Стаття 14. Конвенції замінюється такими положеннями:
nreg: 994_001-12 Стаття 14 Конвенції замінюється такими положеннями: «Спеціальне правило
1. Видана особа не може бути піддана арешту, переслідуванню, суду, засуджена або затримана з метою виконання покарання чи постанови про утримання під вартою, її свобода також не може бути обмежена з будь-яких інших підстав за будь-яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке її було видано, за винятком таких випадків: a) коли Сторона, яка її видала, на це згодна. Запит про надання згоди подається разом з документами, зазначеними у статті 12, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв’язку з відповідним правопорушенням. Згода надається, якщо правопорушення, у зв’язку з яким вона запитується, є таким, що тягне за собою видачу відповідно до положень цієї Конвенції. Рішення приймається якнайшвидше і не пізніше 90 днів після отримання запиту про надання згоди. У разі неможливості для запитуваної Сторони дотриматися строку, зазначеного у цьому пункті, вона повідомляє про це запитуючій Стороні, зазначаючи при цьому причини затримки та орієнтовний час, необхідний для прийняття рішення; b) коли така особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 30 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.
2. Запитуюча Сторона може, однак: a) здійснювати досудові розслідування без застосування заходів, що обмежують особисту свободу відповідної особи; b) вживати будь-яких заходів, необхідних відповідно до її законодавства, для запобігання будь-яким правовим наслідкам закінчення строку давності, включаючи розгляд справи за відсутності такої особи; c) вживати будь-яких заходів, необхідних для видворення цієї особи зі своєї території.
3. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання або в будь-який час пізніше може заявити, що, відступаючи від положень пункту 1, запитуюча Сторона, яка зробила таку саму title: Четвертий додатковий Протокол до Європейської Конвенції про видачу правопорушників nreg: 994_001-12 Стаття 14 Конвенції замінюється такими положеннями: писання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання або в будь-який час пізніше може заявити, що, відступаючи від положень пункту 1, запитуюча Сторона, яка зробила таку саму заяву, може, коли запит про надання згоди надіслано згідно з підпунктом «a» пункту 1, обмежити особисту свободу виданої особи за умови, що: a) запитуюча Сторона одночасно із запитом про надання згоди відповідно до підпункту «a» пункту 1 або пізніше повідомляє дату, коли вона має намір застосувати такі обмеження; та b) компетентний орган запитуваної Сторони явно підтверджує отримання такого повідомлення. Запитувана Сторона може висловити своє заперечення щодо такого обмеження в будь-який час, що тягне за собою зобов’язання запитуючої Сторони негайно припинити обмеження, в тому числі, де це можливо, шляхом звільнення виданої особи.
4. У разі коли кваліфікація правопорушення, в якому обвинувачують особу, змінюється під час розгляду справи, видана особа може переслідуватися або засуджуватися тією мірою, якою нова кваліфікація правопорушення свідчить про те, що за своїм складом воно є правопорушенням, що тягне видачу.» title: Четвертий додатковий Протокол до Європейської Конвенції про видачу правопорушників nreg: 994_001-12 Стаття 14 – Денонсація
1. Будь-яка Сторона може денонсувати цей Протокол у тому, що її стосується, шляхом надіслання повідомлення Генеральному секретарю Ради Європи.
2. Така денонсація набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення шестимісячного строку з дати отримання повідомлення Генеральним секретарем Ради Європи.
3. Денонсація Конвенції автоматично спричиняє денонсацію цього Протоколу.