Тип: Ухвала
Дата: 13 липня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13.07.2005
Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії: під головуванням першого заступника Голови Верховного Суду України <...>, за участю заступника Генерального прокурора України <...>, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2005 р. кримінальну справу за поданням п'яти суддів Верховного Суду України про внесення на судовий розгляд у порядку виключного провадження клопотання заступника прокурора Запорізької області про зміну вироку щодо Ю., ВСТАНОВИВ:
Вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2002 р. Ю., 23 квітня 1963 р.н., уродженець с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, неодноразово судимий, останній раз 3 серпня 1995 р. за ст. 86-1, ч. 2 ст. 140 КК України ( 2001-05 ) на 10 років позбавлення волі. 31 липня 2000 р. на підставі п. "б" ст. 9 Закону України "Про амністію" ( 1713-14 ) від 11 травня 2000 р. строк покарання скорочено на 1/2 частину, а 10 серпня 2001 р. звільнений від покарання на підставі п. "в" ст. 3 Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) від 5 липня 2001 р., засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) до покарання за даним вироком приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання за сукупністю вироків - 5 років позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
За вироком суду Ю. визнано винним у тому, що він 14 серпня 2002 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області з будинку N 116, що по вулиці Горького, відкрито викрав велосипед "Україна" вартістю 140 грн., належний потерпілій А.
У клопотанні прокурор порушує питання про перегляд судового рішення у порядку виключного провадження у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись на неправильність вироку суду в частині призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ).
Про це порушено питання і в поданні, підписаному п'ятьма суддями Верховного Суду України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Пивовара В.Ф., прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової колегії вважають, що клопотання підлягає задоволенню.
Суд, призначаючи Ю. покарання за вироком від 18 листопада 2002 р., безпідставно застосував положення ст. 71 КК України ( 2341-14 ).
Посилання суду у мотивувальній частині вироку на ст. 14 Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) від 5 липня 2001 р. як на підставу призначення Ю. покарання за правилами сукупності вироків є безпідставним, оскільки дана стаття містить таку вказівку щодо осіб, до яких застосовано ст. 6 цього Закону. А Ю. був звільнений від покарання на підставі п. "в" ст. 3 вказаного акту про амністію, тобто його повністю звільнено від невідбутої частини покарання без встановлення щодо нього іспитового строку.
А отже, вирок слід змінити і виключити з нього вказівку про застосування щодо Ющенка С.М. положень ст. 71 КК України ( 2341-14 ).
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК України ( 1003-05 ), Верховний Суд України УХВАЛИВ:
Клопотання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Мелітопольського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2002 р. щодо Ю. змінити.
Виключити з вироку рішення суду про приєднання на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) до призначеного Ю. покарання невідбуте покарання за попереднім вироком.
Вважати Ю. засудженим за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Головуючий: П.П.Пилипчук
Суддя-доповідач: В.Ф.Пивовар