При вирішенні житлової справи судом не враховано, що в разі переходу громадянина, який перебував за місцем роботи на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, де квартирний облік не ведеться, він знімається з обліку за попереднім місцем роботи (крім випадків, передбачених законодавством) і береться на облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів за місцем проживання

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.01.93

(Витяг)

Г. пред'явила позов до виконкому Івано-Франківської міської Ради та І. про визнання ордера недійсним і визнання переважного права на одержання жилого приміщення. Позивачка вказувала, що з 1986 р. вона працювала головним бухгалтером інформаційно-обчислювальної станції ВО "Елеваторзернопром", де з 27 жовтня 1986 р. перебувала на квартирному обліку. В зв'язку з ліквідацією зазначеної станції з 1 серпня 1990 р. вона переведена на роботу бухгалтером реалізаційної бази хлібопродуктів того ж об'єднання, а 24 червня 1991 р. знята з квартирного обліку, де була перша на черзі. Посилаючись на те, що вона знята з квартирного обліку незаконно, а квартира у січні 1992 р. надана І. безпідставно і з порушенням її прав, позивачка просила задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського народного суду від 23 липня 1992 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії Івано-Франківського обласного суду від 13 жовтня 1992 р., позов задоволено.

Постановою президії Івано-Франківського обласного суду від 13 листопада 1992 р. залишено без задоволення протест голови обласного суду.

У протесті першого заступника Голови Верховного Суду України ставиться питання про скасування постановлених по справі судових рішень і направлення її на новий розгляд.

Протест підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ордер на спірну квартиру виданий І. з порушенням черговості, а Г. була знята з квартирного обліку неправильно.

З такими висновками погодилися судова колегія та президія обласного суду, залишаючи рішення без зміни.

Проте з цим погодитися не можна.

Згідно з п. п. 26, 32, 41 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( 470-84-п ) громадяни, котрі перебували на квартирному обліку за місцем роботи і перейшли на інше підприємство, беруться на облік у виконкомі, якщо на підприємстві за новим місцем роботи не ведеться облік, і їм жилі приміщення надаються згідно з контрольними списками.

Як вбачається з спільного рішення адміністрації та профкому ВО "Елеваторзернопром", Г. як головний бухгалтер інформаційно-обчислювальної станції об'єднання була взята на квартирний облік. Наказом начальника станції вона звільнена з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП ( 322-08 ), а наказом директора Івано-Франківської реалізаційної бази хлібопродуктів прийнята на роботу в порядку переведення з 1 серпня 1990 р. бухгалтером.

В зв'язку з звільненням із роботи спільним рішенням адміністрації та профкому ВО "Елеваторзернопром" Г. знята з квартирного обліку. З довідки виконкому ІваноФранківської міської Ради вбачається, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов і працюють на реалізаційній базі, перебувають на обліку за місцем проживання, тобто при міськвиконкомі.

Всупереч вимогам статей 62, 203 ЦПК ( 1501-06, 1502-06 ) народний суд цим доказам оцінки не дав і не навів у рішенні доводів, за якими він їх відхиляє.

Згідно з контрольним списком працівників Івано-Франківської реалізаційної бази хлібопродуктів, які перебувають на квартирному обліку у міськвиконкомі, перший на черзі Х. Цей список не був предметом перевірки та оцінки суду першої інстанції.

Судова колегія Верховного Суду України визнала, що рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 2, 1995 р.