Стаття 13. - Засоби судового захисту до винесення остаточного рішення

nreg: 995_k62 Глава III Стаття 13 - Засоби судового захисту до винесення остаточного рішення

1. Договірна Держава, враховуючи будь-яку заяву, яку вона може зробити відповідно до статті 55, забезпечує, щоб кредитор, який надає докази невиконання зобов'язання боржником, мав змогу до винесення остаточного рішення стосовно його претензії та в розмірі, що будь-коли був погоджений боржником, негайно отримати від суду захист у формі будь-якої одної чи більше з наведених нижче ухвал відповідно до запиту кредитора: (a) стосовно збереження об'єкта та його вартості; (b) про передачу об'єкта у володіння, під контроль чи на зберігання; (c) про заборону переміщення об'єкта; та (d) про лізинг чи, крім випадків, що охоплюються підпунктами "a" - "c", управління об'єктом та доходами від нього.

2. Виносячи будь-яку ухвалу відповідно до попереднього пункту, суд може встановити такі умови, які вважатиме за необхідне, для захисту заінтересованих осіб у разі, якщо кредитор: (a) при виконанні будь-якої ухвали, якою надається такий захист, не виконує будь-які зі своїх зобов'язань перед боржником за цією Конвенцією чи Протоколом; чи (b) у рамках винесення ухвали стосовно такої остаточної претензії повністю або частково не формулює свою претензію.

3. До винесення будь-якої ухвали відповідно до пункту 1, суд може встановити вимогу про надання будь-якій із заінтересованих сторін повідомлення про таке клопотання.

4. Ніщо в цій статті не завдає шкоди застосуванню пункту 3 статті 8 і не обмежує можливостей застосування форм тимчасового захисту, інших ніж ті, що визначені в пункті 1.