До угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, належіть, зокрема, угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування

Тип: Постанова

Дата: 26 березня 2001 р.

Статус: Втратив чинність

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.03.2001

( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду N 20/170 (02/109) ( v_170700-02 ) від 22.04.2002 )

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву ПП "Оріноко" про перевірку постанови арбітражного суду м. Києва від 15.09.2000 у справі за позовом ДПІ у Мінському районі м. Києва до ПП "Оріноко" та ПП "Паралакс" про визнання угоди недійсною.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.05.2000 позов задоволено частково: угоду, укладену 03.11.98 між ПП "Паралакс" та ПП "Оріноко", визнано недійсною не з підстав статті 49 ЦК ( 1540-06 ) (на чому наполягав позивач), а з підстав статті 48 ЦК. Постановою заступника голови суду від 15.09.2000 рішення суду скасовано, позов задоволено з підстав статті 49 ЦК.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач (ПП "Оріноко") просить її скасувати і залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що наглядова інстанція зібраним доказам дала неправильну оцінку, а тому помилково застосувала до спірних правовідносин статтю 49 ЦК ( 1540-06 ).

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статті 49 ЦК ( 1540-06 ) угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, при наявності умислу в обох або однієї сторони, визнається недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 26.05.2000 угоду купівлі-продажу, укладену між ПП "Оріноко" та ПП "Паралакс", було визнано недійсною на підставі статті 48 ЦК ( 1540-06 ).

Скасовуючи дане рішення і задовольняючи позов на підставі статті 49 ЦК ( 1540-06 ), наглядова інстанція виходила з того, що з боку ПП "Паралакс" угоду було укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Матеріалами справи: платіжним дорученням N 84 від 03.11.98 на загальну суму 6185 грн., накладною від 04.11.98 N 178, рахунком-фактурою від 03.11.98 N 190, податковою накладною від 04.11.98 N 180 підтверджується, що сторони уклали і виконали угоду купівлі-продажу мастики.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 03.02.2000 установчі документи ПП "Паралакс" визнано недійсними у зв'язку з реєстрацією підприємства за втраченими і підробленими документами, але на момент укладання та виконання наведеної угоди ПП "Паралакс" було зареєстровано і занесено до Єдиного державного реєстру підприємств України, перебувало на податковому обліку.

Дійсно, ПП "Паралакс" у звітності за III квартал 1998 року не відобразило податкові зобов'язання за спірною угодою.

Однак, наданими позивачем доказами не встановлено мотивів реєстрації підприємства особами, які використали чужі документи, а також мету, яку мало це підприємство, укладаючи спірну угоду.

За таких обставин висновки суду наглядової інстанції не відповідають матеріалам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 53, 106-108 АПК ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:

Постанову арбітражного суду м. Києва від 15.09.2000 скасувати і рішення цього ж суду від 26.05.2000 залишити без змін.

Пов'язані документи

  • Про визнання угоди недійсною
  • Про визнання недійсним договору застави
  • Цивільний кодекс Української РСР
  • Господарський процесуальний кодекс України