Стаття 12

nreg: 994_002-87 Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі) Стаття 12 __________

3. Суб’єкт процедури або його уповноважений представник повинен, за запитом національних установ, відповідальних за статистику щодо транзиту, надавати будь-яку інформацію, що стосується декларацій T1 або T2, необхідну для збирання статистики. Адміністративна допомога title: Конвенція про процедуру спільного транзиту nreg: 994_002-87 РОЗДІЛ I ГЛАВА IV Стаття 12 Гарант

1. Гарант, зазначений у статтях 10(2)(b), 11(1)(b) і 11(2), є третьою особою, яка має осідок на території Договірної сторони, де надається гарантія, та визнана митними органами, що вимагають гарантію. Гарант зазначає у своєму зобов’язанні адресу для кореспонденції або призначає особу, уповноважену на отримання документів, у кожній країні Договірних сторін, залучених до операції спільного транзиту.

2. Гарант у письмовій формі зобов’язується сплатити забезпечену суму боргу. Зобов’язання також має покривати, в межах забезпеченої суми, суму боргу, що підлягає сплаті після перевірок a posteriori.

3. Митні органи можуть відмовити у визнанні гаранта, здатність якого забезпечити виплату суми боргу протягом встановленого строку є сумнівною. title: Конвенція про процедуру спільного транзиту nreg: 994_002-87 РОЗДІЛ I ГЛАВА II Стаття 12 Перевезення на підставі книжок МДП або книжок АТА

1. Якщо товари перевозяться на підставі книжки МДП в одному з випадків, зазначених у статті 2(2)(b), або на підставі книжки АТА, декларант може для підтвердження митного статусу товарів Союзу та з урахуванням положень статті 2, чітко внести символ «T2L» або «T2LF» у місці, передбаченому для опису товарів, разом із своїм підписом на всіх відповідних ваучерах книжки, яку використовує, перед її наданням митниці відправлення для засвідчення. Символ «T2L» або «T2LF» засвідчується печаткою митниці відправлення та супроводжується підписом уповноваженої посадової особи на всіх ваучерах, де його було внесено.

2. Якщо предметом книжки МДП або книжки АТА є як товари Союзу, так і товари з-поза меж Союзу, ці дві категорії товарів відображаються окремо, а символ «T2L» або «T2LF» вноситься таким чином, щоб було чітко зрозуміло, що він стосується лише товарів Союзу. title: Конвенція про процедуру спільного транзиту nreg: 994_002-87 РОЗДІЛ III Стаття 12 Спільні положення для усього розділу III

1. Форми заповнюються за допомогою друкарської машинки або іншої механічно-графічної чи подібної технології. Форми, зазначені у статтях 7 і 8, також можуть розбірливо заповнюватися вручну, у такому разі їх заповнюють чорнилом друкованими літерами.

2. Форми складаються однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни відправлення. Це положення не застосовують до ваучерів індивідуальної гарантії.

3. Компетентні органи іншої країни, у якій надаються форми, за необхідності, можуть вимагати переклад офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

4. Мова, яку необхідно використовувати для сертифікатів загальної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, визначається компетентними органами країни, відповідальної за підрозділ гарантії.

5. Не дозволяються жодні підчистки чи правки. Виправлення вносять шляхом викреслення неправильних відомостей та, якщо необхідно, додавання потрібних відомостей. Будь-які такі виправлення підписуються особою, яка внесла такі виправлення, та прямо засвідчуються компетентними органами.

6. Договірна сторона для підвищення ступеня захисту форм, зазначених у цьому розділі, може застосовувати окремі заходи, за умови що вона попередньо отримає згоду інших Договірних сторін, і це не зашкодить правильному застосуванню Конвенції. ДОДАТОК A1 ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБМІНУ ПОВІДОМЛЕННЯМИ EDI СТАНДАРТУ (ТРАНЗИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ EDI) title: Конвенція про процедуру спільного транзиту nreg: 994_002-87 РОЗДІЛ III Стаття 12 Спільні положення для усього розділу III

1. Форми заповнюються за допомогою друкарської машинки або іншої механічно-графічної чи подібної технології. Форми, зазначені у статтях 7 і 8, також можуть розбірливо заповнюватися вручну, у такому разі їх заповнюють чорнилом друкованими літерами.

2. Форми складаються однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни відправлення. Це положення не застосовують до ваучерів індивідуальної гарантії.

3. Компетентні органи іншої країни, у якій надаються форми, за необхідності, можуть вимагати переклад офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

4. Мова, яку необхідно використовувати для сертифікатів загальної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, визначається компетентними органами країни, відповідальної за підрозділ гарантії.

5. Не дозволяються жодні підчистки чи правки. Виправлення вносять шляхом викреслення неправильних відомостей та, якщо необхідно, додавання потрібних відомостей. Будь-які такі виправлення підписуються особою, яка внесла такі виправлення, та прямо засвідчуються компетентними органами.

6. Для підвищення ступеня захисту форм, зазначених у цьому розділі, Договірна сторона може застосовувати окремі заходи, за умови що вона попередньо отримає згоду інших Договірних сторін, і це не зашкодить правильному застосуванню Конвенції. ДОДАТОК A1a ВИМОГИ ДО СПІЛЬНИХ ДАНИХ ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ Цей додаток застосовується з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, за винятком положень про елементи даних, що стосуються електронного перевізного документа як транзитної декларації, відповідно до статті 55(1)(h) доповнення I, які застосовуються щонайпізніше з 1 травня 2018 року. title: Конвенція про процедуру спільного транзиту nreg: 994_002-87 РОЗДІЛ III Стаття 12

1. Якщо під час процедури стягнення вимога та/або офіційний документ, що дозволяє примусове виконання, виданий у країні, де розташований орган-заявник, оскаржується заінтересованою стороною, остання повинна подати позов до компетентного органу країни, в якій розташований орган-заявник, відповідно до чинного законодавства такої країни. Орган-заявник зобов’язаний повідомити запитуваний орган про такий позов. Відповідна сторона також може повідомити запитуваний орган про оскарження.

2. Відразу після отримання запитуваним органом повідомлення, зазначеного у параграфі 1, від органу-заявника або від заінтересованої сторони, такий орган призупиняє процедуру примусового виконання до ухвалення компетентним органом рішення у справі. 2a. Без обмеження статті 13, якщо запитуваний орган вважає за необхідне, він може вжити заходів забезпечення для гарантування стягнення, якщо закони чи підзаконні нормативно-правові акти, чинні в країні, в якій він розташований, допускають вживання таких заходів щодо подібних вимог.

3. У разі оскарження заходів примусового виконання, вжитих в країні, в якій розташований запитуваний орган, таке оскарження передають до компетентного органу такої країни відповідно до її законів та підзаконних нормативно-правових актів.

4. Якщо компетентний орган, до якого було подано позов відповідно до параграфа 1, є судом загальної юрисдикції або адміністративним судом, рішення такого суду, що ухвалене на користь органу-заявника та дозволяє стягнення за вимогою в країні, в якій розташований орган-заявник, є «офіційним документом, що дозволяє примусове виконання» у розумінні статей 6, 7 і 8, та на підставі такого рішення має здійснюватися стягнення за вимогою. Запит на вжиття заходів забезпечення