Згідно зі ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР визнання шлюбу недійсним тягне за собою припинення всіх прав і обов'язків, що виникли раніше і передбачені законом для осіб, які перебувають у шлюбі. До відносин щодо майна, нажитого за час недійсного шлюбу, застосовуються правила Цивільного кодексу УРСР

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

УХВАЛА

15.05.1974

(Витяг)

С. звернувся до суду з позовом до О. про визнання права власності на 1/8 частину будинку, а в жовтні того ж року доповнив позовні вимоги тим, що просив суд поділити спільне майно загальною вартістю 1000 крб. Позивач зазначив, що вступив у зареєстрований шлюб з відповідачкою у грудні 1966 р. У листопаді 1967 р. вони на спільні кошти купили 1/4 частину жилого будинку й оформили договір купівлі-продажу на ім'я відповідачки. Крім того, за час сумісного життя придбали й інше майно. У зв'язку з тим, що у червні 1970 р. рішенням суду їх шлюб визнано недійсним, відповідачка не визнає права С. на половину придбаного майна.

Останнім рішенням Кримського обласного суду позов задоволено частково: у визнанні права власності на 1/8 частину будинку відмовлено, з відповідачки на користь С. стягнуто 471 крб. для відшкодування витрат на придбання будівельних матеріалів і на роботи по ремонту спірної частини будинку, 400 крб. грошової компенсації вартості половини іншого майна і 52 крб. - повернення державного мита, сплаченого позивачем. В решті позову відмовлено.

Позивач у своїй скарзі просить рішення обласного суду скасувати, а справу надіслати на новий розгляд, посилаючись на те, що він довів факт вкладення коштів на придбання спірної частини будинку, а суд безпідставно керувався при вирішенні справи нормами цивільного, а не шлюбно-сімейного законодавства й однобічно оцінив зібрані у справі докази.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб, зареєстрований між сторонами у грудні 1966 р., рішенням народного суду Ленінського району м. Севастополя визнано недійсним. Згідно з ст. 48 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ) шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з часу його укладення. В зв'язку з цим обласний суд правильно дійшов висновку, що спір у частині поділу майна має вирішуватися за нормами Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР).

Посилання позивача у скарзі на те, що шлюб судом визнаний недійсним тільки внаслідок обману з боку О., що він не знав про те, що вона перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, не переконливе, оскільки йому було відомо про наявність у відповідачки дитини від першого шлюбу на прізвище А., а також першого чоловіка відповідачки. Крім того, вступаючи в зареєстрований шлюб з відповідачкою, С. сам перебував у шлюбі з Є., який розірвано лише 10 березня 1970 р. Таким чином, і з боку позивача були перешкоди до вступу в зареєстрований шлюб з відповідачкою. Тому суд не мав підстав до застосування правил ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ), якими допускається визнання за правилами цього Кодексу за особою, що не знає про перешкоду укладення шлюбу, рівного права на майно, придбане за час дійсного шлюбу.

Відмовляючи С. в позові про визнання права власності на 1/8 частину спірного домоволодіння, обласний суд виходив з того, що позивач не довів своєї участі коштами у придбанні спірної частини будинку. Такий висновок суду відповідає вимогам ст. 112 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) і обгрунтований на доказах справи. Як вбачається з нотаріально посвідченої копії договору від 14 листопада 1967 р., спірну 1/4 частину домоволодіння О. купила у К. за 2000 крб., які продавець одержав у покупця, тобто у відповідачки в справі. Відповідачка подала судові переконливі докази про наявність у неї достатніх грошових заощаджень для придбання спірної частини будинку. Позивач же не довів, що він вклав будь-які кошти у її придбання.

Щодо витрат на купівлю позивачем будівельних матеріалів на поліпшення спірної частини будинку, обласний суд правильно оцінив їх на підставі зібраних доказів і стягнув на користь С. грошову компенсацію. Суд також правильно вирішив спір у частині поділу спільного майна сторін та розподілу судових витрат.

Судова колегія ухвалила: касаційну скаргу С. залишити без задоволення, а рішення судової колегії у цивільних справах Кримського обласного суду без зміни.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.