Про визнання угоди недійсною

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2004 Справа N 4/13пд

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Усенко Є.А.,

суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство", м. Ровеньки

на постанову від 22.10.2003 Донецького апеляційного господарського суду

у справі N 4/13пд

господарського суду Луганської області

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньки

до

1. ТОВ "Металоузор", м. Луганськ

2. ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство", м. Роженьки

3-тя особа на стороні

- ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська

позивача:

про визнання угоди недійсною

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

від 3-тьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.06.2003 року (суддя Рябцева О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кондратьєва С.І., судді - Старовойтова Г.Я., Українська Р.М.) від 22.10.2003 року по справі N 4/13пд позов задоволене; визнане недійсними договір N 7 на проведення товарообмінної (бартерної) операції від 09.02.2000 р., укладений між ТОВ "Металоузор" та ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство"; зобов'язане відповідача-1 повернути відповідачу-2 балку N 20 в кількості 10 тон на суму 21172,80 грн.; стягнуте з відповідача-2 в доход Державного бюджету України 21172,80 грн.; стягнуте з відповідача-1: в доход Державного бюджету України штраф в сумі 1700 грн., в доход Державного бюджету України держмито в сумі 296,73 грн., на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

В касаційній скарзі ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, в позові позивачу відмовити, справу провадженням припинити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ), ст.ст. 23, 29, 32 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ), ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), ст. 7.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач, відповідачі та третя особа на стороні позивача не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлене, що між підприємствами, відповідачами у справі, укладено договір N 7 від 09.02.2000 р. на проведення товарообмінної (бартерної) операції, згідно якого ТОВ "Металоузор" зобов'язалось поставити ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство" сталевий круг в кількості 10 тонн на суму 21172 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ, а відповідач-2 зобов'язався поставити ТОВ "Металоузор" балку N 20 в кількості 10 тонн на ту саму суму. Відповідно до документів наявних в матеріалах справи обидва контрагента за договором виконали свої зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), а також ст.ст. 1, 2 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) - підприємство, юридична особа, є суб'єктом підприємницької діяльності, яка повинна здійснюватись виключно на умовах, визначених законодавством. Зокрема, згідно з приписами ст. 8 Закону України "Про підприємництво" - суб'єкт підприємницької діяльності повинен пройти державну реєстрацію, для чого є обов'язковим рішення власника або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи.

Судом загальної юрисдикції встановлено, що була здійснена реєстрація підприємства на підставну особу за винагороду, відсутність наміру у відповідача, ТОВ "Металоузор", здійснювати підприємницьку діяльність. Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 30.10.02 р. на підставі ст. 8 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) установчі документи підприємства визнані недійсними з 29.12.1999 р., тобто з моменту перереєстрації цього товариства.

Суди вірно зазначили, що подані позивачем докази є достатніми для повного та об'єктивного з'ясування наявності тих обставин справи, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання у зв'язку з цим відповідних юридичних наслідків.

Статтею 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) встановлене, що угода визнається недійсною, якщо вона укладена з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 Постанови "Про судову практику в справах про визнання угод не дійсними" ( v0003700-78 ) роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичною та юридичною особами доходів від оподаткування.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ у м. Ровеньки посилається на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ "Металоузор" на тій підставі, що реєстрація вказаного підприємства була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме було зареєстровано на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а також на те що відповідач-1 порушив чинне податкове законодавство, а саме, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР ( 334/94-ВР, 283/97-ВР ) та п. 2.1. ст. 2, п. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

Заснування підприємства на підставну особу, укладення в подальшому цим підприємством угоди та несплата з цього податків, дали судам підстави цілком правомірно вважати, що укладаючи спірну угоду, ТОВ "Металоузор" діяло з конкретною метою, направленою на приховування одержаних по угоді коштів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона не відповідає інтересам держави та суспільства.

Суди обґрунтовано не взяли під сумнів достовірність цих обставин, дали оцінку наведеним у справі фактам, та дійшли до правильного та обґрунтованого рішення про визнання спірної угоди недійсною, щодо наявності умислу у ТОВ "Металоузор" за договором на ухилення від оподаткування, наявності мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Наявність умислу у сторін при укладені угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали, або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави та суспільства і прагнули, або свідомо допускали настання таких наслідків.

Судами при розгляді справи встановлено факт здійснення ТОВ "Металоузор" підприємницької діяльності без сплати податків за певний період, відсутність його за місцем реєстрації, реєстрація підприємства на підставну особу.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ровеньківського спеціалізованого ремонтно-транспортного підприємства" від 20.11.2003 року N 113 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003 року у справі N 4/13пд залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003 року у справі N 4/13пд - без змін.