Стаття 260
nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА IV Стаття 260 Материнські компанії за межами Союзу: перевірка еквівалентності
1. У випадку, зазначеному у статті 213(2)(c), відповідні наглядові органи повинні перевірити, чи страхові та перестрахові компанії, головний офіс материнської компанії яких розташований поза межами Союзу, підпадають під нагляд з боку наглядового органу третьої країни, який є еквівалентним нагляду, передбаченому в цьому розділі щодо нагляду на рівні групи страхових і перестрахових компаній, зазначених у статті 213(2)(a) і (b). Якщо не був ухвалений делегований акт відповідно до параграфа 2, 3 або 5 цієї статті, таку перевірку проводить наглядовий орган, який був би органом нагляду за групою, якби застосовувалися критерії, визначені у статті 247(2) (далі - орган, що виконує обов’язки органу нагляду за групою), за запитом материнської компанії або будь-якої зі страхових і перестрахових компаній, авторизованих у Союзі, чи з власної ініціативи. EIOPA повинен допомагати органу, що виконує обов’язки органу нагляду за групою згідно зі статтею 33(2) Регламенту (ЄС) № 1094/2010. У зв’язку з цим орган, що виконує обов’язки органу нагляду за групою, за підтримки EIOPA, повинен провести консультації з іншими відповідними наглядовими органами, перш ніж ухвалити рішення про еквівалентність. Таке рішення ухвалюють на основі критеріїв, ухвалених згідно з параграфом 2. Орган, що виконує обов’язки органу нагляду за групою, не повинен ухвалювати будь-яке рішення стосовно третьої країни, яке суперечить будь-якому рішенню, ухваленому стосовно такої країни раніше, крім випадків, коли необхідно врахувати значні зміни режиму нагляду, встановленого у розділі I, і режиму нагляду у третій країні. Якщо наглядові органи не погоджуються з рішенням, ухваленим згідно з третім підпараграфом, вони можуть передати це питання на розгляд EIOPA і звернутися до нього за допомогою відповідно до статті 19 Регламе title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА IV Стаття 260 у третій країні. Якщо наглядові органи не погоджуються з рішенням, ухваленим згідно з третім підпараграфом, вони можуть передати це питання на розгляд EIOPA і звернутися до нього за допомогою відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1094/2010 упродовж трьох місяців з моменту повідомлення рішення органом, що виконує обов’язки органу нагляду за групою. У такому випадку EIOPA може діяти відповідно до повноважень, наданих йому на підставі зазначеної статті.
2. Комісія може ухвалити делеговані акти згідно зі статтею 301a, у яких вказуються критерії оцінювання еквівалентності пруденційного режиму третьої країни в контексті нагляду за групами режиму, встановленому у цьому розділі.
3. Якщо критерії, ухвалені згідно з параграфом 2 цієї статті, були виконані третьою країною, Комісія може, згідно зі статтею 301a, а також з допомогою EIOPA згідно зі статтею 33(2) Регламенту (ЄС) № 1094/2010, ухвалити делеговані акти, які визначають, що пруденційний режим такої третьої країни еквівалентний режиму, встановленому в цьому розділі. Такий делегований акт підлягає регулярному перегляду з метою врахування будь-яких змін пруденційного режиму в контексті нагляду за групами, встановленого в цьому розділі, і пруденційного режиму у третій країні в контексті нагляду за групами, які можуть вплинути на рішення про еквівалентність. EIOPA повинен опублікувати та оновлювати на своєму вебсайті перелік усіх третіх країн, зазначених у першому підпараграфі.
4. За відсутності делегованого акта, ухваленого Комісією згідно з параграфом 3 або 5 цієї статті, застосовується стаття 262.
5. Як відступ від параграфа 3 і навіть якщо критерії, ухвалені згідно з параграфом 2, не були виконані, Комісія може на обмежений період, згідно зі статтею 301a, а також з допомогою EIOPA згідно зі статтею 33(2) Регламенту (ЄС) № 1094/2010, ухвалити делеговані акти, які визначають, що пруденц title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА IV Стаття 260 з параграфом 2, не були виконані, Комісія може на обмежений період, згідно зі статтею 301a, а також з допомогою EIOPA згідно зі статтею 33(2) Регламенту (ЄС) № 1094/2010, ухвалити делеговані акти, які визначають, що пруденційний режим третьої країни, який застосовується до компаній, головний офіс материнської компанії яких станом на 01 січня 2014 року був розташований у Союзі, тимчасово еквівалентний режиму, встановленому в розділі I, якщо відповідна третя країна відповідає принаймні таким критеріям: (a) вона зобов’язалася перед Союзом встановити та застосовувати пруденційний режим, який може бути оцінений як еквівалентний згідно з параграфом 3, до завершення такого обмеженого періоду, а також брати участь у процесі оцінювання еквівалентності; (b) вона ухвалила робочу програму для виконання зобов’язання, зазначеного в пункті (a); (c) вона виділила достатні ресурси для виконання зобов’язання, зазначеного в пункті (a); (d) вона має пруденційний режим на основі ризиків та встановлює кількісні та якісні вимоги до платоспроможності та вимоги щодо звітування для цілей нагляду та прозорості, а також щодо нагляду за групами; (e) вона уклала письмові домовленості щодо співпраці та обміну конфіденційною наглядовою інформацією з EIOPA та наглядовими органами, як означено у статті 13(10); (f) вона має незалежну систему нагляду; (g) вона встановила обов’язки щодо збереження професійної таємниці для всіх осіб, які діють від імені її наглядових органів, зокрема щодо обміну інформацією з EIOPA та наглядовими органами, як означено у статті 13(10). Будь-які делеговані акти про тимчасову еквівалентність повинні враховувати звіти Комісії згідно зі статтею 177(2). Такі делеговані акти підлягають регулярному перегляду на основі звітів відповідної третьої країни про прогрес, які щорічно подаються до Комісії та оцінюються нею. EIOPA повинен допомагати Комісі title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА IV Стаття 260 ії згідно зі статтею 177(2). Такі делеговані акти підлягають регулярному перегляду на основі звітів відповідної третьої країни про прогрес, які щорічно подаються до Комісії та оцінюються нею. EIOPA повинен допомагати Комісії в оцінюванні таких звітів про прогрес. EIOPA повинен опублікувати та оновлювати на своєму вебсайті перелік усіх третіх країн, зазначених у першому підпараграфі. Комісія може ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 301a, які уточнюють умови, встановлені в першому підпараграфі. Делеговані акти також можуть охоплювати повноваження наглядових органів стосовно встановлення додаткових вимог щодо звітування для цілей нагляду протягом періоду тимчасової еквівалентності.
6. Обмежений період, зазначений у першому підпараграфі параграфа 5, завершується 31 грудня 2020 року або в дату, у яку, згідно з параграфом 3, пруденційний режим такої третьої країни буде визнаний еквівалентним режиму, встановленому в цьому розділі, залежно від того, яка із цих дат настане раніше. Такий період може бути продовжений не більше ніж іще на один рік, якщо це необхідно EIOPA та Комісії для проведення оцінювання еквівалентності для цілей параграфа 3.
7. Якщо делегований акт, який визначає, що пруденційний режим третьої країни є тимчасово еквівалентним, ухвалений згідно з параграфом 5, держави-члени повинні застосовувати статтю 261, крім випадків існування страхової або перестрахової компанії, розташованої в державі-члені, загальна сума балансу якої перевищує загальну суму балансу материнської компанії, розташованої за межами Союзу. У такому разі завдання органу нагляду за групою повинен виконувати орган, що виконує обов’язки органу нагляду за групою.