Стаття 29

nreg: 9a3_001-22 ГЛАВА VI Стаття 29 Механізми обміну інформацією щодо кібербезпеки

1. Держави-члени забезпечують, щоб суб’єкти, що підпадають під сферу застосування цієї Директиви, та, у відповідних випадках, інші суб’єкти, що не підпадають під сферу застосування цієї Директиви, мали змогу на добровільних засадах обмінюватися між собою релевантною інформацією щодо кібербезпеки, в тому числі інформацією стосовно кіберзагроз, «близьких хиб», вразливостей, методів і процедур, індикаторів компрометації, ворожих тактик, інформації щодо конкретних зловмисників, інформування про інциденти кібербезпеки та рекомендацій щодо конфігурації інструментів кібербезпеки для виявлення кібератак за умови, що такий обмін інформацією: (a) має на меті запобігання інцидентам, реагування на чи відновлення після них або ж пом’якшення їхнього впливу; (b) підвищує рівень кібербезпеки, зокрема шляхом підвищення обізнаності щодо кіберзагроз, обмеження чи перешкоджання здатності таких загроз до поширення, підтримки низки захисних спроможностей, виправлення і оприлюднення інформації про вразливості, методик виявлення, локалізації та запобігання загрозам, стратегій пом’якшення ризиків чи етапів реагування та відновлення, або ж стимулювання спільних досліджень кіберзагроз між публічними і приватними суб’єктами.

2. Держави-члени забезпечують, щоб обмін інформацією відбувався в спільнотах основних і важливих суб’єктів, а також, якщо доречно, їхніх постачальників або надавачів послуг. Такий обмін необхідно реалізовувати через механізми обміну інформацією щодо кібербезпеки з огляду на потенційно чутливий характер цієї інформації.

3. Держави-члени сприяють впровадженню механізмів обміну інформацією щодо кібербезпеки, зазначених у параграфі 2 цієї статті. Такі механізми можуть конкретизувати операційні елементи, в тому числі використ title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2555 від 14 грудня 2022 року про заходи для високого спільного рівня кібербезпеки на всій території Союзу, внесення змін до Регламенту (ЄС) № 910/2014 та Директиви (ЄС) 2018/1972 та скасування Директиви (ЄС) 2016/1148 (Директива NIS 2) nreg: 9a3_001-22 ГЛАВА VI Стаття 29 ормації.

3. Держави-члени сприяють впровадженню механізмів обміну інформацією щодо кібербезпеки, зазначених у параграфі 2 цієї статті. Такі механізми можуть конкретизувати операційні елементи, в тому числі використання виділених платформ ІКТ і засобів автоматизації, наповнення та умови механізмів обміну інформацією щодо кібербезпеки. Встановлюючи докладні правила залучення органів публічної влади до таких механізмів, держави-члени можуть встановлювати умови для інформації, наданої компетентними органами чи групами CSIRT. Держави-члени пропонують допомогу в застосуванні таких механізмів відповідно до своїх політик, зазначених у пункті (h) статті 7(2).

4. Держави-члени забезпечують, щоб основні та важливі суб’єкти сповіщали компетентні органи про свою участь у механізмах обміну інформацією щодо кібербезпеки, зазначених у параграфі 2, одразу після входження до таких механізмів або, у застосовних випадках, про свій вихід із таких механізмів, щойно цей вихід набуде чинності.

5. ENISA надає допомогу для впровадження механізмів обміну інформацією щодо кібербезпеки, зазначених у параграфі 2, шляхом обміну найкращими практиками та надання інструкцій.