Тип: Рішення
Дата: 11 вересня 2003 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.09.2003
Вимоги про перерахунок раніше призначеного розміру пенсії можуть бути задоволені, якщо це безпосередньо передбачено чинним законодавством
(Витяг)
У липні 2001 р. К. звернувся до суду із позовом до Управління праці і соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області (далі - Управління) про перерахунок пенсії та стягнення недонарахованої допомоги, посилаючись на те, що з 1 вересня 1999 р. йому виплачується пенсія відповідно до ст. 50-1 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII ( 1789-12 ) "Про прокуратуру України". У зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1999 р. N 2101 ( 2101-99-п ) "Про посадові оклади працівників органів прокуратури, яким присвоєно класні чини" та від 13 грудня 1999 р. N 2288 ( 2288-99-п ) "Про впорядкуванні умов оплати праці працівників апарату виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - постанова від 13 грудня 1999 р. N 2288) він звернувся до відповідача про перерахунок пенсії, однак йому в цьому було відмовлено. Посилаючись на незаконність зазначеного рішення Управління, К. просив визнати за ним право на обчислення пенсії з урахуванням нових розмірів заробітної плати та надбавок за класні чини працівникам прокуратури, тобто із розрахунку 550 грн., та стягнути з відповідача на його користь 1 тис. 750 грн. недонарахованої пенсії.
Рішенням Знам'янського міського суду від 17 жовтня 2001 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 січня 2002 р., позов задоволено.
У касаційній скарзі Управління порушило питання про скасування зазначених судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що Управління порушило право позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії, оскільки відповідно до Указу Президента України від 16 квітня 1999 р. N 386/99 ( 386/99 ) "Про розміри надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини" (далі - Указ Президента) з липня 1999 р. затверджено нові розміри надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини, а відповідно до постанови від 13 грудня 1999 р. N 2288 ( 2288-99-п ) - підвищено посадові оклади та надбавки до них. При цьому суд послався на Постанову Верховної Ради України від 26 листопада 1993 р. N 3663-XII ( 3663-12 ) "Про введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про прокуратуру", відповідно до п. 2 якої положення ст. 50-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) поширюються на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, які до 1 січня 1994 р. вийшли на пенсію за віком або по інвалідності безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад за умови наявності у них вислуги років, передбаченої цією статтею, а обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати на час звернення за перерахунком відповідно до займаної посади, з якої особа вийшла на пенсію. Статтею 50-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) у редакції, що була чинною до липня 2001 р., Указом Президента ( 386/99 ) та постановою від 13 грудня 1999 р. N 2288 ( 2288-99-п ) перерахунок раніше призначених працівникам прокуратури пенсій не передбачено.
Право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників і порядок проведення такого перерахунку був встановлений лише Законом від 12 липня 2001 р. N 2663-III ( 2663-14 ) "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру".
За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України рішення Знам'янського міського суду від 17 жовтня 2001 р. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 січня 2002 р. скасувала; у задоволенні позовних вимог К. відмовила.
"Вісник Верховного Суду України", N 1 (41), 2004