Стаття 26

від 08 листопада 2001 р.Стаття 26 з 35

nreg: 994_518 Глава II Стаття 26 Захист даних

1. Персональні дані, передані однією Стороною іншій у результаті виконання прохання, надісланого на підставі Конвенції чи будь-якого з Протоколів до неї, можуть використовуватися Стороною, якій такі дані були передані, тільки: a) для цілей провадження, до якого застосовуються Конвенція чи будь-який з Протоколів до неї; b) для інших судових й адміністративних проваджень, безпосередньо пов'язаних з провадженням, зазначеним у підпункті "a"; c) для запобігання безпосередній і серйозній загрозі суспільній безпеці.

2. Однак такі дані можуть використовуватися з будь-якою іншою метою, якщо попередня згода на це надана або Стороною, яка передала ці дані, або суб'єктом даних.

3. Будь-яка Сторона може відмовитися передати персональні дані, отримані в результаті виконання прохання, надісланого на підставі Конвенції чи будь-якого з Протоколів до неї, у випадках, коли: - такі дані захищені її національним законодавством та - Сторона, якій повинні бути передані дані, не є зобов'язаною Конвенцією про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, укладеної в Страсбурзі 28 січня 1981 року, якщо остання Сторона не зобов'язується забезпечити даним такий захист, якого вимагає перша Сторона.

4. Будь-яка Сторона, що передає персональні дані, отримані в результаті виконання прохання, надісланого на підставі Конвенції чи будь-якого з Протоколів до неї, може вимагати від Сторони, якій було передано ці дані, надання інформації про те, як вона використала такі дані.

5. Будь-яка Сторона у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи, може вимагати, щоб у рамках процедур, стосовно яких вона могла б відмовитися передати персональні дані або обмежити передачу або використання персональних даних відповідно до положень Конвенції чи одного з Протоколів до неї, персональні дані, передані іншій Стороні, не використовувались останньою для цілей, викладених у пункті 1, якщо немає її попередньої згоди.