Тип: Постанова
№ 6/68/08
Дата: 03 липня 2008 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2008 N 6/68/08
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М.Остапенка,
суддів: Є.Борденюк,
В.Харченка,
розглянувши Державного підприємства (ДП) "Національна у відкритому атомна електрична енергогенеруюча компанія судовому "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу засіданні "Запорізька атомна електрична станція" касаційну скаргу
на постанову від 17.04.2008 року
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі N 6/68/08
за позовом Приватного підприємства (ПП) "Антал"
до ДП "Національна атомна електрична енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
про стягнення 12 776 грн. 46 коп.
В судове засідання прибули представники сторін:
відповідача Татаренко А.М. (дов. від 16.05.2008 року)
Заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ПП "Антал" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 10 908,56 грн. втрат від інфляції та 1867,90 грн. - 3% річних, нарахованих за період з жовтня 2006 р. по грудень 2007 р. на суму основного боргу за договором N 552(1)01 УК від 17.09.2001 р., стягнуту рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2006 р. по справі N 15/369.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.02.2008 року у справі N 6/68/08 (суддя Місюра Л.С.), яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року (колегія суддів: Зубкова Т.П., Колодій Н.А., Шевченко Т.М.) залишено без зміни, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 10 908,56 грн. втрат від інфляції, 1867,90 грн. - 3% річних, а також судові витрати.
Судові рішення мотивовані тим, що 17.09.2001 р. між ПП "Антал" (постачальником, позивачем у даній справі) та ДП НАЕК "Енергоатом в особі ВП "Запорізька АЕС" (покупцем, відповідачем у даній справі) було укладено договір N 552(1)01 УК, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію, визначену пунктом 1.1 Договору.
У зв'язку з неналежним виконанням ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" своїх зобов'язань за Договором ПП "Антал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, а також втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих за 2004 рік.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2006 р. у справі N 15/369 позов ПП "Антал" задоволено: стягнуто на його користь з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" 49 810,80 грн. основного боргу за Договором, а також 6126,73 грн. інфляційних втрат та 1494,32 грн. - 3% річних за 2004 рік (а. с. 15-16). Постановами Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2006 р. та Вищого господарського суду України від 12.09.2006 р. рішення суду першої інстанції у справі N 15/369 залишено без змін (а. с. 17-22).
Станом на січень 2008 р. рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2006 р. по справі N 15/369 в частині стягнення 49 810,80 грн. основного боргу за Договором залишалося невиконаним.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відтак, після прийняття судом рішення по справі N 15/369 про стягнення боргу за Договором грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось, оскільки кредитор (позивач) реально грошові кошти не отримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тобто, передбачені ст. 625 ЦК ( 435-15 ) відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП "Національна атомна електрична енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись при цьому на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 625 ЦК України ( 435-15 ), яка, на думку скаржника, не підлягає застосуванню, та ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2006 р. у справі N 15/369 стягнуто на користь ПП "Антал" з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" 49 810,80 грн. основного боргу за Договором, а також 6126,73 грн. інфляційних втрат та 1494,32 грн. - 3% річних за 2004 рік.
Позов заявлений про стягнення річних та інфляційних витрат за період з жовтня 2006 р. по грудень 2007 р., нарахованих на суму грошових коштів, примусове стягнення яких не завершене. На день звернення до суду з позовом, неоплаченою є сума 49 810,80 грн. Правовою підставою позову визначені положення ст. 625 ЦК України ( 435-15 ).
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто інфляційні витрати та річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу та з урахуванням строків позовної давності.
Зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст. 266 ЦК України) ( 435-15 ).
Ухвалення 01.02.2006 року рішення про стягнення заборгованості за 2003 рік свідчить про заявлення відповідного позову у межах строків позовної давності. Зважаючи на визначений ст. 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) строк для захисту права за позовом у три роки, заявлення позову у січні 2008 року про стягнення річних та інфляційних витрат є таким, що заявлений з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ), закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
Виходячи з викладеного, судовими рішеннями попередніх інстанцій помилково задоволені позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат та річних як невід'ємної частини боргу, право на вимогу якої виникло у 2003 році.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "Національна атомна електрична енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.02.2008 року, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року у справі N 6/68/08 скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко