РОЗДІЛ IГЛАВА VIДиректива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)Чинний

Стаття 90

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) стаття 90 чинною?

Стаття 90 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 90 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України 311 статей: попередня — ст. 89, наступна — ст. 91.

№ 2009/138/ЄСвід 25 листопада 2009 р.Стаття 90 з 311

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ I ГЛАВА VI Стаття 90 Затвердження додаткових власних коштів наглядовими органами

1. Суми елементів додаткових власних коштів, які повинні враховуватися при визначенні власних коштів, підлягають попередньому затвердженню наглядовими органами.

2. Сума, яку відносять до кожного елемента додаткових власних коштів, повинна відображати можливість поглинання збитків таким елементом і повинна ґрунтуватися на розумних та реалістичних припущеннях. Якщо елемент додаткових власних коштів має фіксовану номінальну вартість, сума такого елемента дорівнює його номінальній вартості, якщо вона належним чином відображає можливість поглинання збитків таким елементом.

3. Наглядові органи повинні затвердити будь-що із зазначеного нижче: (a) грошову суму кожного елемента додаткових власних коштів; (b) метод, за допомогою якого необхідно визначати суму кожного елемента додаткових власних коштів; у такому випадку затвердження наглядовими органами суми, визначеної згідно з таким методом, надається на визначений період часу.

4. Для кожного елемента додаткових власних коштів затвердження з боку наглядових органів повинне ґрунтуватися на оцінюванні: (a) статусу відповідних контрагентів у розрізі їхньої платоспроможності та готовності платити; (b) можливості стягнення коштів, з урахуванням правової форми елемента, а також будь-яких умов, які можуть перешкоджати успішній виплаті або залученню елемента; (c) будь-якої інформації про результати попереднього залучення таких додаткових власних коштів страховими та перестраховими компаніями, тією мірою, якою таку інформацію можна надійно використовувати для оцінювання очікуваних результатів майбутніх залучень.