Директива Ради 92/82/ЄЕС "Про апроксимацію ставок акцизних зборів на нафтопродукти"

Директива Ради 92/82/ЄЕС "Про апроксимацію ставок акцизних зборів на нафтопродукти" від 19 жовтня 1992 року

{ Щодо скасування Директиви див. Директиву N 2003/96/ЄС ( 984_015-03 ) від 27.10.2003 }

Зміни:

Змінено документом 394 L 0074 (OJ L 365 31.12.1994 p. 46)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА,

Враховуючи Договір, яким створено Європейське Економічне Співтовариство ( 994_017 ), і зокрема його статтю 99,

Враховуючи пропозицію Комісії (1),

Враховуючи думку Європейського парламенту (2),

Враховуючи думку Економічного і Соціального Комітету (3),

_______________ (1) OJ No C 16, 23.01.1990, p. 10. (2) OJ No C 183, 15.07. 1991, p. 290. (3) OJ No C 225, 10.09.1991, p. 54.

Беручи до уваги Директиву 92/12/ЄЕС (4) ( 994_361 ), що закріплює положення про загальні домовленості щодо продуктів, що підлягають акцизному збору;

Беручи до уваги Директиву 92/81/ЄЕС (5) ( 994_370 ), яка закріплює положення стосовно акцизного збору, що застосовується до нафтопродуктів;

_______________ (4) OJ No L 76, 23.03.1992, p. 1. (5) Див. сторінку 12 цього Офіційного часопису.

Беручи до уваги те, що країни-члени Співтовариства мають застосовувати мінімальні ставки акцизного збору на ці продукти з 1 січня 1993 року, якщо внутрішній ринок має бути створений до цієї дати;

Беручи до уваги те, що ставки акцизного збору на нафтопродукти слід встановлювати за спеціальним тарифом шляхом посилання на фіксовану кількість продуктів, що підлягають обкладенню акцизним збором;

Беручи до уваги те, що можливо дозволити певним країнам-членам Співтовариства застосування знижених ставок на продукти, що споживаються у межах конкретних регіонів їхніх територій;

Беручи до уваги необхідність періодичного перегляду ставок, закріплених у цій Директиві, на підставі доповіді Комісії з урахуванням усіх відповідних чинників;

Беручи до уваги те, що слід створити механізм конвертації конкретних сум, виражених в екю, у національну валюту.

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Не пізніше як з 1 січня 1993 року країни-члени Співтовариства застосовуватимуть ставки акцизного збору на нафтопродукти, які будуть не нижчими мінімальних ставок, визначених у цій Директиві.

Стаття 2

1. Нафтопродукти, на які поширюється дія цієї Директиви, такі:

- етилований бензин в межах кодів CN 2710 00 31 та 2710 00 35,

- неетилований бензин в межах коду CN 2710 00 33,

- газойль в межах коду CN 2710 00 69,

- важке дизельне паливо в межах коду CN 2710 00 79,

- газ з рідкої нафти в межах кодів CN від 2711 12 11 до 2711 19 00,

- метан в межах коду CN 2711 29 00,

- гас в межах кодів CN 2710 00 51 та 2710 00 55.

2. Посилання у вищезазначеному пункті 1 на коди CN є посиланням на коди варіанту Зведеного переліку, чинного на час прийняття цієї Директиви.

Стаття 3

З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на етилований бензин встановлюється в розмірі 337 екю з 1000 літрів за винятком Люксембургу, де упродовж періоду від 1 січня 1993 року до 31 грудня 1994 року мінімальну ставку збору буде встановлено в розмірі 292 екю з 1000 літрів.

Стаття 4

З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на неетилований бензин встановлюється в розмірі 287 екю з 1000 літрів за винятком Люксембургу, де упродовж періоду від 1 січня 1993 року до 31 грудня 1994 року мінімальну ставку збору буде встановлено в розмірі 242 екю з 1000 літрів за умови, що в кожному разі ставка збору буде нижчою, ніж ставка збору, встановленого для етилованого бензину.

Стаття 5

1. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на газойль, що використовується як газ-витискувач, встановлюється в розмірі екю за 1000 літрів за винятком Люксембургу та Греції, де упродовж періоду від 1 січня 1993 року до 31 грудня 1994 року мінімальну ставку збору буде встановлено в розмірі 195 екю з 1000 літрів.

2. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на газойль, що використовується для цілей, викладених у пункті 3 статті 8 Директиви 92/81/ЄЕС ( 994_370 ), встановлюється в розмірі 18 екю з 1000 літрів.

3. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на газойль, що використовується для опалювання, встановлюється в розмірі 18 екю з 1000 літрів.

Країнам-членам Співтовариства, які за станом на 1 січня 1991 року не застосовували акцизний збір на газойль, що використовується для опалення, дозволяється продовжувати застосування нульової ставки за умови, що вони стягуватимуть моніторинговий збір в розмірі 5 екю з 1000 літрів з 1 січня 1993 року. Цей збір буде підвищено до 10 екю з 1000 літрів з 1 січня 1995 року, якщо Рада прийме таке рішення, діючи одноголосно на підставі доповіді Комісії, зазначивши, що рівень збору надто низький, аби уникнути викривлення торгівлі між країнами-членами Співтовариства.

Стаття 6

З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на важке нафтове паливо встановлюється в розмірі 13 екю з 1000 кг.

Стаття 7

1. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на рідкий нафтовий газ та метан, якщо вони використовуються як гази-витискувачі, встановлюється в розмірі 100 екю з 1000 кг.

2. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на рідкий нафтовий газ та метан, якщо вони використовуються для цілей, викладених у статті 8(3) Директиви 92/81/ЄЕС ( 994_370 ), встановлюється в розмірі 36 екю з 1000 кг.

3. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на рідкий нафтовий газ та метан, якщо вони використовуються для опалювання, встановлюється в розмірі 0 екю з 1000 кг.

Стаття 8

1. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на гас, якщо він використовується як газ-витискувач, встановлюється в розмірі 245 екю з 1000 літрів.

2. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на гас, якщо він використовується для цілей, викладених у статті 8(3) Директиви 92/81/ЄЕС ( 994_370 ), встановлюється в розмірі 18 екю з 1000 літрів.

3. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на гас, якщо він використовується для опалювання, встановлюється в розмірі 0 екю з 1000 літрів.

Стаття 9

1. Португальська Республіка може застосовувати ставки акцизного збору на нафтопродукти, що споживаються в автономному регіоні Азорських островів, нижчі від мінімальних ставок, викладених у цій Директиві, для того, щоб компенсувати транспортні видатки внаслідок ізольованого і розосередженого характеру цього регіону.

2. Грецька Республіка може застосовувати ставки акцизного збору до 22 екю нижче мінімальних ставок, закладених у цій Директиві на газойль, що використовується як газ-витискувач, та на бензин, що споживається в департаментах Лесбос, Хіос, Самос, островах Додекані та Кіклади і на таких островах у Егейському морі: Тазос, Північні Споради, Самотракі та Скірос.

Стаття 10

Раз на два роки і вперше не пізніше 31 грудня 1994 року Рада, діючи на підставі доповіді та, де це доречно, пропозиції Комісії, переглядатиме встановлені цією Директивою ставки збору, і, діючи одностайно після консультацій з Європейським парламентом, вживатиме необхідних заходів. Доповідь Комісії та розгляд Радою має враховувати належне функціонування внутрішнього ринку, реальну величину ставок збору та ширші завдання Договору ( 994_017 ).

Стаття 11

1. Величина екю в національних валютах, що має застосовуватися до величини конкретних акцизних зборів, встановлюється раз на рік. Ставки, що мають застосовуватися, визначаються у перший робочий день жовтня і публікуються в Офіційному часописі Європейського Співтовариства та вступають в силу з 1 січня наступного календарного року.

2. Країни-члени Співтовариства можуть дотримуватися сум акцизних зборів, чинних на час щорічної поправки, передбаченої у пункті 2, якщо внаслідок конвертації встановлених сум акцизного збору, виражених в екю, буде зростання менше 5% або 5 екю, яке з них становитиме меншу суму, від акцизного збору, вираженого в національній валюті.

Стаття 12

1. Країни-члени Співтовариства мають прийняти закони, інструкції та адміністративні приписи, необхідні для виконання цієї Директиви, не пізніше 31 грудня 1992 року. Вони мають негайно поінформувати про це Комісію.

Коли країни-члени Співтовариства вживатимуть цих заходів, їхні заходи мають містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням під час їх офіційного опублікування. Вибір способів здійснення такого посилання покладається на країни-члени Співтовариства.

2. Країни-члени Співтовариства мають надіслати до Комісії тексти основних положень національного законодавства, яке вони приймуть у галузі, що регулюється цією Директивою.

Стаття 13

Ця Директива адресована країнам-членам Співтовариства.

Укладено в Люксембурзі, 19 жовтня 1992 року.

За Раду

Голова Дж. Коуп

Офіційний часопис L 316, 31/10/1992, p. 0019 - 0020

Фінське спеціальне видання...: Розділ 9 том 2 с. 98

Шведське спеціальне видання...: Розділ 9 том 2 с. 98

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.