Тип: Рішення
Дата: 18 листопада 2004 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.11.2004
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом П-ва Ю.П. до Страхової компанії про стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2003 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 31.08.2002 був звільнений з органів внутрішніх справ за станом здоров'я, а 25.06.2003 визнаний інвалідом II групи за хворобою, одержаною при проходженні служби в органах внутрішніх справ. Вважаючи, що має право на виплату страхової суми в розмірі 23223 грн. 36 коп., 08.07.2003 звернувся до Страхової компанії із заявою. Вказана сума була йому нарахована, однак не виплачена, тому позивач просив стягнути зі Страхової компанії 23223 грн. 36 коп. страхової суми та 25000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.10.2003 позов П-ва Ю.П. задоволено частково. Стягнуто зі Страхової компанії на його користь 23223 грн. 36 коп. страхової суми та 23000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.02.2004 зазначене судове рішення змінено. Стягнуто зі Страхової компанії на користь П-ва Ю.П. 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті - рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі Страхова компанія просить зазначені судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 202 ЦПК ( 1502-06 ) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Суд, задовольняючи позовні вимоги П-ва Ю.П. у частині стягнення 23223 грн. 36 коп. страхової суми, правильно виходив із того, що позивач визнаний інвалідом II групи за хворобою, одержаною при проходженні служби в органах внутрішніх справ України, й у зв'язку з цим має право на отримання вказаної суми.
Покладаючи обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди на Страхову компанію, суд першої інстанції керувався ст. 440-1 ЦК ( 1540-06 ) (в редакції 1963 року), а апеляційний суд, крім того, на ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ).
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду N 4 ( v0004700-95 ) від 31.03.95 з наступними змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема:
- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції ( 254к/96-ВР ) або випливає з її положень;
- у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК України ( 1540-06 ) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;
- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що позивач був застрахований відповідно до ст. 23 Закону "Про міліцію" ( 565-12 ).
З 01.01.91 на підставі постанови Кабінету Міністрів від 29.06.91 N 59 ( 59-91-п ) (яка в подальшому змінювалася й доповнювалася) було запроваджено державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки на випадок загибелі (смерті), поранення, захворювання, одержаних у період проходження служби.
Особливість обов'язкового державного соціального страхування виявляється передусім у суб'єктивному складі відносин, а також принципах та межі здійснення цього виду страхування.
Страхова компанія по даному виду державного обов'язкового страхування є лише уповноваженою страховою компанією на виплату страхових відшкодувань працівникам МВС, а тому правовідносини між нею та застрахованими державою особами не підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), яким керувався суд при задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Не передбачена відповідальність страховика по відшкодуванню моральної шкоди й за договором обов'язкового державного страхування.
Оскільки обставини справи встановлені повно та правильно, але неправильно застосовано матеріальний закон, то в силу вимог ст. 340 ЦПК ( 1503-06 ) судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 334, 340 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу Страхової компанії задовольнити.
Рішення Комінтернівського районного суду від 30.10.2003 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19.02.2004 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати. У задоволенні позову П-ва Ю.П. до Страхової компанії про відшкодування моральної шкоди відмовити.
У решті - судові рішення залишити без зміни.
Рішення оскарженню не підлягає.