Тип: Постанова
Дата: 27 червня 2001 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.06.2001
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт" про перевірку постанови арбітражного суду Львівської області у справі за позовом ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт" до державної податкової інспекції у м. Трускавець про визнання недійсним рішення від 19.11.99 N 432/26-0/30322940/6198.
Рішенням арбітражного суду Львівської області від 16.05.2000 позов задоволено з огляду на те, що відповідачеві не надано права стягувати штрафні санкції згідно з Указом Президента України від 12.06.95 N 436/95 ( 436/95 ) "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" з подальшими змінами і доповненнями (далі - Указ) у безспірному порядку, що до позивача були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про оподаткування, хоча перевищення ліміту готівки в касі не є порушенням законодавства про оподаткування. Постановою від 12.04.2001 перший заступник голови арбітражного суду Львівської області рішення суду скасував, у позові відмовив, посилаючись на те, що право відповідача застосовувати штрафні санкції за перевищення встановленого ліміту готівки в касі передбачено статтею 2 Указу. Згідно зі статтею 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) укази Президента України є обов'язковими до виконання на території України, а вирішення питання про відповідність чи невідповідність нормативних актів, у тому числі і указів Президента України, Конституції України є виключною компетенцією Конституційного Суду України, що прямо передбачено статтями 147, 150 Конституції України.
Позивач з постановою арбітражного суду не погодився, просить її скасувати, посилаючись на те, що відповідач провів тематичну перевірку структурного підрозділу позивача, який не має статусу юридичної особи, що Указ ( 436/95 ) суперечить пункту 22 статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), крім того, відповідачем порушені вимоги пунктів 7, 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).
Перевіривши матеріали справи, судова колегія ВСТАНОВИЛА:
Відповідач з 17.11.99 по 18.11.99 здійснив перевірку філії позивача з питань дотримання вимог Указу ( 436/95 ) та Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ). За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 18.11.99, в якому зазначено, що позивачем у квітні - листопаді 1999 р. перевищено встановлений ліміт готівки в касі на загальну суму 11676 грн. 80 коп.
На підставі акта перевірки відповідач 19.11.99 прийняв рішення N 432/26-0/30322940/6198, яким застосував до позивача штрафні санкції у двократному розмірі виявленої понадлімітної готівки, що становить суму 23353 грн. 60 коп.
Право відповідача здійснювати перевірки дотримання лімітів готівки в касі передбачено пунктом 13 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), відтак відповідач правомірно здійснив перевірку філії позивача щодо виконання вимог касової дисципліни.
Указом ( 436/95 ) передбачено право органів державної податкової служби застосовувати штрафні санкції за перевищення встановленого ліміту готівки в касі.
Посилання позивача на те, що Указ ( 436/95 ) не може застосовуватись, оскільки не є законом, не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), не може бути взято до уваги. Статтею 106 Конституції України встановлено, що Укази Президента України є обов'язковими до виконання на території України. Крім того, статтею 147 Конституції України передбачено, що вирішення питання про відповідність тих чи інших нормативних актів Конституції України є виключною компетенцією Конституційного Суду України. Відтак висновок арбітражного суду про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій за перевищення позивачем встановленого ліміту готівки в касі згідно з Указом є правильним. Слід також відзначити, що цей Указ Президента України є чинним, оскільки не був скасований в установленому порядку.
За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для скасування постанови арбітражного суду Львівської області у даній справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 106 - 108 АПК ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:
постанову арбітражного суду Львівської області від 12.04.2001 залишити без зміни.