рівнів та скасування рішень таких судів у зв'язку з невиконанням ними відповідних вказівок.

Доводячи необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 399 Кодексу ( 1003-05 ), неоднозначне застосування яких, на думку Кмітто С.О., призвело до порушення його прав, автор клопотання долучив до конституційного звернення копії судових рішень, постановлених у його справі.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної Ухвали від 25 жовтня 2011 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) конституційне звернення за формою і змістом має відповідати вимогам статей 42, 94 цього Закону ( 422/96-ВР ), зокрема у конституційному зверненні повинно зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) ( 422/96-ВР ); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94) ( 422/96-ВР ).

Аналіз конституційного звернення та долучених до нього матеріалів дає підстави для висновку, що автор клопотання не виконав вимог статей 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), оскільки не довів неоднозначного застосування положень статті 399 Кодексу ( 1003-05 ) судами України.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України під неоднозначним застосуванням положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року N 31-у/2010) ( v031u710-10 ).

Судові рішення у справі Кмітто С.О., копії яких долучено до конституційного звернення, не підтверджують неоднозначного застосування судами України положень статті 399 Кодексу ( 1003-05 ). При ухваленні цих судових рішень вказані положення неоднозначно не застосовувалися.

Автор клопотання фактично не погоджується з рішенням колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 6 листопада 2009 року і просить Конституційний Суд України дати правову оцінку фактичним обставинам справи та рішенню апеляційного суду.

Однак незгода з рішенням суду загальної юрисдикції у конкретній справі не є підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України.

Крім того, суб'єкт права на конституційне звернення не визначив предмет тлумачення, тобто конкретні положення статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) та статті 399 Кодексу ( 1003-05 ), які потребують офіційного тлумачення, та аспект, в якому воно має бути надане. Невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації статей Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України (Ухвала Конституційного Суду України від 5 липня 2011 року N 25-у/2011) ( v025u710-11 ).

Отже, конституційне звернення не відповідає вимогам статей 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 42, 43, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ) у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ