РОЗДІЛ IГЛАВА IVДиректива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)Чинний

Стаття 62

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) стаття 62 чинною?

Стаття 62 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 62 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України 311 статей: попередня — ст. 61, наступна — ст. 63.

№ 2009/138/ЄСвід 25 листопада 2009 р.Стаття 62 з 311

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ I ГЛАВА IV Стаття 62 Істотна участь, повноваження наглядового органу Держави-члени повинні вимагати, щоб у випадках, коли вплив осіб, зазначених у статті 57, може негативно позначитися на надійному та розумному управлінні страховою або перестраховою компанією, наглядовий орган держави-члена розташування головного офісу такої компанії, у якій планується набуття або збільшення істотної участі, вжив належних заходів для усунення такої ситуації. Такими заходами, наприклад, можуть бути судові заборони, санкції для директорів і керівників або тимчасове зупинення реалізації прав голосу, передбачених акціями/ частками, якими володіють відповідні акціонери або учасники. Подібні заходи застосовуються до фізичних або юридичних осіб, які не виконують обов’язок щодо надання повідомлення, встановлений у статті 57. У разі набуття частки участі, незважаючи на заперечення з боку наглядових органів, держави-члени повинні, незалежно від будь-яких інших санкцій, які можуть бути ухвалені, передбачити: (1) тимчасове зупинення реалізації відповідних прав голосу; або (2) визнання недійсними будь-яких відданих голосів або можливість їх анулювання.