Тип: Постанова
Дата: 14 березня 2002 р.
Статус: Втратив чинність
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14.03.2002
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду ( n0170700-02 ) від 11.06.2002 )
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ЗАТ "Єдині енергетичні системи України" на рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2001 у справі за позовом ЗАТ "Єдині енергетичні системи України" до АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" про стягнення 19371093,78 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2001 визнано недійсною укладену між позивачем та відповідачем угоду про уступку вимоги від 15.04.98 N 03 та в задоволенні позову про стягнення 19371093,78 грн. відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення від 24.07.2001 як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ЗАТ з іноземними інвестиціями промислово-фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" та АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе" 15.04.98 уклали угоду N 03, згідно з якою позивач уступив відповідачу вимогу оплати заборгованості від підприємства "Сумигаз" у розмірі 3575321,85 доларів США за отриманий боржником газ на підставі договору від 28.09.97 N 141/1029. У розрахунок за уступлену вимогу відповідач сплачує позивачу 3575321,85 доларів США.
Суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов правильного висновку про те, що спірна угода від 15.04.98, названа сторонами уступкою вимоги, є удаваною, оскільки насправді малось на меті здійснити купівлю-продаж валюти, вираженої в національній валюті України. Причому оплата уступки вимоги не мала залежності від реальності виконання зобов'язань боржником у договорі постачання газу.
Наведені обставини та відсутність відповідного дозволу на вчинення дій з іноземною валютою слугували підставою для визнання судом недійсною угоди відповідно до вимог статті 48 ЦК ( 1540-06 ).
Доводи касаційної скарги щодо того, що сторони мали намір на укладання саме договору уступки вимоги, фактично є намаганнями позивача тлумачити обставини справи на свою користь, тому до уваги не беруться.
Отже, рішення суду є обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2001 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Єдині енергетичні системи України" - без задоволення.