Стаття 26

nreg: 9a3_001-22 ГЛАВА V Стаття 26 Юрисдикція та територіальність

1. Суб’єктів, які підпадають під сферу застосування цієї Директиви, вважають такими, що підпадають під юрисдикцію держави-члена, у якій їх засновано, за винятком таких випадків: (a) постачальників публічних електронних комунікаційних мереж або загальнодоступних електронних комунікаційних послуг, яких вважають такими, що підпадають під юрисдикцію держави-члена, у якій вони надають свої послуги; (b) надавачів послуг DNS, реєстри TLD-імен, надавачів послуг хмарних обчислень, надавачів послуг центру обробки даних, провайдерів мереж доставки контенту, надавачів керованих послуг, надавачів керованих послуг безпеки, а також операторів електронних торговельних майданчиків, провайдерів електронних пошукових систем і платформ послуг соціальних мереж, яких вважають такими, що підпадають під юрисдикцію держави-члена, в якій вони мають головний осідок на території Союзу відповідно до параграфа 2; (c) суб’єктів публічної адміністрації, яких вважають такими, що підпадають під юрисдикцію держави-члена, яка їх заснувала.

2. Для цілей цієї Директиви вважають, що суб’єкт, зазначений у пункті (b) параграфа 1, має головний осідок на території Союзу в державі-члені, в якій здебільшого ухвалюють рішення, пов’язані із заходами управління ризиками кібербезпеки. Якщо таку державу-члена неможливо визначити або якщо такі рішення ухвалюють не в Союзі, вважають, що головний осідок розташований у державі-члені, де здійснюють кібероперації. Якщо таку державу-члена неможливо визначити, вважають, що головний осідок розташований у державі-члені, де у такого суб’єкта є осідок із найбільшою кількістю співробітників в Союзі.

3. Якщо суб’єкт, зазначений у пункті (b) параграфа 1, заснований не в Союзі, але пропонує послуги в межах Союзу, він призначає представника в Сою title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2555 від 14 грудня 2022 року про заходи для високого спільного рівня кібербезпеки на всій території Союзу, внесення змін до Регламенту (ЄС) № 910/2014 та Директиви (ЄС) 2018/1972 та скасування Директиви (ЄС) 2016/1148 (Директива NIS 2) nreg: 9a3_001-22 ГЛАВА V Стаття 26 го суб’єкта є осідок із найбільшою кількістю співробітників в Союзі.

3. Якщо суб’єкт, зазначений у пункті (b) параграфа 1, заснований не в Союзі, але пропонує послуги в межах Союзу, він призначає представника в Союзі. Представник повинен бути заснований в одній із тих держав-членів, в яких пропонуються послуги. Вважають, що такий суб’єкт підпадає під юрисдикцію держави-члена, в якій засновано його представника. За відсутності представника в Союзі, призначеного згідно з цим параграфом, будь-яка з держав-членів, у яких суб’єкт надає послуги, може позиватися проти цього суб’єкта за порушення цієї Директиви.

4. Призначення свого представника суб’єктом, зазначеним у пункті (b) параграфа 1, не обмежує судові позови, які може бути подано проти самого суб’єкта.

5. Держави-члени, що отримали запит про взаємодопомогу стосовно суб’єкта, зазначеного у пункті (b) параграфа 1, можуть в межах цього запиту вживати належні наглядові та правозастосовні заходи стосовно відповідного суб’єкта, який надає послуги чи має мережеву та інформаційну систему на їхній території.